Постанова

від 07.11.2013 по справі 811/2927/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року Справа № 811/2927/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., за участю секретаря судового засідання Козоріз О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт - Н" до відділу Держземагентства в Олександрівському районі Кіровоградської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт - Н" (надалі - ТОВ "Агроконтракт - Н") звернулося до суду з позовом до відділу Держземагентства в Олександрівському районі Кіровоградської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" (надалі - ТОВ "АПК "Ніка") про зобов'язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що між ТОВ "Агроконтракт-Н" та ОСОБА_2 03.12.07 укладено договір оренди земельної ділянки за №554 площею 6,06 га на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області терміном на 10 років. Після смерті ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1, яка всупереч умовам договору від 03.12.07, передала її у користування ТОВ "АПК "Ніка", уклавши з ним договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований відділом Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області, про що позивачу стало відомо у вересні 2013 року. Посилаючись на норми Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Порядку ведення поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.09 №1021, ст.654 ЦК України, позивач стверджує, що відповідач при реєстрації у Книзі реєстрації договорів оренди, укладених між фізичними особами та ТОВ "АПК Ніка", не перевірив, чи право оренди на ці земельні ділянки зареєстровано чи ні, внаслідок чого й здійснив повторну реєстрацію договорів оренди цих же земельних ділянок, що призвело до виникнення ситуації, за якої одну й ту ж земельну ділянку передано в оренду різним орендарям. З цих підстав просить суд зобов'язати відповідача - відділ Держземагентства в Олександрівському районі Кіровоградської області - скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "АПК Ніка" земельної ділянки НОМЕР_1 площею 6,06 га, котра розташована в с.Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 26.09.13 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 07.10.13 закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "АПК "Ніка" про зобов'язання вчинити певні дії. Цією ж ухвалою ТОВ "АПК "Ніка" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. У наданих до суду письмових запереченнях позов не визнав, стверджуючи, що відділом Держземагентства в Олександрівському районі Кіровоградської області договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "АПК "Ніка", не реєструвався. Заперечуючи проти позовної вимоги про зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрацію спірного договору оренди земельної ділянки, вказав, що відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр", постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.12 №1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" з 01.01.13 органи Держземагентства здійснюють лише державну реєстрацію земельних ділянок, а державна реєстрація прав на земельну ділянку та права оренди здійснюється державним реєстратором прав на нерухомо майно в порядку, передбаченому Законом України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження". Посилаючись на відсутність у відповідача повноважень щодо реєстрації договорів оренди чи скасування їх реєстрації, просив суд у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснивши, що після смерті своєї матері ОСОБА_2 у червні 2010 року, вона успадкувала земельну ділянку, щодо якої у жовтні 2012 року уклала з ТОВ "АПК "Ніка" договір оренди земельної ділянки. Стверджувала, що на момент укладання цього договору їй не було відомо, що ця земельна ділянка вже перебуває в оренді ТОВ "Агроконтракт-Н". Однак, на даний час вона бажає, щоб належну їй земельну ділянку обробляло ТОВ "Агроконтракт-Н", тому просить суд позов задовольнити.

Представник третьої особи ТОВ "АПК "Ніка" у письмових поясненнях та судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на законність укладання та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 27.10.12, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "АПК "Ніка".

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, третіх осіб, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 20.11.02 Олександрівською районною державною адміністрацією видано Державний акт серії Р1 №310882 на право приватної власності на земельну ділянку площею 6,06 га, яка розташована на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 50)

Між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ТОВ "Агроконтракт-Н" (орендарем) 03.12.07 укладено договір оренди земельної ділянки за №554 площею 6,06 га на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області терміном на 10 років. Вказаний договір зареєстрований Олександрівським офісом Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 15.12.10 за №041037900285. (а.с.8-10).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 її донька ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку, отримавши 15.04.11 свідоцтво про право на спадщину за заповітом та оформивши Державний акт серії ЯК №925875 на право власності за земельну ділянку, який був виданий їй 02.10.12 та 05.10.12 зареєстрований у відділі Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області. (а.с. 92)

Відділом Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області 10.10.12 проведено державну реєстрацію земельної ділянки шляхом відкриття Поземельної книги на неї, а державним реєстратором Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області 09.04.13 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. (а.с. 109 -110). Крім цього, державним кадастровим реєстратором відділу Держземагентства в Олександрівському районі Кіровоградської області до Поземельної книги внесено відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за ОСОБА_1 (права приватної власності на земельну ділянку) (а. с. 60)

Між тим, 27.10.12 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "АПК "Ніка" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала ТОВ "АПК "Ніка" у строкове платне користування земельну ділянку площею 6, 0583 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 4 роки, починаючи з дати його державної реєстрації. (а.с. 93-96).

Вказаний договір був зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області 12.04.13 на підставі його рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №1608925 від 12.04.13. (а.с. 107 - 108). Відомості про державну реєстрацію цього речового права (права оренди земельної ділянки) та про орендаря ТОВ "АПК "Ніка" включені державним кадастровим реєстратором відділу Держземагентства в Олександрівському районі до Поземельної книги на земельну ділянку. (а.с. 61).

Позивач, вважаючи, що державною реєстрацію цього договору порушено його права, які мають бути поновлені шляхом зобов'язання відповідача - відділу Держземагентства в Олександрівському районі Кіровоградської області - скасувати державну реєстрацію цього договору, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі статтею 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За визначенням, наведеним у статті 2 цього Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право оренди земельної ділянки.

За змістом частини 1 статті 6, статті 8 цього Закону, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав) входять до системи органів державної реєстрації прав та уповноважені проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляти у їх реєстрації.

Частиною 4 статті 9 Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до статті 26 цього Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з частиною 1 статті 28-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про: 1) суб'єкта права власності на земельну ділянку; 2) суб'єкта речового права на земельну ділянку; 3) державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельною ділянкою, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельної ділянки; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій); 4) дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Пунктами 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.02.10 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року. До 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Указом Президента України від 08.04.11 №445/2011 затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України та установлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів.

Згідно з підпунктом 17 пункту 4 цього Положення (у редакції, яка діяла до 01.01.13) Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань здійснювало державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності, права користування земельними ділянками (сервітут), права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій).

З 01.01.13 підпункт 17 пункту 4 Положення викладено у новій редакції, згідно з якою на Держземагентство покладено здійснення державної реєстрації земельних ділянок та обмежень у їх використанні.

Відтак, з 01.01.13 чинним законодавством не надано право територіальним органам Держземагентства проводити державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок.

У ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позову про порушення відповідачем порядку державної реєстрації спірного договору оренди землі від 27.10.12, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "АПК "Ніка", оскільки судом установлено, що відповідач не причетний до здійснення його державної реєстрації.

Державну реєстрацію цього договору оренди землі проведено 12.04.13 державним реєстратором Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області - органу державної реєстрації прав, що забезпечує реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Натомість, державний кадастровий реєстратор відділу Держземагентства в Олександрівському районі Кіровоградської області - територіального органу Держземагентства - відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише вніс до Поземельної книги та до Державного земельного кадастру запис про виникнення права оренди земельної ділянки, зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Вирішуючи позов про зобов'язання відповідача - відділу Держземагентства в Олександрівському районі Кіровоградської області - скасувати державну реєстрацію цього договору, суд виходив з положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", який набрав чинності 01.01.13 та установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин 1, 6 статті 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить відомості про земельну ділянку, зокрема інформацію про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.12 №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (надалі - Порядок №1051).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

До складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з пп.3 п.9 Порядку №1051 до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать зокрема формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг.

Відповідно до пунктів 49, 51 Порядку №1051 Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107 - 137 цього Порядку.

Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктами 60, 61 Порядку №1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Доказів наявності рішення суду, яке б давало державному кадастровому реєстратору підстави скасувати записи у Поземельній книзі, зокрема про виникнення права оренди земельної ділянки, а також доказів відмови відповідача скасувати такий запис у Поземельній книзі за відповідним рішенням суду, як підстави для зобов'язання його адміністративним судом вчинити ці дії, позивачем суду не надано.

Згідно з частиною 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частинами 1, 3 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За визначенням, наведеним у статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів з боку відповідача. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (свободу, інтерес) і це право порушено відповідачем. При цьому зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, як спосіб захисту порушеного права, застосовується у разі встановлення судом протиправної бездіяльності відповідача. Під бездіяльністю слід розуміти пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, зокрема, невиконання суб'єктом владних повноважень визначеного законом обов'язку вчинити дії або прийняти рішення.

Між тим, відповідач не є учасником спірних правовідносин, які виникли з приводу державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, не допустив щодо позивача протиправної бездіяльності, яка б зумовлювала право останнього вимагати вчинення певних дій.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинне законодавство не передбачає повноважень відповідача як територіального органу Держземагентства, скасовувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, на чому наполягає позивач у позові.

Доводи позову про незаконність державної реєстрації договору оренди землі можуть бути підставами для оскарження до адміністративного суду рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №1608925 від 12.04.13, прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, скасування якого б стало підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав, відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім того, позивач, стверджуючи, що укладання та державна реєстрація договору оренди земельної ділянки між третіми особами порушує його права, як орендаря за раніше укладеним та нині діючим договором оренди цієї ж земельної ділянки, вправі звернутися до суду з цивільним позовом про визнання спірного договору оренди землі недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, як такого, що суперечить частині 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Як установлено судом, позивач до суду з такими позовами не звертався.

Відтак, у задоволенні заявленого адміністративного позову належить відмовити з огляду на невірно обраний позивачем спосіб захисту свого права.

Оскільки спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні. Відповідачем витрати, передбачені ч.2 ст.94 КАС України, не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 93, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш