Ухвала

від 28.11.2013 по справі 2а-8875/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/4990/11

№ К/9991/4990/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Київгазпостач»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010

у справі № 2а-8875/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Закритого акціонерного товариства «Київгазпостач»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ «Київгазпостач» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафу, встановленого підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ), згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 04.11.2009 № 183/23-811/31608063, про порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону у зв'язку із затримкою на 6 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 62788,00 грн. за березень 2008 року.

За наслідками перевірки та апеляційного узгодження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.11.2009 № 0001552380/0 та від 30.12.2009 № 0001552380/1, яким позивачу нараховано до сплати штраф у розмірі 6278,80 грн., що складає 10 % від простроченої сплатою суми податкового зобов'язання 62788,00 грн.

Відповідно до пункту 28 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності належить до загальнообов'язкових податків і зборів (обов'язкових платежів).

За визначенням пункту 1.11 ст.1 Закону № 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що під поняттям податкова декларація розуміється як власне податкова декларація так і будь-який розрахунок, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Оскільки нарахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, який належить до загальнодержавних податків і зборів, здійснюється у розрахунку суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, то такий розрахунок повністю відповідає визначенню податкової декларації.

Згідно із підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 та пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно із пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї статті платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закона № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, передбачених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятидесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на те, що під час судового засідання було встановлено, а матеріалами справи підтверджено факт несвоєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у сумі 62788,00 грн. за березень 2008 року, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність накладеного на позивача штрафу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закона № 2181-ІІІ.

З огляду на викладене податкові повідомлення-рішення від 17.11.2009 № 0001552380/0 та від 30.12.2009 № 0001552380/1, якими позивачу нараховано до сплати штраф у розмірі 6278,80 грн., є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм матеріального права, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київгазпостач» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош