Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/14297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14297/13 16.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандбуд"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

про скасування постанов

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Приходько І.А. (за довіреністю від 16.07.2013);

Прохольський О.І. (керівник);

від відповідача: Маковій О.О. (за довіреністю від 02.07.2013).

В судовому засіданні 16 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

25.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандбуд" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Якименко М.М. та призначено розгляд справи на 07.10.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 11.11.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У судовому засіданні 11.11.2013 оголошено перерву до 25.11.2013.

У судове засідання 25.11.20113 з'явилися представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

У судовому засіданні 25.11.2013 оголошено перерву до 09.12.2013.

У судове засідання, призначене на 09.12.2013, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

В судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 16.12.2013, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивач зазначає, що 10 .07. 2013 на його адресу від відповідача надійшов цінний лист із наступними документами: Протокол №1-Л-3-0406/600 від 04.06.2013 про правопорушення у сфері містобудування; Протокол №1-Л-3-0406/601 від 04.06.2013 про правопорушення у сфері містобудування; Протокол №1-Л-А-0406/744 від 04.06.2013 про адміністративне правопорушення; Протокол №1-Л-3-2006/745 від 20.06.2013 про правопорушення у сфері містобудування; Протокол №1-Л-3-2006/746 від 20.06.2013 про правопорушення у сфері містобудування; Протокол №1-Л-3-2006/747 від 20.06.2013 про правопорушення у сфері містобудування; Постанова №3-0207/1 від 02.07.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; Постанова №3-0207/2 від 02.07.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; Постанова №3-0207/3 від 02.07.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;б Постанова №3-0406/1 від 04.06.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; Постанова №3-0406/2 від 04.06.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; Постанова №А-1806/5 від 18.06.2013 по справі про адміністративне правопорушення; Припис №С-0406/7 від 04.06.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На думку позивача вказані постанови мають бути скасовані як протиправні з наступних підстав.

Серед отриманих постанов дві постанови винесені 04.06.2013 . При цьому вказані постанови були направлені позивачу 05.07.2013 , тобто не в триденний строк після їх прийняття, як вказано у п. 9 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 , а майже через місяць.

Вказані дії відповідача зумовили неможливість оскарження винесених ним постанов у 15-денний термін. На підставі вказаного позивач просить суд поновити строки на оскарження двох постанов від 04.06.2013р., оскільки пропуск строку на його оскарження відбувся з вини відповідача - а саме несвоєчасного вручення позивачу постанов.

Підставою скасування вказаних постанов позивач вказує на те, що складений відповідачем припис та протоколи при їх оформленні не були вручені або направлені відповідачу. Крім того про складання вказаних документів позивач не повідомлявся й не знав про їх існування.

Позивач відзначає, що здійсненню вказаних перевірок та неправомірному винесенню оскаржуваних постанов передувала ситуація, за якої позивач щомісячно останні дев'ять місяців подавав відповідачу на реєстрацію декларацію про початок будівельних робіт, які йому поверталися.

В оскаржуваних постановах є посилання на Акт перевірки від 03.06.2013р. Проте вказаний акт позивачу не наданий.

Щодо постанови №3-0207/1 від 02.07.2013 позивач зазначає наступне.

Згідно з висновком щодо визначення категорії .стадності будівель та класу наслідків (відповідальності) об'єкта у виробничому комплексі т: вул„ Дубрівській с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, складеним т мовним інженером проекту Хіврічем A.A. будівля столярної майстерні (склад будівельних матеріалів) відноситься до II категорії складності об'єкта будівництва.

Окрім того, що спірна будівля не експлуатується, відповідачем накладений штраф як за експлуатацію будівлі III категорії складності, в той час як спірна будівля належить до категорії будівель II складності. В той же час розмір штрафу щодо об'єктів II катеторії складності передбачений у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат, що є значно меншим.

Щодо постанови №3-0207/2 від 02.07.2013 позивач зазначає, що замовником забезпечено технічний нагляд на об'єкті будівництва: наказом по підприємству №69/1 від 05.10.2012р. призначено Бута Петра Михайловича інженером технічного нагляду І категорії на період виконання будівельних робіт. Вказана : соба має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Отже, винесена постанова на думку позивача є безпідставною.

Щодо постанови №3-0207/3 від 02.07.2013 позивач зазначає, що авторський нагляд здійснюється автором проекту об'єкта архітектури Хіврічем Олександром Архіповичем згідно з наказом ТОВ «Вестбілдінг» №05/11 від 05.10.2012р. Зазначена організація є виконавцем проектної документації згідно з Договором №11 від ] 5.09.2012р., Актом прийому - передачі виконаних робіт від 04.10.2012р..

Щодо постанови №3-0406/1 від 04.06.2013 позивач вказує наступне. Згідно з висновком щодо визначення категорії складності будівель та класу наслідків (відповідальності) об'єкта у виробничому комплексі т: вул. Дубрівській с. Старі Петрівці Вишгородського района Київської області, складеним т: повним інженером проекту Хіврічем A.A. будівля столярної майстерні (склад будівельних матеріалів) відноситься до II категорії складності об'єкта будівництва, а тттраф накладено як за об'єкт III категорії складності.

Позивачем декларація про початок будівельних робіт, подана 04.12.2012р., вважається зареєстрованою з 24.12.2012р. на підставі ч.ч. 2, 4, 5 ст. 36 ЗУ «Про регулювання тггобудівної діяльності» (в редакції до 05.01.2013р.)

Отже, окрім того, що декларація про початок будівництва вважається ^реєстрованою з 24.12.2012р., відповідачем накладений штраф як за будівництво Т дів лі III категорії складності, в той час як спірна будівля належить до категорії у- дів ель II складності. В той же час розмір штрафу щодо об'єктів II категорії складності передбачений у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат, що є значно меншим.

Щодо постанови №3-0406/2 від 04.06.2013 позивач наголошує увагу суду на наступному. Підстави накладення штрафу є необгрунтованими , оскільки у позивача є в наявності вся проектна документація, що підтверджується самим проектом, Договором №11 05.09.2012р.та Актом прийому - передачі виконаних робіт від 04.10.2012р., укладеними позивачем та ТОВ «Вестбілдінг» (розробником проектної документації).

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд визнати протиправними та скасувати, винесені начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Постанову №3-0207/1 від 02.07.2013; постанову №3-0207/2 від 02.07.2013; постанову №3-0207/3 від 02.07.2013; постанову №3-0406/1 від 04.06.2013; постанову №3-0406/2 від 04.06.2013.

Відповідач не погоджується з правовою позицією позивача, викладеній у позовній заяві, Інспекція вважає свої дії законними та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідач наголошує увагу суду на тому, що позивачем не наведено доказів направлення та не підтверджено матеріалами справи факту подання до Інспекції ДАБК у Київській області декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.11. № 439/2011, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду.

У відповідності до пункту 2 Інформаційного листа ВГСУ № 01-06/84/2013 від 22.01.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства у сфері містобудівної діяльності" справи у спорах, пов'язаних із застосуванням санкцій, в тому числі щодо оскарження постанов інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам (підпункт 3.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", з подальшими змінами).

Отже, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що даний спір підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області є територіальним органом Держархбудінспекції України, входить до сфери її управління, підзвітна та підконтрольна їй.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Основними завданнями Інспекції є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, та зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

За ст. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як вже було встановлено судом, Інспекцією державною архітектурно-будівельного контролю у Київській області було проведено ряд перевірок ТОВ «Грандбуд», на підставі чого складено відповідні постанови.

Відповідно до постанови №З-0207/1 від 02.07.2013, Інспекцією встановлено, що ТОВ «Грандбуд» здійснюється експлуатація складської будівлі орієнтовними розмірами 6,0 * 20,0 м на вул. Дубрівська, в с. Старі Петрівці Вишгородського району без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Відповідно до постанови №З-0207/2 від 02.07.2013, Інспекцією встановлено, що ТОВ «Грандбуд» розпочато виконання робіт з будівництва виробничого комплексу (а саме виконані будівельні роботи по влаштуванню фундаментів, монтажу металевих колон, влаштуванню покрівлі та стін з профнастилу складської будівлі орієнтовними розмірами 6,0 * 20,0 м) на вул. Дубрівська, в с. Старі Петрівці Вишгородського району. Замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду.

Відповідно до постанови №З-0207/3 від 02.07.2013, Інспекцією встановлено, що ТОВ «Грандбуд» розпочато виконання робіт з будівництва виробничого комплексу (а саме виконані будівельні роботи по влаштуванню фундаментів, монтажу металевих колон, влаштуванню покрівлі та стін з профнастилу складської будівлі орієнтовними розмірами 6,0 * 20,0 м) на вул. Дубрівська, в с. Старі Петрівці Вишгородського району. Замовником не забезпечено здійснення авторського нагляду.

Відповідно до постанови №З-0406/1 від 04.06.2013, Інспекцією встановлено, що ТОВ «Грандбуд» розпочато виконання робіт з будівництва виробничого комплексу (а саме виконані будівельні роботи по влаштуванню фундаментів, монтажу металевих колон, влаштуванню покрівлі та стін з профнастилу складської будівлі орієнтовними розмірами 6,0 * 20,0 м) на вул. Дубрівська, в с. Старі Петрівці Вишгородського району без отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до постанови №З-0406/2 від 04.06.2013, Інспекцією встановлено, що ТОВ «Грандбуд» розпочато виконання робіт з будівництва виробничого комплексу (а саме виконані будівельні роботи по влаштуванню фундаментів, монтажу металевих колон, влаштуванню покрівлі та стін з профнастилу складської будівлі орієнтовними розмірами 6,0 * 20,0 м) на вул. Дубрівська, в с. Старі Петрівці Вишгородського району. Під час проведення перевірки у замовника, який одночасно виконує функції підрядника відсутні проект організації будівництва (ПОБ) та проект виконання робіт (ПВР).

Стаття 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначає, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частина друга статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Відповідно частини п'ятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Частина восьма статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Правовий аналіз наведених норм Закону вказує, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає ряд обов'язкових етапів, одним з яких є прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію; право на виконання будівельних робіт виникає у разі подання органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок будівельних робіт, реєстрації декларації про початок будівельних робіт або видачі дозволу на виконання будівельних робіт в залежності від категорій складності; прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта підтверджується зареєстрованою декларацією про готовність об'єкта до експлуатації або відповідним сертифікатом.

При цьому обов'язок виконання вказаних вище процедур покладено на суб'єкта містобудування, який має намір здійснити або здійснює будівельні роботи.

З матеріалів справи вбачається, що спірні об'єкти наразі не експлуатуються, належних доказів про вказане відповідачем до суду не надано, з чого суд прийшов до висновку про те, що прийняті відповідачем оскаржувані постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю складено і винесено з порушенням останнім процедури встановленої законом.

Також, суд звертає увагу на те, що як вбачається з позовних матеріалів, відповідно до наказу №69/1 від 05.10.2012 призначено Бута Петра Михайловича інженером технічного нагляду І категорії на період виконання будівельних робіт.

Авторський нагляд здійснюється автором проекту об'єкта архітектури Хіврічем Олександром Архіповичем, що підтверджується наказом ТОВ «Вестбілдінг» №05/11 від 05.10.2012.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність авторського та технічного нагляду є безпідставними та спростовуються відповідними документами.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п.2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на вищезазначене, обставини, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими та безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень з боку позивача.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивач в установленому порядку довів належними та допустимими доказами підстави для визнання недійсними постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №З-0207/2 від 02.07.2013, №З-0207/2 від 02.07.2013, №З-0207/3 від 02.07.2013, №З-0406/1 від 04.06.2013, №З-0406/2 від 04.06.2013, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

З огляду на вищезазначене, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбуд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №3-0207/1 від 02.07.2013 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову №3-0207/2 від 02.07.2013 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову №3-0207/3 від 02.07.2013 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову №3-0406/1 від 04.06.2013 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

6. Визнати протиправною та скасувати постанову №3-0406/2 від 04.06.2013 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

7. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26; юр. адр.: 03680, м. Київ, вул. І. Клименка, 5/2, ідентифікаційний код 37783132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбуд» (01013, м. Київ, вул. Камишинська, 4, ідентифікаційний код 32104500, рахунок №26008187064 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805) грошові кошти за сплату судового збору у сумі 5 735,00 грн. (п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.12.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало