Рішення

від 23.12.2013 по справі 901/3990/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.2013 Справа № 901/3990/13 За позовом Каракаш Нарімана Діляверовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Сакського міськрайонного управління юстиції Кузьмова Г.В.; Гафарова Сундуз Ебазерівна; Плетньова Людмила Миколаївна; Турченков Володимир Анатолійович, Бондарь Любов Георгіївна, Вівтаник Валентина Андріївна, Волгіна Наталя Мефодіївна, Гаценко Тамара Іванівна, Єкімова Тетяна Олександрівна, Жадан Любов Миколаївна, Кумеда Ніна Павлівна, Локтєва Світлана Анисимівна, Піякіна Тетяна Олександрівна, Русанова Аменат Муратівна, Сахно Марія Олександрівна, Турченкова Людмила Олексіївна.

про визнання недійсними рішень

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Позивач - Остроушко М.М., довіреність № 1200 від 09.12.2013, представник.

Від відповідача - Салюта В.С., довіреність б/н від 11.12.2013, представник.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державного реєстратора Сакського міськрайонного управління юстиції Кузьмової Г.В.; Плетньової Людмили Миколаївни; Бондарь Любові Георгіївни, Вівтаник Валентини Андріївни, Волгіної Наталі Мефодіївни, Гаценко Тамари Іванівни, Єкімової Тетяни Олександрівни, Жадан Любові Миколаївни, Кумеди Ніни Павлівни, Локтєвої Світлани Анисимівни, Піякіної Тетяни Олександрівни, Русанової Аменат Муратівни, Сахно Марії Олександрівни, Турченкової Людмили Олексіївна - не з'явились.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Турченкова В.А. - Турченков В.А., паспорт серія ЕС номер 157888, виданий Сакським МРВ ГУ МВС України в Криму 18.09.1996.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гафарової С.Е. - Гафарова С.Е., паспорт серії ЕЕ номер 243450, виданий Сакським МРВ ГУ МВС України в Криму 20.04.2000.

СУТЬ СПОРУ: Каракаш Наріман Діляверович звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» (правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування») про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» від 28.09.2009 «Про припинення Товариства шляхом приєднання, призначення комісії з припинення та порядку припинення»; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» від 21.01.2010 «Про затвердження передавального акту; визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» від 11.11.2009 щодо доповнення змісту та затвердження нової редакції Статуту ТОВ «Сакський КБО»; визнання частково недійсним пункту 1.1 редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», затвердженої рішенням Загальних зборів засновників ТОВ «Сакський КБО» від 11.11.2009, щодо повного правонаступництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування».

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства в частині належного повідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів, внаслідок чого останній участі в зборах не приймав, порушенням вимог чинного законодавства при припиненні юридичної особи шляхом приєднання, що призвело до позбавлення права власності учасників товариства та його складових, зокрема, у вигляді корпоративних прав, що є підставою для визнання рішення зборів, оформлених протоколом від 28.09.2009, протоколом від 21.01.2010, протоколом від 11.11.2009 недійсними і як наслідок визнання частково недійсним пункту 1.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» щодо повного правонаступництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування».

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.12.2013 та залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного реєстратора Сакського міськрайонного управління юстиції Кузьмову Г.В.; Гафарову Сундуз Ебазерівну; Плетньову Людмилу Миколаївну; Турченкова Володимира Анатолійовича, Бондарь Любов Георгіївну, Вівтаник Валентину Андріївну, Волгіну Наталю Мефодіївну, Гаценко Тамару Іванівну, Єкімову Тетяну Олександрівну, Жадан Любов Миколаївну, Кумеду Ніну Павлівну, Локтєву Світлану Анисимівну, Піякіну Тетяну Олександрівну, Русанову Аменат Муратівну, Сахно Марію Олександрівну, Турченкову Л.О.

До початку судового засідання 11.12.2013 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державного реєстратора Сакського міськрайонного управління юстиції Кузьмової Г.В., на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим надійшли документи, витребувані ухвалою суду від 02.12.2013, а саме реєстраційна справа Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», крім того, від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме Волгіної Н.М., Піякіної Т.О., Єкімової Т.О., Локтєвої С.А. надійшли відзиви на позов, в яких треті особи підтримали позові вимоги та просили позов задовольнити.

В судове засідання з'явився представник позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до ухвалення вироку у кримінальному провадженні 1-кп/115/270/2013 за обвинуваченням Турченкова В.А. та Гафаровій С.Е. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 336 Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2013 відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи до ухвалення вироку, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість та відкладено розгляд справи до 23.12.2013.

13.12.2013 через канцелярію господарського суду Автономної Республіки Крим від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме Плетньової Л.М., Вівтаник В.А., Кумеди Н.П., Гаценко Т.І., Сахно М.О., Бондар Л.Г., Русанової А.М., Жадан Л.М. надійшли відзиви на позов, відповідно до яких треті особи заперечували проти позову з огляду на те, що рішення, які були прийняті зборами учасників від 28.09.2009 та 21.01.2010 повністю відповідали чинному законодавству та за своїм змістом направлені на захист корпоративних прав всіх учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування», а рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» від 11.11.2009 та частина пункту 1.1 редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» не можуть визнаватися недійсними на вимогу позивача з огляду на те, що станом на сьогоднішній день позивач не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», а тому не може втручатись в діяльність товариства.

20.12.2013 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», відповідно до якого останній проти позову заперечував з огляду на правомірність та правомочність зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» та прийнятих на цих зборах рішеннях, а також відповідність всієї процедури припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування населення» вимогам чинного законодавства.

До початку судового засідання 23.12.2013 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державного реєстратора Сакського міськрайонного управління юстиції Кузьмової Г.В., на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим надійшли пояснення по суті спору, відповідно до яких останній стверджує, що дії державного реєстратора повністю відповідали вимогам законодавства у галузі державної реєстрації суб'єктів господарювання.

В судовому засіданні 23.12.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Крім того, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме Турченков В.А. та Гафарова С.Е. в судовому засіданні проти позову заперечували та звернулись до суду із заявою про застосування строків позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до засновницького договору від 19.09.2002 року (т. 1 а.с. 46-50) учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» виступили Бондар Любов Георгіївна, Вівтаник Валентина Андріївна, Волгіна Наталія Мефодіївна, Гафарова Сундуз Ебазерівна, Гаценко Тамара Іванівна, Єкімова Тетяна Олександрівна, Жадан Любов Миколаївна, Каракаш Наріман Діляверовеч, Кумеда Ніна Павлівна, Лезін Володимир Сергійович, Локтєва Світлана Анисимівна, Піякіна Тетяна Олександрівна, Плетньова Людмила Миколаївна, Русанова Аменат Мератівна, Сахно Марія Олександрівна, Турченкова Людмила Олексіївна, Турченков Володимир Анатолійович.

Відповідно до пункту 14 зазначеного договору для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників в рівних частинах, кожна з яких складає 5,882 %, що відповідає 1 301,47 грн., створено статутний капітал в розмірі 22 125,00 грн.

26.08.2009 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», учасниками якого виступили Турченков В. А. з внеском до статутного капіталу у розмірі 57 600,00 грн., що складає 80% статутного капіталу, Гафарова С. Е. та Плетньова Л. М. з внесками по 7 200,00 грн. кожна, що складає по 10% статутного капіталу, відповідно (т. 1 а.с. 211-229).

28.09.2009 рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування», оформленого протоколом б/н (т. 1 а.с. 36), вирішено припинити (реорганізувати) товариство шляхом його приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», призначено комісію з припинення та затверджений порядок припинення.

11.11.2009 рішенням Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», оформленого протоколом № 2, пункт 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» доповнено фразою такого змісту: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» є повним правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» у зв'язку з приєднанням останнього», а також, затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО».

24.11.2009 Державним реєстратором Сакської районної державної адміністрації зареєстрована нова редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», пунктом 1.1. якого передбачено, що товариство є повним правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» (т. 2 а.с. 1-19).

Відповідно до пункту 6.1 зазначеної редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакьський КБО», його учасниками є Турченков В. А., Гафарова С. А. та Плетньова Л. М.

21.01.2010 рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування», оформленим протоколом б/н, затверджено передавальний акт від 21.01.2010 та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» набуває все майно, права та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування».

23.07.2010 Державним реєстратором Сакської районної державної адміністрації здійснено державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» в результаті приєднання до іншої юридичної особи.

03.06.2011 позачерговими Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» затверджена нова редакція статуту товариства, відповідно до якої до складу учасників увійшли Турченкова Л.О., Гаценко Т. І., Волгіна Н. М., Бондар Л.Г., Русанова А.М., Кумеда Н.П., Жадан Л.М. із внесками по 1 301,47 грн., що становить 1,53 % загального розміру статутного капіталу товариства.

Крім того, зазначеною редакцією статуту частки Турченкова В. А., Плетньової Л. М. та Гафарової С.Е. збільшено на 1 301,47 грн. кожного.

Відповідно до пункту 6.3.1 зазначеної редакції статуту, встановлено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний капітал у розмірі 85 014,70 грн.

20.06.2011 позачерговими Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» затверджена нова редакція статуту товариства, відповідно до якої до складу учасників увійшли Вівтаник В.А., Лєзіна Л.Т. (як правонаступниця Лєзіна В.С.), Сахно М.О. із вкладами до статутного капіталу по 1 301,47 грн., а також, ще 11 учасників із грошовими внесками на загальну суму 4 100,00 грн., які не володіли корпоративними правами припиненого Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування». Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний капітал у розмірі 93 019,11 грн.

На думку позивача, проведення загальних зборів товариства без його участі та прийняття відповідних рішень порушує його право на прийняття участі в управлінні справами товариства та право на участь у товаристві, що і стало підставою для звернення Каракаш Н.Д. із даним позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування населення», рішення Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» та пункту 1.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», затвердженої рішенням Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» від 11.11.2009, щодо повного правонаступництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування».

Обґрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду, позивач вказує на те, що він, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування населення», про проведення зборів не був належним чином повідомлений, а тому не мав можливості приймати в них участь, припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування населення» шляхом приєднання здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до позбавлення права власності учасників товариства та його складових, зокрема, у вигляді корпоративних прав.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Товариством з обмеженою відповідальністю - є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (стаття 140 Цивільного кодексу України).

Статтею 140 Цивільного кодексу України встановлено, що статут товариства з обмеженою відповідальністю має містити відомості, зокрема, про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень.

Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників є вищим органом товариства, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (частина 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства»).

Згідно зі статтею 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13 встановлено, що прийняті на загальних зборах рішення можуть бути визнанні недійсними у разі:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

В свою чергу, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13 є:

а) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»);

б) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України «Про господарські товариства»);

в) прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»).

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Пунктом 21 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України встановлено, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Статтею 116 Цивільного кодексу України та статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчому документами товариства.

Відповідно, спосіб повідомлення учасників господарського товариства про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників товариства, їх порядок денний повинен забезпечувати реалізацію права учасника господарського товариства в роботі вищого органу товариства.

Згідно частини 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, а повідомлення про порядок денний - не менш як за 25 днів до скликання зборів.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача та третіх осіб, а саме Волгіної Н.М., Піякіної Т.А., Єкімової Т.О. та Локтевої С.А. про час, місце проведення зборів учасників 28.09.2009 та зборів учасників 21.01.2010 та їх порядок денний.

Надана відповідачем книга реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції (т. 2 а.с. 105-111) судом не приймається як належний та допустимий доказ повідомлення позивача та третіх осіб про проведення зборів учасників.

Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Таким чином, спірні рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» від 28.09.2009 та від 21.01.2010 порушують вимоги статей 4, 51, 61 Закону України «Про господарські товариства», статті 82 Господарського кодексу України, з огляду на що, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання зазначених рішень недійсними.

Крім того, відповідно до статті 135 Господарського кодексу України, власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет господарської діяльності, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства.

Власник має право здійснювати організаційно-установчі повноваження також на основі належних йому корпоративних прав відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до вимог статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з положеннями статті 106 Цивільного кодексу України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

За приписами частини 3 статті 59 Господарського кодексу України, у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства випливає, що у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання, до юридичної особи-правонаступника, переходять, зокрема, зобов'язання перед власниками юридичної особи, що припинилась під час приєднання, в тому числі, що випливають з корпоративними правами цих власників.

Вказане свідчить про те, що одночасно з припиненням юридичної особи, яка приєднується, із затвердженням передавального акту, до правонаступника переходять також майнові та грошові вклади учасників до статутного капіталу.

Тобто, у результаті приєднання, статутний капітал юридичної особи, що не припиняється, збільшується на розмір статутного капіталу припиненого господарського товариства, а учасники припиненої юридичної особи стають власниками частки корпоративних прав господарського товариства-правонаступника, розмір якої визначається за співвідношенням вартості їх вкладу до статутного капіталу із загальним розміром Статутного капіталу юридичної особи, що не припинилась в результаті приєднання - тобто, відповідач по справі.

Частиною 3 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у редакції, яка діяла на момент винесення спірних рішень, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

За таких обставин, вихід учасника зі складу товариства з обмеженою відповідальністю можливий лише при наданні учасником нотаріально посвідченого договору про перехід частки корпоративних прав та статутного капіталу, або заяви про вихід зі складу учасників товариства, підпис на якій повинен бути посвідчений нотаріально.

Проте, доказів складання позивачем відповідної заяви чи укладення договору, а також, їх надання товариству матеріали справи не містять.

Натомість, як вбачається судом зі змісту спірного рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» від 28.09.2009, всупереч положенням чинного законодавства, замість переходу прав та обов'язків, що виникають із корпоративних правовідносин господарського товариства, що припинилось, за передавальним актом до правонаступника, та автоматичного виникнення у учасників припиненого товариства прав та обов'язків, як складових корпоративних правовідносин, по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», учасникам надається лише право тільки після припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» у якості нових учасників вступити до складу правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» шляхом обміну частки у статутному капіталі припиненої особи на частку у статутному капіталі правонаступника.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, позивач на даний момент учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» відповідно до статутних документів не виступає та відповідачем таким учасником не вважається.

Тобто, фактично, спірним рішенням від 28.09.2009 позивач позбавлений права власності на частку статутного капіталу та власних корпоративних прав, що за приписами пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 свідчить про наявність окремих самостійних підстав для визнання недійсним вказаного рішення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірне рішення зборів учасників від 21.01.2010 щодо затвердження передавального акту прийнято на підставі рішення зборів учасників від 28.09.2009, та є повністю похідним, воно також підлягає визнанню недійсним.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 1 грудня 2004 року по справі № 1-10/2004, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в результаті прийняття спірних рішень та проведення процедури приєднання, учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування», які не виступали засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», втрачають значну кількість корпоративних прав у відсотковому співвідношенні до загального розміру статутного капіталу (1,38% замість 5,882%), що негативно впливає на здатність прийняття участі цих учасників в управлінні підприємством та зменшує частку учасника, вартість якої підлягає виплаті у випадку виходу зі складу товариства, у той час, коли кількість та вартість активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» станом на момент припинення та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», після завершення припинення, фактично ідентичні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про порушення спірними рішеннями зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» від 28.09.2009 та від 21.01.2010 не тільки прав, але й охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними рішення Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» від 11.11.2009 року та пункту редакції Статуту відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 2 статті 59 Господарського кодексу України, у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 104 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідно до частини 13 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Тобто, з положень зазначених норм законодавства судом вбачається, що усі майнові права та обов'язки переходять до правонаступника від припиненої юридичної особи після державної реєстрації припинення та реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Однак, як встановлено судом, розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» на сьогоднішній день, навіть із врахуванням вступу до складу його учасників інших осіб не в порядку правонаступництва, не відповідає належному рівню, який повинен дорівнювати складеному розміру статутних капіталів господарських товариств, які приймають участь у процедурі приєднання. Тобто, замість 94 125,00 грн. (72000,00 грн. + 22 125,00 грн.), складає 93 019,11 грн.

Відповідно, оскільки матеріалами справи підтверджується, що фактично, усі права та обов'язки до господарського товариства-правонаступника при реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» не перейшли, хоч це є обов'язковою умовою приєднання юридичних осіб у відповідності до статей 104, 107 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 59 Господарського кодексу України, твердження відповідача про завершення процедури реорганізації шляхом приєднання не ґрунтується на приписах чинного законодавства та не відповідає дійсності.

Такий висновок суду заснований на приписах частини 13 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки до даного часу не зареєстрована нова редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», яка передбачає відображення переходу до правонаступника не тільки всіх майнових прав юридичної особи, що припиняється, але й продовження і відображення в такому статуті наявності корпоративних правовідносин учасників юридичної особи, що припиняється - тобто, корпоративні права позивача та трьох третіх осіб по справі, які також не увійшли до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», внаслідок прийняття спірних рішень та редакцій статуту припинені не передбаченим діючим законодавством способом, при тому, що стосовно юридичної особи, з якою мали місце корпоративні правовідносини позивача та зазначених трьох третіх осіб, вже зареєстрований факт її припинення, а юридична особа, до якої повинно було здійснюватись приєднання, такого приєднання у передбачений законом спосіб не здійснила і на даний час не може здійснити, через цілий ряд змін, що відбувся у статутних документах відповідача.

Крім того, судом встановлено, що 24.11.2009 року Державним реєстратором Сакської районної державної адміністрації зареєстрована нова редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», пунктом 1.1 якого передбачено, що товариство є повним правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» (т. 2 а.с. 1-19), проте рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» про затвердження передавального акту прийнято 21.01.2010.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» набуло прав правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування населення» до затвердження передавального акту.

За таких обставин, внесення до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» положення про те, що воно виступає правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування», є передчасним та суперечить вищенаведеним вимогам чинного на момент прийняття спірного рішення законодавства.

Більш того, відповідно до положень частини 2 статті 83 Цивільного кодексу України, товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Відтак, спірне рішення Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» та затверджена редакція Статуту прийняті з порушенням вимог статей 29, 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та фактично позбавляють юридичну особу статусу господарського товариства, оскільки під час переходу прав та обов'язків до правонаступника під час реорганізації, право учасника на участь у товаристві не перейшло.

Таким чином, приймаючи до уваги невідповідність рішення Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» від 11.11.2009 та затвердженого цим рішенням пункту 1.1 редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» щодо повного правонаступництва товариством прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування», а також, з огляду на встановлені раніше численні порушення встановленого порядку приєднання та недійсність оскаржуваних рішень припиненого господарського товариства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, суд зазначає, що клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Частиною 1 статті 268 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, на корпоративні спори, зокрема, щодо оскарження рішень органів управління господарськими товариствами, строки позовної давності не поширюються (аналогічної позицію притримується і Вищий господарський суд України, про що зазначено в постановах № 02/56-76 (06/57-76) від 13.04.2011, № 14/108-10 від 20.07.2011, № 2/186 від 22.06.2011, № 11/111-10 від 02.02.2011).

Крім того, обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач посилається на те, що в позовній заяві Каракаш Нарімана Діляверовича до державного реєстратора Сакської районної державної адміністрації АР Крим (т. 2 а.с. 100-103) зазначено, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.10.2010 позивачу стало відомо про те, що юридична особа, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування», - припинено.

Разом з тим, у зазначеному витязі (відповідно до тексту позовної заяви) зазначено, що відомості про дату реєстрації рішення засновників про припинення, дату прийняття, назву органу що прийняв рішення - відсутні.

Таким чином, твердження відповідача про обізнаність позивача про прийняття оскаржуваних рішень 21.10.2010 не підтверджується матеріалами справи.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача.

В судовому засіданні 23.12.2013 оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 26.12.2012.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», місцезнаходження: вул. 60 років СРСР, 11, с. Ліснівка, Сакський район, АР Крим, 96560, ЄДРПОУ 36493631) від 28.09.2009 щодо припинення товариства шляхом приєднання, призначення комісії з припинення та порядку припинення.

3. Визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», місцезнаходження: вул. 60 років СРСР, 11, с. Ліснівка, Сакський район, АР Крим, 96560, ЄДРПОУ 36493631) від 21.01.2010 щодо затвердження передавального акту.

4. Визнати недійсним рішення Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», місцезнаходження: вул. 60 років СРСР, 11, с. Ліснівка, Сакський район, АР Крим, 96560, ЄДРПОУ 36493631) від 11.11.2009 щодо доповнення змісту та затвердження нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО».

5. Визнати частково недійсним пункт 1.1. редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО», місцезнаходження: вул. 60 років СРСР, 11, с. Ліснівка, Сакський район, АР Крим, 96560, ЄДРПОУ 36493631), затверджений рішенням Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» від 11.11.2009 щодо повного правонаступництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» (місцезнаходження: вул. 60 років СРСР, 11, с. Ліснівка, Сакський район, АР Крим, 96560, ЄДРПОУ 36493631) прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський комбінат побутового обслуговування» (місцезнаходження: вул. 60 років СРСР, 11, с. Ліснівка, Сакський район, АР Крим, 96560, ЄДРПОУ 0301427).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакський КБО» (вул. 60 років СРСР, 11, с. Ліснівка, Сакський район, АР Крим, 96560, ЄДРПОУ 36493631) на користь Каракаш Нарімана Діляверовича (вул. Виставочна, 9, м. Саки, АР Крим, 96 500) 4 588,00 грн. судового збору.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас