Постанова

від 17.12.2013 по справі 801/10338/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 р. (о 11:12) Справа №801/10338/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В.,

представників позивача - Сокол А.Ф., Болібкова А.В.,

представника відповідача - Горбань А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Кримелектромашторг"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кримелектромашторг" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим № 0011222270 від 28.10.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Податкового Кодексу України. Позивач зазначає, що висновки відповідача щодо невірного формування позивачем податкового кредиту, у зв'язку з тим, що угоди, укладені позивачем та ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак», ТОВ «ТПК Груп» мають ознаки нікчемної угоди, що, в свою чергу, свідчить про відсутність господарської операції між позивачем та ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп», не ґрунтуються на нормах податкового та цивільного законодавства. Позивач зауважує, що господарські операції з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» мають реальний характер, отримання позивачем товарів, робіт (послуг) з метою їх використання у власній господарської діяльності підтверджується первинними документами, тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача у судових засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що в ході проведеної перевірки позивача були виявлені порушення податкового законодавства, що й стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кримелектромашторг" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 05512035) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 25.07.1996.

Відповідно до витягу від 21.02.2012 з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (КВЕД 46.69), будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на додану вартість.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Кримелектромашторг" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язано виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Кримелектромашторг" з питання достовірності визначення показників податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп».

За результатами перевірки був складений акт від 02.10.2013 №897/22.7/05512035 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0011222270 від 28.10.2013 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 395970,00 грн., у тому числі за основним платежем - 263980 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 131990 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 395970,00 грн., у тому числі за основним платежем - 263980 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 131990 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ПАТ "Кримелектромашторг" п. 198.1, п. 198.3., п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України за операціями з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» у 2012-2013 рр., в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 263980 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0011222270 від 28.10.2013 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 395970,00 грн., у тому числі за основним платежем - 263980 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 131990 грн., суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість, та було встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит по операціям з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» був сформований позивачем у 2012-2013 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

За висновками акта податкового органу ПАТ "Кримелектромашторг" безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» у розмірі 263980 грн.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що у ході перевірки були використані матеріали отримані від ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів, відповідно до яких не підтверджено реальність здійснення операцій ТОВ «Мастертрейд» з контрагентами, а саме не встановлено факту поставок товарів від контрагентів-постачальників ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Лігран» та ПП «Екоскан Сервіс».

У зв'язку з чим, податковий орган робить висновок, що за відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників (ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Лігран» та ПП «Екоскан Сервіс»), операції купівлі-продажу ТОВ «Мастертрейд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності, у тому числі з ПАТ "Кримелектромашторг".

Крім того, податковим органом були використані матеріали перевірок, отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно до яких встановлено, що ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» відсутні за місцезнаходженням, у зв'язку з чим, не можливо встановити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» з контрагентами постачальниками та покупцями, у тому числі з ПАТ "Кримелектромашторг".

Досліджуючи надані документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів, суд зважає на наступне.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПАТ "Кримелектромашторг" з ТОВ «Мастертрейд» суд вказує на наступне.

Матеріали справи свідчать, що 02.08.2012 між ПАТ "Кримелектромашторг" та ТОВ «Мастертрейд» було укладено договір поставки № 02/08/12 від 12.01.2011 (далі - Договір поставки), відповідно до якого Продавець (ТОВ «Мастертрейд») зобов'язується передати у власність Покупця (ПАТ "Кримелектромашторг") віники, мітли, а також інші господарські та будівельні товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умов зазначеного договору.

На виконання умов договору поставки ТОВ «Мастертрейд» поставило ПАТ "Кримелектромашторг" товарно-матеріальні цінності, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000143 від 23.03.2012 на суму 7072,00 грн., у тому числі ПДВ 1178,67 грн., № РН-0000363 від 29.05.2012 на суму 9020,00 грн., у тому числі ПДВ 1503,33 грн., № РН-0000364 від 29.05.2012 на суму 5500,00 грн., у тому числі ПДВ 916,67 грн., № РН-0000365 від 29.05.2012 на суму 3677,28 грн., у тому числі ПДВ 612,88 грн., № РН-0000411 від 13.06.2012 на суму 2761,96 грн., у тому числі ПДВ 460,33 грн., № РН-0000460 від 27.06.2012 на суму 1315,50 грн., у тому числі ПДВ 219,25 грн., № РН-0000483 від 09.07.2012 на суму 2031,10 грн., у тому числі ПДВ 338,52 грн., № РН-0000593 від 07.08.2012 на суму 9370,00 грн., у тому числі ПДВ 1561,67 грн., № РН-0000711 від 06.09.2012 на суму 2444,00 грн., у тому числі ПДВ 407,33 грн., № РН-0000765 від 24.09.2012 на суму 2295,25 грн., у тому числі ПДВ 382,54 грн., № РН-0000812 від 12.10.2012 на суму 863,34 грн., у тому числі ПДВ 143,89 грн., № РН-0001002 від 23.11.2012 на суму 2151,08 грн., у тому числі ПДВ 358,51 грн., № РН-0001014 від 27.11.2012 на суму 1803,00 грн., у тому числі ПДВ 300,50 грн., № РН-0000143 від 23.03.2012 на суму 7072,00 грн., у тому числі ПДВ 1178,67 грн. Загалом було отримано товарів на загальну суму 50304,51 грн., у тому числі ПДВ 8384,09 грн.

Судом встановлено, що ПАТ "Кримелектромашторг" повністю сплачена вартість товарів, отриманих від ТОВ «Мастертрейд», що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку позивача на загальну суму 50304,51 грн., у тому числі ПДВ 8384,09 грн.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі товарів/за датою списання грошових коштів в оплату товарів вартістю 50304,51 грн., у тому числі ПДВ 8384,09 грн. , у продавця (ТОВ «Мастертрейд») відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 8384,09 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Мастертрейд», виписало позивачу податкові накладні: № 54 від 22.03.2012 на суму 7072,00 грн., у тому числі ПДВ 1178,67 грн., № РН-0000363 від 29.05.2012 на суму 9020,00 грн., у тому числі ПДВ 1503,33 грн., № РН-0000364 від 29.05.2012 на суму 5500,00 грн., у тому числі ПДВ 916,67 грн., № РН-0000365 від 29.05.2012 на суму 3677,28 грн., у тому числі ПДВ 612,88 грн., № РН-0000411 від 13.06.2012 на суму 2761,96 грн., у тому числі ПДВ 460,33 грн., № РН-0000460 від 27.06.2012 на суму 1315,50 грн., у тому числі ПДВ 219,25 грн., № РН-0000483 від 09.07.2012 на суму 2031,10 грн., у тому числі ПДВ 338,52 грн., № РН-0000593 від 07.08.2012 на суму 9370,00 грн., у тому числі ПДВ 1561,67 грн., № РН-0000711 від 06.09.2012 на суму 2444,00 грн., у тому числі ПДВ 407,33 грн., № РН-0000765 від 24.09.2012 на суму 2295,25 грн., у тому числі ПДВ 382,54 грн., № РН-0000812 від 12.10.2012 на суму 863,34 грн., у тому числі ПДВ 143,89 грн., № РН-0001002 від 23.11.2012 на суму 2151,08 грн., у тому числі ПДВ 358,51 грн., № РН-0001014 від 27.11.2012 на суму 1803,00 грн., у тому числі ПДВ 300,50 грн., № РН-0000143 від 23.03.2012 на суму 7072,00 грн., у тому числі ПДВ 1178,67 грн.

Загалом було виписано податкових накладних на суму 50304,51 грн., у тому числі ПДВ 8384,09 грн., які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за відповідні податкові періоди 2012 року.

У зв'язку з чим, по даті отримання товарів, що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2012 році по взаємовідносинах з ТОВ «Мастертрейд», в сумі 8384,09 грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих товарів.

Судом встановлено, що постачальник - ТОВ «Мастертрейд» відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://minrd.gov.ua/reestr).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2012 р. за взаємовідносинами з ТОВ «Мастертрейд» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих товарів від ТОВ «Мастертрейд» у 2012р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд також враховує, що на формування показників податкового кредиту впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.

Відповідно до витягу від 21.02.2012 з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (КВЕД 46.69), будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).

Отже, враховуючи основні види господарської діяльності, суд зазначає, що операції з придбання товарів господарського призначення (віники, мітли, а також інші господарські та будівельні товари) відповідають основним видам діяльності позивача.

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого ПАТ "Кримелектромашторг" по взаємовідносинах з ТОВ «Мастертрейд», судом встановлено, що отримані товари господарського призначення (віники, мітли, а також інші господарські та будівельні товари) були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується видатковими накладними, залученими до матеріалів справи, зазначена операція відображена у регістрах бухгалтерського обліку за Кт 281 «Товари на складі», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями руху матеріальних цінностей за перевіряємий період.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

У зв'язку з чим, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товарів від ТОВ «Мастертрейд».

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПАТ "Кримелектромашторг" з ТОВ «ТПК Груп» суд вказує на наступне.

Матеріали справи свідчать, що між ПАТ "Кримелектромашторг" та ТОВ «ТПК Груп» було укладено ряд договорів поставки:

- договір поставки № б/н від 01.08.2012, відповідно до якого Продавець (ТОВ «ТПК Груп») зобов'язується передати у власність Покупця (ПАТ "Кримелектромашторг") товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умов зазначеного договору;

- договір поставки № б/н від 01.12.2012, відповідно до якого Продавець (ТОВ «ТПК Груп») зобов'язується передати у власність Покупця (ПАТ "Кримелектромашторг") товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умов зазначеного договору.

Поставка товару здійснюється на умовах DAP (Delivered at Point) поставка за місцем призначення. (п. 2.1. зазначених договорів)

На виконання умов договору поставки ТОВ «ТПК Груп» поставило ПАТ "Кримелектромашторг" товарно-матеріальні цінності, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 3/09-53 від 03.09.2012 на суму 15725,89 грн., у тому числі ПДВ 2620,98 грн., № 3/09-54 від 03.09.2012 на суму 24464,94 грн., у тому числі ПДВ 4077,49 грн., № 3/09-55 від 03.09.2012 на суму 7282,98 грн., у тому числі ПДВ 1213,83 грн., № 4/09-29 від 04.09.2012 на суму 15830,02 грн., у тому числі ПДВ 2638,34 грн., № 4/09-30 від 04.09.2012 на суму 15280,98 грн., у тому числі ПДВ 2525,66 грн., № 10/09-33 від 10.09.2012 на суму 17553,96 грн., у тому числі ПДВ 2925,66 грн., № 10/09-34 від 10.09.2012 на суму 39110,24 грн., у тому числі ПДВ 6518,37 грн., № 12/09-19 від 12.09.2012 на суму 35947,06 грн., у тому числі ПДВ 5991,18 грн., № 14/09-30 від 14.09.2012 на суму 4983,85 грн., у тому числі ПДВ 830,64 грн., № 17/09-28 від 17.09.2012 на суму 57770,87 грн., у тому числі ПДВ 9628,48 грн., № 18/09-18 від 18.09.2012 на суму 53992,88 грн., у тому числі ПДВ 8998,81 грн., № 19/09-16 від 19.09.2012 на суму 56988,00 грн., у тому числі ПДВ 9498,00 грн., № 20/09-32 від 20.09.2012 на суму 48798,00 грн., у тому числі ПДВ 8133,33 грн., № 1/10-30 від 01.10.2012 на суму 22355,26 грн., у тому числі ПДВ 3725,88 грн., № 2/10-19 від 01.10.2012 на суму 13078,00 грн., у тому числі ПДВ 2179,69 грн., № 2/10-20 від 02.10.2012 на суму 15324,82 грн., у тому числі ПДВ 2554,14 грн., № 3/10-20 від 03.10.2012 на суму 3464,22 грн., у тому числі ПДВ 577,37 грн., № 4/10-22 від 04.10.2012 на суму 57198,07 грн., у тому числі ПДВ 9533,01 грн., № 5/10-15 від 05.10.2012 на суму 5019,00 грн., у тому числі ПДВ 836,50 грн., № 8/10-12 від 08.10.2012 на суму 9137,81 грн., у тому числі ПДВ 1522,97 грн., № 9/10-10 від 09.10.2012 на суму 58432,80 грн., у тому числі ПДВ 9738,80 грн., № 10/10-14 від 10.10.2012 на суму 46567,20 грн., у тому числі ПДВ 7761,20 грн., № 15/10-11 від 15.10.2012 на суму 47937,00 грн., у тому числі ПДВ 7989,50 грн., № 16/10-22 від 16.10.2012 на суму 42964,02 грн., у тому числі ПДВ 7160,67 грн., № 2/01-04 від 02.01.2013 на суму 37470,82 грн., у тому числі ПДВ 6245,14 грн., № 3/01-01 від 03.01.2013 на суму 2130,00 грн., у тому числі ПДВ 355,00 грн., № 4/01-01 від 04.01.2013 на суму 34736,48 грн., у тому числі ПДВ 5789,41 грн., № 5/01-01 від 05.01.2013 на суму 25412,10 грн., у тому числі ПДВ 4235,35 грн., № 8/01-01 від 08.01.2013 на суму 23644,18 грн., у тому числі ПДВ 3940,70 грн., № 14/01-02 від 14.01.2013 на суму 14891,95 грн., у тому числі ПДВ 2481,99 грн., № 15/01-04 від 15.01.2013 на суму 8759,00 грн., у тому числі ПДВ 1459,83 грн., № 17/01-02 від 15.01.2013 на суму 11389,24 грн., у тому числі ПДВ 1898,21 грн., № 18/01-03 від 18.01.2013 на суму 8080,00 грн., у тому числі ПДВ 1346,67 грн., № 28/01-03 від 28.01.2013 на суму 42800,00 грн., у тому числі ПДВ 7133,33 грн., № 29/01-03 від 29.01.2013 на суму 39900,00 грн., у тому числі ПДВ 6550,00 грн., № 30/01-03 від 30.01.2013 на суму 50786,83 грн., у тому числі ПДВ 8464,47 грн.

Загалом було отримано товарів на загальну суму 1015208,32 грн., у тому числі ПДВ 169201,37 грн.

Судом встановлено, що ПАТ "Кримелектромашторг" повністю сплачена вартість товарів, отриманих від ТОВ «ТПК Груп», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на загальну суму 1015208,32 грн., у тому числі ПДВ 169201,37 грн.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі товарів/за датою списання грошових коштів в оплату товарів вартістю 1015208,32 грн., у тому числі ПДВ 169201,37 грн., у продавця (ТОВ «ТПК Груп») відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 169201,37 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «ТПК Груп», виписало позивачу податкові накладні: № 229 від 03.09.2012 на суму 15725,89 грн., у тому числі ПДВ 2620,98 грн., № 238 від 03.09.2012 на суму 24464,94 грн., у тому числі ПДВ 4077,49 грн., № 228 від 03.09.2012 на суму 7282,98 грн., у тому числі ПДВ 1213,83 грн., № 254 від 04.09.2012 на суму 15830,02 грн., у тому числі ПДВ 2638,34 грн., № 255 від 04.09.2012 на суму 15280,98 грн., у тому числі ПДВ 2525,66 грн., № 258 від 10.09.2012 на суму 17553,96 грн., у тому числі ПДВ 2925,66 грн., № 257 від 10.09.2012 на суму 39110,24 грн., у тому числі ПДВ 6518,37 грн., № 281 від 12.09.2012 на суму 35944,56 грн., у тому числі ПДВ 5990,76 грн., № 282 від 14.09.2012 на суму 4983,85 грн., у тому числі ПДВ 830,64 грн., № 360 від 17.09.2012 на суму 57773,61 грн., у тому числі ПДВ 9628,48 грн., № 384 від 18.09.2012 на суму 53992,99 грн., у тому числі ПДВ 8998,83 грн., № 406 від 19.09.2012 на суму 56988,00 грн., у тому числі ПДВ 9498,00 грн., № 741 від 20.09.2012 на суму 48798,00 грн., у тому числі ПДВ 8133,33 грн., № 27 від 01.10.2012 на суму 22355,26 грн., у тому числі ПДВ 3725,88 грн., № 50 від 01.10.2012 на суму 13078,00 грн., у тому числі ПДВ 2179,69 грн., № 49 від 02.10.2012 на суму 15324,82 грн., у тому числі ПДВ 2554,14 грн., № 59 від 03.10.2012 на суму 3464,22 грн., у тому числі ПДВ 577,37 грн., № 114 від 04.10.2012 на суму 57198,07 грн., у тому числі ПДВ 9533,01 грн., № 139 від 05.10.2012 на суму 5019,00 грн., у тому числі ПДВ 836,50 грн., № 173 від 08.10.2012 на суму 9137,81 грн., у тому числі ПДВ 1522,97 грн., № 201 від 09.10.2012 на суму 58432,80 грн., у тому числі ПДВ 9738,80 грн., № 235 від 10.10.2012 на суму 46567,20 грн., у тому числі ПДВ 7761,20 грн., № 317 від 15.10.2012 на суму 47937,00 грн., у тому числі ПДВ 7989,50 грн., № 348 від 16.10.2012 на суму 42964,02 грн., у тому числі ПДВ 7160,67 грн., № 3 від 02.01.2013 на суму 37470,82 грн., у тому числі ПДВ 6245,14 грн., № 11 від 03.01.2013 на суму 2130,00 грн., у тому числі ПДВ 355,00 грн., № 21 від 04.01.2013 на суму 34736,48 грн., у тому числі ПДВ 5789,41 грн., № 31 від 05.01.2013 на суму 25412,10 грн., у тому числі ПДВ 4235,35 грн., № 38 від 08.01.2013 на суму 23644,18 грн., у тому числі ПДВ 3940,70 грн., № 71 від 14.01.2013 на суму 14891,95 грн., у тому числі ПДВ 2481,99 грн., № 82 від 15.01.2013 на суму 8759,00 грн., у тому числі ПДВ 1459,83 грн., № 101 від 17.01.2013 на суму 11389,24 грн., у тому числі ПДВ 1898,21 грн., № 113 від 18.01.2013 на суму 8080,00 грн., у тому числі ПДВ 1346,67 грн., № 170 від 28.01.2013 на суму 42800,00 грн., у тому числі ПДВ 7133,33 грн., № 180 від 29.01.2013 на суму 39900,00 грн., у тому числі ПДВ 6550,00 грн., № 190 від 30.01.2013 на суму 50786,83 грн., у тому числі ПДВ 8464,47 грн.

Загалом було виписано податкових накладних на суму 1015208,32 грн., у тому числі ПДВ 169201,37 грн., які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за 2012-2013 роки.

У зв'язку з чим, по даті отримання товарів, що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2012-2013 роках по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК Груп», в сумі 169201,37 грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Як видно з акта перевірки, податковим органом у перевіряємому періоді по контрагенту ТОВ «ТПК Груп» було виключено податкового кредиту на загальну суму 175294,33 грн., проте ані в акті перевірки, ані представником податкового органу під час розгляду справи не було надано будь-яких пояснень або обґрунтувань с приводу виключення саме суми у розмірі 175294,33 грн. зі складу податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з контрагентам ТОВ «ТПК Груп».

В обґрунтування позовних вимог та на підтвердження правомірності податкового кредиту позивачем були надані первинні бухгалтерські документи по усім операціям, які мали місце у вказаному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК Груп» на загальну суму ПДВ 169201,37 грн.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих товарів.

Судом встановлено, що постачальник - ТОВ «ТПК Груп» відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://minrd.gov.ua/reestr).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2012-2013 рр. за взаємовідносинами з ТОВ «ТПК Груп» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого ПАТ "Кримелектромашторг" по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК Груп», судом встановлено, що отримані товари господарського призначення (віники, мітли, а також інші господарські та будівельні товари) були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується видатковими накладними, залученими до матеріалів справи, та відображено у регістрах бухгалтерського обліку за Кт 281 «Товари на складі», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями руху матеріальних цінностей за перевіряємий період.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

У зв'язку з чим, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товарів від ТОВ «ТПК Груп» .

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПАТ "Кримелектромашторг" з ТОВ «А-Знак» суд вказує на наступне.

Матеріали справи свідчать, що між ПАТ "Кримелектромашторг" та ТОВ «А-Знак» було укладено договір підряду № 0108-11 від 01.08.2012, відповідно до якого Замовник (ПАТ "Кримелектромашторг") поручає, а Підрядник (ТОВ «А-Знак») зобов'язується виконати роботи по ремонту будівель та споруд, які належать Замовнику, а Замовник в свою чергу зобов'язується сплатити виконані роботи на умовах зазначеного договору (далі - договір підряду № 0108-11).

На виконання умов договору підряду № 0108-11 ТОВ «А-Знак» виконало на користь ПАТ "Кримелектромашторг" роботи з ремонту складських приміщень позивача, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт: № 1 від 04.09.2012 на суму 51422,40 грн., у тому числі ПДВ 8570,40 грн., № 1 від 10.09.2012 на суму 36559,50 грн., у тому числі ПДВ 6093,25 грн., № 1 від 10.09.2012 на суму 59380,20 грн., у тому числі ПДВ 9896,40 грн., № 1 від 11.09.2012 на суму 57770,86 грн., у тому числі ПДВ 9628,48грн., № 1 від 12.09.2012 на суму 58125,36 грн., у тому числі ПДВ 9687,56 грн., № 1 від 13.09.2012 на суму 53992,88 грн., у тому числі ПДВ 8998,81 грн., № 1 від 14.09.2012 на суму 48798,00 грн., у тому числі ПДВ 8661,00 грн., № 1 від 14.09.2012 на суму 58762,80 грн., у тому числі ПДВ 9793,80 грн., № 1 від 17.09.2012 на суму 56988,00 грн., у тому числі ПДВ 9498,00 грн., № 1 від 10.09.2012 на суму 36559,50 грн., у тому числі ПДВ 6093,25 грн.

Загалом було виконано ремонтних робіт на загальну суму 481800,01 грн., у тому числі ПДВ 80300,00 грн.

Судом встановлено, що ПАТ "Кримелектромашторг" повністю сплачена вартість робіт, отриманих від ТОВ «А-Знак», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру та виписками по рахунку позивача на загальну суму 481800,01 грн., у тому числі ПДВ 80300,00 грн.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою оформлення документу, що засвідчує факт передачі робіт/за датою зарахування коштів від покупця/замовника у сумі 481800,01 грн., у тому числі ПДВ 80300,00 грн., у виконавця (ТОВ «А-Знак») відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 80300,00 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «А-Знак» виписало позивачу податкові накладні: № 54 від 04.09.2012 на суму 51422,40 грн., у тому числі ПДВ 8570,40 грн., № 87 від 10.09.2012 на суму 36559,50 грн., у тому числі ПДВ 6093,25 грн., № 88 від 10.09.2012 на суму 59380,20 грн., у тому числі ПДВ 9896,40 грн., № 89 від 11.09.2012 на суму 57770,86 грн., у тому числі ПДВ 9628,48грн., № 116 від 12.09.2012 на суму 58125,36 грн., у тому числі ПДВ 9687,56 грн., № 119 від 13.09.2012 на суму 53992,88 грн., у тому числі ПДВ 8998,81 грн., № 227 від 14.09.2012 на суму 48798,00 грн., у тому числі ПДВ 8661,00 грн., № 225 від 14.09.2012 на суму 58762,80 грн., у тому числі ПДВ 9793,80 грн., № 238 від 17.09.2012 на суму 56988,00 грн., у тому числі ПДВ 9498,00 грн.

Загалом було виписано податкових накладних на суму 481800,01 грн., у тому числі ПДВ 80300,00 грн., які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за 2012 рік.

У зв'язку з чим, по даті отримання робіт, що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2012 році по взаємовідносинах з ТОВ «А-Знак», в сумі 80300,00 грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих робіт.

Судом встановлено, що постачальник - ТОВ «А-Знак» відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://minrd.gov.ua/reestr).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах 2012р. за взаємовідносинами з ТОВ «А-Знак» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ТОВ «А-Знак» у 2012р. з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу № 1014 від 15.07.1996 Фондом майна АР Крим переданий цілісний майновий комплекс за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3-й км, у власність ПАТ "Кримелектромашторг", що підтверджується актами прийому-передачі державного майна (том VII, а.с.196-199).

Досліджуючи акти виконаних будівельних робіт, відповідно до яких ТОВ «А-Знак» виконало на користь ПАТ "Кримелектромашторг" ремонтні роботі, судом встановлено, що станом на час виконання ТОВ «А-Знак» ремонтних робіт, цілісний майновий комплекс, за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3-й км, знаходився у власності позивача, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.(том IV, а.с.222).

У зв'язку з чим, вартість ремонтних робіт на суму 401500,01 грн. (вартість без ПДВ), отриманих від ТОВ «А-Знак», віднесена позивачем на збільшення балансової вартості основних засобів, що підтверджується регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 152 «придбання (виготовлення) основних засобів» та не заперечується податковим органом в акті перевірки (том І, а.с.16).

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання робіт та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

У зв'язку з чим, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання робіт від ТОВ «А-Знак».

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» правочинів, то суд вказує на наступне.

Суд зазначає, що під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Законом України "про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України та Податкового кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку, позивачем та ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» булі вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт. Оплата за договорами була здійсненна позивачем повністю.

А відтак, зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальниками були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що данні правочини є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд зауважує, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отримання товарів, робіт від ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп», на які платник податків посилається як на підставу виникнення у нього права на формування податкового кредиту та включення понесених витрат до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем робіт у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Суд підкреслює, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, хто не був постачальником товару. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 31.11.2011р.

Крім того, згідно із практикою Європейського Суду з прав людини, у праві "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами хисту права власності.

Суд також зазначає, що за відсутністю безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання товарів, робіт від ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» (зокрема доказів отримання вказаних товарів, робіт від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання товарів, робіт саме від ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» та їх використання в господарської діяльності позивачем, у суду відсутні підстави визнання вказаних операцій фіктивними, такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди.

Суд зазначає, що відсутність ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» за місцезнаходженням, а також відсутність у них достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з продажу товарів та виконання робіт: адже необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 01.03.2012 р. по справі №К/9991/76143/11, від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11).

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів у ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп», а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 19.04.2012 р. по справі № К/9991/11054/12).

Суд вказує, що ВАСУ в Ухвалі від 16.05.2012 р. по справі №К-9991/6724/12 дотримується наступної думки: "Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб".

ВАСУ в Ухвалі від 30.10.2012 р. по справі №К-28070/10 викладає наступну думку: "Витрати для цілі визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків".

При цьому при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми податкового кредиту по операціям з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» знаходяться поза межами вимог Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим № 0011222270 від 28.10.2013 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 395970,00 грн., у тому числі за основним платежем - 263980 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 131990 грн., прийняте з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, та є протиправним.

У зв'язку з чим, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Під час судового засідання, яке відбулось 17.12.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ постанову складено у повному обсязі 23.12.2013.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим № 0011222270 від 28.10.2013.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кримелектромашторг" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 05512035) 458,80 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна