Рішення

від 24.12.2013 по справі 913/2732/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 грудня 2013 року Справа № 913/2732/13

Провадження №28/913/2732/13

За позовом Луганської міської ради, м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства "Доля-Схід", м. Луганськ

про стягнення 41274 грн. 66 коп.

Суддя Семендяєва І.В.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Шинкарьова О.А., довіреність № И 01/03-31/5159/0/2-13 від 20.08.2013, начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління Департаменту Луганської міської ради з питань земельних ресурсів;

від відповідача: Шатських В.В., представник за довіреністю б/н від 10.06.2013.

суть спору: позивачем заявлено вимогу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.12.2013) про стягнення з відповідача 40984 грн. 22 коп. заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.02.2009 по 01.01.2011 та 290 грн. 44 коп. пені за період з 01.04.2009 по 01.10.2009 на підставі договору оренди землі від 16.06.2004, державна реєстрація від 02.07.2004 № 5059.

Заявою № 02-10/13 від 23.10.2013 відповідач просив суд до вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2009 по 31.08.2010 та пені за період з 01.04.2009 по 30.09.2009 застосувати позовну давність.

Відзивом № 01-10/13 від 23.10.2013 відповідач вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що заявлений до стягнення розрахунок орендної плати за 2009, 2010 роки із застосуванням нової нормативної грошової оцінки землі було проведено позивачем без належних правових підстав; що відповідні зміни до договору щодо визначення розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати в добровільному порядку або за рішенням суду не вносилися.

Клопотанням б/н, б/д, яке було одержане судом 14.11.2013, позивач просив суд відновити строк на звернення до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати та пені у сумі 48 580 грн. 97 коп. по договору оренди землі від 16.06.2004, державна реєстрація від 02.07.2004 № 5059, посилаючись на те, що у нього були відсутні правові підстави для звернення до суду за позовом до відповідача, оскільки розмір орендної плати(складові якої є функціональний коєфіцієнт використання земельної ділянки), заявлений за період з 01.02.2009 по 31.12.2010, був оскаржений відповідачем у судовому порядку. Позивач вважає, що строк для звернення до суду з даним позовом був пропущений з поважних причин та зазначив, що заява відповідача про застосування строку позовної давності є безпідставною та необгрунтованою.

Позивач поясненням на відзив відповідача б/н від 14.11.2013 повідомив, що рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 була затверджена нова нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, а рішення від 22.12.2000 №22/4 втратило чинність. Тобто до відповідача з 01.03.2008 була застосована нова нормативна грошова оцінка, дані для розрахунку орендної плати на 2009 рік надані відповідачу з урахуванням уточненої нормативної грошової оцінки земель. Як зазначив позивач, рішенням Луганської міської від 27.08.2010 №69/27 «Про деякі питання щодо укладення договорів оренди землі» вищевказане рішення Луганської міської ради від 27.12.2006 №12/26 визнано таким, що втратило чинність та на підставі рішення Луганської міської ради від 28.12.2007 №28/10 або згідно іншого нормативно-правового рішення прийнятого замість вказаного, визначати та змінювати на підставі відповідних документів нормативну грошову оцінку земельних ділянок, в тому числі коефіцієнти функціонального використання земельних ділянок, про що надавати відповідні довідки. Також позивач повідомив, що відповідач щорічно отримує довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати, в тому числі і на 2009 та 2010 роки і був повідомлений про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач письмовим поясненням № 14-11/13 від 13.11.2013 зазначив, що наведені позивачем обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку позовної давності та зазначив, що ним було перераховано позивачу 35365 грн. 72 коп. орендної плати за землю, з яких плата за спірну земельну ділянку складає 11925 грн. 82 коп.

Справа розглядалась 24.10.2013 та 14.11.2013.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.11.2013 була оголошена перерва до 05.12.2013.

Ухвалою суду від 05.12.2013 розгляд справи був відкладений на 17.12.2013.

Ухвалою суду від 17.12.2013 розгляд справи був відкладений на 24.12.2013.

Поясненням № 07-12/13 від 05.12.2013 відповідач вказав, які саме суми, коли та яким чином сплачувались ним за договором оренди землі від 16.06.2004, державна реєстрація від 02.07.2004 за № 5059.

Поясненням №23/12-13 від 23.12.2013 відповідач зазначив, що розмір орендної плати за 2009 становить 11350 грн. 45 коп, за 2010 становить 12020 грн. 13 коп. та вказав, які саме суми, коли та яким чином сплачувались ним за договором оренди землі від 16.06.2004, державна реєстрація від 02.07.2004 за № 5059, а саме: 6 752, 00 грн, з якої за спірним договором сума плати складає 2239 грн. 95 коп.; 9526 грн. 00 коп, з якої за спірним договором сума сплаченої орендної плати складає 3234 грн. 82 коп.; 19087 грн. 72 коп., з якої за спірним договором віднесена сума 3481 грн. 66 коп. Також відповідач просив застосувати строк позовної давності в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2009 по 31.08.2010 та стягнення пені за період з 01.04.2009 по 30.09.2009.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в:

Рішенням Луганської міської ради від 23.04.2004 № 20/103 було вирішено передати Закритому акціонерному товариству "Доля-Схід" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,0625 га під будівництво та розміщення прибудови, яка буде використовуватися під розміщення торговельно-побутового комплексу, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтська (на перехресті з вулицею Оборонна).

На виконання вказаного рішення між Луганською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Доля-Схід", яке в подальшому було перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Доля-Схід", було укладено договір оренди землі від 16.06.2004, державна реєстрація 02.07.2004 за № 5059.

Згідно п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 370413 грн. 75 коп.

Відповідно до п.9 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка у вигляді розрахунку про розмір земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до даного договору та є його невід'ємною частиною).

В п.9.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. На момент укладення договору розмір орендної плати складає 9260 грн. 35 коп.

Відповідно до п.10 договору щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,023% несплаченої суми за кожен день прострочення (п.14 договору).

Пунктом 29.1 договору на орендаря покладений обов'язок самостійно обчислювати розмір орендної плати, в тому числі здійснювати індексацію землі.

Згідно довідки про розрахунок розміру земельного податку (річного) № 541 від 03.06.2004 (а.с.15) розмір річного земельного податку за земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтська (на перехресті з вул.Оборонна) площею 0,0625 га складає 3704 грн. 14 коп. Довідкою про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 рік (а.с.19) встановлена нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки з урахуванням функціонального коефіцієнту 2,5 у розмірі 17202798 грн. 73 коп. р./га, а довідкою про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2010 рік (а.с.20) встановлена нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки з урахуванням функціонального коефіцієнту 2,5 у розмірі 18217763 грн. 85 коп. р/га.

Таким чином розмір річної орендної плати з урахуванням вказаної нормативної грошової оцінки землі, розміру земельного податку, площі земельної ділянки та договірного коефіцієнту 2,5, який встановлений рішенням Луганської міської ради від 23.04.2004 №20/103 у 2009 році склав 24639 грн. 42 коп., у 2010 році - 28465 грн. 26 коп.

Відповідач за спірний період - лютий-грудень 2009, січень-грудень 2010 орендну плату в повному обсязі не вніс, за даними позивача заборгованість склала 48290 грн. 53 коп., на яку була нарахована пеня в сумі 290 грн. 44 коп. за період з 01.04.2009 по 30.09.2009, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

05.12.2013 судом була прийнята до розгляду заява позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим суд розглядає позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 40 984 грн. 22 коп. за період з 01.02.2009 по 31.12.2010 та пені в сумі 290 грн. 44 коп. за період з 01.04.2009 по 30.09.2009.

Позивачем були надані заяви від 16.12.2013 про збільшення позовних вимог, за якою позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю в сумі 49955 грн. 67 коп. за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 та пеню в сумі 242 грн. 68 коп. та про зменшення позовних вимог, за якою позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю в сумі 43504 грн. 62 коп. та пеню в сумі 242 грн. 68 коп.

Ухвалою суду від від 17.12.2013 дані заяви до розгляду не прийняті з підстав, визначених в ухвалі ( а.с. 154).

При вирішенні данного спору суд враховує наступне.

В період, за який позивачем заявлено вимоги, правовідносини сторін регулювалися Законом України "Про оренду землі" та Законом України "Про плату за землю".

Відповідно до ст.ст.13, 15 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (редакція чинна на час спірних правовідносин).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи 05.12.2013 представником відповідача було зазначено, що сума орендної плати, сплачена 24.05.2011 у розмірі 19087 грн. 72 коп. була зарахована позивачем на 5 договорів, в той час коли необхідно було зарахувати на чотири згідно уточнюючої декларації від 24.05.2011.

Враховуючи вказані обставини, позивачем було надано суду заяву про зменшення позовних вимог, з урахуванням оплати відповідача, згідно якій заборгованість за період з 01.02.2009 по 31.12.2010 становить 40984 грн. 22 коп.

Вказаний розрахунок був перевірений судом та є обґрунтованим, складеним з урахуванням умов договору оренди землі від 16.06.2004 та зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтська (на перехресті з вулицею Оборонна).

Доводи відповідача, викладені у відзиві, відносно того, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок орендної плати за 2009, 2010 роки із застосуванням нової нормативної грошової оцінки землі проведений без належних правових підстав без внесення відповідних змін до договору оренди землі, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно з п.п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

На підставі рішення Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 відповідачу були видані довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 рік (а.с.19) та на 2010 рік (а.с.20), якими встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням функціонального коефіцієнту 2,5 у розмірах 17202798 грн. 73 коп. р./га та 18217763 грн. 85 коп. р/га відповідно, які відповідачем були отримані

Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю", який діяв на момент укладення договору оренди землі від 16.06.2004, було визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Частиною 1 ст.7 вказаного Закону було передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Таким чином, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, автоматично змінюється і розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Дана правова позиція викладена в постановах Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.08.2013 у справі №3-21гс13, від 03.12.2013 у справі № 3-34гс13 і відповідно до приписів ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Крім того, відповідно до п.29.1 договору оренди землі орендар зобов'язаний самостійно обчислювати розмір орендної плати, в тому числі здійснювати індексацію землі.

Суд також приймає до уваги пояснення відповідача від 05.12.2013 №07-12/13, в яких він зазначив, що за 2009 рік задекларував річну орендну плату за спірну земельну ділянку - 26879 грн. 37 коп. (податкова декларація додається, а.с. 126), тобто саме таку, яку визначив позивач у позовній заяві.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати за землю за період за період з 01.02.2009 по 31.12.2010 в сумі 40984 грн. 22 коп.

Заявою № 02-10/13 від 23.10.2013 (а.с.23-24) відповідач просив суд застосувати до вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.02.2009 по 31.08.2010 позовну давність.

В п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів» зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Судом встановлено, що невнесенням орендної плати в визначеному позивачем розмірі, порушуються права позивача. Отже суд приймає до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності.

В ст. 256 Цивільного кодексу України дається визначення позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В п.12 договору оренди землі від 16.06.2004 сторони передбачили, що орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином сторони в п.12 договору від 16.06.2004 визначили конкретний строк виконання зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачені наслідки спливу строку позовної давності, зокрема, ч.3 та ч.4 визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивач 10.10.2013 року звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості за період з 01.02.2009 по 31.12.2010, таким чином в межах трирічного строку позовної давності знаходиться сума орендної плати, яка обрахована за період з 01.09.2010 по 31.12.2010. Такий період суд застосовує згідно нормам цивільного кодексу, незважаючи на те, що відповідач просив застосувати строк позовної давності по 30.09.2010, оскільки ст.ст. 253, 267 Цивільного кодексу України не вимагаю.ть вказання конкретного строку позовної давності особою, яка заявила про його застосування. Цей строк існує в силу закону і може бути застосований тільки в межах, визначених законом.

Зважаючи на заяву відповідача № 02-10/13 про застосування позовної давності, враховуючи, що позивачем вказаний період заборгованості з лютого 2009 року по 31.12. 2010 року, суд вважає необхідним застосувати до вимоги про стягнення заборгованості за період з лютого 2009 року по 01.09.2010 року позовну давність та відмовити у позові в цій частині.

Доводи позивача, викладені у клопотанні б/н, б/д, отримане судом 14.11.2013 (а.с.67-68), відносно поважності причин пропуску строку позовної давності, а саме оскарження відповідачем у 2009 та 2010 роках в порядку адміністративного судочинства довідок про розмір нормативної грошової оцінки, суд вважає необґрунтованим, враховуючи наступне.

Частиною 5 ст.267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до абзацу 4 п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Оскарження відповідачем у 2009 та 2010 роках довідок про розмір нормативної грошової оцінки землі стосовно спірної земельної ділянки не перешкоджало позивачу звернутись до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у визначеному цими довідками розмірі і обставини оскарження цих довідок могли стати підставою для зупинення провадження у господарській справі.

Також позивачем не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження інших обставин, які б унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання ним позову, а звернення відповідача до Ленінського районного суду з адміністративним позовом у справі № 2а-95/13/1213 не позбавляло позивача права і ніяким чином не перешкоджало поданню позову про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 16.06.2004.

Суд визначив суму боргу з орендної плати, яка полягає стягненню з відповідача, наступним чином.

За вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 щомісячна орендна плата за розрахунком позивача складає 2372 грн. 11 коп. За вересень 2010 орендна плата згідно п. 12 договору повинна бути внесена до 31.10.2013; послідовність наступних платежів повинна здійснюватись у листопаді, грудні та січні 2011р. Отже в межах позовної давності знаходяться суми орендної плати за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010, що складає 9488 грн. 44 коп.

Всі платежі, які здійснив відповідач, зараховуються згідно його пояснень та наданих документів на погашення заборгованості за період січень-грудень 2009; з урахуванням, що нарахована за цей період сума орендної плати складає 38957 грн. 86 коп., а зазначена позивачем переплата станом на 01.02.2009 складає 173 грн. 70 коп., ніякі платежі та переплати в погашення заборгованості з орендної плати в період з вересня по грудень 2010 не враховуються, що сторонами не заперечується.

Враховуючи викладене, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, є заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості з орендної плати за землю за період з вересня 2010 року по грудень 2010 року включно в розмірі 9488 грн. 44 коп.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У п.14 договору сторони домовились, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,023% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за період з 01.04.2009 по 30.09.2009 у сумі 290 грн. 44 коп. (відповідно до заяви б/н від 05.12.2013, а.с.135-136).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст.266 Цивільного кодексу України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідачем, враховуючи приписи ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, заявлено про застосування до вимоги про стягнення пені позовної давності, тому у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 290 грн. 44 коп. позивачу слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі боргу 9488 грн. 44 коп. В задоволенні вимог позову про стягнення суми боргу 31495 грн. 78 коп. та пені в сумі 290 грн. 44 коп. слід відмовити.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов Луганської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Доля-Схід" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 40984 грн. 22 коп., пені в сумі 290 грн. 44 коп. на підставі договору оренди землі від 16.06.2004, державна реєстрація від 02.07.2004 № 5059 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Доля-Схід" , вул.Шевченка В.В., б.18-а, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24194339, на користь Луганської міської ради , вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, заборгованість з орендної плати за землю в сумі 9488 грн. 44 коп., судовий збір в сумі 336 грн. 03 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні вимог позову про стягнення боргу 31495 грн. 78 коп. та пені в сумі 290 грн. 44 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.2013.

Суддя Семендяєва І.В.