Постанова

від 25.12.2013 по справі 36/38

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.12.2013 р. справа №36/38

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кододової О.В. суддівАгапова О.Л., Мартюхіної Н.О. при секретарі Коломієць С.О. за участю представників сторін: від позивача: Воропаєв І.О. (за довіреністю) від відповідача: від ВДВС: Не з»явився Не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове та Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2013 року по справі№36/38 (суддя Гринько С.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», м. Донецьк до відповідача Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове, Донецька область простягнення 47364206,95грн. За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», м. Донецьк До виконавчого органуДержавної виконавчої служби України про на дії відділу примусового виконання рішень ДВС України. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України і просить наступного:

- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо зупинення виконавчих дії з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 06.05.20110р. № 36/38 про стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Вуглеснабзбут» м.Донецьк (ідентифікаційний код 31335939) три проценти річних в сумі 4 394 943,86грн., інфляційні витрати в сумі 27 743 140, 43грн., державного мита в розмірі 25 500,00грн., витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн., всього 32 163 820,29грн.;

- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30.08.2013року ВП № 24142828 про зупинення виконавчого провадження;

- зобов»язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України продовжити вчинення дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з виконання наказу господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. № 36/38;

- витребувати від відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України матеріали виконавчого провадження щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.04.2010р., яке набрало законної чинності 06.05.2010р. на підставі наказу господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. № 36/38.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2013року у справі №36/38 задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Вуглеснабзбут» м.Донецьк. Визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо зупинення виконавчих дії з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 06.05.20110р. № 36/38 про стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Вуглеснабзбут» м.Донецьк (ідентифікаційний код 31335939) три проценти річних в сумі 4 394 943,86грн., інфляційні витрати в сумі 27 743 140, 43грн., державного мита в розмірі 25 500,00грн., витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн., всього 32 163 820,29грн.; Скасувано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30.08.2013року ВП № 24142828 про зупинення виконавчого провадження; Зобов»язано відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України продовжити вчинення дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з виконання наказу господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. № 36/38.

Ухвалу мотивовано тим, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року N 2711-IV з наступними змінами 13 грудня 2012 року Конституційний Суд України постановив в рішенні №№ 18-рп/2012, що: обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

В оспорюваній ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Таким чином, постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 36/38, виданого 06.05.2010р., яка затверджена начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не відповідає Конституційному положенню і повинно бути скасовано, а виконавче провадження поновлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, скаржник - Державне підприємство «Селидіввугілля» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2013року по справі №36/38 та залишити скаргу на дії ВДВС , без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 06.05.2010року у справі №36/38 у відповідності до п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», повинна бути доведена стягувачем в загальному порядку, визначеному процесуальними нормами. Однак, під час розгляду скарги на дії ВДВС з виконання наказу стягувачем до матеріалів справви не додано жодного доказу у підтвердження викладеної правової позиції, а саме, що стягнення заборгованості за зазначеним наказом суду не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначено Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Скаржник зазначає, що абз.6 п.3.7 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», як виняток, встановлено вичерпний перелік рішень, за якими не підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень стосовно боржника, як підприємства паливно-енергетичного комплексу, включеного до відповідного Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Виконавче провадження за наказом №36/38 ніяким чином не стосується виконання рішень, які перелічені у вищезазначеній нормі Закону.

Крім того, апелянт зазначає, що скаржником пропущено строк на подачу скарги на дії ДВС та господарський суд повинен був повернути зазначену скаргу без розгляду.

Апелянт стверджує, що під час розгляду скарги у судовому засіданні 30.10.2013року, представник ВПВР ДВС України був відсутній, у зв'язку з чим жодних матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області не надав.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, скаржник - Державна виконавча служба України також звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2013року по справі №36/38 та у задоволенні скарги відмовити повністю.

Як на підставу вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що відповідно до вимог ч.15 п.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Апелянт зазначає, що посилання суду на Рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012, суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження», відхилення від яких недопустимі і які можуть бути змінені лише іншою нормою, володіють особливою юридичною силою, тобто недопустимістю відхилення при проведенні виконавчих дій. Тому підстав для скасування постанови про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення не має.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 06.12.2013року (вхід. №02-48/10904/13) просить апеляційну скаргу ДП «Селидіввугілля» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області залишити без змін та розглянути справу без участі його представника.

Також через канцелярію суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу ДВС України (вхід.№02-48/11369/13 від 19.12.2013року).

Позивач у судовому засіданні просив залишити ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2013року без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Відповідач, представник ДВС у судове засідання не з»явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без її участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Позиція відповідача, ДВС є викладеною в апеляційних скаргах.

Клопотання відповідача від 26.11.2013року (вхід.№02-48/10496/13) про зупинення провадження у справі №36/38 до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Донецької області за наслідками розгляду справи №905/8189/13, відхилено колегією Донецького апеляційного господарського суду за необгрунтованністю.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з положеннями ст.101, ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

19 січня 2011року стягувач - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Вуглеснабзбут» м.Донецьк (ідентифікаційний код 31335939) звернувся до Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень міністерства юстиції України м.Київ із заявою № 19/1 про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 06.05.2010р. № 36/38, яким стягнуто з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Вуглеснабзбут» м.Донецьк (ідентифікаційний код 31335939) три проценти річних в сумі 4 394 943,86грн., інфляційні витрати в сумі 27 743 140,43грн., державного мита в розмірі 25 500,00грн., витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн., всього 32 163 820,29грн.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС 03.02.2011року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 36/38 виданого 06.05.2010р. господарським судом Донецької області і боржнику наданий строк для добровільного виконання -7 днів з моменту отримання постанови ВП № 24142828.

Листом № 4/309 від 16.02.2011року боржником - ДП «Селидіввугілля» передано звернення до заступника директора Департаменту ДВС щодо зупинення виконавчого провадження ВП № 24142828 на строк, вказаний у Законі України № 2711 (із змінами).

18.10.2011року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС винесена постанова про зупинення виконавче провадження з примусового виконання наказу № 36/38 виданого 06.05.2010р., яка затверджена начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України. Підставою для зупинення виконавчого провадження на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» явилося включення боржника до реєстру підприємств поливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005року № 2711-IV. Зупинено виконавче провадження до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного вищезазначеним Законом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, за наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

18.10.2011року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС, керуючись пунктом 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №36/38, виданого 06 травня 2010 року .

Зазначена постанова обґрунтована тим, що боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Згідно до п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

ДП "Селидіввугілля" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України №2711-IV, що підтверджується виписками з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 26.09.2013року (а.с.21,зворотня сторона), від 04.02.2011року (а.с.32, зворотня сторона), від 11.12.2011року (а.с.171, зворотня сторона).

Відповідно до частини 6 пункту 3.7 Закону України №2711-IV на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За змістом Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом; дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

До учасників розрахунків віднесено підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Вказаним рішенням визначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За законодавством України підприємства паливно-енергетичного комплексу мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тому, на думку Конституційного Суду України, з метою створення умов для підтримання їх стабільного фінансово-економічного стану законом можуть встановлюватися особливості правового регулювання відносин у цій сфері. У зв'язку з цим зупинення провадження виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення з підприємств паливно-енергетичного комплексу у разі внесення їх до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, є заходом, спрямованим на забезпечення життєво важливих суспільних інтересів.

Наведений у частині третій статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та в абзаці шостому пункту 3.7 Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» перелік підстав, за яких не зупиняється виконавче провадження, не є вичерпним, оскільки підприємства паливно-енергетичного комплексу, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Енергоносіями у розумінні пункту 1.5 статті 1 Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», є кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням господарського суду Донецької області від 20.04.2010року по справі №36/38 (т.1,а.с.3-4) з відповідача на користь позивача стягнуто 3% річних в сумі 4394943,86грн. та інфляційні в сумі 27743140,43грн., які нараховані на загальну суму заборгованості 42015621,62грн. стягнуту за рішенням господарського суду Донецької області від 04.09.2006року у справі №14/90.

У постанові Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2008року по справі №14/90 (т.2,а.с.9-11) зазначено, що ця заборгованість виникла не за енергоносії, а за поставлену продукцію, виконані роботи та послуги.

Оскільки сума заборгованості, яка підлягає стягненню з державного підприємства «Селидіввугілля» на підставі рішення господарського суду Донецької області від 20 квітня 2010 року у справі №36/38 виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та послуги, що унеможливлює застосування приписів п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 36/38, виданого 06.05.2010р., яка затверджена начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повинно бути скасовано, а виконавче провадження поновлено.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень п.п. 1, 3 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України та іншими нормами права. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, в тому числі розділ ХІ, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявників, викладені в апеляційних скаргах не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах по розгляду скарги документами.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 30.10.2013року по справі №36/38 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове та Державної виконавчої служби України - без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №36/38 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.99, ст.101, ст.103, ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове та Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2013року по справі №36/38 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2013року по справі №36/38- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Мартюхіна Н.О.

Надруковано 6екз.: позивачу-1екз.,

відповідачу-1екз., у справу -

1екз.,ДАГС-1екз.,господарському

суду-1екз., ВДВС-1екз.