Постанова

від 17.12.2013 по справі 826/18734/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2013 року 13:02 № 826/18734/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М. при секретарі судових засідань Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» до Державної фінансової інспекції в місті Києві про скасування вимоги в частині, за участю сторін:

представники позивача: Пономаренко І.О., Янковенко С.М.

представники відповідача: Овсяннікова О.Г., Петльований В.Б.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.12.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Державний центр персоналізації документів» (далі ДП «ДЦПД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в місті Києві (далі - відповідач, Держфінінспекція у місті Києві), у якій з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати неправомірним та скасувати пункт 2 письмової вимоги Державної фінансової інспекції у місті Києві від 30.10.2013 № 26-071-14-14/14567, у тому числі щодо зобов'язання ДП «Державний центр персоналізації документів» вчинити дії направлені на проведення претензійно-позовної роботи по відшкодуванню завданої шкоди (збитків) з особами, внаслідок дій (бездіяльності) яких допущено порушення та приведення у відповідність договорів в частині відповідності вартості наданих послуг з урахуванням їх фактичної собівартості.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що висновки відповідача, викладені в акті ревізії від 24.09.2013 № 08-21/18 та пункт 2 вимоги від 30.10.2013 № 26-071-14-14/14567 є необґрунтованими та здійсненими без врахування обставин, що підтверджують прибутковість господарської діяльності ДП «ДЦПД» за період, що підлягав ревізії. На думку представника позивача, оскаржуваний пункт 2 вимоги від 30.10.2013 № 26-071-14-14/14567 підлягає скасуванню з огляду на його безпідставність, оскільки ані позивачу, ані Державному бюджету України не було завдано збитки.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог та вказав на те, що вимога від 30.10.2013 № 26-071-14-14/14567 є обґрунтованою та правомірною. Зазначив, що в ході ревізії було виявлено ряд порушень вимог законодавства України, що призвело до завдання матеріальної шкоди позивачу та Державному бюджету України, які мають бути відшкодовані за рахунок винних осіб, а також мають бути приведені у відповідність до законодавства умови діючих договорів для недопущення подальшого завдання матеріальної шкоди позивачу та Державному бюджету України. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 04.07.2013 по 17.09.2013 відповідач відповідно до ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», звернень Державної міграційної служби України від 01.07.2013 №4-5336/1-13, Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» від 01.07.2013 № 467/2, доручення Держфінінспекції України від 02.07.2013 № 08-18/884 (а.с. 4-6 Т. ІІІ) провів позапланову ревізію Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» за період з 01.10.2011 по 01.07.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «ДЦПД» за період з 01.10.2011 по 01.07.2013 відповідач встановив ряд порушень та недоліків, про що складено акт від 24.09.2013 № 08-21/18 (далі - акт ревізії № 08-21/18).

Позивач не погоджуючись з висновками акту ревізії № 08-21/18 подав заперечення, за результатом розгляду яких відповідач склав висновки на заперечення від 02.10.2013, згідно яких заперечення не були прийняті, оскільки мають описовий характер.

Держфінінспекція в місті Києві направила позивачу вимогу № 26-071-14-14/14567 від 30.10.2013 про усунення виявлених ревізією порушень (далі - Вимога від 30.10.2013).

У пункті 2 Вимоги від 30.10.2013 зазначено: ревізією встановлено, що в порушення ст.ст. 42, 62 Господарського кодексу України, п. 2.1 Статуту Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» нової редакції, затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 26.12.2011 № 149, позивач протягом IV кварталу 2011 року - І кварталу 2013 року здійснював реалізацію послуг за цінами нижчими за виробничу собівартість на загальну суму 3 595864,72 грн., в тому числі ПДВ 599 310,79 грн.

На думку відповідача, зазначене порушення призвело до недоотримання прибутку (доходу) ДП «ДЦПД» на загальну суму 2 996 553,93 грн., а отже, матеріальної шкоди позивачу на зазначену суму та матеріальної шкоди Державному бюджету України на загальну суму 599 310,79 грн.

У зв'язку із зазначеним, відповідач у пункті 2 Вимоги від 30.10.2013 вимагає від позивача:

- в межах правового поля забезпечити відшкодування завданої (шкоди) збитків, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з особами, внаслідок дій (бездіяльності) яких, допущено порушення;

- привести у відповідність до чинного законодавства умови діючих договорів позивача в частині відповідності вартості наданих послуг з урахуванням їх фактичної собівартості.

Не погоджуючись із зазначеним пунктом Вимоги від 30.10.2013, позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що у періоді, який підлягав ревізії, ДП «ДЦПД» здійснював господарські операції за договорами, укладеними з Консорціумом «ЄДАПС» (код ЄДРПОУ 32912741) (а.с. 46-150 Т. ІІ), а саме:

- договір на виконання робіт по заповненню (персоналізації) бланків документів від 14.12.2004 № 1/07 (далі - Договір №1/07) , відповідно до якого ДП «ДЦПД» (Виконавець) здійснює заповнення (персоналізацію) бланків документів в форматі ІД - 1 (надалі - Роботи) за аплікаційними формами (анкетні дані, які надходять до Виконавця в електронному вигляді або на паперових носіях), а Консорціумом «ЄДАПС» (Замовник) приймає роботи та оплачує їх вартість.

Пунктом 5.1 Договору №1/07 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 03.03.2009 №10) передбачено, що вартість робіт із заповнення (персоналізації) бланків документів в форматі картки ІД-1 становить в сумі 14,16 грн. з ПДВ та (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.05.2013 № 16) вартість робіт за персоналізацію одного бланка документа становить 11,52 гривень.

- договір на виконання робіт по заповненню (персоналізації) бланків від 27.06.2007 № 3/07 (далі - Договір №3/07), відповідно до якого ДП «ДЦПД» (Виконавець) здійснює заповнення (персоналізацію) бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон у форматі книжечки ПД - 3 (далі - бланк паспорта) за аплікаційними формами (анкетні дані, які надходять до Виконавця в електронному вигляді або на паперових носіях) та відправлення заповнених (персоналізованих) паспортів (надалі - Роботи) до місця, в якому були заповнені аплікаційні форми, а Консорціумом «ЄДАПС» (Замовник) приймає роботи та оплачує їх вартість.

Пунктом 5.1 Договору №3/07 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 08.10.2009 № 5) передбачено, що вартість робіт становить: при проведенні Виконавцем робіт з персоналізації бланків паспортів, аплікаційні форми на виготовлення яких передбачають оформлення і видачу паспорта його заявнику протягом 3 робочих днів - 249,459 грн., в тому числі ПДВ 41,5765 грн.; протягом 10 робочих днів - 113,249 грн. в тому числі ПДВ 18,87483 грн.; протягом 30 календарних днів - 13,349 грн., в тому числі ПДВ 2,22483 грн. та (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 09.04.2012 № 9) вартість робіт становить: при проведенні Виконавцем робіт з персоналізації бланків паспортів, аплікаційні форми на виготовлення яких передбачають оформлення і видачу паспорта його заявнику протягом 10 робочих днів - 111,382 грн. в тому числі ПДВ 18,56367 грн.; протягом 30 календарних днів - 11,482 грн., в тому числі ПДВ 1,91367 гривень.

- договір на виконання робіт по заповненню (персоналізації) бланків від 04.01.2013 № 2 (далі - Договір № 2) , відповідно до якого ДП «ДЦПД» (Виконавець) здійснює заповнення (персоналізацію) бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон у форматі книжечки ПД - 3 (надалі - бланк паспорта) за анкетними даними, які надходять до Виконавця в електронному вигляді та доставку заповнених (персоналізованих) паспортів (надалі - Роботи) за адресами підрозділів ДМС України, затвердженими відповідним наказом ДМСУ, а З Консорціумом «ЄДАПС» (Замовник) приймає Роботи та оплачує їх вартість.

Пунктом 5.1 Договору № 2 передбачено, що вартість робіт становить: при проведенні Виконавцем робіт з персоналізації бланків паспортів на виготовлення яких передбачають оформлення і видачу паспорта його заявнику протягом 10 робочих днів - 111,382 грн., в тому числі ПДВ 18,56367 грн.; протягом 30 календарних днів - 11,482 грн., в тому числі ПДВ 1,91367 гривень.

Стосовно господарських операцій, здійснених на підставі Договору № 2, відповідач за результатами ревізії дійшов висновку про їхню рентабельність.

- договір на виконання робіт по заповненню (персоналізації) бланків від 14.02.2013 № 54 (далі - Договір № 54), відповідно до якого ДП «ДЦПД» (Виконавець) здійснює заповнення (персоналізацію) бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон у форматі книжечки ПД - 3 (надалі - бланк паспорта) за анкетними даними, які надходять до Виконавця в електронному вигляді та доставку заповнених (персоналізованих) паспортів (надалі - Роботи) за адресою: Міністерство закордонних справ України, 01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1, а Консорціумом «ЄДАПС» (Замовник) приймає Роботи та оплачує їх вартість.

Пунктом 5.1 Договору № 54 передбачено, що вартість робіт становить: при проведенні Виконавцем робіт з персоналізації бланків паспортів на виготовлення яких передбачають оформлення і видачу паспорта його заявнику протягом 10 робочих днів - 111,382 грн., в тому числі ПДВ 18,56367 грн.; протягом 30 календарних днів - 11,482 грн., в тому числі ПДВ 1,91367 грн. та (зі змінами внесеними, додатковою угодою від 31.05.2013 №2) вартість робіт за договором становить: з персоналізації бланків паспортів, що не містять безконтактного електронного носія інформації, з урахуванням виготовлення у терміновому режимі для оформлення і видачі паспорта його заявнику протягом 10 робочих днів - 111,382 грн., в тому числі ПДВ 18,56367 грн.; при проведенні Виконавцем робіт з персоналізації бланків паспортів, що не містять безконтактного електронного носія інформації, з урахуванням виготовлення у терміновому режимі для оформлення і видачі паспорта його заявнику протягом 30 календарних днів - 11,482 грн., в тому числі ПДВ 1,91367 грн.; при проведенні Виконавцем робіт з персоналізації бланків паспортів з безконтактним електронним носієм інформації, з урахуванням виготовлення у терміновому режимі для оформлення і видачі паспорта його заявнику протягом 10 робочих днів - 110,48 грн., в тому числі ПДВ 18,41333 грн. та при проведенні Виконавцем робіт з персоналізації бланків паспортів з безконтактним електронним носієм інформації, з урахуванням виготовлення у регламентному режимі для оформлення і видачі паспорта його заявнику протягом 30 робочих днів - 5,58 грн. у т.ч. ПДВ 0,93 грн.

Також, позивач надав до матеріалів справи лист Консорціуму «ЄДАПС» від 30.11.2012 №1784/2, відповідно до якого Консорціум «ЄДАПС» звертається до позивача з проханням виконати персоналізацію зразка бланка «паспорта громадянина України для виїзду за кордон» у кількості 310 шт. з нульовою нумерацією та написом на полікарбонатній сторінці «SPECIMENT» (а.с. 151 Т. ІІ).

Суд встановив, що за результатом здійсненої ревізії ДП «ДЦПД», відповідач дійшов висновку про здійснення позивачем у період з IV кварталу 2011 року по ІІ квартал 2013 року реалізації готової послуг з персоналізації документів Консорціуму «ЄДАПС» нижче її виробничої собівартості на загальну суму 3 595 864,72 грн. Такого висновку відповідач дійшов за результатами співставлення вартості виробничої собівартості одиниці послуги з персоналізації паспорту громадянина України для виїзду за кордон, національного посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з вартістю реалізації одиниці послуги за умовами укладених договорів та листа за період з 01.10.2011 по 01.07.2013 (а.с.225-226 Т. І).

На підставі зазначеного, відповідач зафіксував у акті ревізії № 08-21/18, що позивач, в порушення ст.ст. 42, 62 Господарського кодексу України, п. 2.1 Статуту Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» у новій редакції, затвердженій наказом Державної міграційної служби України від 26.12.2011 №149, протягом IV кварталу 2011 року - І кварталу 2013 року здійснював реалізацію послуг за цінами нижчими за виробничу собівартість на загальну суму 3 595 864,72 грн., в тому числі ПДВ 599 310,79 грн.

На думку відповідача, зазначені обставини призвели до недоотримання прибутку (доходу) позивачем на загальну суму 2 996 553,93 грн., тобто завдання матеріальної шкоди позивачу на вказану суму, а також завдання матеріальної шкоди Державному бюджету України на загальну 599 310,79 грн.

Суд із зазначеними висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 44 Господарського кодексу України встановлено принципи господарської діяльності, згідно яких підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 2.1 Статуту ДП «ДЦПД» (а.с. 166-172 Т. І) встановлено, що основною метою діяльності ДП «ДЦПД» є виконання робіт (надання послуг) з персоналізації документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, в тому числі й такими, що містять електронний носій інформації про особу та інших ідентифікаційних документів, а також отримання прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, не усі господарські операції, здійснені між ДП «ДЦПД» та Консорціумом «ЄДАПС» були збитковими.

Протягом періоду, що підлягав ревізії, господарська діяльність позивача мала позитивні показники та була загалом прибутковою, що підтверджується, зокрема, зведеними розрахунками показників прибутковості ДП «ДЦПД», оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 59-71 Т. ІІІ), а також висновком експерта від 16.12.2013 №14080/14081/13-45 за результатами проведення експертного економічного дослідження експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 46-57а Т. ІІІ).

У даному висновку, експерт зазначає, що за результатами 2011 року - І півріччя 2013 фінансовий план ДП «ДЦПД» виконано, діяльність була прибутковою та вбачається перевиконання плану по отриманню позивачем чистого прибутку. Крім того, за результатом дослідження експерт встановив, що окремі збиткові операції не призвели до завдання матеріальної шкоди (збитків) ДП «ДЦПД» та Державному бюджету України.

Суд зазначає, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. До факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов'язаних з виробництвом товару, належать рівень попиту на продукцію, кон'юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об'єктивно впливають на формування ціни.

Позивач посилався на те, що відповідачем не було враховано той факт, що амортизаційні відрахування за безоплатно отриманими основними засобами (виробниче обладнання на суму 8 001 611,08 грн.) не є фактичними витратами позивача та не впливають на фінансовий результат (чистий прибуток) ДП «ДЦПД». Крім того, позивач посилався на те, що відповідачем не було враховано загальновиробничі постійні витрати, які виникають незалежно від обсягів фактично наданих послуг (амортизація обладнання, витрати на заробітну плату персоналу, орендна плата за виробничі приміщення та ін.).

Судом встановлено, що діяльність позивача у періоді, який підлягав ревізії вцілому була прибутковою, з огляду на що, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо завдання матеріальної шкоди (збитків) ДП «ДЦПД» та Державному бюджету України.

Стосовно вимоги відповідача, викладеної у пункті 2 Вимоги від 30.20.2013: «в межах правового поля забезпечити відшкодування завданої (шкоди) збитків, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з особами, внаслідок дій (бездіяльності) яких, допущено порушення», суд зазначає, що вона є безпідставною, з огляду на відсутність факту завдання збитків позивачу.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до положень частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Господарські операції здійснені між позивачем та Консорціумом «ЄДАПС» не містять ознак завдання збитків у розумінні вищезазначених положень законодавства.

Щодо вимоги відповідача, викладеної у пункті 2 Вимоги від 30.20.2013, а саме привести у відповідність до чинного законодавства умови діючих договорів позивача в частині відповідності вартості наданих послуг з урахуванням їх фактичної собівартості, суд зазначає, що вона є необґрунтованою, оскільки відповідачем не доведено факту невідповідності договорів №1/07, 3/07 та №54, укладених між позивачем та Консорціумом «ЄДАПС» законодавству України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає адміністративний позов Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 1 січня 2013 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1147 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 3 595 864,72 грн., то ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4588,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 936 від 25.11.2013, позивач сплатив судовий збір у розмірі 458,81 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи, з відповідача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України решта суми судового збору в розмірі 4129,20 грн. та 458,81 грн. на користь позивача.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 87, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 4 Закону України «Про судовий збір», Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірним та скасувати пункт 2 письмової вимоги Державної фінансової інспекції у місті Києві від 30.10.2013 № 26-071-14-14/14567, у тому числі щодо зобов'язання ДП «Державний центр персоналізації документів» вчинити дії направлені на проведення претензійно-позовної роботи по відшкодуванню завданої шкоди (збитків) з особами, внаслідок дій (бездіяльності) яких допущено порушення та приведення у відповідність договорів в частині відповідності вартості наданих послуг з урахуванням їх фактичної собівартості.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 458,81 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 81 коп.) на користь Державного підприємства «Державний центр персоналізації документів» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної фінансової інспекції в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

4. Стягнути з Державної фінансової інспекції в місті Києві решту суми судового збору у розмірі 4129,19 грн. (чотири тисячі сто двадцять дев'ять гривень 19 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2013.