Рішення

від 18.12.2013 по справі 908/3782/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 13/115/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 Справа № 908/3782/13

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Алтай», м. Запоріжжя

про стягнення 25 873,30 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники сторін:

Від позивача - Білозерська К.О., дов. № 4100/27 від 18.06.13р.

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя, про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Алтай», м. Запоріжжя, вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року, з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 25 873,30 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3782/13, справі присвоєно номер провадження 13/115/13, справу призначено до розгляду на 05.12.2013р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 05.12.2013р. підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.12.2013р.

18.12.2013р. справу розглянуто, прийнято рішення у відповідності до приписів ст.. 84 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, які мотивовані тим, що Концерн "Міські теплові мережі" на виконання основної мети своєї діяльності здійснює постачання теплової енергії на об'єкт - гуртожиток по вул. 40 років Радянської України, буд. 37 у м. Запоріжжя, в якому знаходяться нежитлові приміщення № 214, № 216, належні відповідачу на праві власності; договір купівлі-продажу теплової енергії за пропозицією позивача між сторонами укладений не був з незалежних та невідомих позивачу причин; в період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 року позивачем було відпущено теплової енергії відповідачу на загальну суму 25 873,30 грн.; відповідач направлені йому акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не підписав та не повернув позивачу, виставлені рахунки на оплату спожитої теплової енергії не сплатив. На підставі ст.ст. 387, 1212, 1213 ЦК України, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування теплової енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вартість безпідставно набутої теплової енергії за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 25 873,30 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, свого представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином ухвалами суду, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі в порядку ст.. 75 ГПК України, суд, заслухавши представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 Статуту Концерну "Міські теплові мережі", згідно з яким здійснює свою діяльність Філія Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району, основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут. Основними функціями Концерну є: - забезпечення розвитку теплофікаційного господарства та забезпечення тепловою енергією для комунально-побутових потреб населення, бюджетних установ і організацій, госпрозрахункових підприємств, інших об'єктів, розташованих в зоні діяльності Концерну; - збір коштів за послуги теплопостачання зони діяльності Концерну (територія міста Запоріжжя) з метою централізованих розрахунків за енергоресурси.

Статтею ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст.ст. 13, 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване опалення належить до житлово-комунальних послуг, порядок надання, якісні та кількісні показники яких мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Отже, споживання теплової енергії можливо лише на підставі договору.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.02.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачиною Н.В., ТОВ НВП «Алтай» є власником нежитлових приміщень № 214 (площею 68,7 кв. м), 216 (площею 54,4 кв. м), розташованих в буд. № 37 по вул.. 40 Років Радянської України в м. Запоріжжя.

Згідно з наданими суду інформаційними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.04.13р. № 2893485 та № 2896123, за ТОВ НВП «Алтай» 20.02.2008р. зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення (літ. А-5) № 214 (площею 68,7 кв. м), 216 (площею 54,4 кв. м) в буд. № 37 по вул.. 40 Років Радянської України в м. Запоріжжя, частка власності 1/1.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача, як власника зазначених нежитлових приміщень, із пропозицією про укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (копії листів вих.. № 09/997 від 09.07.2011р., вих.. № 09/1025 від 26.07.2011р., вих.. № 09/596 від 24.04.2012р., вих.. № 1444/09 від 09.10.13р., містяться в матеріалах справи). Однак, договір між сторонами укладений не був.

Таким чином, на сьогоднішній день між Концерном «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Орджонікідзевського району та ТОВ НВП «Алтай» відсутні врегульовані відповідним договором правовідносини з постачання теплової енергії у гарячій воді.

Наказом Мінбуду України № 4 від 22.11.2005р. «Про порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води» зі змінами, внесеними Наказом Мінжитлокомунгоспу за № 169 від 06.10.2007р., визначено процедуру надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення (ЦО) та гарячого водопостачання (ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від ЦО і ГВП.

Позивач наголосив на тому, що внесені Наказом № 169 від 06.10.2007р. зміни роблять неможливим відключення від теплопостачання окремих приміщень багатоквартирного будинку і передбачають можливість відключення від теплопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку (гуртожитку).

Позивач також пояснив, що, враховуючи технічну сторону питання, відключення окремих приміщень від мереж централізованого теплопостачання неодмінно вплине на безперебійну роботу інженерного устаткування житлового будинку (гуртожитку) в цілому й на санітарно-гігієнічні умови інших квартир (кімнат) та суміжних приміщень, адже порушується гідравлічний і тепловий режими.

У зв'язку із цим, з метою недопущення порушення конституційного права громадян - мешканців гуртожитку - на користування теплом і забезпечення збереження їх здоров'я, позивач був змушений постачати відповідачу теплову енергію в нежитлові приміщення №№ 214, 216 в буд. № 37 по вул.. 40 років Радянської України в м. Запоріжжі.

Подача теплоносія до житлового будинку № 37 по вул.. 40 років Радянської України в м. Запоріжжі, у т.ч. і до приміщень ТОВ НВП «Алтай», підтверджується представленими суду листами КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» про початок опалювальних сезонів 2010-2011рр., 2011-2012рр., 2012-2013рр. вих.. № 1999 від 22.10.2010р., вих.. № 28 від 16.01.2013р.

Крім того, листами № 09/997 від 09.07.2011р., вих.. № 09/1025 від 26.07.2011р., вих.. № 09/596 від 24.04.2012р. ТОВ НВП «Алтай» був повідомлений про постачання теплової енергії у нежитлові приміщення №№ 214, 216, власником яких він є, та про необхідність укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з Концерном «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Орджонікідзевського району.

Таким чином, за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 року позивачем було відпущено відповідачу теплової енергії на загальну суму 25 873,30 грн.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наданими суду актами приймання-передачі теплової енергії по особовому рахунку відповідача № 203394 та рахунками за спірний період (копії вказаних документів долучені до матеріалів даної справи).

Направлені на адресу ТОВ НВП «Алтай» акти приймання-передачі теплової енергії останній не підписував та не повертав, виставлені рахунки на оплату теплової енергії не сплачував (докази направлення актів та рахунків - реєстри за період з грудня 2010 року по квітень 2013 року - містяться в матеріалах справи).

Численні звернення позивача з вимогою про погашення заборгованості за теплову енергію (листами вих.. № 05/383 від 15.04.11р., вих.. № 05/1042 від 12.09.11р., вих.. № 05/394 від 24.01.12р., ви. № 05/984 від 10.05.12р., вих.. № 05/126 від 17.01.13р., вих.. № 05/1066 від 15.05.13р., вих.. № 05/1608 від 15.07.13р.) відповідач залишив без відповідача та задоволення.

Таким чином, на теперішній час за відповідачем рахується непогашена заборгованість з оплати вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 25 873,30 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зокрема, юридичного факту, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.

Відповідно до ст.ст. 1212, 1213 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Із матеріалів справи слідує, що оскільки система опалення нежитлових приміщень №№ 214, 216, які належать на праві приватної власності ТОВ НВП «Алтай», не відособлена від системи опалення житлового будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 37, Концерн «МТМ» у період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 року здійснював подачу теплової енергії у вказані нежитлові приміщення та щомісячно на адресу відповідача направляв акти приймання-передачі теплової енергії, а також рахунки на їх оплату, що підтверджується відповідними реєстрами. У зв'язку з відсутністю укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії, нарахування за відпущену відповідачу теплову енергію проводилося згідно з його особовим рахунком № 203394.

Акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем підписані не були та на адресу позивача не повернуті, будь-яких письмових заперечень/зауважень стосовно нарахування суми за оплату теплової енергії в спірний період відповідач позивачу не направляв.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів

вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Таким чином, позивачем було здійснено розрахунок теплового потоку на опалення приміщень ТОВ НВП «Алтай», на підставі похідних даних, прийнятих згідно розрахунку витрат тепла на опалення і гаряче водопостачання гуртожитку по вул.. 40 Років Радянської України, 37 в м. Запоріжжя, який виконаний в 2000 р. ПКБ ЗАТ «ДПТМ», а також згідно листа КП «РЕПОГ» від 21.12.2010р. № 2501.

Згідно з актами приймання-передачі теплової енергії та виставлених рахунків за спірний період загальна сума, нарахована відповідачу за спожиту теплоенергію, склала 25 873 грн. 30 коп.

Сума заборгованості фактично спожитої відповідачем теплової енергії за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 року включно складає суму 25 873 грн. 30 коп.

Враховуючи вищевикладене, дослідженими судом матеріалами справи підтверджується факт набуття, збереження майна (теплової енергії) ТОВ НВП «Алтай» без достатньої правової підстави. Теплова енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, отже відшкодуванню підлягає її вартість.

Згідно з ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів оплати заявленої до стягнення суми суду не представлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Алтай» 25 873 грн. 30 коп. вартості безпідставно набутої теплової енергії є обґрунтованими, доведеними, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Алтай» (69037, м. Запоріжжя, вул.. 40 років Радянської України, 39-Б, ЄДРПОУ 19278169) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458) на п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957) вартість безпідставно набутої теплової енергії за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року, з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 25 873 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят три) грн.. 30 коп., 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя В.Г.Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 20.12.2013р.