Постанова

від 23.12.2013 по справі 910/5645/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 910/5645/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Владимиренко С.В.

за участю представників:

Позивача: Канарського В.О., дов. № 400 від 26.11.2013 року;

Відповідача: Осики В.М., дов. № 5 від 19.07.213 року;

Третьої особи -1: Загуменного В.В., дов. № 220/1018/д від 12.12.2012 року;

Третьої особи -2: Ємець Ю.В., дов. № 14 від 26.02.2013 року;

розглянувши касаційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та державного підприємства "Готель "Козацький" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року

у справі № 910/5645/13 господарського суду міста Києва

за позовом державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України

до Міжнародного благодійного фонду "Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства оборони України

Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про розірвання договору оренди

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародного благодійного фонду "Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського", просило розірвати договір оренди комунального майна № 62 від 21.06.2000 року, укладений між сторонами (т. 1, а.с. 3-6).

Позовні вимоги мотивовано істотним порушенням відповідачем умов укладеного сторонами договору та обгрунтовані посиланням на ст. ст. 611, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. 26, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2013 року (суддя Якименко М.М.) позов задоволено . Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 52-56).

Судовий акт мотивовано доведеністю заявлених вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство оборони України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (т. 1, а.с. 195-196).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року (головуючий Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 239-247).

Оскаржений судовий акт мотивовано відсутністю істотного порушення відповідачем умов договору.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та державне підприємство "Готель "Козацький" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, просили постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 року залишити в силі (т. 2, а.с. 3-6, 17-21).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2013 року касаційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та державного підприємства "Готель "Козацький" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2013 року (т. 2, а.с. 1-2).

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України № 02-05/972 від 17.12.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2000 року між державним підприємством "Готель "Козацький" Міністерства оборони України та Міжнародним благодійним фондом "Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського" було укладено договір № 62 про оренду нежитлового будинку по вул. Ярославів Вал 15, "б" м. Києва, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитловий трьохповерховий будинок загальною площею 1 460 кв. м. вартістю 427 100 грн., який знаходиться в управлінні Міністерства оборони України та на балансі державного підприємства "Готель "Козацький" з метою розміщення відповідача та забезпечення його функціонування (т. 1, а.с. 7-12).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що орендар зобов'язується протягом року з моменту передачі будинку в оренду відпрацювати необхідну документацію на проведення будівельних робіт, узгодити всі питання і отримати дозвіл на проведення будівельних робіт в відповідних організаціях та відомствах міста. Будівельні та інші роботи на об'єкті оренди закінчити протягом наступних 2 років підписанням акту прийому - здачі будинку в експлуатацію.

Згідно п. 5.5 договору орендар зобов'язується утримувати об'єкт оренди в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України.

Відповідно до п. 5.6 договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованого будинку за власний рахунок.

Згідно п. 5.7 договору орендар у місячний термін за власний рахунок страхує об'єкт оренди на користь орендодавця, який бере на себе ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкта оренди.

Відповідно до п. 5.10 договору орендар зобов'язується забезпечувати доступ в приміщення працівників орендодавця для необхідного огляду та перевірки використання орендованого будинку у відповідності до умов цього договору.

Пунктом 11.1 договору передбачено строк його дії 20.06.2049 року.

Згідно п. 11.7 договору сторони погодили, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не виконав зобов'язань, стосовно термінів проведення капітально-відновлювальних робіт; не застрахував орендовану будівлю згідно з умовами цього договору та не надав орендодавцю копію страхового полісу.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду від 05.09.2000 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно, визначене у договорі (т. 1, а.с. 13-14).

