Постанова

від 24.12.2013 по справі 914/3813/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа № 914/3813/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желік М.Б.

Кузь В.Л.

при секретарі Кришталь М.

за участю представників:

від позивача - Зазуляк А.М - представник., Красноперов Р.В. - директор,

від відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КНП", м.Львів б/н від 21.11.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 12.11.2013 року

у справі №914/3813/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Неостиль", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КНП", м.Львів

про стягнення 131 903,05грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівьскої області від 12.11.2013 року у справі №914/3813/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Неостиль", м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "КНП", м.Львів про стягнення 131 903,05грн. задоволено повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "КНП", м.Львів, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівьської області від 12.11.2013 року у справі №914/3813/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Неостиль", м.Львів про стягнення 131 903,05грн. відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт, посилаються на те, що вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та їх недоведеності. Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції не встановлено моменту виникнення у відповідача обов'язку по оплаті поставленого товару за договором поставки №01/03 від 01.03.2013р., що спричинило невірне нарахування штрафних санкцій, а саме 3% річних та пені, які стягнуто з відповідача за період з 30.03.2013р. по 30.09.2013р. та невірного застосування ст.ст.530,625 Цивільного кодексу України.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 17.12.2013р., зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта щодо невірного встановлення моменту виникнення у останнього обов'язку по оплаті за поставлений товар не відповідають вимогам закону, оскільки п.6.1 договору поставки передбачено обов'язок покупця (апелянта) сплачувати вартість поставленого товару по факту поставки, або в порядку 100% передоплати, тому, на думку позивача ним було вірно визначено дату виникнення зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, а саме - у день його отримання, що підтверджується відповідними видатковими накладними, і відповідно вірно нараховано пеню та 3% річних, тому просить суд залишити рішення господарського суду Львівської області від 12.11.2013р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили доводи апелянта, при цьому наводили доводи аналогічні, викладеним у своєму відзиві на апеляційну скаргу, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, на адресу останнього було скеровано рекомендовані листи, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 18.12.2013 року.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КНП", м.Львів б/н від 21.11.2013 року без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01 березня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Неостиль", м.Львів та Товариством з обмеженою відповідальністю "КНП", м.Львів укладено Договір поставки №01/03.

На виконання умов цього договору позивач на підставі видаткових накладних №99 від 29 березня 2013р., №110 від 12 квітня 2013р., №116 від 12 квітня 2013р., №122, № 123 від 16 квітня 2013р., №137 від 18 квітня 2013р., №195 від 13 травня 2013р., №245 від 20 травня 2013р., №283 від 27 травня 2013р., №307 від 29 травня 2013р. поставив відповідачу продукцію на суму 347 236,43грн. Факт поставки продукції по наявних у матеріалах справи видаткових накладних на підставі Договору №01/03 від 01.03.2013р. підтверджується також підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 01.08.2013р.

За отриману продукцію відповідач розрахувався частково, сплативши відповідно до наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку 225 436,43грн. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимоги ухвал суду не подані докази, які б свідчили про сплату решти 121 800грн. вартості поставленого товару, або спростовували позовні вимоги в частині стягнення вищевказаної суми заборгованості.

Згідно з п.6.1. Договору поставки №01/03 розрахунки за кожну партію товару, що підлягає поставці, здійснюються відповідачем в порядку передоплати або оплати по факту поставки, 100% вартості кожної партії товару.

Претензію позивача від 23.09.2013р. відповідач залишив без відповіді та задоволення. Відтак, 121 800 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивачем на підставі п.п.10.2. договору та ст.625 ЦК України обґрунтовано заявлено до стягнення 8 316,97грн. пені та 1 786,08грн. трьох процентів річних за період прострочення оплати з 30.03.2013р. по 30.09.2013р. включно.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Львівської області дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки вони є обґрунтованими та доведеними позивачем в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КНП", м.Львів б/н від 21.11.2013 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 12.11.2013 року у справі №914/3813/13залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Повний текст постанови виготовлений 26.12.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Кузь В.Л.