cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 травня 2014 року Справа № 910/5645/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЧеркащенка М.М., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Самусенко С.С., Селіваненка В.П., розглянувши заявуДержавного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 23.12.2013 у справі№ 910/5645/13 за позовомДержавного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України доМіжнародного благодійного фонду "Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Міністерства оборони України 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву пророзірвання договору оренди,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2013 у справі № 910/5645/13 позов задоволено; розірвано договір оренди нежитлового будинку № 62 від 21.06.2000, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України, укладений між Державним підприємством "Готель "Козацький" Міністерства оборони України та Міжнародним благодійним фондом "Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2013 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 залишено в силі.
Державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2013 у справі № 910/5645/13, у якій просить указану постанову, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 та господарського суду міста Києва від 15.05.2013 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 06.04.2010 у справі № 12/133-08, від 15.07.2010 у справі № 2-21/5426-2009, від 22.06.2010 у справі № 16/124 (5/102), від 02.02.2010 у справі № 16/196пд, від 03.03.2010 у справі № 40/299пд, від 15.03.2010 у справі № 35/124 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 23.12.2013 у справі № 910/5645/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що відсутня вина відповідача у невиконанні умов спірного договору, а умова спірного договору щодо страхування орендованої будівлі була виключена шляхом укладення сторонами додаткової угоди до спірного договору про внесення змін.
Водночас у постанові від 06.04.2010 у справі № 12/133-08 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про розірвання договору оренди будівель, що є пам'яткою архітектури, з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що в наслідок недбалої поведінки відповідача створено загрозу руйнації пам'ятки архітектури, чим істотно порушено умови договору та позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.
У постанові від 15.07.2010 у справі № 2-21/5426-2009 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції (в частині, що стосується доводів заявника) щодо задоволення зустрічного позову в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що відповідачем не виконано умови договору щодо страхування об'єкту оренди та укладення договорів на надання комунальних послуг із спеціалізованими організаціями, чим допущено істотне порушення умов спірного договору.
У постанові від 22.06.2010 у справі № 16/124 (5/102) суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції (в частині, що стосується доводів заявника) щодо розірвання договору оренди, з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що відповідачем не виконано істотні умови договору, такі як страхування орендованого комунального майна та його використання за цільовим призначенням.
У постановах від 03.03.2010 у справі № 40/299пд та від 15.03.2010 у справі № 35/124 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що:
- позивачем не доведено порушень відповідачем умов договору оренди (справа № 40/299пд);
- позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов договору оренди, що завдало позивачу значних збитків (справа № 35/124).
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2010 у справі № 16/196пд, на яку посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.
За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Державному підприємству "Готель "Козацький" Міністерства оборони України у допуску справи № 910/5645/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя М. Черкащенко Судді І. Вовк Б. Грек С. Самусенко В. Селіваненко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2014 |
Оприлюднено | 06.06.2014 |
Номер документу | 39082417 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Черкащенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні