Постанова

від 10.06.2014 по справі 909/1437/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 909/1437/13 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановувід 12.02.2014 Львівського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Івано-Франківської області №909/1437/13 за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради простягнення 60802,35 грн., за участю представників позивача - Сидоренко А.С. відповідача -не з'явились ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2013 у справі №909/1437/13 (суддя Шкіндер П.А.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-позивач) до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради (далі-відповідач) про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, 7% штрафу та пені в загальній сумі 60802,35 грн. за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2459/11 задоволені частково, в загальній сумі 60783,87 грн., внаслідок самостійного здійснення судом перерахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат.

Львівський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 12.02.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення місцевого господарського суду у справі скасував в частині стягнення з відповідача 7% штрафу в сумі 43611,15 грн з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог на суму 21805,58 грн. В задоволенні решти позовних вимог у цій частині відмовлено. В решті судове рішення залишено без змін.

Позивач з постановою Львівського апеляційного господарського суду в частині відмови у стягненні 21805,58 грн штрафу не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати в цій частині та прийняти нове рішення про задоволення цих позовних вимог, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4 2 , 43, 83, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не зазначено обґрунтованих доводів, на підставі яких прийнято рішення про зменшення розміру заявленого до стягнення 7% штрафу на 50%, при цьому не враховано інтересів позивача.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2014.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 30.09.2011 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/2459/11, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.1.1 договору); продавець передає покупцеві з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 2248,0тис.куб.м (п.2.1 договору); всього до оплати за 1000куб.м природного газу та послуги з його транспортування, з урахуванням ПДВ, покупець сплачує 4042,76 грн (п.5.2 договору); оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місцем поставки газу (п.6.1 договору); у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3-х банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором (п.7.2 договору); договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).

На виконання п.2.1 договору позивач протягом вересня-грудня 2012 року поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 248,091тис.куб.м на загальну суму 1156534,73 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу та не заперечується сторонами

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на день звернення з позовом заборгованість за договором за використаний природний газ відсутня.

Однак, враховуючи те, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату за отриманий природний газ, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 209,26 грн інфляційних втрат, 2899,66 грн 3% річних, 43611,15 грн 7% штрафу та 14082,28 грн пені.

Вирішуючи спір у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли однакових висновків щодо підставності нарахування відповідачеві інфляційних втрат, річних та штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, враховуючи подане відповідачем до місцевого господарського суду клопотання про зменшення нарахованих до стягнення 3% річних та 7% штрафу, яке було відхилено судом першої інстанції, дійшов висновку про його обґрунтованість з тих підстав, що відповідач у справі є підприємством з особливим статусом, що здійснює виробництво теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, у зв'язку з чим, прийнявши до уваги ступінь виконання останнім зобов'язань за договором, а також наявну на момент прострочення покупця заборгованість бюджетної установи за теплову енергію перед ним у сумі 1224636,40 грн, зменшив на 50% суму нарахованого 7% штрафу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до уваги, що постанова апеляційного господарського суду оскаржується виключно в частині застосування судом апеляційної інстанції приписів п.3 ст. 83 ГПК України щодо зменшення штрафу та вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи таке рішення, не порушив норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

В обґрунтування заявленого до місцевого господарського суду клопотання про зменшення нарахованих до стягнення 3% річних та 7% штрафу, відповідач просив прийняти до уваги відсутність заборгованості за договором № 14/2459/11 від 30.09.11 за використаний природний газ, який використовувався ним для виробництва теплової енергії, що споживається бюджетними установами району. Крім того, відповідачем надані докази про наявність станом на 31.12.2012 заборгованості Надвірнянської районної лікарні перед ним за поставлену теплову енергію в сумі 1224636,40 грн. Відповідач також зазначив про відсутність у нього правових підстав для нарахування пені та штрафних санкцій бюджетним установам, з-за несвоєчасного їх бюджетного фінансування та відсутності можливості втручання в процес автоматичного розподілу коштів, які надходять на оплату теплової енергії.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, оцінивши зазначені відповідачем обґрунтування поданого клопотання про

зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій та подані докази, суд апеляційної інстанції, реалізовуючи надане йому право на зменшення штрафу, правомірно врахував особливий статус підприємства відповідача (виробництво теплової енергії, яка споживається бюджетними установами району) та ступінь виконання останнім зобов'язань за договором (100%, максимальний строк прострочення платежу становить 14-30 днів), наявність заборгованості перед відповідачем бюджетної установи за теплову енергію саме за період прострочення виконання ним умов договору від 30.09.2011 №14/2459/11, а також дійшов висновку про невідповідність нарахованого штрафу наслідкам порушення, адже, присуджені до стягнення інфляційні втрати, 3% річних, пеня та штраф, зменшений на 50%, в загальній сумі 38996,78 грн. певною мірою компенсують понесені позивачем втрати через прострочку платежу.

Відтак, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про зменшення нарахованого відповідачеві 7% штрафу з 43611,15 грн до 21805,58 грн ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі Господарського суду Івано-Франківської області № 909/1437/13 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос