Постанова

від 24.12.2013 по справі 905/4980/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 905/4980/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачаДучал О.Ф., дов. від 15.01.13 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.13 у справі№905/4980/13 господарського суду Донецької області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доДонецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України простягнення 163 715 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про стягнення 163715 грн. заборгованості. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних підрядних робіт та обґрунтовано приписами статті 882 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.09.2013 у справі №905/4890/13 (суддя Овсяннікова О.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 85125,49 грн. заборгованості. В іншій частині вимог відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав доведеним факт виконання позивачем підрядних робіт з ремонту дитячого оздоровчого табору та зазначив, що вартість робіт була узгоджена сторонами шляхом підписання локального кошторису та договірної ціни. Рішення суду обґрунтовано приписами статей 530, 843, 844, 853, 879, 882 Цивільного кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2013 (судді: Мартюхіна Н.О.- головуючий, Агапов О.Л., Геза Т.Д.) рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2013 у справі №905/4890/13 скасовано частково. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про стягнення 85125,49 грн. заборгованості відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Мотивуючи постанову в частині скасування рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вказав на те, що в матеріалах справи відсутні підписані акти виконаних робіт; висновок судової будівельно-технічної експертизи не прийнято судом до уваги, оскільки вказана експертиза була призначена у іншій справі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 844, 853, 882 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України. Заявник вважає, що факт виконання робіт підтверджено матеріалами справи, зокрема, висновком судової будівельно-технічної експертизи, локальним кошторисом та договірною ціною.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини. З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду спору у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення з Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України 163715 грн. заборгованості з оплати виконаних підрядних робіт. Позов обґрунтовано тим, що у 2010 році позивач виконав підрядні роботи з ремонту дитячого оздоровчого табору "Ластівка" Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України на загальну суму 163715,00 грн. які оплачені не були. В підтвердження заявлених вимог позивачем надано локальний кошторис та договірну ціну, скріплені печатками Відокремленого структурного підрозділу дитячого оздоровчого табору "Ластівка" Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, акт виконаних будівельних робіт на загальну суму 85125,49 грн., підписаний лише позивачем та висновок будівельно-технічної експертизи, проведеної у справі №18/252пд. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статті 854 Кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Частиною 4 статті 882 Кодексу унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. При цьому колегія зазначає, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Судом апеляційної інстанції установлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт без дати, наданий позивачем, не є підтвердженням передання виконаних робіт; вказаний акт відповідачем не підписано, доказів надсилання цього акта відповідачу матеріали справи не містять. До того ж, вказаний акт складено на суму 85125,49 грн., акт передачі робіт на суму 78589,51 грн. позивачем взагалі не надано. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. За приписами статті 32 цього Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Кодексу). Як установлено судом апеляційної інстанції, факт виконання робіт на зазначену у позові суму та передання їх відповідачу, позивачем не доведено. Твердження позивача про наявність у справі інших судових рішень, якими підтверджуються викладені у позові обставини, були відхилені судом з огляду на їх помилковість. Заперечення скаржника щодо порушення апеляційним судом приписів статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, на увагу не заслуговують, оскільки висновок експертизи було оцінено судом у сукупності з іншими доказами, керуючись законом. При цьому судом апеляційної інстанції було ураховано, що предметом спору у справі №18/252пд, під час розгляду якої проводилась судова експертиза, було спонукання прийняти виконані роботи та підписати акти виконаних робіт за договором № 3, який не є предметом дослідження у даній справі. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, зазначеного висновку не спростовують. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції. З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги та про залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.13 у справі №905/4980/13 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова