Постанова

від 18.12.2013 по справі 910/7987/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 910/7987/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Картере В.І., Прокопанич Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. у справі№ 910/7987/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" доПриватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа" про за зустрічним позовом до про стягнення 1 636 497,60 грн. Приватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" стягнення 584 892,00 грн. та визнання недійсним пункту договору

За участю представників: позивача:Біцюк В.С.; відповідача:Якухно Н.П., Мокрий Ю.М. ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 1 636 497,60 грн. заборгованості за надані послуги за Договором №-SD-01-12-2010 від 01.12.2010 р.

В подальшому у травні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Сьогодні Мультімедіа" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулося із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним п. 3.4 Договору №-SD-01-12-2010 від 01.12.2010 р., припинення зобов'язання між сторонами, що виникло на підставі Договору №-SD-01-12-2010 від 01.12.2010 р. у зв'язку з невиконанням ТОВ "Інтеллісофт" своїх зобов'язань за договором, а також стягнення з ТОВ "Інтеллісофт" сум авансового платежу у розмірі 584 892,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. (суддя Балац С.В.) у справі № 910/7987/13 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" на користь Приватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа" 584 892,00 грн. авансового платежу. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. (судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) у справі № 904/5017/13 рішення місцевого суду залишене без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, в зустрічному позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи, правильність застосування судами норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

01.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" (далі - виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Сьогодні Мультімедіа", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Сьогодні Мультімедіа", (далі - замовник) укладено договір № SD-01-12-2010 (далі - договір), а також додаток № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що замовник замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги та виконує роботи у сфері інформатизації (далі - роботи та послуги).

Згідно з п. 1.2 договору сторони погоджують безпосередній обсяг послуг, строки їх надання, залучені ресурси, вимоги до результатів послуг у додатку № 1.

Відповідно до п. 4.1 договору підтвердженням факту надання послуг у повному обсязі є підписання сторонами акту здачі-приймання послуг. Зазначений акт складається по завершенню окремих етапів надання послуг згідно з п.п. 2.1.2 додатку № 1.

Підпунктом 2.1.2 додатку № 1 передбачено, що датою початку надання послуг є 01.12.2010 р., а плановою датою завершення надання послуг є 30.09.2011 р. Метою послуг є розробка та встановлення (інсталяція) системи керування контентом для веб-сайту замовника.

Вказаним підпунктом додатку №1 сторони погодили перелік робіт та терміни їх виконання, зокрема.

Згідно з п. 3.4 договору замовник зобов'язаний прийняти результати послуг, що у всіх суттєвих аспектах відповідають погодженим вимогам. У разі, якщо результати послуг не відповідають таким вимогам та замовник відхилив результати послуг протягом тестування (про що було надіслано письмове повідомлення виконавцю з описом виявлених дефектів, невідповідностей, тощо), єдиною та виключною відповідальністю виконавця в такому випадку буде виправлення результатів послуг (без стягнення додаткової плати) у розумні строки та надання їх замовнику для тестування на умовах статті 3 договору.

Відповідно до п. 4.3 договору замовник протягом 5 робочих днів від дня одержання акту здачі-приймання послуг зобов'язаний передати виконавцю другий примірник підписаного акту, або надати обґрунтовану відмову від прийняття послуг.

Згідно з п. 3.1 додатку № 1 загальна вартість послуг, які замовник повинен сплатити виконавцю згідно даного додатку, складає 2 126 880,00 грн.

Як вказує позивач за первісним позовом, спір між сторонами виник внаслідок порушення з боку відповідача за первісним позовом його зобов'язань за договором №SD-01-12-2010 від 01.12.2010 р., зокрема, що стосується повної оплати виконаних позивачем робіт.

Зустрічна позовна вимога Приватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" про стягнення сплаченого авансового платежу в розмірі 584 892,00 грн., обгрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 01.12.2010 р. № SD-01-12-2010 р. у строк, визначений додатком № 1.

Відмовляючи в задоволенні первісного та задовольняючи зустрічний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що роботи за договором відповідачем за зустрічним позовом не виконані, авансової суми коштів позивачеві не повернуто.

Але, Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками суддів, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами договору було досягнуто домовленості щодо пролонгації строків надання послуг до лютого 2012 р.

Так, згідно листа відповідача за первісним позовом від 21.04.2011 р. останій у зв'язку з досягненням згоди щодо перенесення строків виконання на лютий 2012 р. просить позивача за первісним позовом надати графік передачі робіт за договором.

Листом від 19.12.2011 р., відповідач за первісним позовом повідомляє позивача про початок остаточного польового тестування функціоналу "Першого етапу" робіт. На здійснення польового тестування договором дається 30 днів, а отже прийняття "Першого етапу" відбулось би вже після закінчення строків, встановлених п. 14.1 договору.

З листа від 06.01.2012 р. вбачається, що відповідач за первісним позовом під час тестування версії функціоналу "Першого етапу" виявив ряд недоліків, які унеможливлюють приймання-передачу функціоналу "Першого етапу" робіт. Даний лист відправлений також після закінчення встановленого договором строку.

Відповідно, з цих листів вбачається бажання відповідача за первісним позовом отримати замовлені послуги, що підтверджується домовленістю сторін про перенесення строків на лютий 2012 р.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій, в порушення норм матеріального права, не застосували до правовідносин, які виникли між сторонами, норми ст. 218 ЦК України.

Також судами було встановлено, що позивач за первісним позовом листом від 08.02.2012 р. №009 повідомив відповідача про завершення виконання робіт, передбачених ІІ етапом, та надіслав акт здачі-приймання послуг.

Відповідач за первісним позовом листом від 20.02.2012 р. відмовився підписувати зазначений акт, в зв'язку з тим, що на його серверах не був розміщений функціонал ІІ етапу.

Крім того, як вбачається з листа ТОВ "Колокол" від 07.06.2013 р. № 61/06, 18.02.2012 р. відповідач за первісним позовом вивіз з "дата центру" відповідне обладнання, на яке було встановлено функціонал ІІ етапу робіт

Таким чином, суди не звернули уваги на те, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається фактична відсутність з 19.02.2012 р. доступу для позивача за первісним позовом до серверів відповідача за первісним позовом, що викликало неможливість виконання позивачем умов договору у встановлений строк, а саме: неможливість щодо встановлення функціоналу ІІ етапу.

При цьому, ч. 2 ст. 850 ЦК України зазначено, що якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Враховуючи фактичне виконання позивачем за первісним позовом зобов'язань, передбачених договором, відсутні пістави для задоволення зустрічних позовних вимог про повернення перерахованого відповідачем за первісним позовом авансу.

При цьому, судами правомірно відмовлено в задоволені зустрічного позову про вимоги щодо визнання частково недійсним договору.

Втім, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки та не дослідили належним чином матеріали сприви, що призвело, до неправомірного рішення.

Згідно ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У разі, якщо встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у справі з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущені помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права і в зв'язку з цим висновки судів попередніх інстанцій не відповідають цим обставинам, то касаційний суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України приймає нове рішення.

В даному випадку Вищий господарський суд України вважає, що суди встановили всі фактичні обставини справи щодо позовних вимог. Разом з тим, припустився порушень норм процесуального права, що призвело до винесення не правомірного рішення у справі. При цьому, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд, оскільки фактичні обставини, які входять до предмету доказування, судами встановлені з достатньою повнотою.

Враховуючи наведене, касаційна інстанція скасовує постанову Київськогос апеляційного господарського суду та рішення господарського суду міста Києва та приймає нове рішення про задоволення первісного позову та про відмову в зустрічному позові.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. у справі № 910/7987/13 скасувати в частині відмови в задоволені первісного позову та задоволеня зустрічного позову.

Прийняти нове рішення, яким первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" до Приватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа" про стягнення 1 636 497,60 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" 1 636 497, 60 грн. заборгованності.

В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеллісофт" про стягнення 584 892, 00 грн. відмовити.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. у справі № 910/7987/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: В.І. Картере

Г.К. Прокопанич