Рішення

від 18.01.2007 по справі 4/425

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "18" січня 2007 р.

Справа

№  4/425

 Господарський суд Кіровоградської області в

складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/

425

за

позовом :   приватного  підприємства “Агронафтосервіс  СТ” м.Кіровоград

до  фізичної 

особи-суб'єкта  підприємницької

діяльності ОСОБА_1  м.Кіровоград

про

стягнення 63200 грн.

Представники

сторін :

від

позивача:  участі  не 

брали. В  судовому засіданні  22.12.2006 року   Бонтаренко 

І.Ю.  довіреність  №1 від 

16.12.2006 р.

від

відповідача: участі  не  брали. 

Про час  та місце  розгляду 

справи  відповідач  належним 

чином  повідомлений  у 

відповідності  до  вимог 

Інструкції  з  діловодства  в 

господарських  судах  України. 

Поштове  відправлення  про 

час та місце  розгляду  справи направлене    відповідачу   за 

всіма  відомими  суду 

адресами  про  можливе 

місцезнаходження   відповідача:

(АДРЕСА_1- адреса  вказана   позивачем 

при  зверненні  до 

суду та  зазначалась  відповідачем 

при  укладанні   договорів  

на  виконання   яких 

виник  спір та  в 

довідці реєстраційної  палати   виконавчого 

комітету Кіровоградської 

міської  ради НОМЕР_1  ( а.с.3, 8,9, 26); Кіровоградський  район 

с. Соколівське  -  адреса 

зазначена  установою  поштового 

зв'язку  про місце  реєстрації 

адресата.)

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено

позов про стягнення заборгованості в 

розмірі 63200  грн.     за 

переданий  товар по  договору 

товарного  кредиту.

Представник

позивача вимоги підтримав повністю.

Господарський  суд  

не находить  підстав  для 

відкладення  розгляду  справи на 

підставі  ст.77 ГПК  України 

та  враховує, що  передбачений 

ст.69  ГПК України  строк 

розгляду  справи  витікає.

Розглянувши

матеріали справи у  відповідності  до 

ст.75  ГПК України  за 

наявними  у   справі 

документами, заслухавши пояснення представника позивача ,  проаналізувавши     встановлені   факти 

та  відповідні  до них 

правовідносини, господарський суд,- 

                                                 В

С Т А Н О В И В :

24.03.

2004 р.   між позивачем та  відповідачем     був укладений договір купівлі-продажу  посівного 

ячменю в кількості  75 тонн на

умовах товарного кредиту з відстроченням платежу НОМЕР_2 (далі за текстом

Договір) згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати у власність

відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товари, сплатити за нього

грошову суму у розмірі та порядку, що передбачені цим договором та сплатити

відсотки за користування товарним кредитом 

до 01.08.2004  року. 

Позивач

свої договірні зобов'язання виконав належним чином і в повному обсязі. На

виконання  умов  договору, 

згідно видаткової накладної НОМЕР_3 

відповідач отримав  від позивача

ячмінь  посівний  в 

кількості  75000 кг на  загальну  

суму  90 000  грн. враховуючи  ПДВ за 

довіреністю  відповідача   ЯНОМЕР_4 

через   ОСОБА_1.

Згідно

п.2.3 кінцева оплата загальної суми договору, включаючи   плату 

за  користування   товарним 

кредитом  в  розмірі  

2% від  вартості товару

здійснюється Відповідачем на умовах відстрочення платежу до 01.08.2004 р.

Згідно

пункту 2.2 договору відсотки за користування товарним кредитом  встановлюються в розмірі  2 % 

від  вартості   товару 

щомісячно.

Всупереч

умовам Договору Відповідач здійснив оплату вартості товару в  обумовлений Договором строк лише  частково за 

користування товарним кредитом, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Відповідачем на виконання   умов  договору 

за отриманий  товар    сплачено 

позивачу   34 000 

грн,  в той  час 

коли  загальна  сума  

заборгованості склала   97 200

грн. Таким  чином,   відповідач 

не виконав  свої  зобов'язання 

по  сплаті   63 200 грн.

Проаналізувавши  правовідносини, що  виникли 

між  учасниками  спору та 

надавши  їм  правову 

оцінку, господарський  суд  вважає, що 

позовні  вимоги  підлягають 

до  повного  задоволення, з  відповідача 

підлягає  до  стягнення 

63200  грн.

Згідно

ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або  одностороння зміна його умов не допускається,

якщо інше не встановлено договором   або

законом.

Таким

чином, в результаті порушення умов договору Відповідач зобов'язаний  сплатити на користь Позивача  90 000 грн. основного боргу  та   7

200  грн. плату  за 

користування товарним  кредитор   на 

протязі 4-х  місяців   з 01.04 по 

01.08.2004  року,  тобто 

97 2000  грн., а   оплатив 

лише   34 000  грн., чим 

допустив  заборгованість  в 

розмірі   63 200 грн.

За  приписом  

ст.265  Господарського  кодексу 

України до  правовідносин поставки,  які не 

врегульовані цим  кодексом,

застосовуються  відповідні  положення 

Цивільного  кодексу  України про 

договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  

між  сторонами  виникли 

правовідносини, що 

підпадають  під  дію    

глави  54  Цивільного 

кодексу  України.

Так,

згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за  

договором  поставки  продавець (постачальник),  який 

здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у 

встановлений  строк (строки)  товар 

у  власність  покупця для 

використання  його  у підприємницькій  діяльності 

або в  інших  цілях, не 

пов'язаних  з особистим,  сімейним  

або  іншим подібним

використанням,  а  покупець 

зобов'язується  прийняти  товар 

і  сплатити  за 

нього  певну  грошову 

суму.  До договору  поставки 

застосовуються  загальні  положення 

про  купівлю-продаж,  якщо 

інше  не встановлено  договором, 

законом  або не випливає  з 

характеру  відносин  сторін.

Як

вбачається  із  матеріалів 

справи,   відповідач   прийняв 

поставлений  позивачем  товар та 

не вжив  заходів  для 

повернення  товару  позивачу.

Суд

вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору,

наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК

України  підтверджують що це  саме 

договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна,

вартість - визначені в видатковій 

накладній (а.с. 10).

На

користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на

отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно

ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в

установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало

причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач

вимоги позивача в  частині  заборгованості в  розмірі 

63 200 грн.  фактично    визнав,  

але  доказів належного виконання

зобов'язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється  факт 

отримання   товару.

Спір  фактично виник  через 

небажання    відповідача  провести 

оплату   отриманого від  позивача 

та  використаного  на 

власний  розсуд  товару. Укладений   між сторонами  договір та 

норми   діючого  законодавства 

не містять підстав для 

звільнення   відповідача від  обов'язку 

оплатити отриманий  товар.

Документів,

що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не

представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг 

в  розмірі 63 200 грн.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК

України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг

на користь позивача складає  63 200 грн.

Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині

позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Вирішуючи  питання  

про  обґрунтованість  позовних вимог   в 

частині  стягнення  відсотків  за 

користування товарним 

кредитом  в  розмірі 

7 200 грн. господарський  суд  виходить 

з  того, що   умови договору   від 24.03.2004  року  

прийняті  сторонами в  результаті 

вільного  волевиявлення,

договір  підписано   керівником  

підприємства та  суб'єктом  підприємницької діяльності-фізичною  особою 

і  їх  підписи 

скріплені  печатками, умови  договору  

сторонами  не  оспорені  

і  на  виконання 

умов  договору  позивач  

повністю  виконав  передбачені 

договором  дії, а  відповідач  

прийняв   від  позивача 

товар,   розпорядився  ним  на  свій 

розсуд.  та  частково 

провів погашення  заборгованості.

Крім  того,   сторонами 

24.03.2004  року   укладено  

Договір  застави НОМЕР_5 на  виконання 

умов  договору   товарного 

кредиту  НОМЕР_6, тобто  сторони 

укладенням   договору  застави  

підтвердили  наявність    договірних 

відносин   на  підставі 

яких  виникли   взаємні 

зобов'язання  сторін. Нарахування   відсотків 

за  користування товарним  кредитом 

проведено  позивачем  правильно, 

на  підставі та  у відповідності  до 

п.п.2.2,  2.3  Договору та 

підлягає  до   стягнення 

в  повному  обсязі.

Згідно

ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК 

України, господарський суд, -

                                            В И

Р І Ш И В:

Позов

задовольнити  повністю.

Стягнути

з  фізичної особи - підприємця НОМЕР_5

АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, рахунки не відомі   на 

користь  приватного  підприємства “Агронафтосервіс  СТ” м.Кіровоград вул. Шевченка  6/2 р/р26008180779001 в КФ КБ

“Приватбанк”  м. Кіровоград, код

30330951  МФО 323583 заборгованість  по 

оплаті  за  отриманий 

товар та   оплаті  за 

користування   товарним  кредитом в 

розмірі     63 200 грн.,  витрати  по 

сплаті  державного  мита в 

розмірі  632  грн. та 

витрати  по  інформаційно-технічному  забезпеченню 

судового  процесу в  розмірі 118 

грн.

Наказ  видати.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну

скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд

Кіровоградської області.

Суддя

Ю. І.

Хилько