КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15987/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
19 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Закон» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Ліга Закон» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо винесення наказу від 30.09.2013 №857 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН»; скасувати наказ від 30.09.2013 №857 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН»; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0005942201 та №0005952201.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2013 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі від 30.09.2013 №857 «Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» (код ЄДРПОУ 3526291)» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Лінктехсервіс» (код ЄДРПОУ 35256291), ТОВ «Лета» (код ЄДРПОУ 36589695), АК «Афіна» (код ЄДРПОУ 21711231), ПП «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017), ТОВ «Данис-Трейд» (код ЄДРПОУ 34861191), ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (код ЄДРПОУ 37761983), ТОВ «Автохімзв'язок» (код ЄДРПОУ 36424002), ТОВ «Криус» (код ЄДРПОУ 32376343), ТОВ «Лані стер Сервіс 2012» (код ЄДРПОУ 37317591), ТОВ «Рогава Рент» (код ЄДРПОУ 37317586), ТОВ «Бері.Мор» (код ЄДРПОУ 37505972), ТОВ «Едветайзинг-Експерт» (код ЄДРПОУ 35195412) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 14.10.2013 №1301/22-01/35256291 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» (код ЄДРПОУ 3526291) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Лінктехсервіс» (код ЄДРПОУ 35256291), ТОВ «Лета» (код ЄДРПОУ 36589695), АК «Афіна» (код ЄДРПОУ 21711231), ПП «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017), ТОВ «Данис-Трейд» (код ЄДРПОУ 34861191), ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (код ЄДРПОУ 37761983), ТОВ «Автохімзв'язок» (код ЄДРПОУ 36424002), ТОВ «Криус» (код ЄДРПОУ 32376343), ТОВ «Ланістер Сервіс 2012» (код ЄДРПОУ 37317591), ТОВ «Рогава Рент» (код ЄДРПОУ 37317586), ТОВ «Бері.Мор» (код ЄДРПОУ 37505972), ТОВ «Едветайзинг-Експерт» (код ЄДРПОУ 35195412) за період з 01.01.10 по 31.12.2012», яким встановлено порушення позивачем:
- 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного формування витрат та заниження податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Лета», АК «Афіна», ПП «Женевьєва», ТОВ «Данис-Трейд», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Автохімзв'язок», ТОВ «Криус», ТОВ «Ланістер Сервіс 2012», ТОВ «Рогава Рент», ТОВ «Бері.Мор» та ТОВ «Едветайзинг-Експерт» на загальну суму 5 067 692,00 грн.;
- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження вказаного податку по взаємовідносинам із ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Лета», АК «Афіна», ПП «Женевьєва», ТОВ «Данис-Трейд», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Автохімзв'язок», ТОВ «Криус», ТОВ «Ланістер Сервіс 2012», ТОВ «Рогава Рент», ТОВ «Бері.Мор» та ТОВ «Едветайзинг-Експерт».
На підставі акту перевірки відповідачем 25.10.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0005942201, згідно якого за порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5 878 874, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 5 067 692,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 810 182,00 грн.;
- №0005952201, згідно якого за порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7 012 606, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 4 675070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 337 536,00 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, то господарські операції є реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Лета», АК «Афіна», ПП «Женевьєва», ТОВ «Данис-Трейд», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Автохімзв'язок», ТОВ «Криус», ТОВ «Ланістер Сервіс 2012», ТОВ «Рогава Рент», ТОВ «Бері.Мор» та ТОВ «Едветайзинг-Експерт», за результатами яких позивачем відповідні суми грошових коштів включено до податкового кредиту та валових витрат.
Відповідно до умов договору від 01.09.2011 №34/6/11/ЛЗ, укладеного між позивачем та ТОВ «Данис-Трейд», останнє зобов'язується надавати послуги по перевірці на автентичність оригіналам нормативно-правових актів електронних текстів нормативно-правових актів, наданих засобами електронного зв'язку.
Згідно заявок на надання послуг, актів здачі-прийняття робіт ,податкових накладних, витягів зі звітів до актів виконаних робіт, за період вересень 2011 року - червень 2012 року ТОВ «Данис-Трейд» надало обумовлені договором послуги на загальну суму 11 524 848,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 920 808, 00 грн.
Відповідно до договору від 01.10.2011 №38/6/11/ЛЗ, укладеного між позивачем та ПП «Женевьєва», останнє зобов'язується надавати послуги по перевірці на автентичність оригіналам нормативно-правових актів електронних текстів нормативно-правових актів, наданих засобами електронного зв'язку.
Згідно заявок на надання послуг, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, витягів зі звітів до актів виконаних робіт, за період січень-травень 2012 року ПП «Женевьєва» надало обумовлені договором послуги на загальну суму 3 896 880,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 649 480, 00 грн.
Згідно договору від 01.12.2011 №04/11-1, укладеного між ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» (замовник) та АК «Афіна» (виконавець), виконавець надає послуги з юридичного обслуговування замовника.
На виконання умов договору виконавцем протягом січня 2012 року надано юридичні послуги відповідно до акта здачі-приймання наданих послуг та податкової накладної на загальну суму 34 482,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 5 747,00 грн.
Відповідно до договору від 27.01.2012 №4/1/12, укладеного між ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» (замовник) та АК «Афіна» (виконавець), виконавець надає юридичні послуги, пов'язані зі спеціальною обробкою текстів нормативно-правових актів.
На виконання умов договору виконавцем протягом січня 2012 року надано обумовлені договором послуги відповідно до акта здачі-приймання наданих послуг та податкової накладної на загальну суму 831 400, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 138 566,00 грн.
Згідно договору від 27.01.2012 №5/1/12/ЛЗ, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ «Лета» (виконавець), виконавець зобов'язується надавати послуги, пов'язані зі спеціальною обробкою текстів судових рішень відповідно до регламенту.
Як підтверджують акт здачі-приймання наданих послу, податкові накладні, витяги зі звітів до актів виконаних робіт та регламент, виконавець у січні 2012 року надав обумовлені договором послуги на загальну суму 541 600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 90 266,67 грн.
На підставі договору від 22.06.2012 №22/6/12, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (виконавець), останній зобов'язується надати консультації з питань комерційної діяльності та управління на тему формування ключових показників оцінки ефективності підприємства для використання консультацій замовником у власній господарській діяльності.
Згідно актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних тексту розробленої концепції за червень 2012 року ТОВ «Харківторг Люкс 2011» надало обумовлені договором послуги на загальну суму 1 500 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 250 000,00 грн.
На підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2011 №43/1/11/ЛЗ ТОВ «Едвентайзинг-Експерт» за період липень 2011 року поставило позивачу товар (канцелярське приладдя, папір та ін.), на загальну суму 1 200 575,06 грн., у тому числі податок на додану вартість - 200 095,84 грн., що підтверджується відповідними рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними.
На підставі договору купівлі-продажу від 01.01.2012 №8 ТОВ «Лінктехсервіс» за період січень-червень 2012 року поставило позивачу товар (папір), на загальну суму 7 755 714,56 грн., у тому числі податок на додану вартість - 459 285,76 грн., що підтверджується відповідними рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.
На підставі рахунку-фактури, акта здачі-прийняття робіт, податкової накладної ТОВ "Бонак" (що раніше називалось ТОВ "Рогава Рент") виготовило для позивача відеоматеріали презентації нових продуктів ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" на загальну суму 47 982,48 грн., у тому числі податок на додану вартість - 7 997,08 грн.
Згідно рахунку-фактури, видаткової, прибуткової та податкової накладної ТОВ «Бонак» поставило для позивача програмне забезпечення Office Home and Busine 2010 32-bit на загальну суму 10 854,22 грн. ,у тому числі податок на додану вартість - 1 809,00 грн.
Згідно субліцензійного договору від 01.03.2011 №8 ТОВ «Бонак» надано дозвіл (субліцензію) ТОВ «ЛІГА АКОН» на використання об'єктів авторських прав, які складають єдиний і технологічно пов'язаний програмний комплекс, призначений для програмного забезпечення функціонування інтернет-продукту «Правовий портал ЛІГА:ЗАКОН», що підтверджується актом використання об'єктів авторського права від 30 .09.2011, податковою накладною на загальну суму 150, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 25, 00 грн.
Відповідно до договору суборенди нежилого приміщення від 01.03.2011 №8/1/11/БН , укладеного між позивачем та ТОВ «Бонак» ,позивач прийняв у користування нежиле приміщення загальною площею 2 616, 81 м.кв. за адресою: м. Київ, вул. Шамрило, 23.
За період вересень-жовтень 2011 року ТОВ «Бонак» надано послуги з оренди приміщення на загальну суму 792 893, 44 грн., у тому числі податок на додану вартість - 132 148,90 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг та податковим накладними.
На підставі договору поставки від 16.02.2011 №6/2 ТОВ «Бонак» у вересні 2011 поставило позивачу товар (картриджі, папір, побутова хімія тощо) на загальну суму 2 084 000,00 грн., у том у числі податок на додану вартість - 347 333,30 грн., що підтверджується відповідними рахунками, видатковими, прибутковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними.
Відповідно до договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.02.2011 №27/1//11СБ ТОВ «САБО» (що раніше називалось ТОВ «Ланістер Сервіс») у жовтні надало послуги з перевезення вантажу на загальну суму 120 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 20 000,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання послуг, податковою накладною, товарно-транспортною накладною.
Крім того, згідно рахунку-фактури, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних у жовтні 2011 року ТОВ «САБО» поставило позивачу товар (папір, канцелярське приладдя тощо) на загальну суму 1 206 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 201 000,00 грн.
Згідно рахунку-фактури, видаткових, прибуткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних у листопаді 2011 року ТОВ «Автохімзв'язок» поставило позивачу товар (папір, канцелярське приладдя) на загальну суму 605 429,76 грн., у тому числі податок на додану вартість - 100 904,96 грн.
Відповідно до видаткових, прибуткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних ТОВ «Криус» поставило для ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» товар (папір, канцелярське приладдя тощо) на загальну суму 1 203 598,64 грн., у тому числі податок на додану вартість - 200 599,77 грн.
Оплата за поставлені товари та послуги здійснювалась позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями відповідних виписок банку.
Господарські операції між ТОВ «Бері.Мор» та позивачем судом не досліджувались, оскільки порушень відносно ТОВ «Бері.Мор» в акті перевірки не встановлено.
На підтвердження реальності господарських операцій та мети використання придбаних товарів та послуг у господарській діяльності позивач надав суду копії наступних документів: господарських договорів та додаткових угод до них, специфікацій, регламентів на виконання робіт, актів здачі-прийняття робіт, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних; копії господарських договорів про абонентське обслуговування, укладених із третіми особами; копії посадових інструкції працівників, накладних на передачу матеріалів у виробництво, витяг зі штатного розпису, копії інструкцій щодо продуктів «ЛІГА ЗАКОН»; копії актів введення в експлуатацію та виписок банку; скріншоти системи «ЛІГА ЗАКОН».
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником ( заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Пунктом 79.2. ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно п. 1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 № 213, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.
Відповідно п.п. 2.3 п. 2 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу. Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом І цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.
У листі ДПА України від 27.04.2011 № 11892/7/23-4017/345 зазначено, що по-перше, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, по-друге, обов'язковою умовою здійснення позапланової невиїзної перевірки є прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України, в якому зазначаються підстави для проведення перевірки, дата її початку та тривалість.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи не підтверджується факт вручення позивачу запиту про надання інформації, а тому останній був позбавлений можливості надати пояснення з документами до початку перевірки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно прийнято наказ № 875 від 01.10.2013, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо винесення наказу від 30.09.2013 №857 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» та скасування наказу від 30.09.2013 №857 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Щодо позовної вимоги ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2013 №0005942201 та №0005952201 колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).
Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду першої інстанції належним чином оформлені документи первинного обліку, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає позивачу право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з контрагентами.
Посилання апелянта на порушення контрагентами вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача.
У довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Крім того, згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.
Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості оскаржуваного договору на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Колегія суддів зазначає, що укладені між позивачем та контрагентами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а тому доводи відповідача про їх нікчемність є безпідставними, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Лета», АК «Афіна», ПП «Женевьєва», ТОВ «Данис-Трейд», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Автохімзв'язок», ТОВ «Криус», ТОВ «Ланістер Сервіс 2012», ТОВ «Рогава Рент», ТОВ «Бері.Мор» та ТОВ «Едветайзинг-Експерт», а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.10.2013 №0005942201 та №0005952201 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2013 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 23.12.2013.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2013 |
Оприлюднено | 30.12.2013 |
Номер документу | 36405447 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні