Ухвала

від 18.11.2014 по справі 826/16069/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року м. Київ К/800/41671/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія», не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз контракт-Енергія» (покупець) 21.12.2012 року уклали договір купівлі-продажу, згідно якого продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення №№ 3, 4, 6, 8, 9, 10 загальною площею 142,70 м 2 , що становить 61/100 частини від будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 233,90 м 2 , яка розташована в м. Києві, Столичне шосе № 101 (літера Б).

Пунктом 1.3 договору купівлі-продажу від 21.12.2012 року визначено, що нежилі приміщення належать продавцю на підставі свідоцтва про право власності від 06.11.2012 року виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06.11.2012 року № 969-В.

Також судом встановлено, що 29.07.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» був укладений іпотечний договір, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» як іпотекодавець передав Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» як іпотекодержателю нежитловий будинок - комплекс об'єктів по наданню послуг населенню. Так у пункті «опис об'єкту нерухомості» даного договору вказано - нежилий будинок - комплекс об'єктів по наданню послуг населенню, загальною площею 30907,7 м 2 .

План та характеристика об'єкту нерухомості наведені у технічному паспорті, виданому Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 26.11.2008 року.

У пункті «адреса об'єкту нерухомості» вказаного договору зазначено - м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. № 101.

23.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» звернулося до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, будинок 101. До заяви позивачем було надано:

- договір купівлі-продажу, серія та номер : 2235, виданий 21.12.2012 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5;

- технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 01.11.2012 року, видавник: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

- копія виписки, серія та номер: б/н, виданий 11.04.2013 року, видавник: Подільська районна в м.Києві державна адміністрація;

- копія статуту, серія та номер: б/н, виданий 11.09.2009 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія»;

- копія рішення про відмову, серія та номер: 411180, виданий 15.02.2013 року, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві;

- копія іпотечного договору, серія та номер: 852, виданий 29.07.2010 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6;

- довіреність, серія та номер: б/н, виданий 21.08.2013 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія»;

- копія ідентифікаційного номера, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 02.07.2013 року, видавник: ДПІ у Печерському районі м. Києва;

- паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 15.01.2001 року, видавник: Павлоградський МВ УМВС України в Дніпропетровській області;

- акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2013 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа».

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М. 11.09.2013 року було прийнято рішення № 5760818 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Підставою для відмови позивачу у реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 101, стало те, що заява про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, а також не подані документи, що підтверджують сплату за договором купівлі-продажу, та їх копії, завірені належним чином; не надано копії протоколу про призначення керівника.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо.

У разі коли виникнення, перехід або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду відбувається одночасно з виникненням, переходом або припиненням у відповідної заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію щодо таких об'єктів.

Відповідно до пункту 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

- обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

- повноважень заявника;

- відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

- наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідності до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Частиною 2 статті 24 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як встановлено судом, в державному реєстрі іпотек та в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відображені відомості про не погашені обтяження: іпотеку та заборону на нерухоме майно. Власником якого є попередній набувач:

- тип обтяження - іпотека (реєстраційний номер 10090261), зареєстровано 05.07.2012 року 11:50:36 реєстратором Приватним нотаріусом ОСОБА_6, Київський міський. Так, у пункті «об'єкт обтяження» вказано нежитлова будівля, нежитловий будинок - комплекс об'єктів по наданню послуг населенню, адреса: м. Київ, вул. Столичне шосе, будинок 101. У пункті «іпотекодержатель» вказано Публічне акціонерне товариство «Раффайзен Банк Аваль». У пункті «іпотекодавець» зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа». У пункті «розмір основного зобов'язання» зазначено 206583809,97 грн.;

- тип обтяження «заборона на нерухоме майно» (реєстраційний номер 10090294), зареєстровано 29.07.2010 року 20:20:16 за № 10090294 реєстратором Приватним нотаріусом ОСОБА_6, Київський міський. Так, у пункті «об'єкт обтяження» значиться нежитлова будівля, нежитловий будинок - комплекс об'єктів по наданню послуг населенню, адреса: м. Київ, вул. Столичне шосе, будинок 101. У пункті «власник» вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа». У пункті «обтяжувач» зазначено Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

З технічного паспорту на нежитловий будинок, що розташований у м. Києві по вул. Столичне шосе (інвентаризаційна справа № 109118/7/367/2005) вбачається, що спочатку даній будівлі було присвоєно адресний номер 101-А, однак згідно розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 03.04.2009 року № 286 присвоєно поштову адресу: «Столичне шосе 101». На вказаний об'єкт нерухомості, як зазначалося вище, накладено заборону на нерухоме майно.

З матеріалів справи не вбачається, чи входив об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, Столичне шосе № 101 (Літера Б) до складу єдиного нежитлового комплексу, розташованого у м. Києві на Столичному шосе № 101, до моменту укладання іпотечного договору, чи він існував окремо.

Оскільки в іпотечному договорі вказана єдина адреса нежитлового будинку - комплексу об'єктів по наданню послуг населенню за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101, а надані позивачем на реєстрацію документи не дають змоги встановити, які саме об'єкти та під якими літерами входять до складу нежитлового будинку - комплексу об'єктів по наданню послуг населенню, загальною площею 30907,7 м 2 та те, що позивачем та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», яке є іпотекодержателем за вищевказаним іпотечним договором, не надано документів з яких можливо зробити висновок про відокремлення об'єктів, не можливо встановити, чи входив об'єкт до складу нежитлового комплексу за єдиною адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101 та перетворювався на окремий об'єкт права власності, або існував окремо до укладання іпотечного договору, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» передало в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» лише частину об'єкту нерухомості під літерою «А» за адресою: м. Київ, Столичне шосе № 101, а за договором купівлі-продажу від 21.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» придбало нерухоме майно за вказаною адресою, однак під літерою «Б», яке, на думку позивача, не перебуває в іпотеці.

Крім того, з матеріалів реєстраційної справи вбачається, що 15.02.2013 державним реєстратором прав на нерухоме майно Зайко І.В. Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту від 28.01.2013 року 10:46:59 за реєстраційним № 78673 про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, що розташовані у м. Києві, Столичне шосе, будинок, 101 та прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. Тобто, позивач вже звертався до державного реєстратора з аналогічною заявою.

Враховуючи, що із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101 Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» звернулося до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві 23.08.2013 року, тобто після державної реєстрації обтяжень, а саме: іпотеки та заборони на нерухоме майно, встановлених щодо спірного об'єкту нерухомого майна, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що рішення державного Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Сипчу К.М. від 11.09.2013 року № 5760818, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, Столичне шосе, будинок 101, прийнято відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» з дотриманням Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що виключає підстави його скасування.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Враховуючи, що вимога про зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення № 3, 4, 6, 8, 9, 10 загальною площею 142,7 м 2 , що становлять 61/100 частини від будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 233,9 м 2 , яка розташована за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101 (Літера Б) є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні даної позовної вимоги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт-Енергія» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз