Ухвала

від 19.12.2013 по справі 410/2249/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Снегірьов В.А.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 410/2249/13-ц

Провадження № 22ц/782/3985/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді: Туренка С.І.,

суддів: Авалян Н.М., Максюта І.О.,

при секретарі: Арутюнян Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» на ухвалу Брянківського міського суду Луганської області від 12 серпня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Агро» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Погребець А.А. в інтересах ТОВ «Актив-Агро» звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПСП «Хлібороб» про стягнення заборгованості. З метою забезпечення позову, позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ПСП «Хлібороб» у межах суми заборгованості, призначивши ТОВ «Актив-Агро відповідальним зберігачем арештованого майна. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову заявник вказав, що відповідач ПСП «Хлібороб» ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань, фактично переховується від позивача і в майбутньому буде чинити перешкоди у відновленні порушених прав позивача.

Ухвалою Брянківського міського суду Луганської області від 12 серпня 2013 року було задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на рухоме і нерухоме майно що належить ПСП «Хлібороб».

Не погодившись з вказаною ухвалою, відповідач - ПСП «Хлібороб» подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши її доводи, судова колегія приходить до наступного.

Згідно ухвали Брянківського міського суду Луганської області від 12 серпня 2013 року було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та накладено арешт на рухоме і нерухоме майно, що належить ПСП «Хлібороб», а саме: на обприскувач СТЕП 2500/18, 2000 р.в., заводський №58; агрегат ґрунтообробний, АПК -7,5, 2007 р.в., заводський №81; сіялка УПС - 8-02, 2008 р.в., заводський №507; трактор колісний ХТА - 200, 2008 р.в., заводський № 21-03606, двигун № 065896, номерний знак 08240ВВ, призначивши відповідальним зберігачем арештованого майна ТОВ «Актив-Агро» (ІНН 33109405). Також накладено арешт на грошові кошти, які зберігаються на рахунках ПСП «Хлібороб» (ІНН 32672281), а саме на р/р 2600520903 в ЛФ АБ «Укргазбанк» м. Луганськ, МФО 304621, ОКПО 31931686, код 32672281, та на р/р 26005301025580 ПАТ «Тера Банк», МФО 380601, ОКПО 31931686, код 32672281. Арешт накладено на майно в межах суми заборгованості у розмірі 766 154,32 грн.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заяви, оскільки невжиття заходів призведе до неможливості виконання судового рішення.

Проте з такими висновками суду судова колегія погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову передбачає вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову повинно бути спрямоване насамперед проти несумлінних дій відповідача.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Дійшовши висновку щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позов, суд не врахував положення процесуального закону та роз'яснення Верховного Суду України, і не звернув уваги на відсутність мотивованого обґрунтування позивачем необхідності забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано ніяких доказів того, що відповідач ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань, переховується від позивача і невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Оскаржувана ухвала також не містить жодного обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Таким чином, заяву Погребець А.А. в інтересах ТОВ «Актив-Агро» про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Агро» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» про стягнення заборгованості , судова колегія вважає необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 209,303,304,307,312 ЦПК України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб» задовольнити.

Ухвалу Брянківського міського суду Луганської області від 12 серпня 2013 року про забезпечення позову скасувати та постановити нову ухвалу якою у задоволенні заяви Погребець Андрія Анатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Агро» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена в продовж двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: