Рішення

від 23.12.2013 по справі 908/3683/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/49/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 Справа № 908/3683/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (адреса - 69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Південькабель-Пром» (юридична адреса - 69068, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, б.88-а, кв.124; адреса для листування - 69037, а/с 411)

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги

Суддя Сушко Л.М.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача : Таралешко Г.В., довіреність б/н від 23.04.2013р.

від відповідача : не з'явився, в попередніх с/з Алуф О.В., довіреність №9 від 10.06.2011р.

Суть спору:

11 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (далі по тексту - ТОВ «Строймаркет») звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Південькабель-Пром» (далі по тексту - ТОВ «Південькабель-Пром») про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.112013р. порушено провадження у справі №908/3683/13, розгляд якої призначено в судовому засіданні 26.11.2013р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

В судових засіданнях оголошувалася перерва: 26.11.2013р. до 05.12.2013р.; 05.12.2013р. до 18.12.2013р.; 18.12.2013р. до 23.12.2013р., у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів необхідних для розгляду справи.

В судовому засіданні 23.12.2013р., справу розглянуто, за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 24.12.2007р. між ТОВ «Форум-Комплекс» та ТОВ «Південькабель-Пром» укладено Договір відступлення права вимоги, за умовами якого до ТОВ «Південькабель-Пром» від ТОВ «Строймаркет» перейшло право вимагати боргу в сумі 703 779,40 грн. ТОВ «Строймаркет» дізнався про укладення Договору про відступлення права вимоги лише 21.08.2013р., отримавши вимогу №1 від 23.07.2013р. про сплату заборгованості в розмірі 688 779,40 грн. Грошові кошти, які є предметом Договору про відступлення права вимоги, були перераховані на рахунок ТОВ «Строймаркет» від ТОВ «Форум-Комплекс» на виконання договорів доручення №11/С від 15.11.2006р. та №21 від 16.02.2007р. Договори виконано у встановлений термін, товар за ними передано Довірителю - ТОВ «Форум-Комплекс». Позивач вважає, що на момент укладення Договору відступлення права вимоги 24.12.2007 у первісного кредитора не існувало жодних прав вимоги через те, що усі зобов'язання ТОВ «Строймаркет» виконало, а відтак обставини, які зазначені у цьому Договорі не мали місце і фактично сфальсифіковані, а оспорюваний Договір укладався безпідставно. Також, Позивач зазначив, що вважає за необхідне, провести податкову перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Південькабель-Пром».

З урахуванням зазначених обставин, просить визнати недійсним Договір відступлення права вимоги від 24.12.2007р., укладений між ТОВ «Форум-Комплект» та ТОВ «Південькабель-Пром».

05.12.2013р. від Позивача надійшло клопотання в якому він просить з метою встановлення дійсності договору відступлення права вимоги від 24.12.2007р. та оплат проведених нібито Позивачем на користь Відповідача, спрямувати запит до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо отримання наступної інформації: чи відображено у податковому обліку ТОВ «Південькабель-Пром» договір відступлення права вимоги б/н від 24.12.2007р.; чи відображено у податковому обліку ТОВ «Південькабель-Пром» оплати за договір відступлення права вимоги б/н від 24.12.2007р.; чи нараховувалися та чи сплачувалися Відповідачем податки при здійсненні господарських операцій (а.с.49).

Проте, в судовому засіданні 18.12.2013р., Позивачем заявлено клопотання про відмову від вимог проведення податкової перевірки.

Крім того, в вищезазначеному клопотанні, яке було уточнено 18.12.2013р. (а.с.76), Позивач просить призначити у справі матеріалознавчу експертизу, виконання якої доручити науково-дослідній лабораторії експертного матеріалознавства Науково-дослідного сектору Запорізької державної інженерної академії і Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. На вирішення експерта запропоновано поставити наступні питання:

1.) Чи виконано рукописний текст (а саме - підписи директорів сторін за договором) у договорі відступлення права вимоги б/н від 24.12.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Комплекс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Південькабель-Пром», у той час, яким датовано зазначений договір?

2.) Чи нанесено відбитки печаток на договорі відступлення права вимоги б/н від 24.12.2007р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Комплекс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Південькабель-Пром», у той час, яким датовано зазначений договір?

3.) У який період часу фактично виконано рукописний текст (а саме - підписи директорів сторін за договором) у договорі відступлення права вимоги б/н від 24.12.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Комплекс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Південькабель-Пром»?

4.) У який період часу фактично нанесено відбитки печаток на договорі відступлення права вимоги б/н від 24.12.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Комплекс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Південькабель-Пром»?

5.) Чи виконано рукописний текст (а саме - підписи головного бухгалтера та касира) на прибуткових касових ордерах № 14 від 14.04.2009 р. на суму 5 000,00 грн. та № 37 від 29.04.2011 р. на суму 10 000,00 грн., виписаних ТОВ «Південькабель-Пром» у той час, яким вони датовані?

6.) У який період часу фактично виконано рукописний текст (а саме - підписи головного бухгалтера та касира) на прибуткових касових ордерах № 14 від 14.04.2009 р. на суму 5 000,00 грн. та № 37 від 29.04.2011 р. на суму 10 000,00 грн., виписаних ТОВ «Південькабель-Пром»?

Відповідач вирішення питання про призначення експертизи покладає на розсуд суду.

Розглянувши зазначене клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що питання, запропоновані Позивачем, не відносяться до компетенції матеріалознавчої експертизи. Крім того, вирішення експертом запропонованих Позивачем питань не матимуть суттєвого значення для вирішення спору по суті.

Також, слід зазначити, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Позивачем не надано доказів того, що науково-дослідна лабораторія експертного матеріалознавства Науково-дослідного сектору Запорізької державної інженерної академії і Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ є належною експертною установою, має в штаті осіб, яких атестовано відповідно до Закону України «Про судову експертизу» та включено до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Відповідач проти позову заперечив, письмовий відзив не надав, в судовому засіданні 05.12.2013р. зазначив, що договір відступлення права вимоги б/н від 24.12.2007р., укладений між ТОВ «Південькабель-Пром» та ТОВ «Форум-Комплекс» у відповідності з вимогами чинного законодавства України, тому підстави про визнання цього Договору недійсним відсутні.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

За клопотанням представників Позивача та Відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд встановив наступне.

24.12.2007р. між ТОВ «Форум-Комплекс» - Первісний кредитор та ТОВ «Південькабель-Пром» - Новий кредитор укладено Договір відступлення права вимоги б/н (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 1 Договору, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право витребування боргу і став кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» - Боржник.

За умовами п. 3 Договору, Новий кредитор набуває право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника належного виконання наступного зобов'язання: повернення Боржником грошових зобов'язань перед Первісним кредитором у вигляді повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі основного боргу - 703 779,40 грн.

Право вимоги засновано на: платіжному дорученні №635 від 22.11.2006р. на суму - 201 229,00 грн. та платіжному дорученні №878 від 12.03.2007р. на суму 502 550,40 грн. Зазначеними платіжними дорученнями ТОВ «Форум-Комплекс» були перераховані кошти на користь ТОВ «Строймаркет» в сумі 703 779,40 грн. Однак договори, вказані у призначенні платежу, не були підписані сторонами. На дату здійснення платежів умови договорів знаходилися в процесі узгодження сторонами. В подальшому ТОВ «Форум-Комплекс» та ТОВ «Строймаркет» так і не дійшли згоди щодо умов договорів. Договори підписані не були. Ніякі дії за ними сторонами не здійснювалися та сторонами не приймалися. Таким чином, кошти направлення товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Комплекс» є такими, що безпідставно отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» і мають бути повернуті впродовж семи днів з дати отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» відповідної вимоги на підставі п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (п. 4 Договору).

Компенсація за відступлене право вимоги складає 30 000,00 грн.

Договір підписано директорами ТОВ «Форум-Комплекс» та ТОВ «Південькабель-Пром», а також скріплено печатками.

Позивач ТОВ «Строймаркет» звернувся до суду з позовом про визнання недійним Договору про відступлення права вимоги с тих підстав, що грошові кошти в сумі 703 779,40 грн. отримані ним не безпідставно, а за виконання Договорів доручення №11/С від 15.11.2006р. та №21 від 16.02.2007р., що укладені між ТОВ «Строймаркет» та ТОВ «Форум-Комплекс». Договори Позивачем виконано в повному обсязі, товар за ними передано Довірителю.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, ч. 1 ст. 513 ЦК України.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 514 ЦК України.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Ані законодавством, ані оспорюваним Договором не встановлено обов'язкового повідомлення Боржника - ТОВ «Строймаркет» про укладення Договору відступлення права вимоги. Договором передбачено лише обов'язок боржника сплатити грошові кошти протягом семи днів з дня отримання вимоги у відповідності до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Також в обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на ст.ст. 229-233 Цивільного кодексу України, вважаючи що Договір укладено під впливом помилки.

Як зазначено в п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», за змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину.

Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

З аналізу норм статті 229 Цивільного кодексу України та зазначеної Постанови Пленуму ВГСУ вбачається, що позивачем у спорах про визнання недійсними договорів на підставі ст. 229 Цивільного кодексу України може виступати особа, яка діяла під впливом помилки, при цьому відповідачем повинна виступати інша сторона оспорюваного договору.

Як вбачається з Договору відступлення права вимоги від 24.12.2007р., ТОВ «Строймаркет» не є стороною даного Договору, оскільки він укладений між ТОВ «Форум-Комплекс» та ТОВ «Південькабель-Пром».

В п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно вимог статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За змістом частини 1 статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що відповідно до частини статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Судом досліджено всі обставини, з якими закон пов'язує недійсність правочину, та встановлено, що підстави для визнання Договору відступлення права вимоги від 24.12.2007р. недійсним відсутні.

Також слід зазначити, що згідно п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», у разі коли учасниками оспорюваного правочину є декілька осіб, а позов поданий однією з них, господарський суд має вирішити питання про залучення до участі у справі як відповідачів усіх зазначених осіб (частина перша статті 24 ГПК), - за умови, що склад сторін у справі узгоджуватиметься з вимогами статті 1 названого Кодексу.

Сторонами Договору відступлення права вимоги від 24.12.2007р. є ТОВ «Форум-Комплекс» та ТОВ «Південькабель-Пром», тобто в якості співвідповідача до участі у справі повинно бути залучено ТОВ «Форум-Комплекс»

Однак, згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Форум-Комплекс» припинено 11.06.2008р.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Враховуючи викладені обставини, твердження Позивача про недійсність Договору відступлення права вимоги не знайшло свого підтвердження в процесі розгляду справи, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Строймаркет».

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Південькабель-Пром» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги відмовити.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 25.12.2013р.