Постанова

від 25.12.2013 по справі 910/15245/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2013 р. Справа№ 910/15245/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Зубець Л.П.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Навчального закладу освіти Гімназія «Європа» (у формі приватного підприємства) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі № 910/15245/13 (суддя Підченко Ю.О.)

За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-

Західна залізниця»

до Навчального закладу освіти у формі приватного підприємства

«Гімназія Європа»

про стягнення боргу та пені

Представники сторін:

від позивача: Мартова Т.В. (довіреність № 3727-НЮ від 20.08.2013р.);

від відповідача (скаржник): Буката Н.В. (довіреність від 01.10.2013р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» задоволені частково, вирішено стягнути з Навчального закладу освіти Гімназія «Європа» (у формі приватного підприємства) основного боргу в сумі 68 653, 82 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 385, 33 грн..

Ухвалою суду від 25.11.2013р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Навчального закладу освіти Гімназія «Європа» (у формі приватного підприємства), в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. по справі № 910/15245/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» залишити без задоволення в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача грунтується на тому, що при розгляді справи № 910/15245/13 грубі порушення норм ГПК України та ряду норм матеріального права унеможливили для відповідача довести суду переконливість своїх доказів та спростувань тверджень позивача, що послужило причиною неправильного вирішення спору на користь позивача.

Згідно викладеного в апеляційній скарзі, відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що надані позивачем до суду рахунки, акти виконаних робіт та податкові накладні являються доказами постачання послуг та належним виконанням позивачем умов договору, тоді як з метою підтвердження своїх доводів, відповідач в судове засідання під час розгляду справи надав копії договорів, які були укладені відповідачем з фактичними постачальниками послуг.

З посиланням на положення Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» скаржник зазначає, що першочергове порушення договірних зобов'язань було здійснено саме з боку позивача (припинив надавати послуги по договору), у зв'язку з чим відповідач частково припинив виконувати свої зобов'язання по оплаті (оплату виставлених позивачем рахунків у вказаному у них розмірі за період ненадання послуг не проводив), що є правомірною його дією, власне його правом наданим законом (ч. 3 ст. 538 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України, пп. 5, 6 ч. 1 Закону).

Включення до розрахунку витрат статті «амортизаційні відрахування», яка разом з іншими статтями витрат включена до загальної суми договору, скаржник вважає порушенням умов договору оренди № 410 від 01.07.2002р. та норм чинного законодавства.

Під час розгляду апеляційної скарги, представником позивача зазначалось про необґрунтованість апеляційної скарги відповідача та безпідставність тверджень про невиконання у спірному періоді з боку позивача укладеного договору № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та компенсацію податку на землю (до договору оренди № 410 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.07.2002р.).

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що на виконання зобов'язань, які виникли із п. 5.8 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 410 від 01.07.2002р., Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця», як балансоутримувачем будівлі та Навчальним закладом освіти у формі приватного підприємства «Гімназія «Європа», як орендарем, укладено договір № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та компенсацію податку на землю (до договору оренди № 410 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.07.2002р.).

Предмет договору визначено у розділі 1, згідно з яким, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Санаторна, 12/1, загальною площею 1081,5 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Розрахунок щомісячних витрат на утримання орендованого нерухомого майна та компенсацію податку на землю (з врахуванням ПДВ) є додатком № 1 до договору (п. 6.2 договору), та залучений до матеріалів справи згідно з супровідним листом № 1 від 24.12.2013р. (зареєстрований за вхідним суду № 09-11/20687 від 24.12.2013р.).

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 договору балансоутримувач будівлі зобов'язувався забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

Уклавши договір № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ від 11.06.2009р. орендар за договором (відповідач у справі) зобов'язувався:

- дотримуватись вимог установлених правил користування будівлею та приміщень за цим договором (п. 2.2.1);

- своєчасно письмово інформувати балансоутримувача про … - виявлені неполадки елементів будівлі, приміщення (п. 2.2.2).

В силу положень договору (п. 5.1, 5.4) договір набирає чинності з 01 січня 2009р. та діє на строк чинності договору оренди, до 01 серпня 2009р. включно; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.

17.04.2013р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та компенсацію податку на землю, відповідно до п. 1 якої, сторони погодились припинити дію договору за взаємною згодою сторін - з 17.04.2013р., що повністю узгоджується з п. 5.5 договору (яким, зокрема, передбачено, що чинність договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін).

Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача згідно виставлених на оплату рахунків за період з січня 2012р. по квітень 2013р., яка за розрахунком позивача станом на час подання позову до суду становила 80 030, 49 грн..

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (п. 2.2.3) орендар зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача будівлі; вартість наданих послуг складає 11 376, 67 грн. за місяць з ПДВ, відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1).

З урахуванням наведеного строк оплати за надані послуги у відношенні боргу щодо якого вирішується спір у справі, станом на час вирішення спору є таким, що настав, оплата мала здійснюватись відповідачем до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно проведених нарахувань у спірному періоді за виставленими рахунками до сплати визначено суму в розмірі 182 026, 72 грн. (рахунки № 29 від 31.01.2013р., № 199 від 28.02.2013р., № 370 від 29.03.2013р., № 527 від 30.04.2013р., № 173 від 31.01.2012р., № 337 від 29.02.2012р., № 502 від 30.03.2012р., № 722 від 28.04.2012р., № 918 від 31.05.2012р., № 27.06.2012р., № 1281 від 31.07.2012р., № 1446 від 31.08.2012р., № 1500 від 28.09.2012р., № 1684 від 31.10.2012р., № 1855 від 30.11.2012р., № 2054 від 29.12.2012р., разом із податковими накладними виписаними в якості розрахункового документу згідно вимог Податкового кодексу на підтвердження сплати суми податку на додану вартість, містять суми щомісячного нарахування в розмірі 11 376, 67 грн., що відповідає умовам договору згідно погодженого розміру плати (п. 2.2.3 договору, додаток № 1).

Оскільки, сторонами припинено дію договору достроково - з 17.04.2013р. позивачем проведено коригування вартості послуг за квітень 2013р. на суму 4 941, 01 грн., внаслідок чого загальна сума, що підлягала оплаті за умовами договору у період з січня 2012р. по квітень 2013р. складає 177 085, 71 грн. (11376, 67 грн. х 15 місяців (січень 2012р. - березень 2013р.) + 6 435, 66 грн. за квітень 2013р.).

Розрахунки відповідають умовам договору: визначеному у п. 2.2.3, розміру послуг за місяць вказаному у додатку № 1 до договору. Про проведення коригування за квітень 2013р. на суму 4 941, 01 грн. вказано у складених позивачем актах звірки станом на 01.08.2013р. аркуш справи 13, станом на 02.10.2013р. аркуш справи 91, розрахунок боргу аркуш справи 149.

Проведення оплати по договору у відношенні періоду, що є предметом позову у даній справі (січень 2012р. - квітень 2013р.) підтверджується представленими до матеріалів справи відповідачем (навчальним закладом освіти у формі ПП «Гімназія «Європа») банківськими виписками про перерахування коштів 24.10.2012р. в сумі 10 000 грн., 20.11.2012р. в сумі 10 000 грн., 29.03.2013р. в сумах 129, 55 грн., 777, 31 грн., 02.04.2013р. в сумі 73 948, 36 грн., 08.07.2013р. в сумі 200 грн., 25.07.2013р. в сумі 2 000 грн., 12.08.2013р. в сумі 2 000 грн., 16.09.2013р. в сумі 200 грн., 25.09.2013р. в сумі 200 грн..

При цьому, судом враховується, що проведення оплати 24.01.2012р. (у спірному періоді) було здійснено відповідачем із призначенням платежу: «оплата за відшкодування експлуатаційних витрат за грудень 2011р.», зарахована позивачем в оплату відповідного періоду (грудень 2011р.) згідно призначення платежу визначеного платником, що повністю узгоджується з положеннями п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 згідно яких реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу; повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України; платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, за договором по спірному періоду (січень 2012р. - квітень 2013р.) позивачем отримано коштів в розмірі 99 455, 22 грн., внаслідок чого заборгованість, що є несплаченою складає 77 630, 49 грн. (177 085, 71 грн. загальна сума нарахувань - 99 455, 22 грн.).

З урахуванням встановлених обставин, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо несплаченої суми заборгованості відповідача у меншому розмірі (за розрахунками суду першої інстанції така сума складає 68 653, 82 грн.), оскільки нарахування по загальній сумі у спірному періоді відповідають умовам договору, та при підтверджених оплатах складають заборгованість 77 630, 49 грн..

Окрім того, сума боргу в розмірі 2 400 грн. згідно наданих банківських виписок була погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду - 12.08.2013р. в сумі 2 000 грн., 16.09.2013р. в сумі 200 грн., 25.09.2013р. в сумі 200 грн., що позивачем не заперечується та є свідченням відсутності спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі (22.10.2013р.) спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існувало, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог про стягнення суми в розмірі 2 400 грн. боргу, підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу, і не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наявність спору між сторонами по цій сумі (підтвердження факту порушення прав позивача) станом на час звернення з позовом до суду (позов подано 07.08.2013р.).

Заперечення апелянта викладені ним у відзиві на позов, поясненнях по справі що надавались суду першої інстанції та зазначені в апеляційній скарзі, судом враховані, однак наявність відповідних претензій по якості наданих послуг є правом орендаря, яке прямо обумовлене у п. 3.2.2 договору, що не звільняє відповідача від обов'язку сплати наданих послуг по строку передбаченому договором - п. 2.2.3.

Надані до матеріалів справи:

- договір № 2-10 від 01.10.2007р. (про надання послуг з вивезення твердих та побутових відходів) укладений відповідачем з КП «Господар» Дарницького району;

- договір про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440070 від 01.12.2010р. укладений відповідачем з ЗАТ «Екостандарт»;

- договір № 509/10 від 01.01.2010р. щодо виконання робіт з технічного обслуговування приладів вузла обліку витрат тепла, зняття показників, оформлення документації, звіту перед енергопостачальником - АЕК «Київенерго», укладений відповідачем з асоціацією «Укренергозбереження»;

- договір № 31 від 01.10.2011р. щодо проведення комплексу протиепідемічних заходів на території та в будівлях замовника в залежності від санітарно-епідеміологічного стану, укладений відповідачем з ДЗ «Дарницька лінійна санітарно-епідеміологічна станція на південно-Західній залізниці»;

- договір № 21 про надання послуг технічного обслуговування установки автоматичної пожежної сигналізації, укладений відповідачем з ТОВ «Пожежний дім «Імпульс»;

- договір № 135/12 від 03.07.2012р. про виконання робіт з тестової перевірки, підготовки лічильника споживання теплової енергії до опалювального сезону 2012 - 2013р., укладений відповідачем з ТОВ «Будівельна група «Енергобуд»;

- договір про постачання електричної енергії № 3315245 від 26.05.2004р. укладений відповідачем з АК «Київенерго»

свідчать лише про їх укладення відповідачем в процесі ведення своєї господарської діяльності, у зв'язку з чим, зазначені договори не є доказом ненадання послуг за договором № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та компенсацію податку на землю.

Отримання послуг згідно наведених вище договорів обумовлене діяльністю відповідача, в тому числі як навчального закладу, а договором оренди нерухомого майна від 01.07.2002р. № 410 прямо передбачено, що саме орендар (ПП навчальний заклад освіти «Гімназія «Європа» згідно додаткової угоди від 05.03.2003р.) зобов'язаний:

- забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати орендоване майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України (п. 5.3 договору оренди);

- своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна (п. 5.4);

- нести повну відповідальність за дотримання правопорядку, правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки та санітарії в приміщенні (п. 5.9).

Таким чином, укладення відповідачем договорів про отримання ним послуг щодо електропостачання, опалення, надання послуг з вивезення твердих та побутових відходів, проведення комплексу протиепідемічних заходів в залежності від санітарно-епідеміологічного стану, послуг технічного обслуговування установки автоматичної пожежної сигналізації та виконання робіт з тестової перевірки, підготовки лічильника споживання теплової енергії до опалювального сезону 2012 - 2013р. є заходами спрямованими на дотримання правил експлуатації приміщень, в тому числі інженерних мереж, пожежної безпеки та санітарії в приміщенні, і такі пов'язані з утриманням приміщень в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України.

З договору укладеного між сторонами на відшкодування витрат балансоутримувача № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ від 11.06.2009р. не випливає зобов'язань ДТГО «Південно-Західна залізниця» з надання послуг, зокрема технічного обслуговування установки автоматичної пожежної сигналізації, проведення комплексу протиепідемічних заходів в залежності від санітарно-епідеміологічного стану тощо.

Послуги та роботи щодо яких укладені зазначені договори не мали надаватись чи виконуватись позивачем, відповідно не мають відношення до послуг які є предметом договору № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ від 11.06.2009р. по якому виник спір.

Згідно з додатком № 1 до договору № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ від 11.06.2009р. до розрахунку витрат на утримання орендованого майна балансоутримувачем включено фіксовані суми витрат пропорційно орендованій площі (1 081, 5 кв.м.) до складу яких входять: адміністративні витрати в розмірі 648, 90 грн., амортизаційні відрахування 506, 11 грн., податок на землю 1 079, 50 грн., загальновиробничі витрати 7 246, 05 грн. (загальна сума 11 376, 67 грн., в тому числі ПДВ - 1 896, 11 грн.).

Заперечення відповідача з приводу неправомірного включення до розрахунку суми амортизаційних витрат судом відхиляються, оскільки предметом договору № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ від 11.06.2009р. є відшкодування витрат балансоутримувача, до складу яких входять також суми щодо здійснених балансоутримувачем амортизаційних відрахувань.

Положеннями п. 4.1 договору оренди № 410 від 01.07.2002р. передбачено, що амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються його балансоутримувачем і використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів.

Наведені положення договору оренди жодним чином не вступають у суперечність, та не є забороною на погодження відшкодування орендарем здійснених балансоутримувачем амортизаційних відрахувань згідно окремо укладеного договору про відшкодування витрат балансоутримувача пов'язаних із утриманням орендованого майна.

Належних доказів ненадання позивачем послуг за вказаним договором у періоді з 01.01.2012р. по 17.04.2013р. суду не представлено, договір № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ від 11.06.2009р. в частині проведення оплат відповідачем виконувався не належним чином, що є підставою для стягнення заборгованості у розмірі заявленому до стягнення позивачем, при врахуванні проведених оплат, здійснених відповідачем після звернення позивача до суду.

За розглядом вимоги позивача про стягнення пені в сумі 5 233,77 грн. за період з 03.02.2012р. по 01.08.2013р. судом відзначається наступне.

Факт прострочення внесення оплати згідно погоджених умов договору № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ від 11.06.2009р. у вказаному періоді (з 03.02.2012р. по 01.08.2013р.) підтверджений матеріалами справи, зокрема, наданими банківськими виписками про отримані оплати, які свідчать про порушення строків оплати передбачених п. 2.2.3 договору.

Згідно з п. 4.2 договору за несвоєчасні розрахунки згідно п. 2.2.3 договору, орендар сплачує балансоутримувачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку позивача, який проведений у відношенні суми боргу у періоді прострочення з 03.02.2013р. по 01.08.2013р., за період її нарахування не більше півроку за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 102 від 21.03.2012 (7,5%), Постановою НБУ № 209 від 06.06.2013р. (7%) та складає 5 233, 77 грн..

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга відповідача є такою, що не підлягає задоволенню, тоді як згідно встановлених обставин справи, рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, у зв'язку з чим наявними є підстави для його скасування в частині відмови у задоволенні позовних вимог відповідно до положень п. 1, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Керуючись статтями 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Навчального закладу освіти Гімназія «Європа» (у формі приватного підприємства) на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі № 910/15245/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. № 910/15245/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, із прийняттям в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково:

Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Навчального закладу освіти Гімназія «Європа» (у формі приватного підприємства) боргу в сумі 2 400 грн..

Стягнути з Навчального закладу освіти Гімназія «Європа» (у формі приватного підприємства) (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 28, ідент. код 31924866) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка 6, ідент. код 04713033) 8 976, 67 грн. (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 67 копійок) основного боргу, 5 233, 77 грн. (п'ять тисяч двісті тридцять три гривні 77 копійок) пені, 335, 17 грн. (триста тридцять п'ять гривень 17 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. № 910/15245/13 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/15245/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді Л.П. Зубець

Є.Ю. Шаптала