Постанова

від 23.12.2013 по справі 5-14-11/17-1328-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Справа № 5-14-11/17-1328-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Владимиренко С.В.

за участю представників:

Позивача (відповідача за зустрічними позовами): не з'явився;

Відповідача -1 (позивача за зустрічним позовом): Гоцуленка С.В., дов. № 217 від 28.12.2012 року;

Відповідача -2 (позивача за зустрічним позовом): не з'явився;

Відповідача -3: не з'явився;

Відповідача -4: не з'явився;

Третьої особи: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року

у справі № 5-14-11/17-1328-2011 господарського суду Одеської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний"

відповідача -2 Одеської міської ради

відповідача -3 Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру"

відповідача -4 Управління Держземагенства в місті Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека"

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у попередній стан

за зустрічним позовом Одеської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний", Одеської міської ради, просило (з урахуванням уточнень від 29.06.2011 року) (т. 2, а.с. 8-11) визнати незаконним рішення Одеської міської ради № 3566-V від 09.10.2008 року; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний"; скасувати державну реєстрацію вказаного договору, яка була здійснена Одеською регіональною філією державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" 19.05.2009 року за №040950500040 (т. 1, а.с. 3-6).

Позовні вимоги мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" є власником нежитлового приміщення, розташованого по просп. Добровольського, 114/4 у м. Одеса з 23.10.2008 року, тоді як оскаржуваними рішенням та договором порушується право власності і землекористування позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради (т. 1, а.с. 1-2).

Заперечення проти позову відповідач висловив шляхом звернення з зустрічними вимогами про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 114/2 та привести її у попередній стан шляхом демонтажу будівлі загальною площею 127,4 кв.м. за власні кошти (т. 1, а.с. 44-46).

У письмових поясненнях відповідач - Одеська міська рада вважала первісні вимоги безпідставними та не вбачала порушень норм чинного законодавства при прийнятті рішення № 3566-V від 09.10.2008 року (т. 1, а.с. 87-89).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2011 року провадження у справі зупинялось до розгляду Суворовським районним судом м. Одеси пов'язаної справи № 2-3197/11 (т. 1, а.с. 114-115).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року ухвалу господарського суду Одеської області від 20.05.2011 року скасовано, справу передано місцевого господарського суду для розгляду по суті (т. 1, а.с. 139-142).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2011 року у справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза та зупинялось провадження у справі (т. 2, а.с. 116-117).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2013 року залучено до участі у справі в якості іншого відповідача за первісним позовом Одеську регіональну філію Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" (т. 4, а.с. 91).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2013 року залучено до участі у справі в якості іншого відповідача за первісним позовом Управління Держземагенства в місті Одеса (т. 4, а.с. 91).

Також, заперечуючи проти позову Одеська міська рада звернулась з зустрічними вимогами про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 129,63 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 114/2, шляхом знесення нежитлової будівлі одноповерхового магазину загальною площею 127,4 кв.м. (т. 4, а.с. 157-162).

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2013 року (головуючий Погребна К.Ф., судді Меденцев П.А., Зайцев Ю.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року (головуючий Лавриненко Л.В., судді Пироговський В.Т., Філінюк І.Г.) (т. 5, а.с. 83-94) у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний" до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" відмовлено. Зустрічний позов Одеської міської ради задоволено. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" звільнити земельну ділянку загальною площею 129,63 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 114/2, шляхом знесення нежитлової будівлі одноповерхового магазину загальною площею 127,4 кв.м. (витрішено питання розподілу судових витрат (т. 4, а.с. 183-187).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю порушеного права позивача за первісним позовом та встановленими судами обставинами, що свідчать про обгрунтованість заявлених зустрічних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати в частині відмови у задоволенні первісних вимог та в частині задоволення зустрічних вимог, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити (т. 5, а.с. 118-123).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.11.2013 року (т. 5, а.с. 116-117).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 року продовжено строк розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека", розгляд справи відкладено на 09.12.2013 року (т. 5, а.с. 144-145).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/1557 від 06.12.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Акулової Н.В. (т. 5, а.с. 146).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2013 року (т. 5, а.с. 147-148).

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України № 02-05/972 від 17.12.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В.

У судове засідання 23.12.2013 року представники позивача (відповідача за зустрічними позовами) - товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека", відповідача -2 (позивача за зустрічним позовом) - Одеської міської ради, відповідачів - Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", Управління Держземагенства в місті Одеса, третьої особи - Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача (відповідача за зустрічними позовами) - товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека", відповідача -2 (позивача за зустрічним позовом) - Одеської міської ради, відповідачів - Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", Управління Держземагенства в місті Одеса, третьої особи - Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача -1 (позивача за зустрічним позовом) - товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за первісним позовом доводив суду правомірність набуття ним права власності на нежитлове приміщення, розташоване по просп. Добровольського, 114/4 у м. Одеса і, як наслідок, порушення його права землекористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 20.10.2008 року) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" статтею 120 ЗК України (в редакції від 25.10.2001) було передбачено перехід права користування земельною ділянкою до нового власника житлового будинку (будівлі, споруди), розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди. З 20.06.2007 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 N 997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 ЗК України. Зокрема, стаття 120 ЗК України (в редакції від 27.04.2007) не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда. Отже, з дати набрання чинності названим Законом передбачене статтею 120 ЗК України право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки.

Суди встановили, що позивач придбав будівлю по просп. Добровольського, 114/4 за договором купівлі-продажу від 01.08.2008 року у фізичної особи - підприємця Дашевської О. М., яка здійснивши відповідне самочинне будівництво, порушила право власності територіальної громади на земельну ділянку площею 129,63 кв. м., подальше відчуження спірного магазину іншим особам цього факту не змінює, порушеного права власності територіальної громади не відновлює (зазначаючи адресу: м. Одеса, пр. Добровольського, 114/2, суд апеляційної інстанції виходить з того, що в установленому чинним законодавством порядку адреса: м. Одеса. пр. Добровольського, 114/4, спірному магазину не надавалась).

Таким чином, посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" на наявність у нього права власності на спірну будівлю магазину, яке підтверджене свідоцтвом про право власності від 20.10.2008 року, судом апеляційної інстанції не прийнято, оскільки матеріали справи не містять законодавчо встановлених документів, які свідчать про правомірність виникнення цього права у особи, яка побудувала цей магазин, і в подальшому продала його третій особі.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необгрунтованість заявлених первісних позовних вимог і, як наслідок, про відмову у позові як в частині визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, так і в частині визнання недійсним договору оренди землі, укладеному між Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний".

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України від 19.06.2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, встановивши, що позивачем за зустрічним позовом набув право власності користування спірною земельною ділянкою в порядку, передбаченому ст. 124 Земельного кодексу України, суди дійшли висновку про захист захист права, яке вищезазначена особа вважає порушеним шляхом застосування приписів ст. 152 Земельного кодексу України.

Слід зазначити, що прийняті у справі судові акти узгоджуються і з практикою Європейського суду, яка, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.

Отже, порушення права позивача на мирне володіння майном не може служити на користь його правової позиції, оскільки, як було встановлено судами попередніх інстанцій, правомірність набуття права власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" не доведено.

Частиною 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий лелека" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року у справі № 5-14-11/17-1328-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко