Постанова

від 24.12.2013 по справі 826/18790/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року 11:25 № 826/18790/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттрейдсервіс» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за участю представників:

від ПозивачаТрембіч А. Я. (довіреність) від ВідповідачаДиба Ю. Д. (довіреність) ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттрейдсервіс» (надалі - Позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №10126552207 від 04.07.2013 р..

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначає про порушення відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) під час проведення перевірки, внаслідок чого прийшов до невірних висновків при складанні акту перевірки та прийняв неправомірне податкове повідомлення-рішення, зокрема представник Позивача вказав про реальність господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Д.Р.-Електро».

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про дотримання положень чинного законодавства під час винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 25.12.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з виписки АГ №496995 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ «Інвесттрейдсервіс» зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією з 05.04.2012 р. Крім того, Позивач, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерського районі м. Києва з 09.04.2012 р.

На підставі наказу №58 від 12.06.2013 р. та направлення на перевірку №2029/22.2 від 12.06.2013 р., виданих ДПІ у Печерському районі м. Києві ДПС, в період з 12.06.2013 р. по 13.06.2013 р. Відповідачем була проведена перевірка Позивача щодо питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Т.Д.Р.-Електро» (код ЄДРПОУ 36201332) за лютий 2013 р.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києві ДПС було складено Акт №598/2202/38149285 від 13.06.2013 р. «про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Інвесттрейдсервіс» (код ЄДРПОУ 38149285) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Т.Д.Р.-Електро» (код ЄДРПОУ 36201332) за лютий 2013 р.» (надалі - Акт №598), в якому зокрема було зазначено наступні порушення Позивача:

ь ч.1 ст.203, ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених з ТОВ «Т.Д.Р.-Електро»;

ь п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 411 340,73 грн., в т.ч. за лютий 2012 р. на суму 411 340,73 грн.

04.07.2013 р., на підставі Акту №598, Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення, зокрема:

ь форма «Р» №10126552207 - яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 514 176,00 грн. (із яких: 411 341,00 грн. - за основним зобов'язанням, та 102 835,00 грн. - за штрафними санкціями).

Після оскарження Позивачем в адміністративному порядку винесеного податкового повідомлення-рішення, Головне Управління Міндоходів у м. Києві (рішенням №3560/10/26-15-10-04-04 від 22.08.2013 р.) та Міністерство доходів і зборів України (рішення №14000/6/38999100115 від 25.10.2013 р.) залишили скарги без задоволення.

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень та під час проведення перевірки, ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» оскаржило їх в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В п.198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім того, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п.198.6 ст.198 ПК України вказано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Згідно з п.1 та п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок №1379) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктами 6.2 та 6.3 Порядку №1379 визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

У відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р.).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон №996). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення №88) передбачено, що дане Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З огляду на вищевказане, суд з'ясував, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

20.12.2012 р. між ТОВ «Т.Д.Р.-Електро» та ТОВ «Інвесттрейдсервіс» було укладено договір поставки №20/12/12/1М (надалі - Договір №20/12/12/1М), відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Т.Д.Р-Електро») зобов'язується поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю (ТОВ «Інвесттрейдсервіс») товар для виробництва комбікормів, в Покупець зобов'язується прийняти це товар та своєчасно здійснювати його оплату (п.1.1 Договору №20/12/12/1М). Основною умовою поставки є СРТ (склад, вказаний покупцем) в тлумаченні ІНКОТЕРМС-2010, якщо інше не вказано у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п.3.2 Договору №20/12/12/1М).

На виконання положень п.1.2 Договору №20/12/12/1М, відповідно до якого, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, строки та умови поставки визначаються специфікаціями, між Позивачем та ТОВ «Т.Д.Р.-Електро» було укладено такі специфікації на поставку такого товару:

ь №7 від 01.02.1013 р. - на поставку макухи соняшникової - 41 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 2, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 01.02.2013 р. по 03.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 900,00 грн. (з ПДВ);

ь №8 від 01.02.2013 р. - на поставку макухи соняшникової - 33 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою: 84573, Донецька область, Артемівський район, с. Новлуганське, вул. Перемоги, 23, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 01.02.2013 р. по 03.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 950,00 грн. (з ПДВ);

ь №9 від 01.02.2013 р. - на поставку макухи соняшникової - 32 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою: 84573, Донецька область, Артемівський район, с. Новлуганське, вул. Перемоги, 23, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 01.02.2013 р. по 03.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 980,00 грн. (з ПДВ);

ь №10 від 01.02.2013 р. - на поставку шрот соняшнику - 300 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою:19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Польова, 5, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 01.02.2013 р. по 17.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 3 050,00 грн. (з ПДВ);

ь №11 від 01.02.2013 р. - на поставку макухи соняшникової - 103 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою: м. Київ, вул. Броварський, 16 км., автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 01.02.2013 р. по 08.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 3 000,00 грн. (з ПДВ);

ь №12 від 08.02.1013 р. - на поставку макухи соняшникової - 71 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 2, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 08.02.2013 р. по 10.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 950,00 грн. (з ПДВ);

ь №13 від 12.02.1013 р. - на поставку макухи соняшникової - 60 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 2, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 12.02.2013 р. по 22.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 850,00 грн. (з ПДВ);

ь №14 від 13.02.2013 р. - на поставку шрот соняшнику - 36 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою:19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Польова, 5, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 13.02.2013 р. по 14.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 860,00 грн. (з ПДВ);

ь №15 від 13.02.2013 р. - на поставку шрот соняшнику - 300 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою:19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Польова, 5, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 13.02.2013 р. по 14.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 3 000,00 грн. (з ПДВ);

ь №16 від 13.02.2013 р. - на поставку макухи соняшникової - 108 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою: м. Київ, вул. Броварський, 16 км., автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 13.02.2013 р. по 18.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 950,00 грн. (з ПДВ);

ь №17 від 22.02.2013 р. - на поставку макухи соняшникової - 63 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою: 84573, Донецька область, Артемівський район, с. Новлуганське, вул. Перемоги, 23, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 22.02.2013 р. по 26.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 850,00 грн. (з ПДВ);

ь №18 від 25.02.2013 р. - на поставку шрот соняшнику - 35 т., умови постачання: СРТ - склад за адресою:19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Польова, 5, автотранспорт за рахунок Постачальника. Доставка з 25.02.2013 р. по 26.02.2013 р. Ціна за одиницю товару 2 800,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивачем надано до суду Податкові накладні, які були надані ТОВ «Т.Д.Р.-Електро», а саме: №1 від 01.02.2013 р. на суму 96 170,00 грн. (з ПДВ), №2 від 01.02.103 р. на суму 98 027,00 грн. (з ПДВ), №3 від 01.02.2013 р. на суму 117 669,00 грн. (з ПДВ), №4 від 01.02.2013 р. на суму 95 062,00 грн. (з ПДВ), №5 від -2.02.2013 р. на суму 117 856,00 грн. (з ПДВ), №8 від 05.02.2013 р. нас суму 200 000,00 грн. (з ПДВ), №9 від 06.02.2013 р. на суму 21 276,00 грн. (з ПДВ), №11 від 02.02.2013 р. на суму 73 444,00 грн. (з ПДВ), №12 від 07.02.2012 р. на суму 115 046,00 грн. (з ПДВ), №13 від 07.02.2013 р. на суму 90 120,00 грн. (з ПДВ), №14 від 08.02.2013 р. на суму 94 500,00 грн. (з ПДВ), №15 від 08.02.2013 р. на суму 100 833,00 грн. (з ПДВ), №16 від 08.02.21013 р. на суму 108 619,00 грн. (з ПДВ), №18 від 09.02.2013 р. на суму 87 168,00 грн. (з ПДВ), №19 від 09.02.2013 р. на суму 22 287,00 грн. (з ПДВ), №20 від 09.02.2013 р. на суму 65697,00 грн. (з ПДВ), №21 від 11.02.2013 р. на суму 114 619,00 грн. (з ПДВ), №22 від 12.02.2013 р. на суму 106 750,00 грн. (з ПДВ), №24 від 12.02.2013 р. на суму 72722,00 грн. (з ПДВ), №25 від 12.02.2013 р. на суму 95 760,00 грн. (з ПДВ), №28 від 13.02.2013 р. на суму 100 833,00 грн. (з ПДВ), №29 від 13.02.2013 р. на суму 98 460,00 грн. (з ПДВ), №30 від 13.02.2013 р. на суму 101 644,00 грн. (з ПДВ), №34 від 14.02.2013 р. на суму 80 000,00 грн. (з ПДВ), № 38 від 15.02.2013 р. на суму 11 745,00 грн. (з ПДВ), №45 від 18.02.2013 р. на суму 126 791,00 грн. (з ПДВ).

В якості доказів проведення оплати за отримані послуги Позивачем надано виписки із банківських рахунків.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Крім того, відповідно до п.3.3 Договору №20/12/12/1М здавання-передача товару провадиться уповноваженими особами Покупця і Постачальника. При цьому, п.3.4 вищевказаного Договору передбачається, що Постачальник зобов'язаний надати документів на Товар, а саме: оригінал специфікації, рахунок, посвідчення про якість, копія експортного висновку, видаткові накладні, податкові накладні.

В якості доказів реальності господарської мети, та необхідності укладення договорів із ТОВ «Т.Д.Р. -Електро» ЛТД» Позивачем було надано видаткові накладні, щодо отримання Позивачем від ТОВ «Т.Д.Р. -Електро» ЛТД» макухи з насіння соняшнику та шроту соняшнику, зокрема: №РН-0000001 від 01.02.2013 р. на суму 96 170,00 грн., №РН-0000002 від 01.02.2013 р. на суму 98 027,00 грн., №РН-0000003 від 01.02.2013 р. на суму 117 969,00 грн., №РН-0000004 від 01.02.2013 р. на суму 95 062,00 грн., №РН-0000005 від 02.02.2013 р. на суму 117 856,00 грн., №РН-0000008 від 06.02.2013 р. на суму 98 576,00 грн., №РН-0000009 від 06.02.2013 р. на суму 122 700,00 грн., №РН-0000011 від 07.02.2013 р. на суму 73 444,00 грн., №РН-0000012 від 07.02.2013 р. на суму 115 046,00 грн., №РН-0000013 від 07.02.2013 р. на суму 90 120,00 грн., №РН-0000014 від 08.02.2013 р. на суму 94 500,00 грн., №РН-0000015 від 08.02.2013 р. на суму 100 831,00 грн., №РН-0000016 від 08.02.2013 р. на суму 108 619,00 грн., №РН-0000018 від 09.02.2013 р. на суму 87 108,00 грн., №РН-0000019 від 09.02.2013 р. на суму 77 287,00 грн., №РН-0000020 від 09.02.2013 р. на суму 65 697,00 грн., №РН-0000021 від 11.02.2013 р. на суму 114 619,00 грн., №РН-0000022 від 12.02.2013 р. на суму 106 750,00 грн., №РН-0000022 від 12.02.2013 р. на суму 72 732,00 грн., №РН-0000025 від 12.02.2013 р. на суму 95 760,00 грн., №РН-0000028 від 13.02.2013 р. на суму 100 831,00 грн., №РН-0000029 від 13.02.2013 р. на суму 98 460,00 грн., №РН-0000030 від 13.02.2013 р. на суму 101644,00 грн., №РН-0000038 від 15.02.2013 р. на суму 91 745,00 грн., №РН-0000045 від 18.02.2013 р. на суму 126 791,00 грн.;

Крім того, Позивачем надано товарно-транспортні накладні, в якості доказів реальності здійснення транспортування макухи з насіння соняшнику та шроту соняшнику від ТОВ «Т.Д.Р.-Електро» на адреси вказані в специфікаціях до Договору №20/12/12/1М, та фактичне отримання такої продукції вантажоодержувачем, зокрема:

ь вантажоодержувач ТОВ «Птахофабрика Київська» (м. Київ, пр.-т, Броварський, 16 км.) - ТТН 01АА №9775097 від 06.02.2013 р.; ТТН 01АА №9775098 від 07.02.2013 р.; ТТН 01АА №9775099 від 08.02.2013 р.; ТТН 01АА №9775100 від 13.02.2013 р.; ТТН 01АА №9775101 від 13.02.2013 р.; ТТН 01АА №9775102 від 15.02.2013 р.;

ь вантажоодержувач ПАТ «Волнованський Комбінат Хлібопродуктів» (м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 2) - ТТН 01АА №23114915 від 01.02.2013 р.; ТТН 01АА №23114919 від 08.02.2013 р.; ТТН 01АА №23114920 від 08.02.2013 р.; ТТН 01АА №23114925 від 11.02.2013 р.; ТТН 01АА №23114926 від 15.02.2013 р.;

ь вантажоодержувач ПАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» (Донецька область, с. Новолуганське, вул. Перемоги, 23) - ТТН 01АА №11132192 від 31.01.2013 р., ТТН б/н від 01.02.2013 р.,

ь вантажоодержувач ТОВ «Перше Травня комбікормовий завод» (Черкаська область, с. Хацьки) - ТТН БЗС №613928 від 31.01.2013 р., ТТН БЗС №613929 від 31.01.2013 р., ТТН БЗС №613932 від 04.02.2013 р., ТТН БЗС №613931 від 04.02.2013 р., ТТН БЗС №613930 від 04.02.2013 р., ТТН 01АА №518942 від 08.02.2013 р., ТТН 01 АА №518939 від 08.02.2013 р., ТТН 01АА №518770 від 08.02.2013 р., БЗС №613933 від 10.02.2013 р., ТТН БЗС №613934 від 10.02.2013 р., ТТН БЗС №613935 від 12.02.2013 р., ТТН БЗС №613936 від 12.02.2013 р.

Додатково представником Позивача надано в судовому засіданні докази, що посвічують господарську мету щодо придбання товарів у ТОВ «Т.Д.Р.-Електро», зокрема:

ь щодо постачання ТОВ «Перше Травня Комбікормовий завод» (за адресою: 19063, Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул.. Польова, 5) надано такі документи: договір №80 від 02.02.2013 р., укладений між Позивачем та ТОВ «Перше Травня Комбікормовий завод» щодо постачання Позивачем висівки пшеничні, шрот соняшниковий, макуху соняшникову, макуху соєву, олію соєву, олію соняшникову, соєві боби, кукурудзу фуражну, пшеницю (із додатком №1); видаткові накладні №РН-0000082 від 01.02.2013 р. на суму 125 385,00 грн., №РН-0000083 від 01.02.2013 р. на суму 104 455,00 грн., №РН-0000099 від 06.02.2013 р. на суму 105 040,00 грн., №РН-000100 від 07.02.2013 р. на суму 78 260,00 грн., №РН-000101 від 07.02.2013 р. на суму 122 590,00 грн., №РН-0000115 від 09.02.2013 р. на суму 94 248,00 грн., №РН-0000116 від 09.02.2013 р. на суму 83 622,00 грн., №РН-000117 від 09.02.2013 р. на суму 71 082,00 грн., №РН-000121 від 11.02.2013 р. на суму 124 014,00 грн., №РН-0000125 від 12.02.2013 р. на суму 115 500,00 грн., №РН-0000127 від 13.02.2013 р. на суму 112 235,32 грн., №РН-000128 від 13.02.2013 р. на суму 108 306,00 грн.; довіреність на отримання товару; податкові накладні №4 від 01.02.2013 р. на суму 104 455,00 грн., №5 від 01.02.2013 р. на суму 125 385,00 грн., №19 від 06.02.2013 р. на суму 105 040,00 грн., №23 від 07.02.2013 р. на суму 78 260,00 грн., №24 від 07.02.2013 р. на суму 122 590,00 грн., №36 від 09.02.2013 р. на суму 94 248,00 грн., №37 від 09.02.2013 р. на суму 83 622,00 грн., №38 від 09.02.2013 р. на суму 71 082,00 грн., №49 від 11.02.2013 р. на суму 124 014,00 грн., №43 від 12.02.2013 р. на суму 115 500,00 грн., №48 від 13.02.2013 р. на суму 112 235,32 грн., №49 від 13.02.2013 р. на суму 108 306,00 грн.;

ь щодо постачання ПАТ «Волноваський Комбінат Хлібопродуктів» (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 2) надано такі документи: договір №80 від 02.02.2013 р. щодо постачання Позивачем висівки пшеничні, шрот соняшниковий, макуху соняшникову, макуху соєву, олію соєву, олію соняшникову, соєві боби, кукурудзу фуражну, пшеницю (із додатком №1); видаткові накладні №РН-000085 від 02.2013 р. на суму 128 016,00 грн., №№РН-0000113 від 08.02.2013 р. на суму 108 350,60 грн., №РН-0000114 від 08.02.2013 р. на суму 116 719,40 грн., №РН-000124 від 12.02.2013 р. на суму 80 898,40 грн., №РН-000126 від 12.02.2013 р. на суму 106 512,00 грн.; податкові накладні №9 від 02.02.2013 р. на суму 128 016,00 грн., №33 від 08.02.2013 р. на суму 108 350,60 грн., №34 від 08.02.2013 р. на суму 116 719,40 грн., №44 від 12.02.2013 р. на суму 80 898,40 грн., №45 від 12.02.2013 р. на суму 106 512,00 грн.;

ь щодо постачання ПАТ «Вуглегірський Експериментальний комбікормовий завод» (84573, Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське, вул. Перемоги, 23) надано такі документи: договір №80 від 02.02.2013 р. щодо постачання Позивачем висівки пшеничні, шрот соняшниковий, макуху соняшникову, макуху соєву, олію соєву, олію соняшникову, соєві боби, кукурудзу фуражну, пшеницю (із додатком №1); видаткові накладні №РН-000081 від 01.02.2013 р. на суму 102 690,00 грн., №РН-000084 від 01.02.2013 р. на суму 100 485,00 грн.; довіреність на отримання ТМЦ; податкові накладні №6 від 01.02.2013 р. на суму 102 690,00 грн., №7 від 01.02.2013 р. на суму 100 485,00 грн.;

ь щодо постачання ТОВ «Птахофабрика Київська» (м. Київ, пр.-т. Броварський, 16 км) надано такі документи: договір №МК/47 постачання товару від 07.11.2012 р. за яким Позивач зобов'язується поставити товар згідно специфікацій; специфікації до договору; видаткові накладні №РН-000095 від 06.02.2013 р. на суму 126 790,00 грн., №РН-0000102 від 07.02.2013 р. на суму 93 124,00 грн., №РН-0000112 від 08.02.2013 р. на суму 97 650,00 грн., №РН-0000129 від 13.02.2013 р. на суму 105 958,00 грн., №РН-0000135 від 15.02.2013 р. на суму 96 410,00 грн., №РН-0000136 від 18.02.2013 р. на суму 133 238,00 грн.; довіреність на отримання ТМЦ; податкові накладні №18 від 06.02.2103 р, на суму 126 790,00 грн., №25 від 07.02.2013 р. на суму 93 124,00 грн., №32 від 08.02.2013 р. на суму 97 650,00 грн., №50 від 13.02.2013 р. на суму 105 958,00 грн., №55 від 15.02.2013 р. на суму 96 410,00 грн., №58 від 18.02.2013 р. на суму 133 238,00 грн.

Таким чином, вказані документи посвідчують фактичне отримання Позивачем товару від ТОВ «Т.Д.Р.-Електро», господарську мету придання такого товару, та здійснення подальшого постачання отриманої продукції від ТОВ «Т.Д.Р.-Електро» по ланцюгу іншим контрагентам Позивача (ТОВ «Перше Травня Комбікормовий завод», ПАТ «Волноваський Комбінат Хлібопродуктів», ПАТ «Вуглегірський Експериментальний комбікормовий завод», ТОВ «Птахофабрика Київська»).

Більше того, суд критично ставиться до посилання Відповідача про нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та ТОВ «Т.Д.Р-Електро» з огляду на наступне.

Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочину укладеного між ТОВ «Т.Д.Р-Електро»» і ТОВ «Інвесттрейдсервіс» та не надано відповідного судового рішення, яким укладені між Позивачем та контрагентом договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст.228 ЦК України Відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в ст.216 ЦК України.

Разом з тим, оскільки укладені Позивачем з ТОВ «Т.Д.Р-Електро» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст.208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена Господарським кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені Позивачем правочини з ТОВ «Т.Д.Р-Електро» мають ознаки фіктивних та/або нікчемних правочинів, не вжив передбачених чинним законодавством заходів - не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемних правочинів.

З огляду на вище викладене, Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження Позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.2011 р. по справі №К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.2011р. по справі №К9991/14602/11.

В свою чергу, надані Позивачем суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені Позивачем господарські операції з придбання послуг є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд наголошує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 р. по справі №2а-6067/11/1470.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання Позивачем податкової вигоди.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується в повному обсязі.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттрейдсервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №10126552207 від 04.07.2013 р.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттрейдсервіс» понесені судові витрати в розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. направлених на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (код ЄДРПОУ 38748591, адреса 01011, м. Київ-11, вул. Лєскова, 2) судові витрати в розмірі 4 130 (чотири тисячі сто тридцять) грн. 00 коп. на користь Окружного адміністративного суду м. Києва (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31218206784007; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу «судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесттрейдсервіс», Окружний адміністративний суд міста Києва, справа №826/18790/13-а».)

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін