Постанова

від 20.12.2013 по справі 812/8554/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа №812/8554/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участі представника позивача Корнєвої А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптіма» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 812/8554/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптіма» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.10.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, який в подальшому було уточнено, мотивуючи свої вимоги тим, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з КТП «Промторг» за квітень 2013 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2013 № 407/12-34-22-04/36090188. В акті перевірки вказано, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 185569,00 грн. та податкові зобов'язання на загальну суму податку на додану вартість 195439,00 грн. Позивач вважає, що перевірку було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки підприємство не отримувало письмовий запит про надання інформації, як це передбачено п. 73.3. ст. 73 ПК України, та, відповідно, було позбавлене можливості надати витребувану інформацію. Податковим органом не було пред'явлено наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку. Позивач просив суд:

1.Визнати протиправними дії податкового органу щодо порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки та складання акту від 24.09.2013 року № 407/12-34-22-04/36090188 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з КТП «Промторг» за квітень 2013 року;

2. Визнати протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ЛФК «Оптіма» по господарських операціях з контрагентами за період - квітень 2013 року, яке відбулося на підставі акту № 407/12-34-22-04/36090188 від 24.09.2013 року, у тому числі дій, пов'язаних з виключенням з Автоматизованої системи «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «ЛФК «Оптіма» за квітень 2013 року;

3. Зобов'язати податковий орган вилучити з Автоматизованої системи «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» інформацію, внесену на підставі вказаного акту;

4. Зобов'язати податковий орган поновити в Автоматизованій системі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» дані, що містяться в поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за період - квітень 2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптіма» відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, посилався на ст.ст. 62, 74 Податкового кодексу України, ст.ст. 228, 216, 228 Цивільного кодексу України та зазначив, що судом першої інстанції при винесення рішення порушено норми матеріального права, а висновки не відповідають обставинам справи.

Представник позивача надав письмові пояснення щодо доводів апеляційної скарги, які підтримав у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За нормою ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неявка в даному випадку не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги апеляційної скарги задовольнити частково.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області було направлено на адресу ТОВ «ЛФК «Оптіма» запит від 12.08.2013 року № 2286/12-34-22-04/14 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських відносин з КТП «Промторг» за квітень 2013 року. Вказаний запит було вручено позивачу 17.08.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 а.с. 168-169).

Керівником ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська було видано наказ від 11.09.2013 року № 266 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛФК «Оптіма» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у КТП «Промторг» за квітень 2013 року (том 2 а.с. 165).

Зазначений наказ та направлення на перевірку було вручено особисто директору ТОВ «ЛФК «Оптіма» Мотильову О.О. 11.09.2013 року, про що свідчить його підпис на наказі та направленні (том 2 а.с. 170).

На підставі наказу від 11.09.2013 року № 266 податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛФК «Оптіма» в період з 11.09.2013 року по 17.09.2013 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією складено акт № 407/12-34-22-04/36090188 від 24.09.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з КТП «Промторг» за квітень 2013 року. В акті перевірки вказано на порушення позивачем п.44.6 ст. 44, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 185569,00 грн.; п.44.6 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання на загальну суму податку на додану вартість 195439,00 грн. (том 1 а.с. 24-29).

Такий висновок відповідачем зроблено на підставі акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 79/22-00/24884883, яким встановлено, що господарська діяльність КТП «Промторг» за квітень 2013 року по теперішній час має ознаки нереальності, а отже сформовані КТП «Промторг» податкові зобов'язання на адресу ТОВ «ЛФК «Оптіма» є недійсними.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, та зазначає, що судом невірно застосовано норми матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Пунктами 78.4, 78.5 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

При апеляційному розгляді було встановлено, що відповідно до списку співробітників ТОВ «ЛФК «Оптіма», відсутнє прізвище особи, яка 17.08.13 року нібито від імені підприємства як уповноважена особа отримала рекомендований лист від податкового органу, в якому містився запит (т. 2 а.с. 169, т. 3 а.с. 146-147).

Але копію наказу № 266 про проведення позапланової виїзної перевірки директор підприємства отримав особисто і допустив представників податкового органу до цієї перевірки (т.2 а.с. 165 зв.бік).

За таких обставин колегія суддів вважає, що порушення процедури проведення перевірки не може бути об'єктом судового захисту, оскільки це не впливає на результати перевірки. Саме висновки акту перевірки і вчинення певних дій податковим органом на їх виконання створюють негативні наслідки для позивача.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, послався на те, що позивачем під час проведення перевірки не було надано деякі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку.

При апеляційному розгляді справи представник позивача цієї обставини не заперечував, але пояснив, що в травні 2013 року на підприємстві відбулася зміна керівника і згодом було з'ясовано, що частина документів відсутня. Коли розпочалася перевірка, підприємство надіслало запити до контрагентів і відновило всі потрібні документи (т. 3 а.с. 98).

Колегія суддів вважає дані пояснення цілком слушними, оскільки вони підтверджуються копіями запитів до контрагентів позивача і наявністю в матеріалах справи копій всіх необхідних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, наданих до суду першої інстанції, при тому, що суд цей факт залишив поза увагою і належної оцінки письмовим доказам не надав (т. 3 а.с. 148-154).

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій з отримання товару від КТП «Промторг» у квітні 2013 року у зв'язку з тим, що у останнього немає виробничих, складських та торговельних приміщень, відсутні транспортні засоби та обладнання, та у позивача відсутні первинні бухгалтерські документи.

При розгляді справи суду першої інстанції були надані:

- договір поставки № 1-04 від 01.04.2013 року відповідно до якого КТП «Промторг» зобов'язується передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язується прийняти товар та сплатити товар у строк та розмір, передбачений цим договором. Факт отримання товару оформлений видатковими накладними, сплата отриманого товару підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 30.04.2013 року №№ 1, 2, 3, 4 (том 1 а.с. 31, 32, 38-48);

- договір № 3-04 від 01.04.2013 року відповідно до якого ТОВ «ЛФК «Оптіма» передає, а КТП «Промторг» приймає під охорону будівлі, побудови, приміщення та інші об'єкти. Надання зазначених послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 30.04.2013 року № 0079, сплата отриманих послуг підтверджується податковою накладною від 30.04.2013 року № 79 та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 30.04.2013 року № 6 (том 1 а.с. 31, 34-36);

- договір про надання послуг від 01.04.2013 року № 4-04 відповідно до якого КТП «Промторг» зобов'язується надати наступні послуги - підготовка документів, довідок для участі в тендерних торгах, пошуку об'єктів будівництва. Надання зазначених послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 30.04.2013 року № 0080, сплата отриманих послуг підтверджується податковою накладною від 30.04.2013 року № 80 та квитанцією до прибуткового касового ордера від 30.04.2013 року № 7 (том 2 а.с. 31, 59-61);

- договір про надання послуг № 5-04 від 01.04.2013 року відповідно до якого КТП «Промторг» зобов'язується надати наступні послуги - автогідропід'ємник, машини бурильно-кранові на автомобілі. Надання зазначених послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт від 30.04.2013 року № П-0082 та № П-0081, сплата отриманих послуг підтверджується податковими накладними від 30.04.2013 року № 81, № 82 та квитанцією до прибуткового касового ордера від 30.04.2013 року № 8 (том 3 а. с. 31, 62-68).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання ТОВ «ЛФК «Оптіма» та КТП «Промторг» зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44, ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та КТП «Промторг» і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу щодо порушення TOB «ЛФК «Оптіма» вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на судженні перевіряючих про неможливість контрагента позивача здійснювати господарську діяльність у спірних правочинах, посилаючись на відсутність у останнього приміщень та транспортних засобів та наміру здійснювати господарську діяльність.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог стосовно визнання протиправними дій податкового органу щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ЛФК «Оптіма» по господарських операціях з контрагентами за квітень 2013 року та їх відновлення в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, суд першої інстанції в якості правового підґрунтя зазначив наказ Міністерства доходів і зборів № 165 від 14.06.2013 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» (надалі - Наказ № 165).

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може через таке.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 року (із змінами та доповненнями) «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів

міністерств та інших органів виконавчої влади» (надалі - Указ) з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Стаття 2 Указу передбачає, що державну реєстрацію здійснюють:

нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Міністерство юстиції України.

На виконання Указу Кабінет міністрів України постановою від 28 грудня 1992 р. № 731 затвердив Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (надалі - Положення).

Пункт 5 Положення змістує: «На державну реєстрацію не подаються акти:

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що Наказ № 165 не має міжвідомчого характеру, тобто не є обов'язковим для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а тому посилання суду першої інстанції на цей наказ є безпідставним.

Колегія суддів відзначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим Кодексом України (надалі - ПК України).

Статтею 54 ПК України окреслено підстави для визначення контролюючим органом сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Наведене виключає можливість застосування до платника податків негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази задекларованих ним показників) до моменту донарахування платнику податків податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження. Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки в даному випадку податковий орган за наслідками проведеної спірної перевірки ніяких донарахувань не здійснив і їх узгоджень не провів, то у податкового органу не було підстав вносити зміни до автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

Проте, у спірних правовідносинах податковий орган всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів нікчемності правочинів.

Також, укладені правочини не визнавались недійсними у судовому порядку. А отже, такі висновки не можуть бути внесені до автоматизованої системи.

Суд першої інстанції допустив і грубе порушення процесуальних норм, а саме.

04.11.2013 року в судовому засіданні представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 174, т. 3 а.с. 100).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року клопотання про уточнення позовної заяви задоволено частково.

Прийнято уточнення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптіма» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо порядку проведення перевірки (пункт 1) та зобов'язання поновити в автоматизованій системі дані, визначені позивачем у податковій звітності (пункт 4).

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптіма» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача, в тому числі дій, пов'язаних зі включенням сум до автоматизованої системи (пункт 2), та про зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи інформацію (пункт 3).

Колегія суддів не приймає до уваги дану ухвалу суду, хоча вона і не була оскаржена окремо, оскільки за приписами ч. 1 ст. 137 КАС України суд вирішує питання щодо відповідності позовної заяви про уточнення позовних вимог нормам ст. 106 КАС України і може повернути її відповідачу. В даному випадку суд на свій розсуд вибрав позовні вимоги, які він вважає за потрібне розглянути, ігноруючи норми ч. 3 ст. 11 КАС України.

Взагалі незрозуміло, з яких підстав суд першої інстанції дійшов до висновку про зміну предмету позову, так як уточнені позовні вимоги всього лише деталізували первісну редакцію прохальної частини позовної заяви.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Доводи апеляційної скарги в певній частині є обґрунтованими та цілком слушними.

Керуючись статтями 24, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптіма» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 812/8554/13-а - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 812/8554/13-а - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптіма» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області вилучити з Автоматизованої системи «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» інформацію, внесену на підставі акту № 407/12-34-22-04/36090188 від 24.09.2013 року по коригуванню показників ТОВ «Луганська фінансова компанія «Оптіма» за період квітень 2013 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області поновити в Автоматизованій системі «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» дані, що містяться у поданій Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганська фінансова компанія «Оптіма» податковій декларації з податку на додану вартість за період квітень 2013 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 26 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Г.М.Міронова

Судді І.В.Юрко

А.А.Блохін