Ухвала

від 12.12.2013 по справі 801/656/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Київ К/800/33712/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року

справі № 801/656/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки

Крим Державної податкової служби

Державної податкової служби України

третя особа Державний реєстратор виконавчого комітету Сімферопольської міської

ради Уласєнь Вікторія Володимирівна

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до

виконання певних дій,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС» (надалі також - «Позивач»; «Товариство») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (надалі також «Відповідач 1», ДПІ»), Державної податкової служби України (надалі також - «Відповідач -2»; «ДПС України») про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ № 217/15-2 від 21листопада 2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС», зобов'язання ДПС України вчинити дії протягом 10 днів з дня набрання у даній справі законної сили постановою Окружного адміністративного суду АР Крим щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 217/15-2 від 21 листопада 2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС»; зобов'язано Державну податкову службу України вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС» (ІПН 19443438).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року апеляційні скарги Державної податкової служби України та Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року у справі № 801/656/13-а - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС» зареєстроване 9 лютого 1993 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, з 5 вересня 1997 року зареєстроване платником податку на додану вартість.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року № 217/15-2 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю «Український міжрегіональний центр «АЛВІТІС». Підставою для прийняття такого рішення стало внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису №18821440006002573 від 14 листопада 2012 року інформації про відсутність підтвердження позивачем відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Український міжрегіональний центр «АЛВІТІС» (підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про: відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання); відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено статтею 19 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (надалі також - Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Згідно з положеннями вказаної статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Відповідно до частини 11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до частини 12 статті 19 вищезазначеного Закону у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (частина 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що повідомлення про надання відомостей про юридичну особу державним реєстратором сформовано 12 жовтня 2012 року та 16 жовтня 2012 року направлено позивачу, про що свідчить список поштових відправлень № 5794, до якого входить поштове відправлення на адресу позивача з відбитком штемпелю поштового відділення про його прийняття та фіскальний чек.

Запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу №18821440006002573 внесено державним реєстратором 14 листопада 2012 року, тобто без дотримання встановленого частиною 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» строку, тобто до спливу місячного строку з дати надходження юридичній особі відповідного повідомлення.

Належних доказів отримання позивачем повідомлення або повернення на адресу реєстратора рекомендованого листа державним реєстратором під час розгляду справи надано не було.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, які визнали, що порушення державним реєстратором порядку та строків направлення повідомлень призвели до незаконного прийняття спірного запису, внесеного до Єдиного державного реєстру, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛВІТІС», а також суди обґрунтовано зазначили, що вказані обставини не могли бути підставою для прийняття податковим органом рішення від 20 листопада 2012 року № 217/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 , 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко