Ухвала

від 17.12.2013 по справі 826/10562/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10562/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН ІНЖІНІРІНГ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН ІНЖІНІРІНГ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ЛАН ІНЖІНІРІНГ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати незаконним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0000442201 від 21.06.2013, винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, яким нараховано грошове зобов'язання щодо сплати податку на прибуток на суму 18 883,00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три грн. 00 коп.) та суму штрафних санкцій в розмірі 4 720,75 гривень; визнати незаконним та скасувати податкове-повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000432201 від 21.06.2013, винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, яким донараховано грошове зобов'язання сплати податку на додану вартість на суму 17 984,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.), та суму штрафних санкцій в розмірі 4 496, 00 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2013 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013 №0000442201 в частині основного платежу в сумі 12 250грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 062,50грн., всього в сумі 15 312, 50грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013 №0000432201 в частині основного платежу в сумі 11 666, 67грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 916, 67грн., всього в сумі 14 583, 34грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням сторони звернулись із апеляційними скаргами, в яких позивач просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю; відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі повідомлення від 01.06.2013 №167/10/22-20 та наказу від 01.06.2013 №1642, виданих ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок окремих галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб Бондарчук Анною Степанівною, згідно з п.п 75.1.2, п. 75.1, ст. 75, п. 9.1, п. 79.2, ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЛАН ІНЖІНІРІНГ» (код за ЄДРПОУ 32911952) з питань перевірки вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Тесей ЛТД» (код ЄДРПОУ 37818657) за період з 01.09.2012 по 31.10.2012р; TOB «Онікс Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 37817014) за період з 01.02.2012 по 31.03.2012.

За результатами перевірки було складено акт від 07.06.2012 №386/1-22-20-32911952, яким зафіксовано порушення позивачем:

- п.п 14.1.27. п.138.2. ст. 138 пп. 139.1.9. п.139.1. ст.139, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 18 883,0 грн., в тому числі по періодах: за 1 квартал 2012 року у сумі 6 633,0 грн; за 2-3 квартал 2012 року у сумі 1750,0 грн.; за 2-4 квартал 2012 року у сумі 10 500,0 грн.

- п.198.1, п.198.6 ст.198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого TOB «Лан Інжінірінг» занижено значення податку на додану вартість за період з 01.02.2012 по 31.10.2012 на загальну суму 17984,0 грн., в тому числі по періодах: у лютому 2012 року в розмірі 5487,0 грн.; у березні 2012 року в розмірі 830,0 грн.; у вересні 2012 року в розмірі 1667,0 грн.; у жовтні 2012 року в розмірі 10 000,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 21.06.2013:

- 0000442201, яким позивачу за порушення п.185.1, 188.1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 23 603,75грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 18 883 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4 720, 75грн.;

- 0000422201, яким позивачу за порушення п.198.1, 198.6, 201.4 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 22 480 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 17 984 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4496грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем частково доведено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат, що є підставою для часткового визнання оскаржуваних повідомлень-рішень протиправними.

Позивач у своїй скарзі зазначає, що відповідачем зроблено неправомірні висновки щодо нікчемності взаємовідносин позивача з TOB «Тесей ЛТД» та TOB «Онікс Компані ЛТД», оскільки податковий кредит та валові витрати сформовано на підставі належним чином оформлених первинних документів, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим мають бути скасовані.

ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 03.09.2012 між позивачем та ТОВ «Тесей ЛТД» укладено договір №03/09 купівлі продажу будівельних матеріалів.

На підтвердження фактичності виконання ТОВ «Тесей ЛТД» взятих на себе зобов'язань, позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії видаткових накладних №РН-00141 від 03.10.2012, №РН-00172 від 16.10.2012, №РН-00112 від 21.09.2012; податкових накладних №60 від 02.10.2012, №470 від 15.10.2012, №601 від 20.09.2012, на підставі яких ТОВ «ЛАН ІНЖІНІРИНГ» віднесено до витрат суму у розмірі 58333,33грн. та до податкового кредиту суму в розмірі 11666,67грн.

Позивачем проведено оплату придбаного у ТОВ «Тесей ЛТД» товару, що підтверджується банківськими виписками за період з 19.09.2012 по 19.12.2012.

Крім того, 18.09.2012 між позивачем та ТОВ «Льдинка» укладено договір №7-18/09-2012, предметом якого є виконання ТОВ «ЛАН ІНЖІНІРИНГ» будівельних робіт згідно переліку, що вказані в даному договорі. Аналіз змісту та обсягу господарських операції між позивачем та спірним контрагентом ТОВ «Тесей ЛТД», а також між позивачем та ТОВ «Льдинка», шляхом співставлення видаткових накладних, виписаних ТОВ «Тесей ЛТД» та акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012, підписаним між позивачем та ТОВ «Льдинка», дає змоги прийти до висновку, що будівельні матеріали, придбані позивачем у ТОВ «Тесей ЛТД», були в подальшому ним використані для належного виконання робіт по договору №7-18/09-2012, що відповідачем не спростовувалось.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем надано належним чином оформленні первинні документи, що свідчить про правомірність формування податкового кредиту в сумі 11 666, 67грн. та витрат в сумі 58 333,33грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Тесей ЛТД».

В свою чергу, колегія суддів вважає формування позивачем податкового кредиту в сумі 6 317,33грн. та витрат в сумі 31 586,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» неправомірним, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності формування зазначених показників податкової звітності позивачем до матеріалів справи долучено:

Договір №АП-19/09 від 19.09.2011, акти надання послуг від 01.02.2012, від 01.03.2012; податкові накладні №50 від 01.02.2012, №80 від 01.03.2012 та банківські виписки на перерахування коштів.

Згідно вказаних документів, ТОВ «Онікс Компані ЛТД» позивачу було надано агентські (не ексклюзивні) послуги.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем не надано додаткових документів (окрім вищевказаних актів надання послуг, податкових накладних та банківських виписок), що можуть підтвердити зміст та обсяг наданих ТОВ «Онікс Компані ЛТД» агентських послуг, як то доказів знайдення потенційних покупців/їх пошуку, доказів оповіщення потенційних покупців про переваги послуг Замовника, організації зустрічей між потенційними покупцями і Замовниками.

Не було також надано позивачем і опосередкованих доказів, що могли б підтвердити обставини отримання ТОВ «Лан Інжініринг» від ТОВ «Онікс Компані ЛТД» певних агентських послуг.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10 наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договору, укладеного з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнані недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсним судом не вимагається.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не підтверджено правомірності формування податкового кредиту в сумі 6 317, 33грн. та витрат в сумі 31 586,67 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Онікс Компані ЛТД».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтами не надано до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН ІНЖІНІРІНГ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.