Постанова

від 18.12.2013 по справі 5010/341/2012-п-12/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р. Справа № 5010/341/2012-П-12/6

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Бонк Т.Б.

Марко Р.І..,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

прокурор: з'явився,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства "Барвінок" б/н від 01.11.2013 року, м. Снятин

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року, суддя Матуляк П.Я.

у справі № 5010/341/2012-П-12/6

за позовом: прокурора Снятинського району в інтересах держави в особі Снятинської районної державної адміністрації, м. Снятин,

до відповідача: приватного підприємства "Барвінок", м. Снятин

про: відшкодування збитків

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року задоволено позовні вимоги прокурора Снятинського району в інтересах держави в особі Снятинської районної державної адміністрації та стягнено з ПП «Барвінок» 169300,00 грн. у відшкодування збитків за договором підряду у зв'язку з невідповідністю проектної документації умовам договору.

Рішення суду мотивоване тим, що дії відповідача по виготовленні проектної документації були визнані неправомірними вироком Снятинського районного суду від 05.06.13 у справі №914/3474/2012 (провадження №1/351/25/13) та стали наслідком понесення позивачем витрат -сплати коштів за виготовлення проектної документації, а відтак, наявний причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача. Разом з цим, судом також встановлено, що відсутності своєї вини у заподіянні збитків позивачу відповідачем в порушення вимог ч.1ст.33 ГПК України не доведено.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення місцевого суду скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю і вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що суд першої інстанції помилково визнав докази в справі як достовірний факт, який вказує на те, що внаслідок договірних стосунків між сторонами були не виконані умови договору відповідачем, проте не досліджував сам договір, матеріали справи і чи є збитки взагалі.

Скаржник зазначає, що в своєму рішенні суд визначає як факт, який не потребує доказування, вирок Снятинського районного суду, яким визнано директора ПП «Барвінок» винним і що внаслідок протиправних дій ним було завдано збитків на суму 169300,00 грн.

Скаржник також вказує, що висновок експертного будівельно-технічного дослідження не відповідає вимогам закону про судову експертизу і не може бути взятий судом до уваги.

Відзив на адресу суду не надходив.

Клопотання відповідача про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ньому підстави для відкладення слухання справи не впливають на прийняття постанови по справі. При цьому, приписами ст. ст. 22, 28 ГПК України зазначено, що брати участь у судових засіданнях є правом сторони, а не її обов'язком, та коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується. З цих підстав неявка відповідача розцінюється судом як без поважних причин.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення прокурора, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.10.08 між Снятинською районною державною адміністрацією (замовник) та ПП "Барвінок" (підрядник) укладено договір підряду на виконання проектно-пошукових робіт. За умовами даного договору підрядник зобов'язався своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати розробку проектної документації щодо реконструкції з добудовою адміністративного будинку клубу, бібліотеки та фельдшерсько-акушерського пункту (повне відновлення), а замовник, в свою чергу, - прийняти результати таких робіт і сплатити підрядникові їх вартість.

Кінцевий термін виконання робіт за договором - 30 календарних днів. Підрядник зобов'язується не пізніше трьох календарних днів після настання кінцевого терміну передати замовникові результати виконаних проектних робіт та скласти і підписати зі свого боку акт приймання-передачі (п.п.3.4, 3.5 договору).

Пунктом 4.1 даного договору сторони погодили, що загальна ціна робіт щодо розробки документації підрядником становить 169300,00 грн.

Платіжними дорученнями №83 від 07.11.08, копії яких знаходяться в матеріалах справи, підтверджується факт оплати позивачем вартості проектних робіт на суму 169300,00грн.

На підставі акту здачі-прийняття проектно-кошторисної документації, копія якого знаходиться в матеріалах справи, відповідачем передано, а позивачем прийнято проектно-кошторисну документацію.

Разом з тим, згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №2/01-2012 від 23.01.12 робочий проект "Відновлення адміністративного будинку з вбудованими приміщеннями клубу, бібліотеки, та фельдшерсько-акушерського пункту, зруйнованого внаслідок стихії в с.Борщів" не являється проектно-кошторисною документацією, так як за складом, змістом і оформленням не відповідає вимогам нормативних документів щодо проектної документації для будівництва (реконструкції, ремонту) та незалежно від часу надану документацію використати для реконструкції адмінбудинку неможливо через відсутність креслень; виготовлена ПП "Барвінок" документація не відповідає умовам договору від 20.10.08. Зазначений факт підтверджено вироком Снятинського районного суду від 05.06.13 у справі №914/3474/2012(провадження №1/351/25/13). Таким чином, вказаний факт у відповідності до ч.3ст.35 ГПК України не потребує доказування. Цим же вироком визнано винним директора ПП "Барвінок" Гнатюка І.В. у спричиненні збитків державі на суму 169300,00 грн. внаслідок протиправних дій, що полягають у складанні проектної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч.3 ст.858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

За змістом ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Наведена правова норма кореспондується зі ст.224 Господарського кодексу України, згідно якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі(ст.226 Господарського кодексу України).

За змістом ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В силу ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарській санкції.

Для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги вирок Снятинського районного суду від 05.06.13 у справі №914/3474/2012 (провадження №1/351/25/13), суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дії відповідача по виготовленню проектної документації є неправомірними (протиправними). Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача позивачем понесено витрати по сплаті вартості виконаних відповідачем робіт на суму 169300,00грн., які за своєю правовою природою є збитками.

Доводи скаржника про те, що судом помилково визнаний факт, що не потребує доказуванню - вирок Снятинського районного суду від 05.06.13 у справі №914/3474/2012 (провадження №1/351/25/13), то суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Відтак, вищевказаний вирок доводить вину директора ПП «Барвінок» Гнатюка І.В., яким і підписано договір підряду на виконання проектно-пошукових робіт, так і суму збитків.

Доводи скаржника про те, що суд взяв до уваги як доказ висновок експертного будівельно- технічного дослідження, однак такий висновок не відповідає Закону України «Про судову експертизу», то апеляційний суд вказує на те, що даний висновок і не може вважатися актом судової експертизи, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи. Однак, вказаний висновок оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України і береться судом до уваги, оскільки узгоджується з встановленими обставинами справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ПП "Барвінок", витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 року в справі №5010/341/2012-П-12/6 - залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Барвінок" б/н від 01.11.2013 року - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І. Марко

Повний текст постанови

виготовлено 24.12.2013р.