Рішення

від 16.12.2013 по справі 1715/21015/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді Василевича В.С.

Суддів : Буцяка З.І., Боймиструка С.В.

при секретарі Пиляй І.С.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1

ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його

представника адвоката ОСОБА_4,

представника третьої особи ПАТ « Укрсоцбанк»

Дорота В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 16 жовтня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, його поділ та зобов'язання передати його частину,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 16 жовтня 2013 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що вона з 10 жовтня 1987 року перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано і 12 липня 2010 року проведена реєстрація його розірвання.

За час перебування у шлюбі ними придбані виробничі, адміністративно- побутові будівлі та земельні ділянки орієнтовною вартістю 4000000 млн. грн., які у відповідності до ст.60 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності.

............................................................................................................................................................................................

Провадження № 22-ц/ 787/ 2154/ 13 Головуючий суддя 1 інстанції: Бердій М.А.

Суддя-доповідач : Василевич В.С.

Проте при ухваленні рішення суд дійшов необґрунтованого висновку про належність нерухомості відповідачеві на праві приватної власності відповідно до рішення Рівненського міського суду від 28 серпня 2008 року, оскільки в ньому про це не вказано.

Вони обоє займались підприємницькою діяльністю і доказів про належність майна лише відповідачеві ним не подано.

Суд не врахував рішення Конституційного суду України №17-рп від 19 вересня 2012 року.

Вважає неправильним висновок суду про пропуск нею строку позовної давності.

Про реєстрацію спільного майна за відповідачем вона дізналась лише з листа КП «Рівненське МБТІ». Подану нею заяву про поновлення строку позовної давності суд необгрунтовано розцінив як визнання нею пропуску цього строку.

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення її вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що висновки суду відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на законі.

Спірне майно, про поділ якого ставить питання позивачка, належить йому як приватному підприємцеві і відноситься до основних засобів виробництва.

Це стверджено чинним на даний час рішенням Рівненського міського суду від 28 серпня 2008 року, із змісту якого вбачається належність йому майна на праві особистої власності.

З часу припинення у 2008 році шлюбних відносин усі об»єкти нерухомості знаходились в іпотеці під його боргові зобов»язання, між ним та позивачкою існувала домовленість про залишення цих об»єктів за ним, а земельної ділянки площею 0,15 га в АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 за нею.

Вважає правильним висновок суду про пропуск позивачкою позовної давності, яка обчислюється з моменту розірвання 22 вересня 2008 року шлюбу.

У зв»язку з наведеним просить про залишення рішення без змін.

В судовому засіданні представник позивачки апеляційну скаргу підтримала, привівши наведені у ній доводи.

Відповідач та його представник апеляційну скаргу заперечили.

ПАТ «Укрсоцбанк» теж заперечує апеляційну скаргу, вказавши на те, що доводи апеляційної скарги фактично відтворюють твердження та пояснення позивачки у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з»явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як видно з матеріалів справи, сторони перебували у шлюбі з 10 жовтня 1987 року.

14 листопада 2001 року за біржовою угодою купівлі-продажу нерухомості відповідач як приватний підприємець придбав у ВАТ «Комбінат напівфабрикатів» будівлі підсобного корпусу, овочесховища та прохідної-вагової за покупною вартістю 51 698 грн.(а.с.-65).

В подальшому ці будівлі були реконструйовані та побудовані нові і рішенням Рівненського міського суду від 28 серпня 2008 року за ним визнано право власності на 5 самочинно зведених будівель, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_3 (а.с.-13).

В 2004 році ним придбано за договором купівлі-продажу земельну ділянку площею 0, 5220 га.(а.с.-124) з наступною видачею 15 листопада цього ж року Державного акта на право власності на земельну ділянку (а.с.-54), взамін якого на підставі рішення Рівненської міської ради від 12 травня 2010 року №3478 видані державні акти на право власності на земельні ділянки ( а.с.-14, 55-56).

Отже, з наведеного слідує, що нерухомість була набута відповідачем за час перебування у шлюбі з позивачкою. Шлюб розірвано 22 вересня 2008 року (а.с.-54).

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно набуте з час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності.

Оскільки майно набуте подружжям під час перебування у шлюбі, то воно є їхньою спільною сумісною власністю.

Посилання в оскаржуваному рішенні на рішення Рівненського міського суду від 28 серпня 2008 року в тій його частині, що одноособовим власником спірного майна є відповідач не можна визнати правильним. Сторонами у цій справі були ОСОБА_3 та виконавчий комітет Рівненської міської ради (а.с.-13).

Предметом позову є визнання права на самочинно збудовані будівлі. В рішенні не йдеться про визнання за ОСОБА_3 права особистої приватної власності на нерухомість.

В своєму рішенні від 19 вересня 2012 року № 17-рп Конституційний Суд України вказав, що основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку; важається,що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідувального користування,є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя. Приватне підприємство або його частина, засноване одним із подружжя-це окремий об»єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їхньої сумісної власності.

Таким чином, статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об»єктом спільної сумісної власності подружжя.

Правовий статус майна сторін як майна подружжя в даному випадку стверджується нотаріально посвідченою 30 серпня 2007 року заявою ОСОБА_1 про надання нею згоди на укладення іпотечного договору між відповідачем та АКБ «Укрсоцбанк» (а.с-83).

Позовна давність позивачкою не пропущена, оскільки відповідно до ч.2 ст.72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Про порушення свого права позивачка дізналась після отримання в січні 2012 року повідомлення від КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію об»єктів нерухомості за ОСОБА_3 (а.с.-11,45).

Керуючись ст. 60, ч.3 ст. 61 СК України, ст. 307, ст. ст. 309, 316 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 16 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати будівлі та земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

? будівлі виробничо-складського приміщення літ. «В-1» загальною площею 654,8 кв.м. по АДРЕСА_3;

? будівлі складу-ангара літ. «Д-1» загальною площею 462,8 кв.м. по АДРЕСА_3;

? будівлі виробничих та адміністративно-побутових приміщень літ. «Б-1» загальною площею 683, 5 кв.м. по АДРЕСА_3;

? будівлі складських приміщень літ. «В-1», загальною площею 736,7 кв.м. по АДРЕСА_3;

? будівлі вагової літ. «Г-1» загальною площею 19,7 кв. м. по АДРЕСА_3;

? земельної ділянки загальною площею 0,5220 га по АДРЕСА_3 для реконструкції та обслуговування підсобного корпусу, будівлі овочесховища та будівлі вагової під цех з виробництва пластмасових виробів і цех з виробництва поліетиленової плівки та виготовлення пінопласту, в тому числі:

? земельної ділянки площею 0,0262 га - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 412115 від 06.12.2010 року р. № 011058300670 (кадастровий номер 5610100000:01:040:0008);

? земельної ділянки площею 0,1441 га - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 412116 від 06.12.2010 року р. № 011058300671 (кадастровий номер 5610100000:01:040:0217);

? земельної ділянки площею 0,0920 га - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 412117 від 06.12.2010 року р. № 011058300672 (кадастровий номер 5610100000:01:040:0218);

? земельної ділянки площею 0,0894 га - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 412118 від 06.12.2010 року р. № 011058300673 (кадастровий номер 5610100000:01:040:0219);

? земельної ділянки площею 0,0464 га - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 412119 від 06.12.2010 року р. № 011058300674 (кадастровий номер 5610100000:01:040:0220);

? земельної ділянки площею 0,1239 га - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 412120 від 06.12.2010 року р. № 011058300675 (кадастровий номер 5610100000:01:040:0221).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання ним чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді: Буцяк З.І.

Боймиструк С.В.