Ухвала

від 12.12.2013 по справі 2а-1870/1671/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Київ К/9991/91398/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011

у справі № 2а-1870/1671/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сумимясомолпродукт» доОхтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумимясомолпродукт» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сумимясомолпродукт») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту - відповідач, Охтирська МДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.02.2011 № 0000022332/3 та № 0000012332/4.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Охтирською МДПІ Сумської області проведена документальна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Сумимясомолпром» за період з 01.10.2008 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт від 08.02.2011 № 17/2332/34205492, яким встановлено порушення п. 4 ст. 4 , п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 , пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 , пп. 11.3.1 п. 1.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок па додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.02.2011 № 0000012332/4 та № 0000022332/3.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позов виходили з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 та пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж:, зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону ), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті також: робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Згідно п. 4.1 ст. 4 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок па додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, і інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Сумимясомолпром» включило до складу валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по спеціальній декларації з ПДВ (тваринництво) витрати на придбання кормів для відгодівлі тварин та придбання молодняка тварин для відгодівлі, але згідно документів наданих для перевірки, власних та орендованих виробничих потужностей для ведення господарської діяльності у позивача відсутні. Тому, на думку Охтирської МДПІ, позивач не мав права застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства, оскільки однією з умов віднесення підприємства до сільськогосподарського є наявність власних виробничих потужностей.

Суди попередніх інстанцій правомірно не погодились з таким висновком Охтирської МДПІ, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8-1.6 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом, попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Матеріалами справи встановлено правомірність застосовування позивачем спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства.

Так, згідно договору оренди від 01.09.2008, укладеного між САТЗТ «Зоря» (орендодавцем) та ТОВ «Сумимясомолпром» (орендарем), орендодавець передає орендареві у строкове платне користування, а орендар приймає у строкове платне користування частину приміщень корівника, телятника, свинарника, току, зернового складу, корнесховища.

Таким чином, ТОВ «Сумимясомолпром» з 01.09.2008 по 01.10.2010, у періоді, що перевірявся, займалося відгодівлею великої рогатої худоби та свиней на орендованих виробничих потужностях, приміщень корівника, телятника, свинарника, току, зернового складу, корнесховища мало орендовані виробничі потужності для відгодівлі великої рогатої худоби та свиней.

Отже, ТОВ «Сумимясомолпром» є сільськогосподарським підприємством у розуміння визначення цього поняття п. 8-1.6 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підтвердження виконання договору оренди приміщень позивачем надані акти виконаних робіт, згідно яких орендодавець САТЗТ «Зоря» надало, а орендар ТОВ «Сумимясомолпром» прийняло роботи у вигляді надання в оренду приміщень згідно договору оренди від 01.09.2008.

Також необґрунтованим є посилання Охтирської МДПІ на відсутність у позивача трудових ресурсів для виконання робіт, оскільки самою податковою інспекцією в акті перевірки вказано, що станом на 01.10.2008 загальна чисельність працюючих на ТОВ «Сумимясомолпром» склала 14 осіб, у тому числі за сумісництвом - 1 особа, а станом на 30.09.2010 - 0 осіб, у тому числі за сумісництвом - 0 осіб.

Крім наявних у ТОВ «Сумимясомолпром» у періоді, що перевірявся, власних трудових ресурсів, згідно договору підряду від 01.09.2008 укладеного між САТЗТ «Зоря» (підрядником) та ТОВ «Сумимясомолпром» (замовником) та актами виконаних робіт до нього № 1 від 01.01.2009, № 2 від 01.10.2010, були підрядником виконані за завданням замовника з використанням його кормів та молодняка тварин роботи з утримання та відгодівлі молодняка тварин великої рогатої худоби та свиней.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що висновок Охтирської МДПІ про відсутність у позивача орендованих виробничих потужностей, трудових ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності, у зв'язку з чим позивач повинен декларувати ПДВ по загальній декларації та сплачувати суми податку на додану вартість до бюджету, є необґрунтованим.

Підтвердженням того, що ТОВ «Сумимясомолпром» є сільськогосподарським підприємством основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також надавальницьких умовах є акти обстежень управління ветеринарної медицини в м. Охтирка, згідно яких у приміщеннях САТЗТ «Зоря» знаходиться і поголів'я великої рогатої худоби та свиней ТОВ «Сумимясомолпром».

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Сумимясомолпром» придбавало корма для відгодівлі тварин та молодняк тварин для відгодівлі у пов'язаних осіб, а саме: ДГ «Правдинське» ЩБ УААН, с. Іванівка, В-Писарівського р-ну ід. код 00497727 (директор та засновник ТОВ «Сумимясомолпром» за перевіряємий період був директором цього господарства), СГ АТЗТ «Зоря», м. Охтирка ід. код 02137312 (директор та засновник ТОВ «Сумимясомолпром» за перевіряємий період був директором та засновником цього товариства) та ТОВ «Кирилівське», смт. Кириківка В-Писарівського р-ну ід. код 34205529 (директор та засновник ТОВ «Сумимясомолпром» за перевіряємий період був директором та засновником цього товариства).

На думку Охтирської МДПІ, оскільки акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТОВ «Сумимясомолпром» кормів для відгодівлі тварин та молодняка тварин для відгодівлі у ДГ «Правдинське» ІЦБ УЛАН, СГ АТЗТ «Зоря» та ТОВ «Кирилівське» відсутні, трудові ресурси у ТОВ «Сумимясомолпром», які приймали б участь у прийманні кормів та молодняка від постачальників відсутні, умови для зберігання кормів у ТОВ «Сумимясомолпром» відсутні, документи транспортування кормів відсутні, то позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 227896,00 грн.

Такі висновки Охтирської МДПІ є безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та суперечать вимога чинного законодавству.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України , оскільки вказана норма регулює повноваження представника при вчиненні правочинів, і жодним чином не стосується господарських відносин, у тому числі між пов'язаними особами. Тим більше, що з матеріалів вбачається, що від імені пов'язаних осіб виступали уповноважені представники.

Крім того, укладання господарських угод між пов'язаними особами не заборонено законодавством.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник, відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Як свідчать матеріали справи, при проведенні перевірки ТОВ «Сумимясомолпром» співробітниками Охтирської МДПІ не було дотримано вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджених наказом ДПА України 22.12.2010 № 984 та вимог Податкового кодексу України в цій частині, оскільки опис отриманих від ТОВ «Сумимясомолпром» копій документів ними не складався, чим спростовується твердження податкової інспекції про відсутність документів у позивача.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров