Ухвала

від 08.07.2014 по справі 826/16069/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16069/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» (далі - позивач, ТОВ «Союзконтракт - Енергія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-1, Реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві), державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчу Крістіни Миколаївни (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.09.2013 року №5760818;

- зобов'язання Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві зареєструвати право власності ТОВ «Союзконтракт - Енергія» на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення №№3,4,6,8,9,10 загальною площею 142,7 кв. м., що становлять 61/100 частини від будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 233,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Київ, Столичне шосе, №101 (Літера Б).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, так як, на його думку, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.07.2010 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «Концерн Європа» було укладено іпотечний договір, предметом якого є об'єкт нерухомості за адресою: м.Київ, Столичне шосе, №101.

21.12.2012 року між ТОВ «Концерн Європа» і ТОВ «Союзконтракт - Енергія» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: м. Київ, Столичне шосе №101 (літера Б).

23.08.2013 року ТОВ «Союзконтракт - Енергія» звернулося до відповідача-1 із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: м.Київ, Столичне шосе №101. До заяви позивачем були додані наступні документи: зазначений вище договір купівлі-продажу, технічний паспорт, копії виписки, статуту, рішення про відмову, вказаний іпотечний договір, довіреність, ідентифікаційний номер, паспорт громадянина України та акт приймання-передачі нерухомого майна.

11.09.2013 року за результатами розгляду перелічених документів відповідачем-2 було прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень №5760818.

Підставою для прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно оскаржуваного рішення стало те, що заява про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням зазначеного нерухомого майна, подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, а також відсутності документів, які б підтверджували сплату коштів покупцем за договором купівлі - продажу від 21.12.2012 року і копій протоколу про призначення керівника.

Спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про іпотеку» (далі - Закон №898-IV), «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон №1952-IV), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 22.06.2011 року №703 (далі - Постанова №703).

Так, відповідно до ст.1 Закону №898-IV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У ст.4 Закону №898-IV закріплено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч.6 ст.3 Закону №898-IV, будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону №898-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека, довірче управління майном.

Ч.1 ст.19 Закону №898-IV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з п.12 Постанови №703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У відповідності з п.1 ч.2 ст.9 Закону №898-IV, державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону відмовляє у державній реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що однією з обставин, яка унеможливлює здійснення державної реєстрації права власності особи на нерухоме майно, є наявність обтяжень щодо цього майна та/або заборона його відчуження.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що в державному реєстрі іпотек та в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відображені відомості про не погашені обтяження, а саме: іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна за адресою: м. Київ, Столичне шосе №101.

Таким чином, з огляду на викладені обставини та з урахуванням наведених законодавчих приписів, колегія суддів вважає, що в даному випадку у відповідача-2 не було правових підстав для здійснення реєстрації за позивачем права власності на вказаний об'єкт нерухомості.

Доводи апелянта стосовно того, що в ТОВ «Концерн Європа» передало в іпотеку лише частину об'єкту нерухомості під літерою «А» за адресою: м. Київ, Столичне шосе №101, а за договором купівлі-продажу від 21.12.2012 року ТОВ «Союзконтракт - Енергія» придбало нерухоме майно за вказаною адресою, однак під літерою «Б», яке, на думку позивача, не перебуває в іпотеці, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки предметом спірної іпотечної угоди є весь об'єкт нерухомості за даною адресою, без виокремлення його частин із відповідними літерними знаками. Крім того, при зверненні до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно ТОВ «Союзконтракт - Енергія» вказало саме адресу: м. Київ, Столичне шосе №101 без зазначення літери «Б».

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, чи входив об'єкт нерухомості за адресою: м. Київ, Столичне шосе №101 (Літера Б) до складу єдиного нежитлового комплексу, розташованого у м. Києві на Столичному шосе №101, до моменту укладання іпотечного договору, чи він існував окремо.

Більш того, з наявних у матеріалах справи доказів взагалі не можливо встановити правовий режим нерухомого майна, про здійснення державної реєстрації якого просить позивач.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що висновки відповідача-2 про необхідність подання документів, підтверджуючих сплату коштів за договором купівлі-продажу та копій протоколу про призначення керівника, суперечать вимогам Закону №898-IV та Постанови №703.

Водночас, зазначені обставини не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.09.2013 року №5760818.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову та приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було у повній мірі досліджено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст.159 КАС України.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Союзконтракт - Енергія» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 14.07.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.