Рішення

від 04.11.2013 по справі 908/2990/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/19/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2013 Справа № 908/2990/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2990/13

за позовом: Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Циклон», м. Запоріжжя

до відповідача: Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

про стягнення 22 609,66 грн.

а участю представників:

від позивача - Прядка Г.В., довіреність б/н від 02.07.12 р.;

від відповідача - Шраго Р.О., довіреність № 13 від 23.10.13 р.;

від третьої особи - Бондаренко Д.А, довіреність №01/194 від 20.02.2013р.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 22.10.2013р. по 04.11.2013р. згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол від 28.08.2013 року відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Циклон» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг» про стягнення 22 609, 66 грн.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

§ відповідач не підписував акту прийому-передачі від 07.09.2009 року;

§ за фактом підроблення підпису директора балансоутимувача та печатки вищого професійного училища № 38 на акту прийому-передачі від 07.09.2009 року Орджонікідзевським РВ ЗГУ ЗГУ МВС України у Запорізькій області порушено кримінальну справу;

§ позивач не повернув спірне нерухоме майно та продовжував ним користуватися до 01.09.2012 року;

§ позивач продовжував розраховуватися із ВАТ «Запоріжжяобленерго» за споживання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок в орендованому приміщенні до 01.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.10.2013 року, на підставі ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Залучення вказаної особи до справи та набрання нею процесуального статусу третьої особи відбулося на тих підставах, що існує її юридичний інтерес до справи. Крім того, за наслідками розгляду спору можливе наділення її новими правами та обов'язками, в тому числі позбавлення їх у майбутньому.

Третя особа по справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, надало суду пояснення по справі за змістом яких повідомила суд про припинення дії договору оренди № 1805/д від 23.01.2006 року та підтвердила факт повернення об'єкту оренди за ним 07.09.2009 року.

Відповідачем, в порядку ст. 38 ГПК України, подано клопотання про витребування у ВАТ «Запоріжжяобленерго» доказів, які на його думку підтверджують, що позивачем не повернуто орендоване майно та факт користування ним до 01.09.2012 року.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. Так, дослідивши клопотання про витребування доказів, мотиви його подання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що зазначені в ньому докази не стосуються предмету спору та не впливають на предмет доказування по справі.

Поряд з цим, безпосередньо в судовому засіданні, представником відповідача заявлено клопотання про витребування матеріалів кримінальної справи №8331202. Втім, вказане клопотання не підлягає задоволенню на тих підставах, що належним чином засвідчена копія акту приймання передачі орендованого за договором оренди № 1805/д від 23.01.2006 року нерухомого майна наявна в матеріалах справи, а питання наявності кримінального провадження не впливає на розгляд справи. При цьому судом прийнято до уваги, що акт прийому - передачі від 07.09.2009 року неодноразово досліджувався судами першої та другої інстанцій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, вислухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача та пояснення третьої особи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що за період з 07.09.2009 року по 31.07.2011 року Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Циклон» на користь Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг» було перераховано грошові кошти у сумі 22 609,66 грн.

Втім, позивач наголошує що перерахування зазначених коштів на користь відповідача відбулося помилково, а відтак просить суд, з огляду на приписи ст. 1212 ЦК України, стягнути вказані кошти з останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, як Орендодавецем та Приватним підприємством «Виробничо - комерційна фірма «Циклон», як Орендарем було укладено Договір оренди державного нерухомого майна № 1805/д, що знаходиться на балансі Вищого професійного училища № 38 (правонаступником якого на час розгляду справи є Державний навчальний заклад «Запорізьке вище професійне сфери послуг» відповідно до п. 1.6 Статуту вказаної юридичної особи), далі Балансоутримувач, відповідно до предмету якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частку вбудованого нежитлового приміщення (кімнати №№ 3, 6, 7), загальною площею по внутрішньому обміру 209, 5 кв. м., далі Майно, відповідно до плану будівлі майстерні та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі майстерні, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Матросова, 8, далі Договір 1.

Пунктом 1.4 Договору 1 сторони погодили, що вказаний договір є підставою для укладення угоди з Балансоутримувачем орендованого Майна про надання комунальних послуг, спільне користування та утримання будівлі майстерні. Відповідно до п. 5.4. Договору 1 Орендар зобов'язався протягом місяця з дати його підписання укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна угоди про надання комунальних послуг, спільне користування та утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до пункту 2.1 Договору 1 вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому - передачі орендованого майна. Пунктом 2.5 вказаного Договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем Орендодавцю або Балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічного порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийому - передачі. Обов'язок по складанню акта прийому - передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Орендна плата спрямовується: 50 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - до державного бюджету, 50 відсотків розміру орендної плати за кожен місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок, що передбачено п. 3.4. Договору 1.

Умовами п. 10.5 Договору 1 сторони погодили, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено, банкрутства Орендаря, загибелі (знищення) орендованого Майна, ліквідації суб'єкта господарювання (Орендаря), за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду).

В подальшому, 01.02.2006 року між Вищим професійним училищем № 38, як Балансоутримувачем, та Приватним підприємством «Виробничо - комерційна фірма «Циклон», як Орендарем, було укладено Договір б/н про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, далі Договір 2, предметом якого (п. 1.1.) є забезпечення Балансоутримувачем обслуговування, експлуатації та ремонту будівлі, в якій розташоване орендоване згідно договору оренди № 1805/д від 23.01.2006 року нерухоме майно яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Матросова, 8, загальною площею за внутрішнім обміром 209, 5 кв. м., а також утримання прибудинкової території, та участь Орендаря у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором. Крім пропорційно займаної площі Договір може передбачати й інші критерії розподілу оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів, за кількістю джерел електрообладнання.

Згідно з п. 2.1 Договору 2 Балансоутримувач зобов'язався забезпечити виконання всього комплексу робіт та надання послуг, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням переданого а оренду майна, будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності орендаря згідно з вимогами правил та положень про безпечну та надійну експлуатацію будівель споруд приміщень, їх технічне обслуговування, та надання Орендарю комунальних послуг.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Докази по справі свідчать, що позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 22 609, 66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1197 від 25.12.2009 року, № 1210 від 25.03.2010 року, № 1211 від 25.03.2010 року, № 1239 від 09.09.2010 року, № 1240 від 09.09.2010 року, № 1272 від 24.11.2010 року, № 1274 09.12.2010 року, № 1296 від 30.05.2011 року, № 1308 від 22.07.2011 року.

Отримувач коштів за вищезазначеними платіжними дорученнями - Вище професійне училище № 38, а в призначенні платежів значиться оплата за оренду приміщень, податку на землю, теплопостачання.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас стаття 35 ГПК України визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

· а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

· б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

· в) законні презумпції ( частина п'ята статті 35 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Так, за змістом мотивувальної частини рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/160/13-г Договір 2 між позивачем та відповідачем визнано таким, що не укладено, оскільки він не містить необхідних суттєвих умов для договору такого виду, які передбачені ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Разом з тим, вказаним рішенням встановлено, що у підтвердження надання послуг у період з 07.09.2009 року за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.02.2006 року позивачем надані належним чином засвідчені копії рахунків, зокрема: № 67 від 11.12.2009 року; № 21 від 15.10.2010 року, № 63 від 10.11.2009 року; № 8 від 14.01.2010 року; № 7 від 14.01.2010 року; № 14 від 17.03.2010 року; № 13 від 17.03.2010 року; № 22 від 15.04.2010 року; № 37 від 14.05.2010 року; № 36 від 14.05.2010 року; № 46 від 11.06.2010 року; № 45 від 11.06.2010 року; № 64 від 30.08. 2010 року; № 73 від 14.09.2010 року; № 90 від 10.11.2010 року; № 91 від 10.11.2010 року; № 39 від 10.06.2011 року. Перелічені рахунки містять інформацію щодо вартості послуг за одиницю приєднання теплового навантаження опалення , розміру орендної плати та податку на землю. Проте, жодний з представлених позивачем рахунків не містить посилання на вказаний договір.

Факт припинення дії основного договору - Договору оренди державного нерухомого майна № 18005/д від 23.01.2006 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, встановлений рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 960/160/13-г та не потребує доказування в розумінні ст. 35 ГПК України. При цьому судом враховано, що вказане рішення залишено без змін постановою Господарського суду Донецької області та набрало законної сили.

Докази по справі свідчать, що спірне нерухоме майно, яке є предметом оренди за Договором 1 передано Орендодавцю відповідно до акту приймання-передачі майна від 07.09.2009 року, що підтверджує Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області у наданих суду поясненнях від 22.10.2013 року. Вказані обставини також встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 30/5009/6191/11, як е набрало законною сили згідно приписів процесуального закону.

Враховуючи викладене, відсутня правова підстава для перерахування позивачем на користь відповідача орендної плати, оплати податку на землю та комунальних платежів, оскільки Договір 2 не укладений, Договір 1 припинив свою дію, а предмет оренди за Договором 1 передано Орендодавцю за актом приймання передачі. Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави, він зобов'язаний їх повернути позивачеві.

Згідно з вимогами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

Шповернення виконаного за недійсним правочином;

Швитребування майна власником із чужого незаконного володіння;

Шповернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

Швідшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з вимогами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Законодавець неодноразово звертав увагу на застосування правил інституту безпідставного отримання майна чи грошових коштів, зокрема на те, що норми інституту набуття або збереження майна або грошових коштів без достатньої правової підстави підлягають застосуванню коли передання майна, в тому числі перерахування грошової суми, здійснено на виконання правочину, який відповідно до закону не може бути визначений вчиненим, або на виконання договору, який згідно з законом не може бути визначений укладеним як це передбачено у п. 1 частини третьої ст. 1212 ЦК України.

Поняття «за рахунок іншої особи» означає, що одночасно відбувається два моменти: придбання або збереження майна однією особою та втрата майна іншою особою. Тобто, ця стаття передбачає позадоговірні зобов'язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання майна чи грошових коштів за рахунок іншої особи без достатніх підстав. Факт набуття або збереження майна чи грошових коштів без належних правових підстав одним суб'єктом правовідносин за рахунок іншого суб'єкта правовідносин зумовлює виникнення зобов'язань особливого виду, які мають назву кондиційних, які відносяться до позадоговірних зобов'язань. Головною метою кондикційних зобов'язань є відновлення майнового положення того суб'єкта, за рахунок котрого інший суб'єкт безпідставно збагати.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

ь договори та інші правочини;

ь створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

ь завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

ь інші юридичні факти.

Отже, Договір оренди державного нерухомого майна № 1805/д від 23.01.2006 року припинив свою дію 18.01.2008 року, а орендоване за ним нерухоме майно повернуто Оредодавцю за актом прийому-передачі майна від 07.09.2009 року, що безпосередньо підтверджено в судовому засіданні позивачем та третьою особою.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

§ по-перше, є набуття або збереження майна;

§ по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи;

§ по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Посилання відповідача на наявність кримінального провадження за фактом підроблення підпису директора Балансоутримуваяа спірного нерухомого майна не приймаються судом до уваги, оскільки вказане майно передано Орендарю, що відповідає положенням п. 2.5 Договору оренди № 1805/д від 23.01.2006 року та приписам ст. ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», далі Закон.

Так, нормою вказаної статті визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Тобто імперативно встановлено, що об'єкт оренди повертається орендодавцю, яким в даних правовідносинах є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області. Докази надання ним вказівки на повернення орендованого нерухомого майна Балансоутримувачу, відповідно до умов п. 2.5. Договору 1, в матеріалах справи відсутні.

Питання існування відносин між Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Циклон» та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» не досліджується судом, оскільки не є предметом доказування у справі та не впливає на предмет спору.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і припинятися відповідно до вимог статті 599 ЦК України виконанням проведеним належним чином. Відповідні положення також визначаються у частині 1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та частина 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом. Факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 22 609, 66 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За такими обставинами, позовні вимоги Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Циклон» до Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг» про стягнення з останнього 22 609, 66 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Державний навчальний заклад «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг», відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.11.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 11, 525, 526, 599, 1212, 1213 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 27, 33, 35, 44, 49, 75, 81 1 , 82, 84, ч.2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Циклон» до Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг» задовольнити.

2. Стягнути з Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище сфери послуг», 69057, м. Запоріжжя, вул. О. Матросова, буд. 8, код ЄДРПОУ 05536550, на користь:

- Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Циклон», 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 232, кв.80, код ЄДРПОУ 23853426, грошові кошти в сумі 22 609 (двадцять дві тисячі шістсот дев'ять) грн. 66 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 11.11.2013 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.