Рішення

від 23.12.2013 по справі 910/20157/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20157/13 23.12.13

За позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доПриватного підприємства «Полюс-Плюс» пророзірвання договору оренди землі та зобов'язання повернення земельної ділянки Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився від прокуратури:Долгорук С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Полюс-Плюс» (надалі - «Підприємство») про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 20.05.2004 р., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.06.2004 р. за №91-6-00263, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для розірвання такого договору та зобов'язання відповідача повернути отриману земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2013 р. розгляд справи відкладено до 23.12.2013 р. у зв'язку із неявкою представників позивача, відповідача та невиконанням ними вимог ухвали суду.

Прокурор в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №27491115, отриманим представником позивача 03.12.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою директора Ларченка О.В.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на наступне.

По-перше, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Суд відзначає, що наданий представником відповідача листок непрацездатності не може бути належним доказом перебування директора Підприємства на лікуванні саме на дату проведення судового засідання, оскільки ним підтверджується факт амбулаторного лікування такої особи у період з 26.11.2013 р. по 29.11.2013 р., а дане судове засідання призначене на 23.12.2013 р.

По-друге, відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва в судовому засіданні власних інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та відповідач повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради №236-1/1111 від 27.11.2003 р. Підприємству передано в короткострокову оренду на 4 роки земельну ділянку площею 0,34 га, для будівництва житлового будинку на вул. Нагірній, 12-А у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

На підставі вказаного рішення між Київською міською радою (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 20.05.2004 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 20.05.2004 р. за реєстровим №438 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.06.2004 р. за №91-6-00263 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі п. 1 рішення Київської міської ради №236-1/1111 від 27.11.2003 р. за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Нагірна, 12-А у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 0,3400 га; цільове призначення - для будівництва житлового будинку; кадастровий номер - 8000000000:91:075:0019.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, що договір укладено на 4 роки.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Згідно з п. 4.8 Договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 11.4 Договору встановлено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених в п. 8.4, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 12.2 Договору у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2008 р. у справі №17/326 Договір поновлено на 10 років, вважаючи укладеною угоду до Договору на умовах, визначених такою угодою.

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС листом №43/9/15.9-33 від 10.06.2013 р. звернулася до прокуратури Шевченківського району м. Києва з повідомленням про невиконання Підприємством обов'язків зі сплати орендної та утворення заборгованості у розмірі 35,16 тис. грн.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку прокурора, підстав для розірвання Договору у зв'язку з невиконання відповідачем покладених на нього згідно Договору обов'язків.

Договір є договором оренди земельної ділянки, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством України про оренду землі.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що у разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Згідно з п. п. 4.8 Договору орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 11.4 Договору встановлено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, зокрема в разі, коли орендар систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку).

Із матеріалів справи вбачається, що Підприємством систематично не сплачувалась орендна плата згідно умов Договору, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 35,16 тис. грн., що підтверджується листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №43/9/15.9-33 від 10.06.2013 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання зобов'язання відповідача щодо сплати орендних платежів за користування спірною земельною.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності незалежних від нього обставин, які перешкоджали належному виконанню умов п. 4.8 Договору.

За таких обставин позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.05.2004 р., укладеного між Київською міською радою та Підприємством, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 20.05.2004 р. за реєстровим №438 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.06.2004 р. за №91-6-00263, є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, прокурор просить зобов'язати Підприємство повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,3400 га, вартістю 10 001 986,72 грн., що знаходиться за адресою: вул. Нагірна, 12-А у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер - 8000000000:91:075:0019.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з п. 7.1 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 11.8 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором.

Оскільки судом встановлено наявність підстав для розірвання Договору, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про повернення спірної земельної ділянки Київській міській раді.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ст. 36 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи викладене, перший заступник прокурора Шевченківського району правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Київської міської ради.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 20.05.2004 р., укладений між Київською міською радою та Підприємством, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 20.05.2004 р. за реєстровим №438 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.06.2004 р. за №91-6-00263.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «Полюс-Плюс» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17, кв. 7; ідентифікаційний код 32422352) передати Київській міській раді (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883131) земельну ділянку площею 0,3400 га, вартістю 10 001 986,72 грн., що знаходиться за адресою: вул. Нагірна, 12-А у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер - 8000000000:91:075:0019, відповідно до умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, встановлених пунктами 7.1 та 11.8 договору оренди від 20.05.2004 р. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гевея» Приватного підприємства «Полюс-Плюс» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17, кв. 7; ідентифікаційний код 32422352) в дохід Державного бюджету України судовий збір 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.2013 р.

Суддя В.П. Босий