Постанова

від 23.12.2013 по справі 826/16069/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року письмове продження № 826/16069/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» До Третя особа 1) Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві 2) Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіни Миколаївни Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-1) та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіни Миколаївни (далі - відповідач-2), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 5760818 від 11.09.2013 державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни;

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт Енергія» (04070. м. Київ. вул. Іллінська. 16. ідентифікаційний код 31240801) на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення №№ 3, 4, 6. 8, 9, 10 загальною площею 142,7 кв. м., що становлять 61/100 частини від будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 233,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101 (Літера Б).

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна. Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач - 1 проти позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач - 2 позиції щодо заявленого позову не виклав, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Судом, відповідно до ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено до участі Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Представник третьої особи пояснень по суті позову не надав. Просив суд вирішити справу за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання 20.11.2013 представники відповідачів не прибули, хоча були повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» (Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу, згідно якого продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення №№ 3,4,6,8,9,10 загальною площею 142,70 кв.м., що становить 61/100 частини від будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 233,90 кв.м., яка розташована в м.Києві, Столичне шосе № 101 (літера Б).

Так, у п.1.3 вказаного договору зазначено, що нежилі приміщення належать продавцю на підставі свідоцтва про право власності від 06.11.2012 виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 969-В від 06.11.2012.

П.2.1 договору, за домовленістю сторін ціна продажу нежилих приміщень складає 79 260,00 грн., окрім того ПДВ 15 852,00 грн., разом з урахуванням ПДВ 95 112,00 грн.

У п.3.1 вказаного договору зазначено, що покупець зобов'язується сплатити договірну ціну за нежилі приміщення, визначені в п.2.1 даного договору не пізніше 60 календарних днів з дати укладення цього договору тобто до.

Також судом встановлено, що 29.07.2010 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» був укладений іпотечний договір від 29.07.2010, згідно якого останній як іпотекодавець передав Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» як іпотекодержателю нежитловий будинок - комплекс об'єктів по наданню послуг населенню. Право власності на зазначений об'єкт підтверджується, як зазначено в договорі, свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21.09.2009, на підставі постанови Святошинського районного суду м. Києва від 18.06.2009 у справі № 2а-725 та зареєстроване 01.10.2009 Комунальним підприємством Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстровій книзі № 196п-200 за реєстровим № 9690п, та 20.07.2010, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 26763820 від 20.07.2010, реєстраційний номер 31003213 у книзі № 186п-200, номер запису 9690-п. Так у пп. «опис об'єкту нерухомості» даного договору вказано - нежилий будинок - комплекс об'єктів по наданню послуг населенню, загальною площею 30907,7 кв.м. План та характеристика об'єкту нерухомості наведені у технічному паспорті, виданому Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 26.11.2008.

У пп. «адреса об'єкту нерухомості» вказаного договору зазначено - м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. № 101.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, будинок 101. Згідно картки прийому заяви № 5275405, дана заява була зареєстрована у базі даних заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.08.2013 за реєстраційним 15:20:20 за реєстраційним номером 2654503.

В картці прийому заяви № 5275405 наведено перелік документів, які були подані позивачем із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме:

- договір купівлі - продажу, серія та номер : 2235, виданий 21.12.2012, видавник : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2;

- технічний паспорт, серія та номер : б/н, виданий 01.11.2012, видавник : КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

- копія виписки, серія та номер : б/н, виданий 11.04.2013, видавник : Подільська районна в м.Києві державна адміністрація;

- копія статуту, серія та номер : б/н, виданий 11.09.2009, видавник : Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія»;

- копія рішення про відмову, серія та номер : 411180, виданий 15.02.2013, видавник : Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м.Києві;

- копія іпотечного договору, серія та номер : 852, виданий 29.07.2010, видавник : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3;

- довіреність, серія та номер : б/н, виданий 21.08.2013, видавник : Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСоюзконтракт - Енергія»;

- копія ідентифікаційного номера, серія та номер : НОМЕР_1, виданий 02.07.2013, видавник : ДПІ у Печерському районі м.Києва;

- паспорт громадянина України, серія та номер : НОМЕР_2, виданий 15.01.2001, видавник : Павлоградський МВ УМВС України в Дніпропетровській області;

- акт приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер : б/н, виданий 15.01.2013, видавник : Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач розглянув заяву позивача з реєстраційним номером 2654503 та 11.09.2013 прийняв оскаржуване рішення.

11.09.2013 відповідач-2 винесла рішення № 5760818 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Досліджуючи питання правомірності рішення № 2934064 від 06.06.2013, суд встановив, що підставою для відмови позивачу у реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 101, стало те, що заява про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. А також не подані документи, що підтверджують сплату за договором купівлі - продажу, та їх копії, завірені належним чином; не надано копії протоколу про призначення керівника.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 4 зазначеного закону передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.1,2 ст.128 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення в визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі-Закон).

Відповідно до ст.2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно ч.1, 2, 5, 6 ст.3 Закону, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим законом, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека, довірче управління майном.

Згідно ч.1 ст.6 Закону, систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав (п.1,2 ч.1 ст.8 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 703) під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 встановлено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

При цьому, листом Державної реєстраційної служби України № 43-06-15-13 від 07.02.2013 роз'яснено, що законодавством у сфері державної реєстрації прав встановлено необхідність подання копії документів, необхідних для державної реєстрації прав, засвідчених в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що в державному реєстрі іпотек та в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відображені відомості про не погашені обтяження : іпотеку та заборону на нерухоме майно на заявлене майно. Власником якого є попередній набувач :

- тип обтяження - іпотека (реєстраційний номер 10090261), зареєстровано 05.07.2012 11:50:36 реєстратором Приватним нотаріусом ОСОБА_3, Київський міський. У п. «об'єкт обтяження» вказано нежитлова будівля, нежитловий будинок - комплекс об'єктів по наданню послуг населенню, адреса: м. Київ, вул. Столичне шосе, будинок 101. У п. «іпотекодержатель» вказано Публічне акціонерне товариство «Раффайзен Банк Аваль». У п. «іпотекодавець» зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа». П.» розмір основного зобов'язання» зазначено 206583809,97 грн.

- тип обтяження «заборона на нерухоме майно» (реєстраційний номер 10090294), зареєстровано 29.07.2010 20:20:16 за № 10090294 реєстратором Приватним нотаріусом ОСОБА_3, Київський міський. Так у п.» об'єкт обтяження» значиться нежитлова будівля, нежитловий будинок - комплекс об'єктів по наданню послуг населенню, адреса : м. Київ, вул. Столичне шосе, будинок 101. У п. «власник» вказано Товариство з обмеженою відповідальністю « Концерн Європа». У п. «обтяжувач» зазначено Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

З технічного паспорту на нежитловий будинок, що розташований у м. Києві по вул. Столичне шосе (інвентаризаційна справа № 109118/7/367/2005) вбачається, що спочатку даній будівлі було присвоєно адресний номер 101 а, однак згідно розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 286 від 03.04.2009 присвоєно поштову адресу : «Столичне шосе 101». На вказаний об'єкт нерухомості, як зазначалося вище, накладено заборону на нерухоме майно.

Крім того, з матеріалів реєстраційної справи вбачається, що 15.02.2013 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту від 28.01.2013 10:46:59 за реєстраційним 78673 про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, що розташовані у м. Києві, Столичне шосе, будинок, 101 та прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. Тобто, позивач вже звертався до державного реєстратора з аналогічною заявою.

Враховуючи, що позивачем та третьою особою, яка є іпотекодержателем за вищевказаним іпотечним договором не надано документів з яких можливо зробити висновок про відокремлення об'єктів, не можна погодитися з посиланням позивача про те, що реєстрація об'єкту нерухомості відмінна від заставленого майна оскільки в іпотечному договорі вказана єдина адреса нежитлового будинку - комплексу об'єктів по наданню послуг населенню за адресою : м.Київ, Столичне шосе,101.. Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача - 1, що надані на реєстрацію документи не дають змогу встановити, які саме об'єкти та під якими літерами входять до складу нежитлового будинку - комплексу об'єктів по наданню послуг населенню, загальною площею 30907,7 кв.м.

В той же час, як зазначалося вище, в п.1.3. договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 21.12.2012 вказано «нежилі приміщення належать продавцю на підставі свідоцтва про право власності від 06.11.2012 виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 969-В від 06.11.2012». Тобто свідоцтво про право власності видано після укладення іпотечного договору.

Зазначений документ стосовно підстави виникнення права власності, визначає - присвоєння поштової адреси на окремо виділений нерухомий об'єкт. Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Глава 24 Цивільного Кодексу України містить, цілий ряд підстав набуття права власності, але жоден з них не співпадає з присвоєнням поштової адреси. Посилання на будь-які правочини у справі та поясненнях позивача теж відсутні.

Вищезазначене не дає змоги встановити, чи входив об'єкт до складу нежитлового комплексу за єдиною адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101 та перетворювався на окремий об'єкт права власності, або існував окремо до укладання іпотечного договору, як про це заявляє позивач.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону відмовляє у державній реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення № 5760818 від 11.09.2013 в цій частині не відповідає вимогам законодавства.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У той же час позивач довів неправомірність висновків відповідача 2 про необхідність подання документів як доказів, що підтверджують сплату за договором купівлі - продажу та копії протоколу про призначення керівника.

Суд погоджується з доводами позивача, що надання таких документів не передбачено ні Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ні Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.

З матеріалів справи вбачається порушення позивачем пункту договору щодо розрахунків за нежилі приміщення, а саме : в п.3.1 договору купівлі - продажу зазначено, що покупець зобов'язується сплатити продавцю договірну ціну за нежилі приміщення не пізніше 60 календарних днів з дати укладення цього договору тобто до. В той же час, оплату за частину будівлі, трансформаторної підстанції здійснено платіжним дорученням № 290 від 24.05.2013. Однак, зазначена обставина жодним чином не пов'язана з проведенням державної реєстрації права власності на нежиле приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного Реєстру.

Як вбачається із ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами (тобто дані про керівника юридичної особи), або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається із картки прийому заяви № 5275406, серед інших документів, було подано до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт Енергія».

Частина 3 статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначає перелік відомостей, які містяться у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Так, серед іншого, у виписці зазначаються відомості про керівника юридичної особи.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт Енергія» подавало разом із заявою про реєстрацію права власності належний доказ із відомостями про керівника позивача.

Разом з тим встановлення неправомірності цих висновків не дає достатніх підстав для задоволення позовних вимог, а підстави для скасування рішення № 5760818 від 11.09.2013 відсутні.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями статей 69, 70, 71, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій