Постанова

від 24.12.2013 по справі 901/1232/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 901/1232/13 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Борисової Ю.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт";

відповідача: Здоров Олексій Вікторович, довіреність №б/н від 26.04.13, споживче товариство "Легіон-2008";

відповідача: Кравцов Вячеслав Анатолійович (повноваження перевірені), протокол №1 від 14.04.08, голова правління, споживче товариство "Легіон-2008";

відповідача: Мартьянов Вячеслав Анатолійович, довіреність № б/н від 06.04.13, споживче товариство "Легіон-2008";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона";

третьої особи: не з'явився, Найденко Сергій Анатолійович;

третьої особи: не з'явився, Грищенко Олексій Леонідович;

третьої особи: не з'явився, Кравцова Аліна Анатоліївна;

третьої особи: не з'явився, Поміркована Ірина Сергіївна;

третьої особи: не з'явився, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'я Іванівна;

розглянувши апеляційну скаргу споживчого товариства "Легіон-2008" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лагутіна Н.М.) від 04 листопада 2013 року у справі №901/1232/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт" (вул. Почайнинська, буд. 45, Київ 71, 04071; вул. Шаумяна, 8, Дніпропетровськ, 49000)

до споживчого товариства "Легіон-2008" (вул. Гавена, 111, кв. 59, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95044)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" (вул. Генерала Пушкіна, 36, кв. 54, Дніпропетровськ, 49000)

про звернення стягнення на предмет іпотеки у сумі 1992748,86 грн.;

за зустрічним позовом споживчого товариства "Легіон-2008";

до відповідача публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Найденко Сергій Анатолійович (вул. Ген. Пушкіна, буд. 36, кв.54, Дніпропетровськ, 49000);

Грищенко Олексій Леонідович (пр. Героїв, 40, кв.563, Дніпропетровськ, 49106);

Кравцова Аліна Анатоліївна (вул. Гавена, 111, к.59, Сімферополь, 95044);

Поміркована Ірина Сергіївна (вул Ген. Родіонова, буд.15-б, к.4, Сімферополь, 95044);

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'я Іванівна (вул. Спаська, 11, кв.2, Київ 1, 01001; вул. Нижній Вал, 41, кв. 53, м. Київ, 04071, Україна)

про визнання недійсним правочину та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, споживчого товариства "Легіон - 2008" про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 5000 га (кадастровий номер 0110393000:01:003:0043), що знаходиться за адресою: с. Привітне Привітненської сільської ради м. Алушта Автономної Республіки Крим й належить на праві приватної власності іпотекодавцю Споживчому товариству "Легіон - 2008" в рахунок погашення заборгованості в сумі 1992748,86 грн за договором про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року укладеного між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона", встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, що буде визначена суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження. Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" за договором про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" договірних зобов'язань при виконанні договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року в частині своєчасного та належного погашення кредиту у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки №01-1-14/КЛ-1210, укладеного 07 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Споживчим товариством "Легіон - 2008".

Споживче товариство "Легіон - 2008" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічним позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" про визнання недійсним правочину - іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210 укладеного між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Споживчим товариством "Легіон - 2008", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І. за реєстраційним номером №1236, в забезпечення виконання товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" за договором про відкриття кредитної лінії від 07 грудня 2010 року №14/КЛ - 1210, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона", а також про виключення з Державного реєстру іпотек запису від 07 грудня 2010 року №7257689 у зв'язку з укладенням між Банком та Споживчим товариством "Легіон - 2008" іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210 про державну реєстрацію обтяження майнових прав на земельну ділянку площею 5,00 га, що розташована за адресою с. Привітне Привітненської сільської ради м. Алушта Автономної Республіки Крим та належить Споживчому товариству "Легіон - 2008" на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 12 листопада 2008 року Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів (бланк: серія ЯЖ №526887) та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису від 07 грудня 2010 року №7258329 у зв'язку з укладенням між Банком та Споживчим товариством "Легіон - 2008" іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210 про накладення заборони відчуження земельної ділянки площею 5,00 га, що розташована за адресою с. Привітне Привітненської сільської ради м. Алушта Автономної Республіки Крим та належить Споживчому товариству "Легіон - 2008" на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 12 листопада 2008 року Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів (бланк: серія ЯЖ №526887).

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Споживче товариство "Легіон - 2008" стверджує, що спірний договір іпотеки №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року має бути визнано недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки при його укладенні сторонами не було додержано вимог статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: на час укладення вказаного договору земельна ділянка, яка є його предметом, не могла бути відчужена за будь-яким договором, з тих причин, що її господарський обіг є обмеженим, оскільки вона має особливий правовий статус - землі житлової та громадської забудови та її власником може бути лише єдиний суб'єкт - житлово-будівельний кооператив, що визначається вимогами законодавства та статутом Споживчого товариства "Легіон - 2008".

Також в обґрунтування своїх вимог Споживче товариство „Легіон - 2008" посилається на приписи статей 19, 20 Закону України "Про кооперацію", якими визначено перелік майна кооперативу, з якого формуються фонди, яким він може розпоряджатись, та серед якого відсутні земельні ділянки, отримані кооперативом у власність безоплатно з земель державної або комунальної власності, а також на частини 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", якою заборонено відволікати майно споживчих товариств на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю.

Крім того Споживче товариство "Легіон - 2008" вважає, що спірна земельна ділянка не може бути самостійно реалізована з прилюдних торгів або бути передана у власність іпотекодержателю без зміни її цільового призначення, що в свою чергу, відповідно до частини 1 пункту 6 статті 21 Земельного кодексу України, призведе до визнання укладеної угоди недійсною.

Споживче товариство "Легіон - 2008" також стверджує, що договір іпотеки №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року було укладено внаслідок обману та зловмисної домовленості представників сторін, що тягне визнання спірного договору недійсним відповідно до статей 230, 232 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2013 року у справі №901/1232/13 (суддя Лагутіна Н.М.) первісні позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт" задоволено у повному обсязі.

Звернено стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 5000 га (кадастровий номер 0110393000:01:003:0043), що знаходиться за адресою: с. Привітне Привітненської сільської ради місто Алушта Автономної Республіки Крим й належить на праві приватної власності іпотекодавцю споживчому товариству "Легіон - 2008" в рахунок погашення заборгованості в сумі 1 992 748,86 грн. за договором про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року укладеного 07 грудня 2010 року між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона", встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, що буде визначена суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження.

Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки, направити на погашення загальної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" перед публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" за договором про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210.

У задоволенні зустрічного позову споживчого товариства "Легіон-2008" відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, споживче товариство "Легіон-2008" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково та постановити нове, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий суддя Волков К.В., судді Борисова Ю.В., Гонтар В.І..

10 грудня 2013 року від представника публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10 грудня 2013 року від представника споживчого товариства "Легіон-2008" надійшло клопотання про призначення додаткової судової експертизи.

В судовому засіданні, призначеному до слухання на 10 грудня 2013 року, представники заявника апеляційної скарги підтримали її вимоги та наполягали на її задоволенні, інші представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи було відкладено на 24 грудня 2013 року.

У судове засідання, призначене на 24 грудня 2013 року, представники позивача та третіх осіб не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

07 грудня 2010 року між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" в особі голови правління Грищенка Олексія Леонідовича (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" в особі директора Найденка Сергія Анатолійовича (Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 (а.с. 6-8, том 1), відповідно до пункту 2.1 якого Банк Позичальнику відкриває відновлювальну відкличну траншову кредитну лінію (кредитна лінія), надає Позичальнику грошові кошти (кредити) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору та додаткових договорів, а позичальник зобов'язується використовувати кредити на цілі, зазначені в пункті 2.4 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, повертати банку кредити та загальну заборгованість за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені пунктом 3.4.4 цього договору та додатковими договорами, а також виконувати інші умови цього договору та додаткових договорів.

Ліміт кредитної лінії за вказаним договором складає 3500000,00 грн. (пункт 2.2 договору).

Банк надає Позичальнику кредити (транші), на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів (пункт 2.3 договору).

Умовами пункту 2.5. вказаного договору визначено, що підставою для надання кредитів є додаткові договори, що укладаються за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заяви Позичальника, в якій вказується сума Кредиту та строк повернення.

Банк має право відмовити в укладенні чергового додаткового договору у разі неналежного виконання/невиконання Позичальником умов цього договору та укладених в рамках цього договору/додаткових договорів, в разі неподання Позичальником відомостей, що стосуються його фінансового стану, надання банку недостовірної інформації та звітності, погіршення фінансового стану Позичальника, використання кредитів не за цільовим призначенням, недостатності забезпечення зобов'язань Позичальника за цим договором.

Згідно з пунктом 2.6. кредитного договору №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року датою видачі кредитів вважається день відображення грошових коштів на позичкових рахунках, що відкриті банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими договорами.

Відповідно до пункту 2.7. кредитного договору №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року сума кредитів у день їх надання спрямовується Банком з позичкового рахунку: на поточні рахунки Позичальника у банку для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 2.4 кредитного договору; за реквізитами договорів, контрактів, укладених Позичальником, і предмет яких відповідає цільовому призначенню кредитів, зазначеному в пункті 2.4 кредитного договору.

Процента ставка за користування кредитами складає 28,0 процентів річних (пункт 2.8 договору).

Пунктом 2.9 кредитного договору №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року визначено наступний порядок нарахування процентів.

Розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня зарахування сум кредитів на позичкові рахунки, що відкриті банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими договорами до нього та закінчується днем, що передує дню остаточного погашення заборгованості за Кредитами.

У разі непогашення заборгованості за кредитами, наданими згідно з додатковими договорами, у термін, встановлений в додатковому договорі та в пункті 3.4.4 цього договору, проценти за користування кредитами нараховуються до фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом.

При нарахуванні процентів використовується метод "факт/факт".

За день, у який Позичальник проводить погашення заборгованості за кредитами, проценти на суму повернених кредитів не нараховується.

Пунктом 2.10 кредитного договору №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року передбачено, якщо в разі наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, коштів, що направляються для погашення заборгованості Позичальника за цим договором, недостатньо для погашення повної суми заборгованості, то банк має право: в першу чергу погасити суму простроченої заборгованості за процентами (у випадку, якщо таке буде мати місце) та прострочену заборгованість за комісійною винагородою, в другу чергу - простроченої заборгованості за кредитами (у випадку, якщо таке буде мати місце), в третю чергу - заборгованості за строковими процентами, в четверту чергу - строкової заборгованості за кредитами, в п'яту чергу - неустойки (пені), штрафів (у випадку, якщо таке буде мати місце), в останню чергу - спричинені збитки та інші видатки, понесені банком за цим договором.

У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами, процентами за користування ними та комісією, встановленою у пункті 3.4.5 цього договору, Позичальник доручає Банку здійснити договірне списання грошових коштів зі своїх поточних рахунків у банку у сумі простроченого боргу за цим договором та додатковими договорами, яка відображена на відповідних рахунках банку. При цьому, погашення заборгованості за кредитами буде здійснюватись у порядку, передбаченому пунктом 2.10 цього договору (пункт 2.11 кредитного договору №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року).

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 1.1 договору усі вимоги Банку до Позичальника, що виникають у майбутньому за цим договором та додатковими договорами, укладеними в рамках цього договору, забезпечуються іпотекою земельної ділянки, яка належить на правах власності майновому поручителю Споживче товариство "Легіон-2008" за державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЖ №526887 (ІКЮО 35874505) та розташована за адресою с. Привітне, Привітненської сільської ради, м. Алушта, Автономна Республіка Крим (кадастровий номер 01 103 9300001 0030043) за ринковою вартістю не менше ніж 15219000,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 кредитного договору №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредити пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями, від суми зазначеної заборгованості.

Згідно умов додаткових угод №№01 - 06 (а. с. 213-215, том 1) до договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, що були підписані Банком та Позичальником в період з лютого 2011 року по червень 2012 року, остаточним строком повернення кредитних коштів було встановлено 01 серпня 2012 року, а також зменшено ліміт кредитної лінії до 2000000,00 грн.

Відповідно до умов додаткових договорів №№01 - 26 (а. с. 187-212, том 1) до договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, що були підписані Банком та Позичальником в період з грудня 2010 року по квітень 2012 року загалом Банком було надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 1 663 349,00 грн.

У відповідності до пункту 2.9.1 кредитного договору розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня зарахування сум кредитів на позичкові рахунки, що відкриті банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими договорами до нього та закінчується днем, що передує дню остаточного погашення заборгованості за кредитами.

У разі непогашення заборгованості за кредитами, наданими згідно з додатковими договорами, у термін, встановлений в додатковому договорі та в пункті 3.4.4 кредитного договору, проценти за користування кредитами нараховуються до фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом

Відповідно до вимог пунктів 3.4.8, 5.1 кредитного договору Позичальник зобов'язався у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями, сплатити Банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями, від суми зазначеної заборгованості.

07 грудня 2010 року між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" в особі голови правління Грищенка Олексія Леонідовича (Іпотекодержатель) та Споживчим товариством "Легіон-2008" в особі Найденка Сергія Анатолійовича укладено іпотечний договір №01-1-14/КЛ-1210 (а. с. 9-12, том 1).

Згідно пункту 1.1.1 вказаного договору іпотекою за цим договором забезпечуються виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона", що випливають з договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року з усіма змінами та доповненнями до нього.

Відповідно до пункту 1.3 іпотечного договору Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладеного у кредитному договорі основного зобов'язання Позичальника, є земельна ділянка, яка належить Іпотекодавцю на праві власності, площею 5,0000 га, що знаходиться за адресою: с. Привітне Привітненської сільської ради м. Алушта Автономної Республіки Крим, кадастровий номер 0110393000:01:003:0043, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва об'єктів жилого призначення.

Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку №526887, виданим 12 листопада 2008 року Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020800200001.

За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмету іпотеки на дату підписання цього договору становить 15219000,00 грн. Заставна вартість змінюється з урахуванням положень пункту 2.1.8 цього договору.

07 грудня 2010 року договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І. Зареєстровано в реєстрі за №1236.

Згідно пункту 1.3 статуту публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" є правонаступником усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт", яке створене та діє на підставі рішення установчих зборів засновників ВАТ КБ "Стандарт" (протокол №1 від 10 вересня 2008 року), зареєстровано державним реєстратором 30.12.2008, Національним банком України 31 грудня 2008 року за №327 в Державному реєстрі банків.

Всупереч прийнятим на себе зобов'язанням Позичальник не виконав умов договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, додаткових угод №№01 - 06 та додаткових договорів №№01 - 26 щодо повернення кредиту та внесення плати за його користування у визначені строки, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість 1992748,86 грн., з яких заборгованість за простроченим кредитом складає 1663349,00 грн., заборгованість за процентами - 232868,85 грн., сума пені - 96531,02 грн.

У зв'язку з наведеним 04 вересня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" повідомлення-вимогу №04/09-1479 з вимогою усунути порушення кредитного договору та повністю у не менш ніж тридцятиденний строк погасити суму заборгованості за кредитним договором.

Також Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" 04 вересня 2012 року направило на адресу Споживчого товариства "Легіон-2008" повідомлення-вимогу №04/09-1479/1 з вимогою усунути порушення кредитного договору та повністю погасити у не менш ніж тридцятиденний строк суму заборгованості за кредитним договором.

Звернувшись до господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав позивач посилається на те, що жодної відповіді на надіслані вимоги Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" не отримало, ані Позичальник, ані Іпотекодавець суми заборгованості не погасили, у зв'язку з чим у банку виникло право на звернення стягнення на передане в іпотеку майно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Проаналізувавши відносини, що склалися між сторонами у даному спорі - Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Споживчим товариством "Легіон-2008" - суд встановив, що вони походять з кредитних правовідносин, які регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки та банківську діяльність" та Законом України "Про іпотеку" та виникли з укладеного договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року та іпотечного договору №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно визначення поняття банківського кредиту, яке міститься в статті 1 Закону України "Про банки та банківську діяльність", банківський кредит це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Так, відповідно до обґрунтування позовних вимог позивача, станом на 10 грудня 2012 року загальна сума кредиторської заборгованості Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" - складає 1992748,86 грн., з яких заборгованість за простроченим кредитом складає 1663349,00 грн., заборгованість за процентами - 232868,85 грн., сума пені - 96531,02 грн.

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що у даному провадженні розглядаються вимоги про звернення стягнення на майно, що є предметом договору про забезпечення виконання зобов'язань Позичальником, а саме іпотечного договору №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Споживчим товариством "Легіон - 2008".

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України, окремим видом застави є іпотека, що є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до абз. 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Так, в забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" кредиторських зобов'язань, що витікають з договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона", укладений іпотечний договір №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року між Банком та Споживчим товариством "Легіон - 2008" щодо земельної ділянки, яка належить Іпотекодавцю на праві власності, площею 5,0000 га, що знаходиться за адресою: с. Привітне Привітненської сільської ради місто Алушта Автономної Республіки Крим, кадастровий номер 0110393000:01:003:0043, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва об'єктів жилого призначення.

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 1.1 договору усі вимоги Банку до Позичальника, що виникають у майбутньому за цим договором та додатковими договорами, укладеними в рамках цього договору, забезпечуються іпотекою земельної ділянки, яка належить на правах власності майновому поручителю Споживче товариство "Легіон-2008" за державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЖ №526887 (ІКЮО 35874505) та розташована за адресою с. Привітне, Привітненської сільської ради, м. Алушта, Автономна Республіка Крим (кадастровий номер 01 103 9300001 0030043) за ринковою вартістю не менше ніж 15219000,00 грн.

Пунктом 2.1.12 іпотечного договору встановлено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання Позичальником зобов'язання(нь) (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватися відповідно до кредитного договору), забезпеченого іпотекою за цим договором, воно не буде виконане та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором та кредитним договором.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За абз. 4 розділу який стосується звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи заставу Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 років) судової палати у цивільних справах управління вивчення та узагальнення судової практики Верховного Суду України, зазначається, що вирішуючи спори цієї категорії, суду принципово необхідно встановити факт невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, лише за цієї умови суд й має право звернути стягнення на предмет іпотеки/застави. Відповідно до положень статей 33, 35 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання зазначених правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було встановлено як наявність неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання щодо погашення кредиторської заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, так і дотримання Банком вимог статей 33 та 35 Закону України "Про іпотеку", (а. с. 16-17, том 1).

Згідно із статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, Позичальник та Іпотекодавець на день розгляду справи у господарських судах не надали доказів повного погашення існуючої за Позичальником заборгованості, доводів позивача не спростували, окрім того не заперечували проти суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, розрахованої позивачем.

Отже на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, споживчим товариством "Легіон - 2008" було заявлено зустрічні позовні вимоги до відповідача Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" про визнання недійсним правочину - іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210 укладеного між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Споживчим товариством "Легіон - 2008", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.І. за реєстраційним номером №1236, в забезпечення виконання товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" за договором про відкриття кредитної лінії від 07 грудня 2010 року №14/КЛ - 1210, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона", а також про виключення з Державного реєстру іпотек запису від 07 грудня 2010 року №7257689 у зв'язку з укладенням між Банком та споживчим товариством "Легіон - 2008" іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210 про державну реєстрацію обтяження майнових прав на земельну ділянку площею 5,00 га, що розташована за адресою с. Привітне Привітненської сільської ради м. Алушта АР Крим та належить споживчому товариству "Легіон - 2008" на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 12 листопада 2008 року Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів (бланк: серія ЯЖ №526887) та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису від 07.12.2010р. №7258329 у зв'язку з укладенням між Банком та споживчим товариством "Легіон - 2008" іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210 про накладення заборони відчуження земельної ділянки площею 5,00 га, що розташована за адресою с. Привітне Привітненської сільської ради м. Алушта АР Крим та належить споживчому товариству "Легіон - 2008" на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 12 листопада 2008 року Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів (бланк: серія ЯЖ №526887).

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги споживче товариство "Легіон - 2008" стверджує, що спірний договір іпотеки №01-1-14/КЛ-1210 від 07.12.2010 має бути визнано недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки при його укладенні сторонами не було додержано вимог статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, на час укладення вказаного договору земельна ділянка, яка є його предметом, не могла бути відчужена за будь-яким договором, з тих причин, що її господарський обіг є обмеженим, оскільки вона має особливий правовий статус - землі житлової та громадської забудови та її власником може бути лише єдиний суб'єкт - житлово-будівельний кооператив, що визначається вимогами законодавства та статутом Споживчого товариства "Легіон - 2008".

При цьому відповідач за первісним позовом посилався на приписи глави 6 Земельного кодексу України.

Так, статтею 38 вказаного Кодексу визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Перелік обмежень прав на землю зазначений у ст. 111 Земельного кодексу України та взагалі у главі 18 Земельного кодексу України "Обмеження прав на землю". Зокрема, обмеження прав на землю передбачають такі території із особливим правовим режимом: зони особливого режиму забудови, водоохоронні зони, водозахисні смуги, берегові смуги водних шляхів, зелені зони, зони радіоактивно-забруднених територій, зони надзвичайних екологічних ситуацій.

Також слід зазначити, що на даний час абсолютна заборона на зміну цільового призначення земельних ділянок законодавчо встановлена тільки пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яким передбачений мораторій на відчуження деяких видів земель, зокрема, на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; та на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Заборона на користування та розпорядження земельними ділянками встановлена також статтею 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", за якою обов'язковими умовами відчуження об'єкта незавершеного будівництва (крім відчуження під розбирання) є заборона відчуження до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію.

Також спеціальні заборони можуть встановлюватися при консервації земель (статті 172 Земельного кодексу України) та в інших випадках (статті 73 Закону України "Про нотаріат", статті 9 Закону України "Про іпотеку").

Як вбачається з зазначених правових норм заборона на відчуження або зміну цільового призначення спірної земельної ділянки законодавчо не встановлена.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що споживчим товариством "Легіон - 2008" також документально не доведено суду існування будь-яких обмежень або заборони щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

З наведеного вбачається, що жодна зі статей Земельного кодексу України, на які посилається відповідач, не встановлює прямої заборони як на відчуження спірної земельної ділянки, так і на укладення споживчим кооперативом договору іпотеку щодо земельної ділянки, яка має статус землі житлової та громадської забудови, а тому вказане обґрунтування заявника апеляційної скарги не береться господарськими судами до уваги.

Також, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом Автономної Республіки Крим у справі №5002-16/2709-2012 розглядався позов прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим до відповідачів привітненької сільської ради та споживчого товариства "Легіон - 2008", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк Стандарт" про визнання недійсним рішення Привітненської сільської ради №32/6 від 23 вересня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та передачі у власність споживчому товариству "Легіон-2008" та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 526887 від 12 листопада 2008 року площею 5,0 га вартістю 22 163 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки від 23 жовтня 2012 року у справі №5002-16/2709-2012 у задоволенні позову прокурора міста Алушти відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2012 року рішення від 23 жовтня 2012 року залишено без змін.

При цьому вказаною постановою було встановлено наступне.

У зазначених судових рішеннях встановлено, що спірна земельна ділянка не знаходиться уздовж річок, навколо водойм та на островах, а тому до неї не може бути застосовані положення статей 61, 62 Земельного кодексу України.

Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно частин 1 та 2 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 82 Земельного кодексу України визначено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Рішенням загальних зборів членів споживчого товариства "Легіон 2008", оформленого протоколом №4 від 18 листопада 2010 року (а.с. 182, том 2), було вирішено передати в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Стандарт" земельну ділянку площею 5,0 га кадастровий номер 01 10393000:01:003:0042 в с. Привітному м. Алушта Автономної Республіки Крим, у забезпечення виконання зобов'язань зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" ОКПО 32988480 за кредитним договором на умовах, запропонованих Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт".

Також у вказаному рішенні зазначено, що передача земельної ділянки до іпотеки відповідає вимогам статуту споживчого товариства "Легіон 2008" та не порушує законних прав членів товариства.

Отже судом першої інстанції правомірно було встановлено, що споживче товариство "Легіон 2008" набуло права власності на спірну земельну ділянку у встановленому законодавством порядку. На час укладення іпотечного договору спірна земельна ділянка належала (та на даний час належить) іпотекодавцю на праві власності та зареєстрована у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, будь-якої заборони з її відчуження немає, а тому відповідач наділений всіма правами власника, зокрема, правом розпоряджатися своїм майном, передавати його в іпотеку за договором.

Також в обґрунтування своїх вимог споживче товариство "Легіон - 2008" посилається на приписи статей 19, 20 Закону України "Про кооперацію", якими визначено перелік майна кооперативу, з якого формуються фонди, яким він може розпоряджатись, та серед якого відсутні земельні ділянки, отримані кооперативом у власність безоплатно з земель державної або комунальної власності.

Так згідно статті 19 Закону України "Про кооперацію" джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Згідно статті 20 Закону України "Про кооперацію" для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.

Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Відсутність у нормах вказаних статей Закону України "Про кооперацію" чіткого зазначення щодо джерела формування майна кооперативу - земельних ділянок, отриманих кооперативом у власність безоплатно з земель державної або комунальної власності та включення таких земельних ділянок у будь-який з фондів - не є підставою вважати, що споживчий кооператив взагалі не може розпоряджатися такою земельною ділянкою. Крім того, вказаною статтею передбачено таке джерело формування майна кооперативу як "інші надходження, не заборонені законодавством", саме до якого й можна віднести передачу земельної ділянки у власність безоплатно з земель державної або комунальної власності.

Стаття 6 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Доказів існування будь-якого обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном необхідністю отримання згоди уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування заявником апеляційної скарги не надано господарським судам.

Також безпідставним є посилання споживчого товариства "Легіон - 2008" на частини 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію" щодо заборони відволікати майно споживчих товариств на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю, оскільки частиною 2 вказаної статті Закону передбачено, що майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ним органів.

Як вже зазначалось, рішенням загальних зборів членів споживчого товариства "Легіон 2008", оформленого протоколом №4 від 18 листопада 2010 року (а.с. 182, том 2), було вирішено передати в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Стандарт" земельну ділянку площею 5,0 га кадастровий номер 01 10393000:01:003:0042 в с. Привітному м. Алушта АР Крим, у забезпечення виконання зобов'язань зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" ОКПО 32988480 за кредитним договором на умовах, запропонованих Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт".

Також у вказаному рішенні зазначено, що передача земельної ділянки до іпотеки відповідає вимогам статуту споживчого товариству "Легіон 2008" та не порушує законних прав членів товариства.

Заявник апеляційної скарги також вважає, що спірна земельна ділянка не може бути самостійно реалізована з прилюдних торгів або бути передана у власність іпотекодержателю без зміни її цільового призначення, що в свою чергу, відповідно до частини 1 пункту 6 статті 21 Земельного кодексу України, призведе до визнання укладеної угоди недійсною.

Вказане твердження відповідача не приймається судом до уваги, оскільки ґрунтується на припущенні Споживчого товариства "Легіон - 2008" щодо можливості такої зміни.

Також, Споживче товариство "Легіон - 2008" в обґрунтування своєї апеляційної скарги стверджувало, що договір іпотеки №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року було укладено внаслідок обману та зловмисної домовленості представників сторін, що тягне визнання спірного договору недійсним відповідно до статей 230, 232 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи своє твердження щодо наявності обману та зловмисної домовленості при укладенні іпотечного між Банком та Найденко Сергієм Анатолійовичем, який діяв за довіреністю від Споживчого товариства "Легіон - 2008", позивач за зустрічним позовом посилається на існування іншого примірника кредитного договору від 07 грудня 2010 року №14/КЛ - 1210, умовами якого передбачено забезпечення вимог Банку іпотекою спірної земельної ділянки та іпотекою нежитлового приміщення, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б. 108, приміщення №110, та належить Найденко Сергію Анатолійовичу.

При цьому Споживче товариство "Легіон - 2008" вказує на те, що Банк був зобов'язаний у випадку існування кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" спочатку задовольнити свої вимоги за рахунок іншого предмета іпотеки - нежитлового приміщення, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б. 108, приміщення №110.

Колегія суддів, не погоджується з такою позицією заявника апеляційної скарги у зв'язку з наступним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України (частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 1 статті 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 Цивільного кодексу України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами або іншими учасниками судового процесу.

Так, заявником апеляційної скарги не надано господарським судам належних та допустимих доказів (як то вирок суду, обвинувальний висновок тощо) того, що Найденко С.А. як представник Споживчого товариства "Легіон - 2008" вступив при укладенні оспорюваного іпотечного договору з Грищенко С.О., як представником Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" в зловмисну домовленість, тобто, що він діяв навмисно, усвідомлюючи, що вчиняє правочин всупереч інтересам споживчого товариства "Легіон 2008", передбачаючи при цьому настання невигідних для нього наслідків та бажаючи (або свідомо допускаючи) їх настання.

Також колегія суддів враховує, що споживче товариство "Легіон 2008" не довело факт настання для підприємства несприятливих наслідків через укладення оспорюваного ним договору.

Так, споживче товариство "Легіон 2008" не звертався до правоохоронних органів або органів прокуратури з метою встановлення та перевірки вказаних обставин.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено існування умислу представників сторін (або однієї зі сторін), які виступали від імені Споживчого товариства "Легіон - 2008" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" при укладенні спірного договору та не доведено в законному порядку вини Найденко С.А. (не надані докази звернення до правоохоронних органів, висновки суду з кримінальної справи з цього приводу, докази притягнення винних осіб до відповідальності тощо), колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстави для визнання недійсності договору іпотеки №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року, передбачені статті 232 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Як вже зазначалось, рішенням загальних зборів членів споживчого товариства "Легіон 2008", оформленого протоколом №4 від 18 листопада 2010 року (а.с. 182, том 2), було вирішено передати в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Стандарт" земельну ділянку площею 5,0 га кадастровий номер 01 10393000:01:003:0042 в с. Привітному м. Алушта АР Крим, у забезпечення виконання зобов'язань зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" ОКПО 32988480 за кредитним договором на умовах, запропонованих Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт". Також у вказаному рішенні зазначено, що передача земельної ділянки до іпотеки відповідає вимогам статуту споживчого товариства "Легіон 2008" та не порушує законних прав членів товариства.

Ніяких посилань на особливі умови надання в іпотеку спірної земельної ділянки вказане рішення не містить.

Слід звернути увагу на те, що до моменту звернення стягнення на предмет іпотеки, заявник апеляційної скарги не звертався до суду з вимогою про визнання недійсним договору іпотеки №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року, хоч про існування двох екземплярів договорів йому стало відомо ще під час розгляду справи №5002-16/2709-2012 Севастопольським апеляційним господарським судом, постанову з якої прийнято 24 грудня 2012 року.

Крім того саме рішенням загальних зборів членів споживчого товариства "Легіон 2008" було прийнято рішення з передачі земельної ділянки в іпотеку під забезпечення кредитної лінії.

У зв'язку із тим, що представник позивача за первісним позовом заперечував проти справжності договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року, примірник якого був наданий суду першої інстанції представником Споживчого товариства "Легіон-2008", в якому в пункті 4.2. зазначена подвійна іпотека, оскільки в примірнику договору, наданому ВАТ КБ "Стандарт" в розділі 4 пункту 4.1. зазначена іпотека лише земельної ділянки споживчого товариства "Легіон-2008", виникли сумніви щодо справжності одного з примірників договорів, наданих сторонами у справі.

З метою виключення факту того, що один з двох примірників договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року був підроблений господарський суд ухвалою від 11 червня 2013 року у справі №901/1232/13 призначив судову почеркознавчу та технічну експертизи документів, проведення яких доручив Науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центру при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим.

Висновком експерта №282 від 16 серпня 2013 року, зокрема, було підтверджено, що підписи в графі "Позичальник С.А. Найденко" в обох примірниках договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року було виконано однією особою. Аналогічний висновок зроблено експертом щодо підпису в графі "Банк О.Л. Грищенко".

Також, у ході розгляду справи судом першої інстанції споживчим товариством "Легіон - 2008" було заявлено клопотання про витребування від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'ї Іванівни документів, що стали підставою для посвідчення іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Споживчим товариством "Легіон - 2008", в тому числі наявну копію кредитного договору та довіреність на Найденко С.А.

Судом першої інстанції було задоволено вказане клопотання та ухвалою від 27 травня 2013 року в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'ї Іванівни судом витребувано матеріали нотаріальної справи, за якою було посвідчено іпотечний договір від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210, укладений між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Споживчим товариством "Легіон - 2008" зареєстрованого в реєстрі за №1236, зокрема: копію іпотечного договору №01-1-14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, копію договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, копію довіреності на представництво Споживчого товариства "Легіон - 2008" Найденко Сергієм Анатолійовичем, яка посвідчена 03 грудня 2010 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Ковальчук Т.П., зареєстрованої в реєстрі за №3454, довідку про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та інші.

У відповідь на запит 29 жовтня 2013 року від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'ї Іванівни надійшли витребувані документи, з яких вбачається, що Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'ї Іванівні у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій щодо посвідчення іпотечного договору від 07.12.2010р. №01-1-14/КЛ - 1210 було надано редакцію договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, в якій у п. п. 4.1.1-4.1.2 передбачено забезпечення двома предметами іпотеки: земельною ділянкою, яка належить на правах власності майновому поручителю Споживче товариство "Легіон-2008" та розташована за адресою с. Привітне, Привітненської сільської ради, м. Алушта, Автономна Республіка Крим (кадастровий номер 01 103 9300001 0030043) та нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б. 108, приміщення №110, та належить майновому поручителю Найденко Сергію Анатолійовичу.

Слід зазначити, що Найденко С.А. на час укладення іпотечного договору був повноважним представником відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довіреністю від 03 грудня 2010 року (а.с. 183, том 2), наданої суду першої інстанції Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'ї Івановни з нотаріальної справи з посвідчення договору №1236 від 07 грудня 2010 року.

Згідно вказаної довіреності Споживчим товариством "Легіон - 2008" було уповноважено Найденко Сергія Анатолійовича представляти інтереси товариства у всіх державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форми власності та галузевої належності, в тому числі у ВАТ КБ "Стандарт", в органах нотаріату з питань передачі в іпотеку земельної ділянки площею 5,0000 га кадастровий номер 01 103 930 00:01:003:0042, що розташована в с. Привітне, Привітненська сільська рада, м. Алушта, АР Крим, у забезпечення виконання зобов'язань зі сторони ТОВ "Бона-Бона" ідентифікаційний код 32988480 за кредитним договором на умовах, які запропоновані Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт". Для цього йому надано право подавати заяви у відповідні організації, одержувати необхідні довідки й документи, розписуватись за голову правління Кравцова В.А., підписати іпотечний договір, а також виконати всі інші дії та формальності, пов'язані з виконанням цього доручення.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо передчасності звернення позивача до суду із позовом також не приймаються судом до уваги у зв'язку з наступним.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно частини 2 вказаної статті положення частини першої статті 35 не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Тобто, якщо Іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання спірних питань він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Згідно пункту 2.2.2 спірного іпотечного договору №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року Іпотекодержатель зобов'язаний у разі порушення основного зобов'язання за кредитним договором та/або умов цього договору надіслати Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний термін та попередження про звернення стягнення (в тому числі дострокове) на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Положення цього пункту не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Тобто умовами договору також передбачена можливість Іпотекодержателя звернутися до суду із позовом без проведення досудового врегулювання спору шляхом направлення письмової вимоги.

Проте Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" виконало вимоги статті 35 вказаного закону, пункту 2.2.2 іпотечного договору №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року та звернулось до Позичальника та Іпотекодавця з листами-вимогами ще 04.09.2012, мотивованої відповіді або виконання зобов'язань за якими так і не отримав.

Відповідно до частини 5 статті 33 якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

На час звернення позивача із позовом до суду заборгованість Позичальника складає 1992748,86 грн.

У матеріалах справи міститься копія іпотечного договору від 06 липня 2010 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Найденко Сергієм Анатолійовичем, згідно пункту 1.2 якого іпотекою забезпечується виконання зобов'язання фізичної особи-підприємця Найденко Сергія Анатолійовича, що випливає з укладеного договору про відкриття кредитної лінії №11/КЛ-0710 від 06 липня 2010 року.

Згідно пунктів 2.1, 2.3 вказаного договору предметом іпотеки є нежитлове приміщення №110, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 108. Оціночна вартість предмету іпотеки на момент укладення договору 1875000,00 грн.

Так, колегія суддів погоджується з висноском суду першої інстанції стосовно того, що звернення стягнення на майно Найденко Сергія Анатолійовича не погасило б існуючої заборгованості повністю, а отже звернення стягнення на спірну земельну ділянку відбулося б у будь-якому випадку.

Щодо зауваження Споживчого товариства "Легіон - 2008" відносно значного перевищення вартості земельної ділянки відносно розміру заборгованості ТОВ "Бона-Бона" колегія суддів зазначає, що пункт 2.2.3 іпотечного договору №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року передбачений обов'язок Іпотекодержателя у випадку реалізації предмета іпотеки Іпотекодержателем повернути Іпотекодавцю різницю між вирученою грошовою сумою та розміром вимог, забезпечених іпотекою відповідно до умов цього договору, якщо виручена сума буде більшою за розмір вимог, визначених на момент фактичного їх задоволення.

Слід зазначити, що ніяких додаткових умов, які б передбачали першочергове звернення стягнення на нежитлове приміщення належне Найденко Сергію Анатолійовичу, що розташоване у м. Дніпропетровськ по вул. Героїв Сталінграду, б. 108, приміщення №110, або умов, які б прив'язували вартість заставленого майна з сумою заборгованості за кредитним договором №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, ні договір іпотеки №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року, ні договір про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року не містять.

Навіть якщо прийняти до уваги умови договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року (оригінал якого міститься в матеріалах справи) щодо існування двох предметів іпотеки - земельної ділянки, яка належить на правах власності майновому поручителю Споживче товариство "Легіон-2008" та розташована за адресою с. Привітне, Привітненської сільської ради, м. Алушта, Автономна Республіка Крим (кадастровий номер 01 103 9300001 0030043) та нежитлового приміщення, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б. 108, приміщення №110, та належить майновому поручителю Найденко Сергію Анатолійовичу - це не позбавляє Банк реалізувати своє право, передбачене вимогами чинного законодавства, умовами договору про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року та договору іпотеки №01-1-14/КЛ-1210 від 07 грудня 2010 року щодо звернення стягнення на заставлене майно у зв'язку із значною кредитною заборгованістю.

Також, судом першої інстанції цілком правомірно було прийнято до уваги підтверджені документально пояснення Банку щодо умов та обставин надання кредиту ТОВ "Бона-Бона" за договором про відкриття кредитної лінії №14/КЛ - 1210 від 07 грудня 2010 року, зокрема, в тій частині, що рішення про надання кредитних коштів вказаній особі було прийнято на певних умовах, у тому числі й забезпечення зобов'язань іпотекою спірної земельної ділянки (а. с. 190-193, том 2).

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що у зв'язку з тим, що суд відмовляє Споживчому товариству "Легіон-2008" у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Стандарт" та Споживчим товариством "Легіон - 2008", позовні вимоги про виключення з Державного реєстру іпотек запису від 07 грудня 2010 року №7257689 у зв'язку з укладенням між Банком та СТ "Легіон - 2008" іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210 про державну реєстрацію обтяження майнових прав на земельну ділянку площею 5,00 га, що розташована за адресою с. Привітне Привітненської сільської ради м. Алушта АР Крим та належить споживчому товариству "Легіон - 2008" на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 12 листопада 2008 року Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів (бланк: серія ЯЖ №526887) та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису від 07 грудня 2010 року №7258329 у зв'язку з укладенням між Банком та споживчим товариством "Легіон - 2008" іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210 про накладення заборони відчуження земельної ділянки площею 5,00 га, що розташована за адресою с. Привітне Привітненської сільської ради м. Алушта АР Крим та належить споживчому товариству "Легіон - 2008" на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 12 листопада 2008 року Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів (бланк: серія ЯЖ №526887) також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про визнання недійсним правочину - іпотечного договору від 07 грудня 2010 року №01-1-14/КЛ - 1210.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу споживчого товариства "Легіон - 2008" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2013 року у справі №901/1232/13 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді Ю.В. Борисова

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт" (вул. Почайнинська, буд. 45, Київ 71, 04071)

2. Споживче товариство "Легіон-2008" (вул. Гавена, 111, кв. 59, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95044)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" (вул. Генерала Пушкіна, 36, кв. 54, Дніпропетровськ, 49000)

4. Найденко Сергій Анатолійович (вул. Ген. Пушкіна, буд. 36, кв.54, Дніпропетровськ, 49000)

5. Грищенко Олексій Леонідович (пр. Героїв, 40, кв.563, Дніпропетровськ, 49106)

6. Кравцова Аліна Анатоліївна (вул. Гавена, 111, к.59, Сімферополь, 95044)

7. Поміркована Ірина Сергіївна (вул Ген. Родіонова, буд.15-б, к.4, Сімферополь, 95044)

8. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Башлай Дар'я Іванівна (вул. Спаська, 11, кв.2, Київ 1, 01001)

9. Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт" (вул. Шаумяна, 8, Дніпропетровськ, 49000)

10. Господарський суд Автономної Республіки Крим