Постанова

від 19.11.2013 по справі 2а/0570/592/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р. Справа №2а/0570/592/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Бойка М.І.,

при секретарі Кусти Ю.Ф.,

за участі

представника позивача Ціоненко С.В.,

представника відповідача Цуркан І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по налагоджуванню, випробуванню та ремонту гірничошахтного обладнання» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 18474,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по налагоджуванню, випробуванню та ремонту гірничошахтного обладнання» (далі - відповідач) про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 18474,45 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив, що недоїмка виникла на підставі несплати пені по страховим внескам з 29.12.2010 по 27.09.2011 року, що відображено у розрахунковій відомості. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Відповідач, Державне підприємство "Макіїввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Управління по налагоджуванню, випробуванню та ремонту гірничошахтного обладнання", зареєстрований як платник страхових внесків та відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Як вбачається з акту перевірки правильності нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.11.2012 року № 180 з 29.12.2010 року по 27.09.2011 року, у відповідача встановлені факти порушення сплати страхових внесків, за що було нараховано пеню у розмірі 18474,45 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнято постанову від 30 листопада 2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», п. 2 якої встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені з відповідача як страхувальника за несвоєчасну сплату страхових внесків, яка утворилася за період з 29.12.2010 року по 27.09.2011 рік.

Позивачем 20.12.2011 року була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України, про що був складений акт № 180 від 20.12.2011 року про стягнення з відповідача пені в сумі 18474,45 грн. Страхові внески відповідачем перераховувались в порушення п. 4.12. Інструкції № 36 від 10.07.2007р., за що нарахована пеня.

Як вбачається з додатків, які наявні у матеріалах адміністративної справи, судом встановлено що 29.12.2010 р. повинно було бути сплачено 229539,87 грн., фактично сплачено 29.12.2010 р. - 23272,23 грн. недоплата складає 206267,64 грн. з прострочкою у 33 дня, сума пені складає 1734,34 грн.

31.01.2011 року повинно було бути сплачено 24459,04 грн., фактично сплачено - 24459,04 грн. недоплата - 206267,64 грн. з прострочкою 239 днів сума пені складає 12560,85 грн.

27.09.2011 року фактично було сплачено з урахування сум соціального страхування 11000,00 грн. недоплата складає 195267,64 грн. 84 дні з прострочкою сума пені складає 4179,26 грн.

Так як, відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 18474,45 грн

Відповідач не заперечував проти розміру зазначеної суми в акті зі сплати страхових внесків і факту нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків тому, спір зводиться до встановлення права Фонду нараховувати пеню за таке порушення, зокрема після 1 січня 2011 року.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону № 1105-ХІV (в редакції, чинній до 1 січня 2011 року) за несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом. за прострочення сплати страхового внеску до Фонду із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Згідно з підпунктом "к"підпункту 7 пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі -Закон № 2464-VІ) вищенаведену частину статті 52 Закону № 1105-ХІV виключено.

Однак виключення цієї норми не є підставою вважати, що законодавцем скасовано відповідальність за вчинення відповідних порушень.

Зазначений висновок базується на такому.

Із прийняттям Закону № 2464-VІ запроваджена принципово нова система сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Нею передбачені єдиний вид страхового внеску, нова процедура його справляння та нові правила щодо відповідальності за порушення правил нарахування та сплати внеску. При цьому, з аналізу Закону № 2464-VІ вбачається, що його правила (окрім Прикінцевих та перехідних положень) не поширюються на правовідносини зі сплати страхових внесків за чинними раніше видами соціального страхування. Це означає, що відповідальність, встановлена Законом № 2464-VІ, передбачається за правопорушення з іншим об'єктом і не може застосовуватись до порушень щодо сплати страхових внесків за діючими раніше видами страхування.

Таким чином, законодавцем запропонована така конструкція спірних відносин, згідно з якою з 1 січня 2011 року справляється новий вид страхових внесків, і регулювання їх сплати здійснюється згідно спеціального нормативного акту -Закону № 2464-VІ. Водночас регулювання відносин щодо несплачених страхових внесків за попередніми видами страхування здійснюється за правилами законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом № 2464-VІ (з урахуванням окремих уточнень, внесених цим Законом).

Так, відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Із наведеним вище абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ пов'язаний і шостий абзац цього ж пункту, яким передбачено збереження за Фондом повноважень застосовувати штрафні санкції, якими останній був наділений до 1 січня 2011 року.

Так, відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Викладене дає підстави для висновку про те, що Фонд і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень -право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію наведених положень Закону № 2464-VІ постановою правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 затверджено Порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Пунктом 2 цієї постанови установлено вважати такою, що втратила чинність постанову правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 "Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України"(далі -Постанова № 36).

Водночас установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до Постанови № 36, яка втратила чинність згідно з постановою правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31.

Таким чином правління Фонду підтримало конструкцію, запропоновану законодавцем, згідно з якою акт за загальним правилом хоч і втратив чинність, однак зберігає свою дію щодо регулювання певного кола правовідносин, диференційованих за часом їх виникнення.

Згідно з підпунктом 5.1. Інструкції, затвердженої Постановою № 36, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума пені нарахована у відповідності до наведеної норми.

Відповідно до ст. 45 Закону України № 1105-ХГ/ від 23.09.1999 р. роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку внески до Фонду. Згідно ст. 47 вказаного Закону страхувальник - Державнео підприємство "Макіїввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Управління по налагоджуванню, випробуванню та ремонту гірничошахтного обладнання", здійснює страховий внесок у Фонд у порядку і строки, які визначаються страховиком. Правлінням Фонду визначено, що "страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат" - п. 4.12 "Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за № 867/14134 .

Нараховані страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду. Не внесені страхувальниками у встановлений термін страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються з нарахуванням пені.

Відповідно до п. 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються, зокрема, юридичними особами - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Згідно з п. 5.1 Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь строк.

Відповідно до змісту ст.1, 21 Закону України № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р. Фонд проводить виплати у відшкодовування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я працівника, або в разі його смерті-виплати провадяться членам його сім'ї, тобто, ці виплати Фонду фактично є відшкодуванням шкоди.

Згідно розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України за період з 29.12.2010 року по 27.09.2011 року відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювань України в Центрально-Міському районі міста Макіївки у сумі 18474,45 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Проте відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у вигляді пені за несвоєчасну сплату страхових внесків перед позивачем у загальному розмірі 18474,45 гривень, яка добровільно не сплачена відповідачем.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по налагоджуванню, випробуванню та ремонту гірничошахтного обладнання» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 18474,45 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по налагоджуванню, випробуванню та ремонту гірничошахтного обладнання» (код ЄДРПОУ 33614215) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 18474 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 45 коп.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 листопада 2013 року.

Повний текст постанови складений 25 листопада 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.