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно акту обстеження стану несучих конструкцій житлового будинку по вул. Ярославів Вал, 15 б-3 1/2 КЖ було виявлено, що перегородки підвалу і всіх поверхів зруйновані, по всій будівлі спостерігаються тріщини з шириною розкриття до 2 см.; на стінах по краях балконних плит спостерігається розшарування цегли, розчину з швів на глибину до 5 см., руйнування бетону балконних плит на 20-80%, оголення металевих балок з корозією до 4 балів. Огородження балконів відсутнє. Стан балконних плит зношений (IV); на з/б перекриттях проїзду спостерігається відпадання захисного шару бетону, оголення знизу металевих балок, корозія до 3 балів; елементи дерев'яних перекриттів, покриття - в замоченому стані, уражені гнилизною. В окремих місцях дах і горище перекриття частково обрушені. Стан перекриття проїзду - незадовільний (III), дерев'яних перекриттів будинку зношений (IV); елементи організованого водовідводу зруйновані, у покрівлі спостерігаються послаблення кріплень листів до обрешітки, просвіти, протікання, замокання, обрешітки, даху, ураження гнилизною деревини мацерлату і крокв, обрешітки. На момент обстеження стан покрівлі і елементів даху давнішній (IV); сходові клітки - двох маршеві, виконані з консольних з/бетонних маршів і площадок, на маршах і площадках спостерігаються відхилення від горизонталі, тріщини, відколи, потертості (т. 1, а.с. 15-16).

Зазначені обставини спонукали позивача до звернення з відповідним позовом.

Частиною 1 ст. 179 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України від 10.04.1992 року № 2269-XII " Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 5, 6, 9, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України від 10.04.1992 року № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Згідно п. 3 ст. 26 Закону України від 10.04.1992 року № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Місцевий господарський суд, встановивши, що відповідачем порушено істотні умови договору оренди № 62 від 21.06.2000 року (не здійснено капітального, поточного ремонту та не застраховано об'єкт оренди), дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційною інстанцією встановлено, що додатковою угодою № 2 від 04.06.2002 року до договору оренди № 62 від 21.06.200 року сторони внесли зміни до п. 11.7 договору оренди, а саме, виключили умову щодо страхування орендованої будівлі.

Додатковою угодою № 3 від 24.02.2004 року у п. 5.2 договору оренди № 62 від 21.06.200 року були внесені зміни та доповнення, а саме, про те, що протягом року з моменту отримання дозволу Київської міської державної адміністрації на проведення будівельно-реставраційних робіт відповідач зобов'язаний був відпрацювати проектно-кошторисну документацію на проведення цих робіт та погодити її з орендодавцем (позивачем). Будівельно-реставраційні роботи закінчити протягом наступних трьох років з моменту отримання дозволу на проведення цих робіт з підписанням акту здачі-приймання об'єкта в експлуатацію.

Як встановлено апеляційною інстанцією, однією з головних причин затримки відпрацювання проектно-кошторисної документації для початку проведення будівельних робіт та робіт з реконструкції об'єкту оренди була затримка у часі на відведення земельної ділянки та оформлення права користування нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Апеляційною інстанцією встановлено, що відповідачем вживались дії щодо пришвидшення відведення земельної ділянки та оформлення права землекористування, що підтверджується листами Міжнародного благодійного фонду "Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського" від 01.07.2004 року № 20, від 26.08.2004 року № 23, отримання технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки, експертного висновку щодо її відведення, а також звернення до органів місцевого самоврядування для затвердження проекту землевідведення.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що листом № 02/15 від 15.08.2000 року страхове акціонерне товариство "ОПЛОТ" повідомляло Міжнародний благодійний фонд "Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського" про відмову у страхуванні об'єкту по вул. Ярославів Вал, 15 "б", оскільки він знаходиться в аварійному стані і за призначенням не використовується, а будівлі, споруди, які перебувають у аварійному стані чи знаходяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні лиха не можуть бути застраховані.

Стаття 611 Цивільного кодексу України серед правових наслідків порушення зобов'язання передбачає і такий, як розірвання договору.

Разом з тим, ст. 614 Цивільного кодексу України презюмує вину як підставу відповідальності за порушення зобов'язання.

Встановивши відсутність вини відповідача у невиконанні умов договору № 62 від 21.06.2000 року, апеляційний господарський суд, користуючись повноваженнями, наданими йому ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Посилання державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України у касаційній скарзі на положення ст. 652 Цивільного кодексу України є необгрунтованими, оскільки позов заявлявся на підставі, зокрема, ст. 651 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Інші доводи заявників касаційних скарг фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву залишити без задоволення.

Касаційну скаргу державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року у справі № 910/5645/13 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко