ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2013 р. Справа № 821/4613/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
представника позивача - Верчука В.І.,
представника відповідача - Рябчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Маркет" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Приватна виробничо-комерційна фірма "Маркет" (далі - позивач, ПВКФ "Маркет") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить:
- скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.07.2013 р. № 0005162200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 1124356,50 грн., з яких за основним платежем на 749571 грн., за штрафними санкціями на 374785,50 грн., № 0005172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 1180630,50 грн., з яких за основним платежем на 787087 грн., за штрафними санкціями на 393543,50 грн.;
- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 03.06.2013 р. № 2846/21292863 висновків про визнання відсутності у ПВКФ "Маркет" об"єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям у період березень-грудень 2012 року;
- зобов"язати відповідача вилучити з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податків на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України" інформацію, внесену на підставі акту від 03.06.2013 р. № 2846/21292863 по господарських операціях ТОВ "Юк-Інвест", ПрАТ "Броварське ШБУ № 50", ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", ДП "Херсонський облавтодор", ПуАТ "Севастопольське управління дорожнього будівництва", ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" з контрагентом ПВКФ "Маркет".
Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ у м.Херсоні неправомірно визнала безтоварними операції з придбання товарів (послуг) у ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта", оскільки факт поставки товарів (послуг) підтверджується первинними бухгалтерськими документами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вказавши на те, що висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, а не на аналізі первинних бухгалтерських документів. Збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями-рішеннями проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта". Між тим вчинені правочини з вказаними контрагентами є оспорюваними і визнання їх такими можливо лише в судовому порядку. Відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем було отримано від постачальників податкові накладні, на підставі яких і було сформовано податковий кредит та валові витрати. Висновки відповідача про безтоварність операцій з ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" спростовуються первинними бухгалтерськими документами - податковими та видатковими накладними, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними.
Представник відповідача заперечував проти позову, оскільки ПВКФ "Маркет" протиправно формував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта". За даними відповідача за цими операціями документувались безтоварні поставки товарів, послуг, а бухгалтерські та податкові документи не відображають реально здійснених господарських операцій. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в період з 24.05.2013 р. по 28.05.2013 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПВКФ "Маркет" з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "ВК Віконні системи", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Стард Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка" за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р. та їх відображення у податковій звітності з ПДВ та з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 03.06.2013 р. № 2846/21292863.
У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:
1. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.1 п.138.1 ст.138, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, перевіркою не підтверджено витрати ПВКФ "Маркет", що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування за перевіряємий період, та як наслідок доходи від подальшої реалізації в межах придбання на загальну суму 2772847 грн., у т.ч. за півріччя 2012 року у сумі 554250 грн., три квартали 2012 року у сумі 2099417 грн., 2012 рік у сумі 2772847 грн.;
2. пп.138.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України внаслідок документування ПВКФ "Маркет" витрат по отриманим послугам від ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта", занижено податок на прибуток у загальній сумі 787087 грн., у т.ч. за І квартал 2012 року у сумі 185850 грн., півріччя 2012 року у сумі 349958 грн., три квартали 2012 року у сумі 436990 грн., 2012 рік у сумі 787087 грн.
3. п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Розділу V Податкового кодексу України, у підприємства відсутні об"єкти оподаткування з ПДВ по операціях з придбання товарів та подальшої реалізації в розумінні ст.185 ПК України на загальну суму 554569 грн. по правочинах, здійснених ПВКФ "Маркет" у березні-грудні 2012 року з:
постачальниками: у березні-липні 2012 року - ТОВ "Лігран" на суму ПДВ 562777 грн., у серпні-грудні 2012 року - ТОВ "Шоковіта" на суму ПДВ 741363 грн.,
та покупцями: у травні, липні-жовтні 2012 року - ТОВ "Юк-Інвест", у травні, червні 2012 року - ПрАТ "Броварське ШБУ № 50", у липні 2012 року - ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", у липні, жовтні 2012 року - ДП "Херсонський облавтодор", у серпні 2012 року - ПуАТ "Севастопольське управління дорожнього будівництва";
4. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Розділу V Податкового кодексу України внаслідок документування отриманих послуг від ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта", в результаті чого ПВКФ "Маркет" занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету (ряд.25 декларації) на 749571 грн., у т.ч. за: березень 2012 року у сумі 177000 грн., квітень 2012 року у сумі 78716 грн., травень 2012 року у сумі 28608 грн., червень 2012 року у сумі 48970 грн., вересень 2012 року у сумі 82851 грн., жовтень 2012 року у сумі 185044 грн., листопад 2012 року у сумі 41846 грн., грудень 2012 року у сумі 106536 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2013 р. № 0005162200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 1124356,50 грн., з яких за основним платежем на 749571 грн., за штрафними санкціями на 374785,50 грн., № 0005172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 1180630,50 грн., з яких за основним платежем на 787087 грн., за штрафними санкціями на 393543,50 грн.
Висновки відповідача про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток ґрунтуються на визнанні безтоварними операцій, здійснених позивачем з ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" у 2012 році.
Під час перевірки відповідач встановив, що позивач у березні-липні 2012 року задокументовано отримання товару та послуг від ТОВ "Лігран" на суму 2814067 грн., крім того ПДВ - 562777 грн., а у серпні-грудні 2012 року - від ТОВ "Шоковіта" на суму 6520882 грн., крім того ПДВ - 741363 грн.
З акту перевірки слідує, що ревізором використано акти ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська:
- від 28.12.2012 р. № 7250/224/34656476 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Лігран" під час здійснення господарських відносин з ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 року, ТОВ "Олімп" за вересень 2011 року, ПП "СВ "Гермес" за березень 2011 року, ПВП "Форест" за червень 2011 року, ТОВ "Кафепродакши" за січень 2011 року, ТОВ "Пасіфік" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011 року;
- від 21.12.2012 р. № 7206/229/33421689 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Шоковіта" під час здійснення господарських відносин з БПП "Сура" за вересень 2011 року, ТОВ "Компанія "Хімагросервіс"за листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".
Вказаними актами встановлено, що ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" у перевірених періодах формували податковий кредит від підприємств "податкових ям", відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, а також необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, відповідач зазначає про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32013180000000005 від 15.01.2013 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва з використанням ТОВ "Будівництво та комплектація" за ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами підприємств, в т.ч. ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта".
Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта" фактично є "транзитними" підприємствами та надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту для інших підприємств.
На підставі вказаних висновків відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту та до витрат результатів господарської діяльності за цими операціями.
Виходячи з позицій сторін стосовно формування податкового кредиту та витрат, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Приписами п.135.1 ст.135 ПК України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Положеннями п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктом 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.
Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту та валових витрат необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту та валових витрат; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Судом встановлено, що між ПВКФ "Маркет" та ТОВ "Лігран" 01.03.2012 р. було укладено договори № 143 купівлі-продажу товару (бітум нафтовий дорожній БНД 90/130 та/або БНД 60/90, мазут, пічне паливо) та надання послуг з розігріву, зневоднювання та відвантаження вантажу (бітуму дорожнього марки БНД 60/90, БНД 90/130). На виконання вказаних договорів ТОВ "Лігран" поставило позивачу товар та надало відповідні послуги, що підтверджується видатковими накладними від 16.05.2012 р. № 652, від 30.05.2012 р. № 1264, від 06.06.2012 р. № 350, від 16.07.2012 р. №№ 938, 945, актами виконаних від 19.03.2012 р., від 30.03.2012 р., від 13.04.2012 р., від 30.04.2012 р., від 30.05.2012 р., від 24.06.2012 р., від 31.07.2012 р., податковими накладними від 19.03.2012 р. № 1180, від 30.03.2012 р. № 2106, від 13.04.2012 р. № 735, від 30.04.2012 р. № 1608, від 16.05.2012 р. № 652, від 30.05.2012 р. №№ 1263, 1264, від 06.06.2012 р. № 350, від 24.06.2012 р. № 1330, від 16.07.2012 р. №№ 938, 945, від 31.07.2012 р. № 1852.
Також 01.08.2012 р. між позивачем та ТОВ "Шоковіта" було укладено договори № 156 купівлі-продажу товару (бітум нафтовий дорожній БНД 90/130 та/або БНД 60/90, мазут, пічне паливо) та надання послуг з розігріву, зневоднювання та відвантаження вантажу (бітуму дорожнього марки БНД 60/90, БНД 90/130). На виконання вказаних договорів ТОВ "Шоковіта" поставило позивачу товар та надала відповідні послуги, що підтверджується видатковими накладними від 18.08.2012 р. № 606, від 22.08.2012 р. №№ 738, 739, від 24.09.2012 р. № 1419, від 25.09.2012 р. № 1532, від 26.09.2012 р. № 1572, від 03.10.2012 р. №№ 189, 190, від 31.10.2012 р. № 1678, від 24.11.2012 р. № 1279, актами виконаних робіт від 30.09.2012 р., від 31.10.2012 р., від 30.11.2012 р., від 29.12.2012 р., податковими накладними від 18.08.2012 р. № 606, від 22.08.2012 р. №№ 738, 739, від 24.09.2012 р. № 1419, від 25.09.2012 р. № 1532, від 26.09.2012 р. № 1572, від 30.09.2012 р. № 1923, від 03.10.2012 р. №№ 189, 190, від 31.10.2012 р. №№ 1668, 1678, від 24.11.2012 р. № 1279, від 30.11.2012 р. № 1788, від 29.12.2012 р. № 1863.
Перевезення бітуму здійснено ТОВ "Ріва-Норд", ТОВ "Кремспецавтотранс" згідно товарно-транспортних накладних від 16.05.2012 р., від 30.05.2012 р., від 06.06.2012 р., від 16.07.2012 р., від 18.08.2012 р., від 22.08.2012 р., від 24.09.2012 р., від 25.09.2012 р., від 26.09.2012 р., від 03.10.2012 р., від 31.10.2012 р., від 24.11.2012 р.
Розрахунки між ПВКФ "Маркет" та ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, акт приймання-передачі векселя.
В бухгалтерському обліку позивача придбання товару та послуг від ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" відображено на балансовому рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками в національній валюті".
Отриманий від ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" товар в подальшому був реалізований ПВКФ "Маркет" покупцям - ТОВ "ЮК-Інвест 1982", ПрАТ "Броварське ШБУ № 50", ДП "Севастопольський упрдор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", ДП "Херсонський облавтодор", ПуАТ "Севастопольське управління дорожнього будівництва", про що свідчать долучені до матеріалів справи видаткові та податкові накладні.
В акті перевірки ДПІ у м.Херсоні вказує на наявність первинних документів за перевірений період. Зауважень до первинних документів позивача по операціях з вказаними постачальниками, зокрема, до видаткових та податкових накладних, акт перевірки не містить.
Таким чином, господарські операції між ПВКФ "Маркет" та ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" з приводу поставок товару, надання послуг з розігріву, зневоднення та відвантаження бітуму повністю підтверджено первинними бухгалтерськими документами.
Факт того, що ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" на момент проведення операцій з позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорюється відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.
Також суд зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м.Херсоні повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів (послуг) у ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту та витрат без фактичного отримання від цих контрагентів товарів (послуг). А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак ДПІ у м.Херсоні не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його до відповідальності за такі дії.
Відповідачем у акті перевірки вказується на проведення досудового слідства в рамках кримінального провадження № 32013180000000005 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, яким встановлено, що ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта" фактично є "транзитними" підприємствами та надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту для інших підприємств. Між тим, суд зазначає, що належними та допустимими доказами протиправної діяльності в розумінні ст.70 КАС України є не відомості про відкриття кримінального провадження, а вирок або постанова суду з нереабілітуючих підстав, які відсутні.
Крім посилань на інформацію з актів ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 28.12.2012 р. № 7250/224/34656476, від 21.12.2012 р. № 7206/229/33421689 стосовно результатів перевірок ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів, отримання послуг.
Суд зазначає, що контрагенти позивача - ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" не погоджуючись з висновками, викладеними в актах перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 28.12.2012 р. № 7250/224/34656476, від 21.12.2012 р. № 7206/229/33421689, оскаржили їх до суду, про що свідчать долучені до матеріалів справи судові рішення та вимоги державних виконавців щодо виконання виконавчих листів, винесених на підставі судових рішень, прийнятих за результатами розгляду адміністративних справ.
Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" суд зазначає, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.
Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.
Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з купівлі товарів, отримання послуг у цих постачальників, висновок ДПІ у м.Херсоні про завищення позивачем податкового кредиту та витрат за такими операціями є протиправним.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.
Стосовно висновків ДПІ у м.Херсоні про нікчемність укладених позивачем правочинів із ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта", суд зазначає, що по-перше, договори на поставку позивачу цими постачальниками товарів та послуг за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих договорів недійсними немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність нарахування позивачу грошових зобов"язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Що стосується позовних вимог ПВКФ "Маркет" в частині визнання протиправними дій щодо формування в акті перевірки від 03.06.2013 р. № 2846/21292863 висновків про відсутність об"єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям у період березень-грудень 2012 року, то вони не підлягають задоволення з наступних підстав.
Приписами п.78.8 ст.78 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
У пункті 6 розділу І цього Порядку зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Пунктом 6 розділу ІІ Порядку передбачено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
З наведеного слідує, що акт перевірки є носієм доказової інформації, в якому викладається суб'єктивна думка перевіряючого та його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства, тому висновки інспектора ДПІ у м.Херсоні, що викладені в акті документальної перевірки, не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 2 КАС України визначено, що захисту підлягають порушені або оспорюванні права особи.
Суд вважає, що самі висновки ревізора-інспектора, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов"язання ДПІ у м.Херсоні вилучити з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкового зобов"язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України" інформацію, внесену на підставі акту від 03.06.2013 р. № 2846/21292863, оскільки положеннями ч.1 ст.71 ПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем не надано жодних доказів того, що на підставі акту перевірки від 03.06.2013 р. № 2846/21292863 вносилися зміни до вказаної електронної баз. У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що за результатами перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення і саме визначені за цими податковими повідомленням-рішеннями грошові зобов"язання внесені до особових карток ПВКФ "Маркет". Будь-яких інших змін до електронних баз не вносилося.
Тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
ПВКФ "Маркет" було сплачено судовий збір у сумі 458,81 грн. згідно платіжного доручення від 09.12.2013 р. № 149 за подання позовних вимог як матеріального (оскарження податкового повідомлення-рішення), так і нематеріального характеру (оскарження дій, зобов"язання вчинити дії).
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 0,06 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (68,82 грн.).
Оскільки судом позовні вимоги ПВКФ "Маркет" задоволено частково, стягненню з Державного бюджету на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 321,17 грн. (за виключенням суми 137,64 грн., сплаченої за дві позовні вимоги немайного характеру, в задоволенні яких судом відмовлено).
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 25.07.2013 р. №№ 0005162200, 0005172200.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Маркет" (код ЄДРПОУ 21292863) судовий збір у сумі 321 (триста двадцять одну) грн. 17 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 грудня 2013 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.2.6
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2013 |
Оприлюднено | 30.12.2013 |
Номер документу | 36409448 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Бездрабко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні