Ухвала

від 25.12.2013 по справі 2а-2975/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2;; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

25 грудня 2013 року № 2а-2975/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Гулкевич І.З.

за участю секретаря судового засідання: Капустинської Н.М.

за участю:

представника позивача Жили В.С.,

представника відповідача Антонюка І.Б.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду у місті Львові клопотання представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ЗАТ «Завод комунального транспорту» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, третя особа без заявлення самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю Прокуратури міста Львова, про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В СТАНОВИВ:

Позивач Закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Державної податкової служб, Прокуратури м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Із врахуванням заяви про зміну позовних вимог, подану в попередньому судовому засіданні 30 листопада 2013 року позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 232301/0/9731 від 08.06.2006р., № 232301/1/10821 від 29.06.2006р., № 232301/2/15328 від 13.09.2006р., № 232301/3/20413 від 30.11.2006р., № 482301/0/15327 від 13.09.2006р., № 482301/3/20412 від 30.11.2006р., № 222301/0/9732 від 08.06.2006р., № 222301/1/10822 від 29.06.2006р, № 222301/2/15330 від 13.09.2006р., № 222301/3/20411 від 30.11.2006р., № 242301/0/9730 від 08.06.2006р., № 242301/1/10823 від 29.06.2006р., № 242301/2/15329 від 13.09.2006р., № 242301/3/20414 від 30.11.2006р., № 0000062201/0/9729 від 08.05.2006р., № 0000062201/1/10825 від 29.06.2006р., № 0000062201/2/15332 від 13.09.2006р., № 0000062201/3/19896 від 24.11.2006р., № 0000152201/0/15331 від 13.09.2006р., № 00000152201/3/19897 від 24.11.2006р., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052201/0/9728 від 08.06.2006р., № 0000052201/1/10824 від 29.06.2006р., № 0000052201/2/15333 від 13.09.2006р., № 0000052201/3/19895 від 24.11.2006р.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про визнання причин пропуску строків звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами поважними. В обґрунтування заявленого клопотання позивач покликався на те, що вже звертався до суду із аналогічними позовними вимогами, проте такі позовні заяви залишались судами без розгляду. Позивач доводив суду, що в силу скрутного матеріального становища підприємства, відсутністю фахових юристів у штаті підприємства, ЗАТ «Завод комунального транспорту» було позбавлено можливості повноцінно реалізувати у судовому порядку право на судове оскарження протиправних податкових повідомлень-рішень, а саме забезпечити до участі у судових засіданнях компетентних представників - фахових юристів (адвокатів) в галузі податкового законодавства. Не забезпечення повноважних представників у судові засідання і слугували підставами для залишення попередніх позовних заяв без розгляду. Окрім цього, позивач покликався на вилучення правоохоронними органами значної кількості первинних бухгалтерських документів по господарських операціях щодо яких податковим органом встановлено порушення податкового законодавства. Також позивач також стверджував, що норми Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент звернення з позовом до суду) не передбачали перевірку судом обставин пропуску строків звернення до суду при відкритті провадження у справі. На переконання позивача, це виключає можливість залишення позовної заяви з підстав пропуску строків звернення до суду в подальшому.

Представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску ЗАТ «Завод комунального транспорту» строків звернення до суду із позовом. В обґрунтування необхідність залишення позовної заяви без розгляду, представник податкового органу посилався на встановлення нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України строку (1095 днів), протягом якого платник податків вправі оскаржити винесене податкове повідомлення-рішення у судовому порядку. Оскільки такий строк позивачем пропущено без поважних причин, позовну заяву просив залишити без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м. Львові було проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Львівський автомобільний завод» за результатами якої складено Акт № 28/23-0/32483661 від 25.05.2006р. Про результати виїзної планової перевірки Закритого акціонерного товариства «Львівський автомобільний завод», код ЄДРПОУ 32483661 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 0101.2004р. по 31.12.2005р.

Судом встановлено, що на підставі Акту № 28/23-0/32483661 від 25.05.2006р. відповідачем винесено наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 232301/0/9731 від 08.06.2006р. (визначено суму податкового зобов'язання із сплати податку на прибуток підприємств - 31 176 089,40 грн.); в результаті адміністративного оскарження рішення відповідачем винесено:

податкові повідомлення-рішення № 232301/1/10821 від 29.06.2006р., № 232301/2/15328 від 13.09.2006р. та № 232301/3/20413 від 30.11.2006р. (визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 31 130 670,67 грн., в т.ч. 17 122 485,42 грн. основного платежу та 14 008 185,25 грн. штрафних санкцій);

а також податкові повідомлення-рішення № 482301/0/15327 від 13.09.2006р. та № 482301/3/20412 від 30.11.2006р. (додатково визначено податкове зобов'язання із сплати податку на прибуток підприємств - в сумі 2 537 853,58 грн., в т.ч. 0 грн. основного платежу та 2 537 853,58 грн. штрафних санкцій);

- податкове повідомлення-рішення № 222301/0/9732 від 08.06.2006р. (визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34 956 402,52 грн.); в результаті адміністративного оскарження рішення відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №222301/1/10822 від 29.06.2006р., № 222301/2/15330 від 13.09.2006р. та № 222301/3/20411 від 30.11.2006р. (визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 768 190,83 грн., в т.ч. 18 512 127,22 грн. основного платежу, та 9 256 063,61 грн. штрафних санкцій);

- податкове повідомлення-рішення № 242301/0/9730 від 08.06.2006р. (зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 5 614 498,88 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 5 204 777,82 грн); в результаті адміністративного оскарження рішення відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 242301/1/10823 від 29.06.2006р., № 242301/2/15329 від 13.09.2006р., № 242301/3/20414 від 30.11.2006р. (зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 5 614 498,88 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 2 807 249,52 грн.);

- податкове повідомлення-рішення № 0000062201/0/9729 від 08.05.2006р. (визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 153 457,35 грн., в т.ч. 51 152,45 грн. основного платежу, 102 304,90 грн. штрафних санкцій); в результаті адміністративного оскарження рішення відповідачем винесено:

податкові повідомлення-рішення № 0000062201/1/10825 від 29.06.2006р., № 0000062201/2/15332 від 13.09.2006р. та № 0000062201/3/19896 від 24.11.2006р. (податкове зобов'язання, визначене рішенням від 08.05.2006р. в сумі 153 457,35 грн. залишено без змін);

а також податкові повідомлення-рішення № 0000152201/0/15331 від 13.09.2006р. та 00000152201/3/19897 від 24.11.2006р. (додатково визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 3 636,00 грн., в т.ч. 1 212,00 грн. основного платежу, 2 424,00 грн. штрафних санкцій);

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052201/0/9728 від 08.06.2006р. (нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в розмірі 3 011 763,09 грн.); в результаті адміністративного оскарження рішення відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052201/1/10824 від 29.06.2006р., № 0000052201/2/15333 від 13.09.2006р., № 0000052201/3/19895 від 24.11.2006р. (пеня, нарахована рішенням від 08.06.2006р. в сумі 3 011 763,09 грн. залишена без змін).

Як вбачається із відміток про отримання податкових повідомлень-рішень за підписом головного бухгалтера ЗАТ «Завод комунального транспорту» Кримовської Н.А. на корінцях відповідних рішень, податкові повідомлення-рішення № 0000062201/3/19896 від 24.11.2006р., № 00000152201/3/19897 від 24.11.2006р. та № 0000052201/3/19895 від 24.11.2006р. платником податків отримано 27.11.2006р., а рішення № 232301/3/20413 від 30.11.2006р., № 482301/3/20412 від 30.11.2006р., № 222301/3/20411 від 30.11.2006р. та № 242301/3/20414 від 30.11.2006р. отримано 01.12.2006р.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3, 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент відкриття провадження у справі), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Згідно пп. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення, з урахуванням строків давності. Строки давності визначені ст. 15 зазначеного закону та становлять 1095 днів.

Зазначеними нормами закону встановлено право платника податків оскаржити податкове повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту його отримання, а у випадку застосування процедури адміністративного оскарження - 1095 днів з моменту отримання рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення. Наведене узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України в інформаційному листі № 1624/13/13-09 від 01.12.2009р.

Суд констатує, що незважаючи на тривалий розгляд даної справи, неодноразове відкладення розгляду справи та витребовування доказів судом, учасниками судового процесу не надано суду рішень органів державної податкової служби про результати розгляду скарг платника податків на оскаржувані у судовому порядку податкові повідомлення-рішення відповідача. В силу наведеного, суд розцінює дати вручення позивачу податкових повідомлень-рішень винесених на підставі рішення про результати розгляду повторної скарги 27.11.2006р. та 01.12.2006р. днем закінчення процедури адміністративного оскарження рішень. Докази зворотного у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що строк звернення позивача до адміністративного суду позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові № 232301/0/9731 від 08.06.2006р., № 232301/1/10821 від 29.06.2006р., № 232301/2/15328 від 13.09.2006р., № 232301/3/20413 від 30.11.2006р., № 482301/0/15327 від 13.09.2006р., № 482301/3/20412 від 30.11.2006р., № 222301/0/9732 від 08.06.2006р., № 222301/1/10822 від 29.06.2006р, № 222301/2/15330 від 13.09.2006р., № 222301/3/20411 від 30.11.2006р., № 242301/0/9730 від 08.06.2006р., № 242301/1/10823 від 29.06.2006р., № 242301/2/15329 від 13.09.2006р., № 242301/3/20414 від 30.11.2006р. сплив 01.12.2009р., а податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові № 0000062201/0/9729 від 08.05.2006р., № 0000062201/1/10825 від 29.06.2006р., № 0000062201/2/15332 від 13.09.2006р., № 0000062201/3/19896 від 24.11.2006р., № 0000152201/0/15331 від 13.09.2006р., № 00000152201/3/19897 від 24.11.2006р. та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м. Львові № 0000052201/0/9728 від 08.06.2006р., № 0000052201/1/10824 від 29.06.2006р., № 0000052201/2/15333 від 13.09.2006р., № 0000052201/3/19895 від 24.11.2006р. сплив 27.11.2009р.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позовну заяву ЗАТ «Завод комунального транспорту» про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, отримано судом 06.04.2010р., провадження у справі відкрито 10.04.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції на момент розгляду клопотань).

Суд зазначає, що процесуальний закон не містить переліку причин, які можуть бути визнані судом поважними, а відтак, встановлення наявності або відсутності поважних причин пропуску строків звернення до суду законом покладено на розсуд суду і в кожному конкретному випадку досліджується судом індивідуально зважаючи на фактичні обставини справи.

В обґрунтування наявності поважних причин пропуску строків звернення до адміністративного суду позивач у поданих клопотаннях покликався на те, що ЗАТ «Завод комунального транспорту» зверталось із аналогічними вимогами до Господарського суду Львівської області у 2007 році (справа № 5/572-13/79А) та до Львівського окружного адміністративного суду у 2009р. (справа №2а-4860/09/1370). Однак у зв'язку із неявкою представника позивача через неможливість платника податків скористатися правовою допомогою, позовні заяви було залишено без розгляду.

На переконання суду, поданими позивачем доказами доведено скрутне матеріальне становище підприємства у 2006-2009 роках, а саме порушення господарським судом 22.05.2006р. провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Завод комунального транспорту», на даний момент розгляд справи про банкрутство триває, істотне скорочення кількості працівників підприємства (з 2 025 осіб у травні 2006 р. до 40 осіб у червні 2007 р.), відсутність у штаті підприємства фахових юристів в період з 01.03.2008р. по 30.06.2010р.

Окрім цього, позивачем долучено до матеріалів справи численні постанови та протоколи слідчих органів за період 2006-2009 роки про проведення виїмки договорів, банківських виписок, актів виконаних робіт, видаткових та податкових накладних, інших первинних бухгалтерських документів по господарських операціях ЗАТ «Завод комунального транспорту» по яких податковим органом встановлені порушення податкового законодавства та донараховано податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Даючи оцінку зазначеними обставинам та визначаючи їх можливий вплив на можливість своєчасної реалізації позивачем права на безперешкодне судове оскарження винесених податкових повідомлень рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конституційний Суд України роз'яснив, що положення ч. 1 ст. 59 Конституції України: «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує (рішення Конституційний Суд України від 30.09.2009р. за №23-рп/2009; справа про право на правову допомогу № 1-23/2009).

Кожен має право: на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя тощо; на ефективний засіб захисту своїх порушених прав або свобод (ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року).

Згідно з п. 1 Резолюції № (78) 8 про правову допомогу і консультації, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 02.03.1978р., ніхто не може бути позбавлений через перешкоди економічного характеру можливості використання або захисту своїх прав у будь-яких судах, правомочних виносити рішення в цивільних, торгових, адміністративних, соціальних чи податкових справах. З цією метою будь-яка особа повинна мати право на необхідну правову допомогу в судовому розгляді.

Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. (ч.ч. 1, 2 ст. 16 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зауважує, що у справі Bellet v. Fгаnсе Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. З рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» вбачається, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, суд погоджується із доводами позивача про те, що через відсутність у зазначений період у штаті підприємства юристів та складне матеріальне становище, наявність у посадових осіб обмежень щодо укладення договорів (розпорядження коштів), обумовленими процедурою банкрутства платника податків, у позивача була відсутня фінансова можливість працевлаштування та/або залучення сторонніх фахівців у галузі права (адвокатів) - спеціалістів у галузі податкового законодавства. При цьому неодноразові звернення позивача із позовними заявами про скасування податкових повідомлень-рішень вказувало на категоричну незгоду платника податків із рішеннями суб'єкта владних повноважень, а сам факт таких звернень суд розцінює як підтвердження добросовісності дій позивача.

При цьому Суд погоджується із доводами позивача про те, що представництво позивача в суді особою, що не володіє спеціальними знаннями у галузі юриспруденції унеможливлювало надання належного нормативного та доказового обґрунтування заявлених позовних вимог, а відповідно ставило під сумнів можливість повноцінного використання забезпечених законом прав сторони у судовому розгляді справи. Наведене могло спричинити неповне з'ясування обставин справи а відтак потягнути ухвалення судом заздалегідь негативного для позивача рішення, що в силу норм процесуального закону унеможливлювало можливість повторного звернення позивача до суду.

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що через відсутність у ЗАТ «Завод комунального транспорту» осіб, які володіють спеціальними юридичними знаннями, неможливість забезпечення компетентного представника у судові засідання в ході попередніх оскаржень рішень податкового органу, позивач не зміг захистити у судовому порядку протягом строку звернення до суду (2007-2009 років) порушені права та інтереси.

Суд погоджується також із твердженням позивача про те, що неодноразові виїмки правоохоронними органами первинних бухгалтерських документів по господарських операціях, які були предметом перевірки податкового органу, додатково унеможливлювали оскарження в судовому порядку спірних рішень суб'єкта владних повноважень.

Окремо суд бере до уваги встановлені Львівським апеляційним адміністративним судом в ході розгляду справи № 148273/12 (2а-2990/10/1370) за позовом ЗАТ «Завод комунального транспорту» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Державної податкової служби та Прокуратури м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 92301/0/6376 від 13.04.2006р. та № 92301/1/10156 від 16.06.2006р. обставини поважності причин пропуску строків звернення позивача до суду у 2008-2009 роках із зазначеними позовними вимогами.

Також суд зважає на встановлені адміністративним судом обставини поважності причин пропуску строків звернення до суду у 2007-2009 роках, що зазначені в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. у справі № 2а-2989/10/1370 за позовом ЗАТ «Завод комунального транспорту» до Спеціалізованої державного податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, прокуратури м. Львова про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Львові № 18231/0/8304 від 19.05.2006р., № 182301/1/10938 від 30.06.2006р., № 182301/2/14908 від 06.09.2006р., № 192301/0/8305 від 19.05.2006р., № 192301/1/10939 від 30.06.2006р. та № 19231/2/14907 від 06.09.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на все вище наведене, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд приходить до висновку, що пропуск ЗАТ «Завод комунального транспорту» строків звернення до суду із позовними вимогами про скасування податкових повідомлень рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.05.2006р., 08.06.2006р., 29.06.2006р., 13.09.2006р., 24.11.2006р. та 30.11.2006р. мав місце з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 99, 100,165,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Львові № 232301/0/9731 від 08.06.2006р., № 232301/1/10821 від 29.06.2006р., № 232301/2/15328 від 13.09.2006р., № 232301/3/20413 від 30.11.2006р., № 482301/0/15327 від 13.09.2006р., № 482301/3/20412 від 30.11.2006р., № 222301/0/9732 від 08.06.2006р., № 222301/1/10822 від 29.06.2006р, № 222301/2/15330 від 13.09.2006р., № 222301/3/20411 від 30.11.2006р., № 242301/0/9730 від 08.06.2006р., № 242301/1/10823 від 29.06.2006р., № 242301/2/15329 від 13.09.2006р., № 242301/3/20414 від 30.11.2006р., № 0000062201/0/9729 від 08.05.2006р., № 0000062201/1/10825 від 29.06.2006р., № 0000062201/2/15332 від 13.09.2006р., № 0000062201/3/19896 від 24.11.2006р., № 0000152201/0/15331 від 13.09.2006р., № 00000152201/3/19897 від 24.11.2006р., рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Львові № 0000052201/0/9728 від 08.06.2006р., № 0000052201/1/10824 від 29.06.2006р., № 0000052201/2/15333 від 13.09.2006р., № 0000052201/3/19895 від 24.11.2006р.

У задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду.

Повний текст ухвали виготовлений 26 грудня 2013 року.

Суддя Гулкевич І.З.