Ухвала

від 30.01.2014 по справі 801/10338/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/10338/13-а

30.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 17.12.13 у справі № 801/10338/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримелектромашторг" (Миколаївське шосе, 3 км, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.13 у справі № 801/10338/13-а позов Публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим № 0011222270 від 28.10.2013.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 30.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Кримелектромашторг" з питання достовірності визначення показників податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп».

За результатами перевірки був складений акт від 02.10.2013 №897/22.7/05512035 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0011222270 від 28.10.2013 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 395970,00 грн., у тому числі за основним платежем - 263980 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 131990 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 395970,00 грн., у тому числі за основним платежем - 263980 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 131990 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ПАТ "Кримелектромашторг" п. 198.1, п. 198.3., п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України за операціями з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» у 2012-2013 рр., в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 263980 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов помилкових висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, визнавши нікчемними угоди між позивачем та ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак», ТОВ «ТПК Груп».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит по операціям з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» був сформований позивачем у 2012-2013 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

До податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

За висновками акта податкового органу ПАТ "Кримелектромашторг" безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» у розмірі 263980 грн.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що у ході перевірки були використані матеріали отримані від ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів, відповідно до яких не підтверджено реальність здійснення операцій ТОВ «Мастертрейд» з контрагентами, а саме не встановлено факту поставок товарів від контрагентів-постачальників ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Лігран» та ПП «Екоскан Сервіс».

У зв'язку з цим, податковий орган робить висновок, що за відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників (ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Лігран» та ПП «Екоскан Сервіс»), операції купівлі-продажу ТОВ «Мастертрейд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності, у тому числі з ПАТ "Кримелектромашторг".

Крім того, податковим органом були використані матеріали перевірок, отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно до яких встановлено, що ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» відсутні за місцезнаходженням, у зв'язку з чим, не можливо встановити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» з контрагентами постачальниками та покупцями, у тому числі з ПАТ "Кримелектромашторг".

Досліджуючи надані документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів, колегія суддів зазначає наступне.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПАТ "Кримелектромашторг" з ТОВ «Мастертрейд», матеріали справи свідчать, що 02.08.2012 між ПАТ "Кримелектромашторг" та ТОВ «Мастертрейд» було укладено договір поставки № 02/08/12 від 12.01.2011 (далі - Договір поставки), відповідно до якого Продавець (ТОВ «Мастертрейд») зобов'язується передати у власність Покупця (ПАТ "Кримелектромашторг") віники, мітли, а також інші господарські та будівельні товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах зазначеного договору.

На виконання умов договору поставки ТОВ «Мастертрейд» поставило ПАТ "Кримелектромашторг" товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи. Загалом було отримано товарів на суму 50304,51 грн., у тому числі ПДВ 8384,09 грн.

Апеляційним розглядом встановлено, що ПАТ "Кримелектромашторг" повністю сплачена вартість товарів, отриманих від ТОВ «Мастертрейд», що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку позивача на загальну суму 50304,51 грн., у тому числі ПДВ 8384,09 грн.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі товарів/за датою списання грошових коштів в оплату товарів вартістю 50304,51 грн., у тому числі ПДВ 8384,09 грн. , у продавця (ТОВ «Мастертрейд») відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 8384,09 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Мастертрейд», виписало позивачу податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи.

Загалом було виписано податкових накладних на суму 50304,51 грн., у тому числі ПДВ 8384,09 грн., які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за відповідні податкові періоди 2012 року.

У зв'язку з цим, по даті отримання товарів, що підтверджено податковими накладними по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2012 році по взаємовідносинах з ТОВ «Мастертрейд», в сумі 8384,09 грн., що підтверджено податковими накладними.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих товарів.

Колегією суддів безперечно встановлено, що ТОВ "Мастертрейд" на час виписки податкової накладної мало спеціальну правосуб'єктність з питань ПДВ.

Податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2012 р. за взаємовідносинами з ТОВ «Мастертрейд» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих товарів від ТОВ «Мастертрейд» у 2012р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до витягу від 21.02.2012 з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності позивача є, зокрема, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (КВЕД 46.69), будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).

Отже, враховуючи основні види господарської діяльності, слід зазначити, що операції з придбання товарів господарського призначення (віники, мітли, а також інші господарські та будівельні товари) відповідають основним видам діяльності позивача.

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого ПАТ "Кримелектромашторг" по взаємовідносинах з ТОВ «Мастертрейд», судом першої інстанції встановлено, що отримані товари господарського призначення були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи, зазначена операція відображена у регістрах бухгалтерського обліку за Кт 281 «Товари на складі», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями руху матеріальних цінностей за перевіряємий період.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

Факт отримання товарів від ТОВ «Мастертрейд» відповідач не спростовує.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПАТ "Кримелектромашторг" з ТОВ «ТПК Груп» колегія суддів вказує на наступне.

Матеріали справи свідчать, що між ПАТ "Кримелектромашторг" та ТОВ «ТПК Груп» було укладено ряд договорів поставки:

- договір поставки № б/н від 01.08.2012, відповідно до якого Продавець (ТОВ «ТПК Груп») зобов'язується передати у власність Покупця (ПАТ "Кримелектромашторг") товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умов зазначеного договору;

- договір поставки № б/н від 01.12.2012, відповідно до якого Продавець (ТОВ «ТПК Груп») зобов'язується передати у власність Покупця (ПАТ "Кримелектромашторг") товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умов зазначеного договору.

Поставка товару здійснюється на умовах DAP (Delivered at Point) поставка за місцем призначення (п. 2.1. зазначених договорів).

На виконання умов договору поставки ТОВ «ТПК Груп» поставило ПАТ "Кримелектромашторг" товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Загалом було отримано товарів на суму 1015208,32 грн., у тому числі ПДВ 169201,37 грн.

Апеляційним розглядом встановлено, що ПАТ "Кримелектромашторг" повністю сплачена вартість товарів, отриманих від ТОВ «ТПК Груп», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на загальну суму 1015208,32 грн., у тому числі ПДВ 169201,37 грн.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі товарів/за датою списання грошових коштів в оплату товарів вартістю 1015208,32 грн., у тому числі ПДВ 169201,37 грн., у продавця (ТОВ «ТПК Груп») відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 169201,37 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «ТПК Груп», виписало позивачу податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи.

Загалом було виписано податкових накладних на суму 1015208,32 грн., у тому числі ПДВ 169201,37 грн., які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за 2012-2013 роки.

У зв'язку з цим, по даті отримання товарів, що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2012-2013 роках по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК Груп», в сумі 169201,37 грн., що підтверджено податковими накладними.

Як видно з акта перевірки, податковим органом у перевіряємому періоді по контрагенту ТОВ «ТПК Груп» було виключено податкового кредиту на загальну суму 175294,33 грн., проте в акті перевірки відсутні будь-які обґрунтування з приводу виключення саме суми у розмірі 175294,33 грн. зі складу податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з контрагентам ТОВ «ТПК Груп».

Разом з тим, на підтвердження правомірності податкового кредиту позивачем були надані первинні бухгалтерські документи по усім операціям, які мали місце у вказаному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «ТПК Груп» на загальну суму ПДВ 169201,37 грн.

Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих товарів.

Постачальник - ТОВ «ТПК Груп» відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ, що безперечно встановлено судом першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2012-2013 рр. за взаємовідносинами з ТОВ «ТПК Груп» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого ПАТ "Кримелектромашторг" по взаємовідносинах з ТОВ «ТПК Груп», судом першої інстанції було встановлено, що отримані товари господарського призначення були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується видатковими накладними, залученими до матеріалів справи, та відображено у регістрах бухгалтерського обліку за Кт 281 «Товари на складі», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями руху матеріальних цінностей за перевіряємий період.

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

Факт отримання товарів позивачем від ТОВ «ТПК Груп» відповідач не спростовує.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПАТ "Кримелектромашторг" з ТОВ «А-Знак» колегія суддів вказує на наступне.

Матеріали справи свідчать, що між ПАТ "Кримелектромашторг" та ТОВ «А-Знак» було укладено договір підряду № 0108-11 від 01.08.2012, відповідно до якого Замовник (ПАТ "Кримелектромашторг") поручає, а Підрядник (ТОВ «А-Знак») зобов'язується виконати роботи по ремонту будівель та споруд, які належать Замовнику, а Замовник в свою чергу зобов'язується сплатити виконані роботи на умовах зазначеного договору (далі - договір підряду № 0108-11).

На виконання умов договору підряду № 0108-11 ТОВ «А-Знак» виконало на користь ПАТ "Кримелектромашторг" роботи з ремонту складських приміщень позивача, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт, копії яких наявні у матеріалах справи.

Загалом було виконано ремонтних робіт на суму 481800,01 грн., у тому числі ПДВ 80300,00 грн.

ПАТ "Кримелектромашторг" повністю сплачена вартість робіт, отриманих від ТОВ «А-Знак», що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру та виписками по рахунку позивача на загальну суму 481800,01 грн., у тому числі ПДВ 80300,00 грн.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою оформлення документу, що засвідчує факт передачі робіт/за датою зарахування коштів від покупця/замовника у сумі 481800,01 грн., у тому числі ПДВ 80300,00 грн., у виконавця (ТОВ «А-Знак») відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 80300,00 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «А-Знак» виписало позивачу податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Загалом було виписано податкових накладних на суму 481800,01 грн., у тому числі ПДВ 80300,00 грн., які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за 2012 рік.

У зв'язку з цим, по даті отримання робіт, що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2012 році по взаємовідносинах з ТОВ «А-Знак», в сумі 80300,00 грн., що підтверджено податковими накладними.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих робіт.

Постачальник - ТОВ «А-Знак» відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://minrd.gov.ua/reestr).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах 2012р. за взаємовідносинами з ТОВ «А-Знак» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від ТОВ «А-Знак» у 2012р. з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу № 1014 від 15.07.1996 Фондом майна АР Крим переданий цілісний майновий комплекс за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3-й км, ПАТ "Кримелектромашторг", що підтверджується актами прийому-передачі державного майна (том VII, а.с.196-199).

За актами виконаних будівельних робіт, відповідно до яких ТОВ «А-Знак» виконало на користь ПАТ "Кримелектромашторг" ремонтні роботи, судом встановлено, що станом на час виконання ТОВ «А-Знак» ремонтних робіт, цілісний майновий комплекс, за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, Миколаївське шосе, 3-й км, знаходився у позивача, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (том IV, а.с.222).

У зв'язку з чим, вартість ремонтних робіт на суму 401500,01 грн. (вартість без ПДВ), отриманих від ТОВ «А-Знак», віднесена позивачем на збільшення балансової вартості основних засобів, що підтверджується регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 152 «придбання (виготовлення) основних засобів» та не заперечується податковим органом в акті перевірки (том І, а.с.16).

Отже, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання робіт та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочинів з контрагентом позивача.

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» правочинів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України та Податкового кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку між позивачем та ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» були вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт. Оплата за договорами була здійсненна позивачем повністю, що свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальниками були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідно до ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Матеріали справи свідчать про те, що правочини у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак є дійсними, направлені на настання реальних наслідків.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що данні правочини є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Таким чином, відповідачем не доведено, як того вимагають приписи ст. 71 КАС України, правомірності своїх висновків за актом перевірки, та як наслідки правомірність ППР, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, хто не був постачальником товару. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 31.11.2011р.

За відсутністю безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання товарів, робіт від ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» (зокрема доказів отримання вказаних товарів, робіт від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання товарів, робіт саме від ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» та їх використання в господарської діяльності позивачем, відсутні підстави для визнання вказаних операцій "безтоварними".

Відсутність ТОВ «Мастертрейд», ТОВ «А-Знак» та ТОВ «ТПК Груп» за місцезнаходженням, а також відсутність у них достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з продажу товарів та виконання робіт.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.13 у справі № 801/10338/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна