cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2014 року Справа № 910/14297/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргуІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 у справі№910/14297/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грандбуд" доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанов в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Грохольський О.І. (директор), Приходько І.А.; - відповідача Маковій О.О.; ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 (судді: Ропій Л.М., Сітайло Л.Г., Рябуха В.І.) повернуто Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (надалі інспекція/скаржник) апеляційну скаргу на підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України у зв'язку з відмовою у поновленні строку на апеляційне оскарження.
Інспекція, не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного господарського суду, звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і апеляційну скаргу направити до суду апеляційної інстанції для здійснення її розгляду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції, суд, відмовляючи у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги та залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, виходив з того, що відповідач за відсутності поважних причин пропустив строк апеляційного оскарження рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у даній справі, з чим не вбачає підстав не погодитися суд касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з частиною першою ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
За приписами частини другої ст.93 ГПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 93 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Апеляційним судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішення господарського суду міста Києва було винесено 16.12.2013, в судовому засіданні 16.12.2013 був присутній уповноважений представник відповідача (скаржника)- Маковій О.О., що свідчить про те, що відповідачу було відомо про вказане судове рішення в день його винесення.
В той же час, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 16.12.2013 лише 23.07.2014 (тобто, по спливу більше шести місяців після прийняття оскаржуваного до суду апеляційної інстанції судового рішення).
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із копії клопотання про поновлення процесуальних строків, наявної в матеріалах справи, в обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013, відповідач послався на те, що з метою оскарження вказаного судового рішення, інспекцією 07.03.2014 було направлено до місцевого господарського суду клопотання про видачу судового рішення, яке залишилось без реагування з боку господарського суду. 11.07.2014 інспекцією повторно було направлено до суду клопотання про видачу рішення від 16.12.2013, і яке (рішення) було отримано відповідачем 15.07.2014, що на думку скаржника пояснює причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2014.
Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що зазначені заявником причини пропуску строку визнати поважними не можна, оскільки, як вірно зазначив господарський суд апеляційної інстанції, по-перше, представник відповідача був присутній у судовому засіданні 16.12.2013, тобто відповідач був обізнаний із вступною та резолютивною частиною прийнятого місцевим господарським судом рішенням в цей же день (відповідно ж до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді, по-друге, на виконання Закону України "Про доступ до судових рішень" повний текст рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у даній справі було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, та відповідно наданий для ознайомлення усім зацікавленим особам, у тому числі і сторонам у даній справі.
Отже, виходячи з наведеного, направлення відповідачем до господарського суду міста Києва навіть першого клопотання про видачу судового рішення від 16.12.2013 майже ніж через три місяці після його прийняття, а саме: 07.03.2014, без повідомлення причин неможливості його вчасного отримання, не може свідчити, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, про наявність об'єктивних та непереборних причин, що спричинили пропущення відповідачем строку на подання апеляційної скарги.
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду від 16.12.2013 наявними матеріалами справи не спростовується і не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
З огляду на наведене доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог норм процесуального права є безпідставними і до уваги не беруться.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 у справі №910/14297/13 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді Т.Л. Барицька
В.І. Картере
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2014 |
Оприлюднено | 07.10.2014 |
Номер документу | 40768337 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Барицька T.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні