Ухвала

від 21.08.2015 по справі 908/3782/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/115/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.08.2015 Справа № 908/3782/13

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства В«АлтайВ»

про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/3782/13

За позовом Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства В«АлтайВ» , м. Запоріжжя

про стягнення 25873,30 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від заявника (боржника) - не з'явився;

Від стягувача - не з'явився

ВСТАНОВЛЕНО:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р. у справі № 908/3782/13 (суддя Серкіз В.Г.) задоволені позовні вимоги Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Орджонікідзевського району, з ТОВ НВП В«АлтайВ» на користь позивача стягнуто вартість безпідставно набутої теплової енергії за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року, з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 25873 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 30 коп., 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення, 31.12.2013 р. видано відповідний наказ.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. апеляційну скаргу ТОВ НВП В«АлтайВ» повернуто заявникові без розгляду.

12.08.2015 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства В«АлтайВ» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р. у справі № 908/3782/13.

У зв'язку зі знаходженням судді Серкіз В.Г. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.08.2015 р., заяву про розстрочення виконання рішення у справі № 908/3782/13 призначено до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.08.2015 р. заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р. у справі № 908/3782/13 прийнята до розгляду суддею Гандюковою Л.П., судове засідання призначено на 21.08.2015 р.

У судове засідання 21.08.2015 р. представники сторін не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечень та пояснень по суті заяви не надійшло.

Заява ТОВ НВП В«АлтайВ» про розстрочення виконання рішення від 18.12.2013 р. у справі № 908/3782/13 мотивована наступним. Заявником (боржником) сплачено на користь стягувача суму 1720,50 грн. судового збору. На даний момент своєчасне виконання рішення суду з боку ТОВ НВП В«АлтайВ» вкрай ускладнене, оскільки заявлена сума є досить великою, а ТОВ НВП В«АлтайВ» перебуває у досить складному фінансовому становищі. Керуючись ст. 121 ГПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV, п. п. 1, 2, 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. «Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України, просить розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р. у справі № 908/3782/13, згідно з таким графіком погашення боргу ТОВ НВП В«АлтайВ» перед Концерном В«МТМВ» в особі Філії Концерну В«МТМВ» Орджонікідзевського району: з вересня 2015 р. по липень 2016 р. в сумі 2156,00 грн., а у серпні 2016 р. в сумі 2157,30 грн.

Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 121 ГПК України десятиденний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду, суд визнав можливим розглянути заяву за відсутності представника заявника (боржника) та стягувача, за наявними матеріалами.

Розглянувши заяву, оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Статтею 121 ГПК України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи , може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення, заявник (боржник), зокрема, посилається на складне фінансове становище підприємства, що значно ускладнює виконання рішення.

До заяви боржником додані лише оригінал фіскального чеку № НОМЕР_1 від 12.08.2015 р., що підтверджує направлення копії цієї заяви стягувачеві та копія квитанції № 23 від 12.08.2015 р., що підтверджує сплату в сумі 1720,50 грн. судового збору на користь стягувача.

Приписами ст. 22 ГПК України визначено права та обов'язки сторін, зокрема, передбачено право подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового розгляду тощо. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Стаття 32 ГПК України визначає поняття і види доказів. Відповідно до даної статті доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин , на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 ГПК визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» фінансове (матеріальне) становище підприємства повинно підтверджуватися фінансовою, бухгалтерською звітністю підприємства. Згідно зі ст. 3 даного Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Заявником (боржником) до заяви про розстрочку взагалі не додано будь-яких доказів у підтвердження обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Ухвалою від 13.08.2015 р. про призначення заяви до розгляду судом було зобов'язано відповідача (боржника) надати докази в підтвердження обставин, викладених у заяві, зокрема, фінансову звітність підприємства.

Натомість, заявником (боржником), як зазначалося вище, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, будь-яких документів не додано. Зокрема, доказів на підтвердження тяжкого фінансового становища боржника (збитковість підприємства, відсутність грошових коштів на банківських рахунках, відсутність нерухомого та рухомого майна, наявність боргу по обов'язковим платежам та зборам (перед бюджетом), тощо), заявником суду не надано.

Стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Отже, виходячи з приписів процесуального закону, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках , тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Відповідно до законодавства, розстрочку виконання рішення господарський суд повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін із поважних причин немає можливості виконати рішення (ухвалу) у встановлений строк.

На підставі викладеного, суд бере до уваги інтереси обох сторін, непідтвердженість відповідачем належними доказами обставин тяжкого фінансового становища, що, в свою чергу, свідчить про відсутність виключних обставин для задоволення даної заяви.

Суд доводить до відома заявника (боржника), що він, за наявності достатніх підстав, не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з заявою на підставі ст. 121 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства В«АлтайВ» в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.12.2013 р. у справі № 908/3782/13.

Суддя Л.П. Гандюкова