Ухвала

від 17.07.2014 по справі 826/15987/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2014 р. м. Київ К/800/19970/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Блажівської Н.Є.,

Юрченко В.П.,

секретар: Бовкун В.В.,

за участю представників: Державної податкової інспекції у Шевченківському районні Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - Тюшкевич С.І., Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Закон» - Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районні Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Закон» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною дії ДПІ щодо наказу ДПІ № 857 від 30.09.2013 року (далі - Наказ № 857) про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки та скасування зазначеного наказу; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0005942201 від 25.10.2013 року (далі - ППР № 0005942201) щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток та № 0005952201 від 25.10.2013 року (далі - ППР № 0005952201) щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

7 листопада 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, позов задоволений.

Дії ДПІ щодо винесення Наказу № 857 визнанні протиправними; Наказ № 857 скасований; ППР № 0005942201 та № 0005952201 від 25.10.2013 року визнанні протиправними та скасовані.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що реальність виконання господарських операцій підтверджується необхідними первинними документами, що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання.

ДПІ звернулося з касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2013 року ДПІ видала Наказ № 857 щодо здійснення документальної позапланової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за взаємовідносинами з ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Лета», АК «Афіна», ПП «Женевьєва», ТОВ «Данис-Трейд», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Автохімзв'язок», ТОВ «Криус», ТОВ «Лані стер Сервіс 2012», ТОВ «Рогава Рент», ТОВ «Бері.Мор», ТОВ «Едветайзинг-Експерт» за період з 1.01.2010 року до 31.12.2012 року, за наслідками якої 14.10.2013 року був складений акт перевірки.

Відповідно до зазначеного акту Товариством були порушенні вимоги підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 , пункту 137.1 ст. 137 , пунктів 138.2, 138.4 ст. 138 , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного формування витрат та заниження податку на прибуток у зв'язку з взаємовідносинами з ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Лета», АК «Афіна», ПП «Женевьєва», ТОВ «Данис-Трейд», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Автохімзв'язок», ТОВ «Криус», ТОВ «Ланістер Сервіс 2012», ТОВ «Рогава Рент», ТОВ «Бері.Мор» та ТОВ «Едветайзинг-Експерт» на загальну суму 5 067 692,00 грн. та підпункт 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 , пунктів 198.2, 198.3 , 198.6 ст. 198 , пункту 200.1 ст. 200 , пунктів 201.4, 201.6 , 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження вказаного податку за взаємовідносинами із ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Лета», АК «Афіна», ПП «Женевьєва», ТОВ «Данис-Трейд», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Автохімзв'язок», ТОВ «Криус», ТОВ «Ланістер Сервіс 2012», ТОВ «Рогава Рент», ТОВ «Бері.Мор» та ТОВ «Едветайзинг-Експерт».

25 жовтня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення №0005942201, згідно яких за порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 , пункту 137.1 статті 137 , пунктів 138.2, 138.4 статті 138 , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України Товариству була збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5 878 874, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 5 067 692,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 810 182,00 грн. та № 0005952201, згідно якого за порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 , пунктів 198.2, 198.3 , 198.6 статті 198 , пункту 200.1 статті 200 , пунктів 201.4, 201.6 , 201.8 статті 201 Податкового кодексу України Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7 012 606, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 4 675070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 337 536,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручена під розписку копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що ДПІ не мала правових підстав для прийняття спірного наказу та здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, оскільки ДПІ не довела обставин, які б свідчили про наявність підстав для здійснення зазначеної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України .

Щодо позовної вимоги Товариства про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2013 №0005942201 та №0005952201 необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» .

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року , первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 зазначеного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети використання придбаних товарів та послуг у господарській діяльності Товариством були надані - господарські договори та додаткові угоди до них; специфікація; регламенти на виконання робіт; акти здачі-прийняття робіт; видаткові накладні; податкові накладні; рахунки-фактури; товарно-транспортні накладні; копії господарських договорів про абонентське обслуговування, укладені із третіми особами; копії посадових інструкцій працівників; накладні на передачу матеріалів у виробництво; витяг із штатного розпису; копії інструкції на товари; копії актів введення в експлуатацію; виписки банку; скріншоти системи Товариства.

Товариство надало належним чином оформлені документи первинного обліку та довело факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту та валових витрат з господарських операцій з контрагентами.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону , або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок і є нікчемним.

Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу , необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Товариством правомірно сформований податковий кредит та валові витрати із взаємовідносин з ТОВ «Лінктехсервіс», ТОВ «Лета», АК «Афіна», ПП «Женевьєва», ТОВ «Данис-Трейд», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Автохімзв'язок», ТОВ «Криус», ТОВ «Ланістер Сервіс 2012», ТОВ «Рогава Рент», ТОВ «Бері.Мор» та ТОВ «Едветайзинг-Експерт». Податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційних скаргах, немає.

Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районні Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Блажівська Н.Є.

Юрченко В.П.