Постанова

від 24.12.2013 по справі 913/1569/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 913/1569/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Оранта-Лугань" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.13 у справі№913/1569/13 господарського суду Луганської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Оранта-Лугань" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги" простягнення 7 308,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Оранта-Лугань" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги" про стягнення безпідставно сплаченої суми коштів у розмірі 7 308,01 грн. Позивач зазначає, що додаткова угода, на підставі якої спірні кошти було перераховано відповідачу, визнана недійсною за рішенням суду, яке набрало законної сили. Позов обґрунтовано приписами статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.07.2013 у справі №913/1569/13 (суддя Лісовицький Є.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги" на користь Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Оранта-Лугань" 7308,01 грн. безпідставно отриманих коштів та 1720,50 грн. судового збору. Місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що підстава, за якої спірні кошти було перераховано позивачем відпала, а отже відповідач зобов'язаний повернути ці кошти з огляду на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.2013 (судді: Ломовцева Н.В. - головуючий, Принцевська Н.М., Скакун О.А.) рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2013 у справі №913/1569/13 скасовано. У задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова суду мотивована, зокрема, тим, що у даному випадку безпідставного збагачення або набуття чи збереження майна без достатньої підстави не відбулось, оскільки отримувачем коштів є не відповідач, а страхувальник - Луганська дирекція Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний банк "Камбіо".

Не погоджуючись з постановою суду, Публічне акціонерне товариство "Страхової компанії "Оранта-Лугань" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 179, 548, 1212 Цивільного кодексу України. Заявник, серед іншого, вважає, що спірні кошти були перераховані ним саме відповідачу та на підставі додаткової угоди, яка визнана недійсною, а відтак висновок апеляційного суду про відсутність підстав для повернення цієї суми є, на думку заявника, неправомірним.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.03.2007 між страховиком - Акціонерною страховою компанією "Оранта-Лугань" та агентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги" (відповідачем) було укладено договір доручення №4/0-7Ю про надання страхових агентських послуг.

Також установлено, що між цими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору доручення №4/07Ю від 28.03.2007.

Установлено і те, що на виконання умов додаткової угоди, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача страхове відшкодування з бордеро № 11ф від 29.01.2008 кошти у сумі 7308,01 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2011 у справі №1/57, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.05.2011 додаткову угоду №1 від 28.03.2007 до договору № 4/0-7Ю про надання страхових агентських послуг визнано недійсною з моменту укладання.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Оранта-Лугань" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги" суми коштів у розмірі 7 308,01 грн., сплачених на виконання додаткової угоди.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд зазначив, що визнання недійною додаткової угоди до договору доручення №4/0-7Ю від 28.03.2007 не є підставою для повернення повіреним страхових платежів, здійснених страховиком, оскільки відповідач (повірений) не залишив зазначені кошти у себе, а перерахував їх за призначенням, тобто страхувальнику - Луганській дирекції товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний банк "Камбіо".

Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано Главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до частини 3 статті 1212 названого Кодексу положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім за додатковою угодою, яка була визнана недійсною за рішенням суду, а відтак спірні кошти набуто за наявності правової підстави, яка згодом відпала. Судом апеляційної інстанцій при прийнятті постанови по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що спірні кошти відповідачем було перераховано на користь Луганської дирекції товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальний банк "Камбіо", колегія суддів вважає помилковим, оскільки правовідносини, що виникли між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальний банк "Камбіо" на підставі генерального договору №07/06-ф по здійсненню страхування фінансових ризиків не є предметом дослідження у даній справі.

Таким чином, враховуючи наведене та встановлені судом першої інстанції обставини справи, переоцінка яких за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Луганської області про обґрунтованість позовних вимог. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

За таких обставин, постанова Донецького апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, в той же час рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у даній постанові, відповідно до пункту 6 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 49, пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Оранта-Лугань" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.13 у справі №913/1569/13 господарського суду Луганської області скасувати.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2013 у даній справі залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги" на користь Публічного акціонерного товариства "Страхової компанії "Оранта-Лугань" 860,25 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Луганської області.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова