Постанова

від 18.12.2013 по справі 2а-4445/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 р.Справа № 2а-4445/12/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Василенко І.Ю,

за участю представника позивача Матвєєва Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Град-Систем» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року приватне підприємство «Град-Систем» (далі ПП «Град-Систем») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 серпня 2012 року № 0000860231 та № 0000870231.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 17 по 19 липня 2012 року посадовою особою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Град-Систем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Де-Лонга» за лютий - травень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 26 липня 2012 року за № 2020/22-200/31882088, в якому зазначено про порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4 та п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 58892 грн.. Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ПП «Град-Систем» подало 31 липня 2012 року заперечення, в яких просило утриматись від прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки. 07 серпня 2012 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва надано відповідь щодо результатів розгляду заперечень за № 4096/10/22-216, згідної якої в акт перевірки внесено зміни, а саме зазначено про порушення платником податку п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на 73616 грн.. На підставі акта перевірки від 26 липня 2012 року за № 2020/22-200/31882088 та відповіді на заперечення від 07 серпня 2012 року за № 4096/10/22-216 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 серпня 2012 року № 0000860231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 73616 грн. за основним платежем та 18404 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000870231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 58892 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 14723 грн.. На думку позивача, висновки відповідача щодо порушення ПП «Град-Систем» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняті на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року позовні вимоги ПП «Град Систем» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 10 серпня 2012 року № 0000860231 та № 0000870231.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, судом безпідставно не прийнято до уваги постанову про порушення кримінальної справи за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Де-Лонга» з метою прикриття незаконної діяльності за ч. 2 ст. 205 КК України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом встановлено, що з 17 по 19 липня 2012 року посадовою особою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Град-Систем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Де-Лонга» за лютий-травень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 26 липня 2012 року за № 2020/22-200/31882088, в якому зазначено про порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4 та п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 58892 грн..

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ПП «Град-Систем» 31 липня 2012 року подало до податкового органу заперечення, в яких просило утриматись від прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки.

07 серпня 2012 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надано позивачу відповідь щодо результатів розгляду заперечень за № 4096/10/22-216, згідної якої в акт перевірки внесено зміни, а саме зазначено про порушення платником податку п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на 73616 грн..

На підставі акта перевірки від 26 липня 2012 року за № 2020/22-200/31882088 та відповіді на заперечення від 07 серпня 2012 року за № 4096/10/22-216 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2012 року № 0000860231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 73616 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18404 грн..

Крім того, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2012 року № 0000870231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 58892 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14723 грн..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено порушення ПП «Град-Систем» п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проте, вказаний висновок зроблений судом першої інстанції без дотримання вимог частин 4 та 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування всіх обставин справи.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем серед інших господарських операцій протягом перевіреного податковим органом періоду укладено договори підряду з ТОВ «Де-Лонга» з ремонту зерносушильного комплексу, витрати по яких віднесено позивачем до складу валових витрат.

Обґрунтовуючи висновок про відсутність у позивача права на включення до складу валових витрат суми у розмірі 294464 грн., відповідач посилався, зокрема, на такі обставини, як порушення кримінальної справи відносно засновника ТОВ «Де-Лонга» ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, тобто за створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво). Крім того, податковий орган зазначав про відсутність реального виконання послуг за укладеними між позивачем та ТОВ «Де-Лонга» договорами.

Суттєве значення для встановлення дійсних обставин у справі мають факти отримання послуг позивачем з ремонту зерносушильного комплексу.

Для з'ясування зазначених обставин ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року зобов'язано ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надати дані щодо руху кримінальної справи, порушеної 02 серпня 2011 року стосовно посадових осіб ТОВ «Де-Лонга», а ПП «Град-Систем» - надати документи, що підтверджують товарність спірних угод, копії договорів, актів прийому-передачі виконаних робіт та інші документи, а також інформацію за чий рахунок проводився ремонт зерносушильного комплексу, закупка матеріалів на цей ремонт.

На виконання ухвали суду, ПП «Град-Систем» надано копії документів, які, на думку позивача, підтверджують факт виконання ТОВ «Де-Лонга» ремонтних робіт.

Проте, з наданих позивачем документів вбачається, що від імені ТОВ «Де-Лонга» в договірних відносинах з позивачем виступав директор ОСОБА_2, який підписував всі договори підряду, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти прийомки виконаних підрядних робіт та податкові накладні.

Одночасно, на виконання ухвали суду, апеляційним судом отримано ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2013 року, з якої вбачається, що засновника ТОВ «Де-Лонга» - ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України метою підприємницької діяльності є одержання прибутку. Останнє передбачає розсудливість суб'єкта господарювання у виборі, зокрема, контрагентів по господарсько-виробничих відносинах при здійсненні господарської діяльності, до того ж, якщо ці відносини виникають з приводу розпорядження товарно-матеріальними цінностями значної вартості.

Враховуючи, що ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2013 року, яка набрала законної сили, встановлено факт фіктивного підприємництва засновника - директора ТОВ «Де-Лонга» ОСОБА_2, підписані останнім від імені товариства документи не є належними та допустимими доказами, що можуть підтверджувати товарність спірних угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо незаконності віднесення позивачем витрат, понесених у зв'язку з виконанням договорів підряду, укладених з ТОВ «Де-Лонга», до складу валових витрат, що виключає можливість задоволення вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 10 серпня 2012 року № 0000860231.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки, як зазначено вище, відповідачем доведено відсутність факту надання позивачу контрагентом - ТОВ «Де-Лонга» послуг з ремонту зерносушильного комплексу, обґрунтованим є і висновок податкового органу щодо порушення позивачем положень підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині віднесення ПП «Град-Систем» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум названого податку, сплачених по вказаним вище договорам надання послуг з ремонту.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 1 та 3 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити приватному підприємству «Град-Систем» у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.

Головуючий:

Судді: