Рішення

від 27.12.2013 по справі 1016/2417/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Провадження № 1016/2417/12 22-ц/780/7105/13 Головуючий у І інстанції Тандир О.В. Категорія 44Доповідач у 2 інстанціїВоробйова Н.С. 27.12.2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 серпня 2013 року у справі за позовом Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Мар»янівської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа: управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області про скасування рішення ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-

Встановила :

Прокурор Макарівського району Київської області в інтересах ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_3, Мар'янівської сільської ради Макарівського району Київської області, в якому просив скасувати рішення сесії Мар'янівської сільської ради від 02.09.2010р. №444-31-05 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку.

Посилався на те, що Макарівською районною прокуратурою в ході перевірки звернення позивача встановлено, що ОСОБА_5 29.10.1992р. придбано частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1. В подальшому, остання на підставі рішення Мар'янівської сільської ради №2 від 12.03.1998р. одержала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,212га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Перевіркою встановлено, що рішенням Мар'янівської сільської ради від 22.09.2008р за № 163 ОСОБА_3, надано дозвіл на розробку документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,21 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, а рішенням ради №444-31-05 від 02.09.2010р. затверджено технічну документацію із землеустрою. 08.06.2011р. ОСОБА_3, отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2259 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Позивач вважав, що при здійсненні відведення у власність відповідачу ОСОБА_3 зазначеної вище земельної ділянки на території Мар»янівської сільської ради Макарівського району Київської області, було допущено порушення норм земельного законодавства, а саме йому передано частину земельної ділянки, на якій знаходиться погріб, що належить ОСОБА_5

Заочним рішенням Макарівського районного суду від 02.08.2013 року позов прокурора Макарівського району Київської області, заявлений в інтересах ОСОБА_5 задоволено.

Визнано недійсним рішення Мар'янівської сільської ради від 02.09.2010р. №444-31-05 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, визнано недійсним державний акт серії ЯЛ №622549, виданий 08.06.2011 року на ім.»я ОСОБА_3, кадастровий номер 3222784501: 01:001:0014, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку .

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

По справі встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 29.10.1992р. , укладеним між ОСОБА_5 та колгоспом «Шепелицький» останньою придбано 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1. Вказана 1/2 частина житлового будинку дерев»яна, обкладена цеглою, крита шифером, загальною площею 33,2 кв.м.., сарай дерев»яний, критий шифером, погріб, огорожа розташовані на земельній ділянці площею 0,17 га (а.с.8-9).

Право власності ОСОБА_5 на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.1992 року зареєстровано органами БТІ (а.с.10)

Згідно рішення Мар'янівської сільської ради №2 від 12.03.1998р. ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,212 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку серії II-КВ №029663 від 28.09.1998р. В 2007 р. зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3222784501:01:001:01.

Рішенням Мар'янівської сільської ради Макарівського району Київської області від 22.05.2008 року ОСОБА_5, було відмовлено у оформленні права приватної власності на земельну ділянку, на якій розташований погріб (а.с.48). Дане рішення на час розгляду справи в порядку визначеному законом не оспорено та не визнано недійсним.

Більш того з повідомлення архівного відділу Макарівської державної адміністрації від 01.11.2012 року вбачається, що в протоколі засідання виконавчого комітету Мар»янівської сільської ради від 12.03.1993 року №2 не виявлено рішення про надання земельної ділянки розміром 0,212 га ОСОБА_5 у приватну власність, а в протоколах сесій, засідань виконавчого комітету Мар»янівської сільської ради за 1998 рік не виявлено рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_5 у приватну власність розміром 0,212 га (а.с.46). .

З матеріалів справи видно, що рішенням сесії Мар»янівської ради №444-31-05 від 02.09.2010року ОСОБА_3 в порядку приватизації, безоплатно передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2259 га в АДРЕСА_2 та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (а.с.13). На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 отримав державний акт серії ЯЛ №622549 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784501:01:001:0014 (а.с.11-12).

Згідно ст..3 ЦПК України, кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог прокурора Макарівського району Київської області в інтересах ОСОБА_5, суд виходив з того, що рішенням сесії Мар»янівської сільської ради №444-31-05 від 02.09.2010року відповідачу передано у власність земельну ділянку, на якій розташований погріб ОСОБА_5, чим порушено її право, а тому воно має бути визнано недійсним, а також має бути визнаним недійсним державний акт ОСОБА_3, який було видано на підставі цього рішення.

Проте такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи.

Як вже зазначалося, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.10.1992року, укладеним між ОСОБА_5 та колгоспом «Шепелицький» остання придбала 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1. Вказана 1/2 частина житлового будинку дерев»яна, обкладена цеглою, крита шифером, загальною площею 33,2 кв.м.., сарай дерев»яний, критий шифером, погріб, огорожа розташована на земельній ділянці площею 0,17 га (а.с.8-9).

Право власності ОСОБА_5 на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.1992 року зареєстровано органами БТІ (а.с.10)

На час розгляду справи будинок в натурі не поділено, перебуває у спільній частковій власності.

У зв»язку з чим, доводи позивача, що погріб, який був невід»ємною частиною будинковолодіння, 1/2 частину якого придбала ОСОБА_5, є приватною власністю останньої, є необґрунтованими, оскільки предметом купівлі-продажу, у даному випадку, була лише 1/2 частина будинковолодіння, яке складалося із будинку та надвірних будівель ( сараю, погрібу, огорожі).

Крім того, судом встановлено, що рішенням Мар'янівської сільської ради Макарівського району Київської області від 22.05.2008 року ОСОБА_5, було відмовлено у оформленні права приватної власності на земельну ділянку, на якій розташований погріб і дане рішення на час розгляду справи , в порядку визначеному законом, не оспорено та не визнано недійсним .

За таких обставин, висновок суду про те, що рішенням сесії Мар»янівської ради №444-31-05 від 02.09.2010р., яким ОСОБА_3 в порядку приватизації, безоплатно передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2259 га в АДРЕСА_2 , порушено право ОСОБА_5, оскільки частину земельної ділянки, що належить останній разом з погрібом, передано у його власність, є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Оскільки рішення сесії Мар»янівської ради №444-31-05 від 02.09.2010 року було прийнято в межах повноважень ради та вимог закону і ніяким чином не порушує права ОСОБА_5, у суду, на думку колегії, були відсутні підстави для визнання його недійсним, і як наслідок, були відсутні підстави для визнання недійсним державний акт, виданий на ім.»я відповідача.

Не можна також вважати обґрунтованими посилання суду на рішення Макарівського районного суду від 05.03.2013 року, яким було скасовано рішення сільської ради від 15.05.2008 року про оформлення права часткової власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, а також скасовано свідоцтво про право власності останнього на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, яке було видане на підставі вказаного рішення.

Встановлено, що оспорюваним рішенням оформлено право ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_8, яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_1 році. Суд виходив з того, що сільська рада визнала право власності за особою на майно, що належало померлій без достатніх правових підстав. Зокрема, без врахування рішення Макарівського районного суду від 08.04.2008 року, яким було відмовлено ОСОБА_3 в позові про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування після померлої ОСОБА_8 у зв»язку з відсутністю доказів родинних зв»язків (у свідоцтві про народження позивача мати значилася як ОСОБА_8, а в свідоцтві про смерть-померла ОСОБА_8 ), а також що спірна частина будинку не належала сільській раді ( власником іншої 1/2 частини була ОСОБА_8) , а тому вона не мала право передавати його у власність останньому (а.с. 98-100).

На думку колегії, зазначене судове рішення за правовими наслідками не впливає на наслідки, пов»язані з рішенням сесії Мар»янівської ради №444-31-05 від 02.09.2010р., яким в межах повноважень, ОСОБА_3 в порядку приватизації, безоплатно передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_2, та не може бути підтвердження прав ОСОБА_5, якою було придбано 1/2 частину будинковолодіння, що перебувало у спільній частковій власності і яке на день розгляду справи не було поділено в натурі, на все домоволодіння, що складалося із будинку та надвірних будівель : сараю, погрібу, огорожі.

Крім того, по справі встановлено, що рішенням Макарівського районного суду від 20.06.2013 року, що набрало законної сили, було задоволено позов ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.143-145).

В силу ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія

Вирішила :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити.

Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 серпня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

В задоволені позову Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Мар»янівської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа: управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області про скасування рішення ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: