Постанова

від 26.12.2006 по справі 4/376-06-9384

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/376-06-9384

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"26" грудня 2006 р. Справа № 4/376-06-9384

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Мирошниченко М.А.

                                      Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

          Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 137 від 06.11.2006 року.

за участю представників:

Від позивача: Лапчева Н.В.

Від відповідача: Сідоркін Л.А., Богинський В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій ім. Пирогова” закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофздоровниця”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області

від 16 жовтня 2005 року

по справі № 4/376-06-9384

за позовом ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Північного району електричних мереж, м. Одеса

до Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій ім. Пирогова” закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофздоровниця”, м. Одеса

про стягнення 38387,89 грн.

    ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Північного району електричних мереж (далі товариство) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій ім. Пирогова” (далі - санаторій) про стягнення заборгованості в сумі 38387 грн. 89 коп., яка виникла у зв'язку з перевищенням договірної величини споживання електричної енергії  у грудні 2005 р. та січні –лютому 2006 р. згідно з договором № 025000 від 25.05.2005 року.           

          Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2006 року у справі (суддя – Літвінов С.В.)  позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

          Санаторій у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати і припинити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що в порушення умов договору № 025000 від 25.05.2005 року перевищення договірної величини споживання електричної енергії  у грудні 2005 р. та січні –лютому 2006 р. не було зафіксовано позивачем двохстороннім актом, а тому нарахування штрафних санкцій в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії  є надуманим і незаконним.

          Заявлене представником Товариства  клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв'язку з тим, що про час та дату її розгляду він дізнався за день до слухання справи і не мав часу підготуватися, колегією суддів визнано необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що належне та своєчасне повідомлення позивача про день, час та місце  розгляду апеляційної скарги підтверджується повідомленнями поштових відділень, які було вручено 23.11.2006 р., а непідготовленість представника сторони до участі в судовому засіданні не є підставою для відкладення перегляду справи.  

          У прийнятті доданих скаржником до апеляційної скарги додаткових доказів судом відмовлено згідно з вимогами ч. 1 ст. 101 ГПК України, оскільки відповідач не зміг обґрунтувати неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає  з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.05.2005 року між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 025000 відповідно до якого позивач зобов'язався постачати відповідачеві електроенергію, а останній зобов'язався оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними  частинами.

Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, і зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - Правила), затвердженими в установленому порядку.

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику”, пунктом 6.16 Правил,  затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2005 р. № 910 передбачено, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії споживач зобов'язаний сплатити енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.

          Пунктом 4.2.2 вищезгаданого договору із змінами до нього внесеними додатковою угодою № 507 підписаною 11.10.2005 р. сторони встановили, що в разі перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії останній сплачує позивачеві двократну вартість різниці фактично спожитої  та скоригованої величини  до рівня фактично оплаченої.           

          Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний вносити плату за фактично використану електроенергію і щомісяця до 20-21 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого обсягу.

          Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється споживачем самостійно протягом 5-ти днів після дати виписки рахунку - п.5 Додатку до договору № 5.

          Порядок та умови коригування договірних величин електроспоживання передбачені п.4.4, 6.14 Правил, п.2 Додатка № 1 до договору та п. 5.5, 5.6 додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 507 від 11.10.2005р.

          Згідно п. 4.4 Правил споживач має право протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника з заявою про коригування договірної величини споживання.

          В Додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору, сторони визначили між собою щомісячний обсяг постачання електричної енергії на кожний місяць 2005-2006рр. Так на грудень 2005р. було заявлено електроспоживання на рівні 110000 кВт\г, на січень 2006р. було заявлено електроспоживання на рівні 110000 кВт\г, в лютому 2006 р. очікувані обсяги становлять -11000 кВт/г - на підставі Додатку № 1 до договору укладеного в листопаді 2006 р. Відповідно до наданих відомостей, відповідач в грудні 2005р. спожив 202068 кВт/г, в січні 2006р. спожив 167868 кВт/г, в лютому 2006р. спожив 173900 кВт/г.

          Відповідно до п. 2 додатку до договору, п.4.4. Правил, договірна величина споживання електричної енергії у сторону збільшення коригується постачальником електричної енергії за умови виконання споживачем п. 5.5 та 5.6 на підставі п. 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, зі змінами та доповненнями внесеними Постановою КМУ від 16.06.2005р.           № 473.

          Враховуючи той факт, що споживач своїм правом не скористався та належним чином не виконав умови передбачені в п. 5.5., 5.6 додаткової угоди до договору, тому в грудні 2005р. скоригована  договірна величина  складає 186220 кВт/г, в січні 2006р. договірна величина споживання в розрахунковому періоді залишена без змін і складає 110 000 кВт/г, в лютому 2006р. договірна величина була залишена без змін і складає 110 000 кВт/г на підставі п. 7  зазначеного Порядку, в зв'язку з відсутністю звернення з боку споживача про коригування договірних величин.

          Отже, скоригована договірна величина споживання електроенергії на грудень 2005р. склала 186220 кВт/г фактично спожито 202068 кВт/г, тому перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 15848 кВт/г на сумму 4499,25 гри.

          Скоригована договірна величина споживання електроенергії на січень 2006р. склала 110000 кВт/г фактично спожито 167868 кВт/г, тому перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 57868 кВт/г на сумму 16098,88 грн.

          Скоригована договірна величина в лютому складає 110000 кВт/г, фактично спожито 173900 кВт/г, тому перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 3900 кВт/г на сумму 17789,76 грн.

          Про факт перевищення та коригування договірної величини відповідача було повідомлено повідомленнями про коригування договірних величин та вручений рахунок на сплату, про що свідчить відмітка про вручення, який відповідачем в термін встановлений Договором не оплачений.

          Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 38387,89 грн.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними і підставно були задоволені місцевим господарським судом.

Доводи відповідача, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення цього спору.

Твердження відповідача щодо нескладення позивачем актів спростовується наявним в справі актом про перевищення договірної величини споживання електричної енергії № 025000/2 від 20.02.2006 р. складеним  за участю представника споживача –енергетика Сідоркина Л.А. та підписаним сторонами. Між тим, сама по собі відсутність таких актів не може бути підставою для висновку щодо відсутності факту перевищення відповідачем  договірної величини  споживання електричної енергії, оскільки зазначений факт підтверджується й іншими наявними в справі доказами, належно оціненими судом.  

          З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви відповідача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення  господарського  суду  Одеської області  від  16 жовтня 2005 року у справі № 4/376-06-9384 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій ім. Пирогова” закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофздоровниця” - без задоволення.

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.          

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                  Шевченко В. В.