Рішення

від 24.12.2013 по справі 909/1437/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 р. Справа № 909/1437/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , при секретарі судового засідання Максимів Н. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства

"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

вул.Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача: Комунального підприємства "Теплокомуненерго"

Надвірнянської районної ради

вул. Комунальна, 5, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

про стягнення 60 802,35 грн. заборгованості, з яких: 209,26грн.- інфляційних втрат,

2 899,66грн.- 3% річних, 43 611,15грн.- 7% штрафу та 14 082,28грн.- пені

за участю представників сторін:

від позивача: Пац В.О.- заступник начальника відділу особливого та окремого проваджень Управління претензійно-позовної роботи юр. департаменту, (довіреність № 14-333 від 16.03.12)

від відповідача Ягиш В.М.- керівник (рішення про призначення №321-12/2008 від 04.04.08; посвідчення водія ВАЕ040775 від 07.02.02)

ВСТАНОВИВ:

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось в суд із позовом до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради про стягнення 60 802,35 грн. заборгованості, з яких: 209,26грн.- інфляційних втрат, 2 899,66грн.- 3% річних, 43 611,15грн.- 7% штрафу та 14 082,28грн.- пені

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо 2 899,66грн.- 3% річних, 43 611,15грн.- 7% штрафу, мотивуючи тим , що дані штрафні санкції призведуть до заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

30.09.11 між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу №14/2459/11 від 30.09.11, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 4 кварталі 2011р. та у 2012р. природний газ, для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець забов"язався прийняти та оплачувати газ на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору, позивач поставив протягом вересня-грудня 2012р. , а відповідач природній газ обсягом 248,091 тис. куб. м. на загальну суму 1 156 534,73 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природнього газу:

- від 30.09.12 б/н за вересень на суму 33 834,88 грн.;

- від 31.10.12 б/н за жовтень на суму 182 576,88 грн.;

- від 30.11.12 б/н за листопад на суму 362 235,53 грн.;

- від 31.12.12 б/н за грудень на суму 577 887,44 грн.;

Таким чином позивач передав відповідачу 248,091 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 1 156 534,73 грн.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місцем поставки газу.

В порушення умов договору відповідач не здійснив повної та своєчасної оплати за спожитий природній газ.

П. 7.2. договору передбачено, що у разі не виконання покупцем умов п. 6.1 умов договору від у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до вищенаведеного позивачем здійснено нарахування пені 7% штрафу за порушення грошових зобов'язань по договору №14/2459/11 від 30.09.11р.:

- розмір пені в сумі 14 082,28 грн.

- розмір 7% штрафу складає 43 611, 15 грн.

Позивачем з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а 3% річних від простроченої суми, розмір яких складає 209,26 грн. - інфляційні та 2 899,66 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом вересня-грудня 2012р. природній газ обсягом 248,091 тис. куб. м. на загальну суму 1 156 534,73 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону позивачем відповідачу нараховані три відсотки річних в сумі 2899,66 грн. та інфляційні втрати в сумі 209,26 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Згідно п. 3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Оскільки вказана норма не містить переліку таких випадків, вважаємо, що це випадки невиконання або неналежного виконання зобов'язання з вини обох сторін, або якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відповідачем в судовому засіданні не було надано жодного доказу, який би вказував на наявність таких виняткових обставин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Застосовуючи приписи п.3 статті 83 ГПК України слід враховувати вказівку, що міститься в п.3. 17.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», а саме:

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення пені повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

При цьому слід зазначити, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу та його важкий фінансовий стан, невиконання своїх зобов'язань контрагентами боржника не є винятковими обставинами в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 ГПК України, які могли б слугувати підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок річних, оскільки позивачем інфляційні процеси нараховані за більший період існування боргу. Однак, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки річних в сумі, що перевищує заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 190,78 грн. - інфляційних втрат, 2 899,66 грн. - 3% річних, 43 611,15 грн. - 7% штрафу, 14 082,28 грн. що в цілому становить 60 783,87 грн.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем, слід відшкодувати з відповідача.

Керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 655 Цивільного Кодексу України, ст.ст.4-7, 22, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради вул. Комунальна, 5, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400 про стягнення 60 802,35 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради вул. Комунальна, 5, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400 (код ЄДРПОУ 35815889) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 20077720) борг в сумі 60 783,87 грн., (шістдесят тисяч сімсот вісімдесять три грн. вісімдесят сім коп.) а також 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. п"ятдесят коп.) - судового збору.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.12.13

Суддя Шкіндер П. А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"