Постанова

від 24.12.2013 по справі 811/3252/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 року Справа № 811/3252/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Олдер»

до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

Приватне підприємство «Олдер» звернулось з позовом, в подальшому уточненим, до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001692201 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 063 193,00 грн. основного платежу та 1 265 798,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), №0007622201 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податок з доходів найманих працівників в розмірі 7 040,00 грн. основного платежу та 2 270,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а також про зобов'язання відповідача скасувати нарахування пені по ПДФО шляхом проведення коригування даних облікової картки платника податків в сторону зменшення на суму 1 259,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при здійсненні податкового обліку, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству, а пеню нараховану безпідставно.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі.

На підставі ухвали від 24.12.2013 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 05 по 23 серпня 2013 року посадовою особою Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено планову виїзну перевірку ПП «Олдер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №64/2200/34395724 від 02.09.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем:

- п.185.1 ст.185, 187.1 ст.187 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань за загальною формою декларації за грудень 2011 р. в сумі 175 142,00 грн., грудень 2012 року в сумі 85 547,00 грн. та завищення суми податкових зобов'язань за грудень 2011 р. в сумі 175 142,00 грн. та за грудень 2012 р. в сумі 85 547,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового зобов'язання з ПДВ за скорочено формою декларації всього на суму 95 384,00 грн., зокрема, але не виключно, за серпень 2012 року в сумі 17 042,00 грн. та за жовтень 2012 року в сумі 2 000,00 грн.;

- п.209.2 податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, в результаті чого використано зі спеціального рахунка суми податку на додану вартість, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання всього у сумі 4 783 461,66 грн.;

- п.173.1 ст.173 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, податковим агентом виплачені кошти (доходи) фізичній особі без сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 8 800,00 грн., а також п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - подано звіт за формою 1 ДФ з недостовірними даними - не відображено сум нарахованого ПДФО за VІ квартал 2011 року в сумі 8 800,00 грн.

19 вересня 2013 р. Світловодською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.88-90).

В акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість відповідачем вказано, що позивачем порушено вимоги п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України чим завищено суму податкового кредиту за серпень 2012 року в сумі 17 042,02 по операціях з ТОВ «Торговий дім «Євротех» та за жовтень 2012 року в сумі 2 000,00 грн. по операціях з ТОВ «ОСГ Рекорд Менеджмент» (а.с.23, 89).

Судом встановлено, що 20 серпня 2013 року до Світловодської ОДПІ позивачем подано податкову декларацію з ПДВ (скорочена) за липень 2013 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 190 084,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 17 042,02 грн. за податковими накладними виданими ТОВ «Торговий дім «Євротех» по придбанню шини, ободної стрічки та автошини (а.с.94, 113, 116 Т.1).Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.112, 115 Т.1).

Світловодська ОДПІ вважає, що податкові накладні видані ТОВ «Торговий дім «Євротех» та ТОВ «ОСГ Рекорд Менеджмент» за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У періоді, що перевірявся податковим органом, ПП «Олдер» було платником фіксованого сільськогосподарського податку, що вказано Світловодською ОДПІ в акті перевірки (а.с.18 Т.1).

Відповідно до довідки з Є?ДРПОУ одним із видів діяльності ПП «Олдер» є діяльність вантажного автомобільного транспорту (а.с.15 Т.1).

В ході розгляду справи встановлено, що позивач має у власності автомобілі, які використовує для здійснення господарської діяльності (а.с.181-182 Т.3). З метою здійснення господарської діяльності ним і придбавались у ТОВ «Торговий дім «Євротех» товари, які використані для власних автомобілів, що підтверджується накладними та актами приймання-передачі (а.с.186-203 Т.3).

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Торговий дім «Євротех» на момент її виписки був зареєстрований платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Таким чином, ПП «Олдер» правомірно включило суму податкового кредиту у розмірі 17 042,00 грн. до скороченої декларації по ПДВ за липень 2012 року. Що стосується податкового кредиту з ПДВ в сумі 2000,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «ОСГ Рекорд Менеджмент», який, на думку відповідача, позивачем задекларовано в серпні 2012 року, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту декларації з податку на додану вартість (скорочена) за жовтень 2012 року, позивач не декларував податковий кредит за операціями з ТОВ «ОСГ Рекорд Менеджмент» в цьому періоді, а тому позиція податкового органу в цій частині є безпідставною (а.с.104-105 Т.1).

В акті акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість відповідачем вказано, що позивачем порушено вимоги п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, а саме - використано зі спеціального рахунку суми податку на додану вартість, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання на суму 4 783 461,00 грн. (а.с.49-51 Т.1).

Згідно з п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №11, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У відповідності до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит, зокрема, товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідач посилався на те, що на момент придбання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та насіння у ТОВ «Українські аграрні інвестиції» у позивача вже була заборгованість з придбання виробничих факторів перед ТОВ "Агропромислова компанія "Маїс", СТОВ "Селянська спілка ім.Шевченка" та ТОВ "Агротехсоюз", що, на думку відповідача, унеможливлювало перерахунок коштів зі спеціального рахунку на користь ТОВ «Українські аграрні інвестиції» без погашення боргу перед ТОВ "Агропромислова компанія "Маїс", СТОВ "Селянська спілка ім.Шевченка" та ТОВ "Агротехсоюз".

Суд вважає, що ні Податковий кодекс, ні інші законодавчі акти не містять положень щодо черговості використання коштів зі спеціального рахунку на придбання виробничих факторів, а тому спрямування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» на придбання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та насіння є використанням їх за цільовим призначенням, за умовами та цілями надання такої податкової пільги.

В акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій по податку на додану вартість відповідачем вказано, що позивачем порушено вимоги п.185.1 ст.185, 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань за загальною формою декларації за грудень 2011 року в сумі 175 142,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 85 547,00 грн. по операціям реалізації сільгосппродукції з земель орендованих в Глинській с/раді за 99,9 га (а.с.21).

Судом встановлено, що 22 січня 2009 року між позивачем та Світловодською районною державною адміністрацією укладено угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів районним бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою на території Глинської с/р площею 99,9 га. Зі змісту даної угоди вбачається, що сторони досягли домовленості про надання в користування ПП «Олдер» земельної ділянки з дати її підписання і до моменту проведення державної реєстрації договору оренди землі (а.с.117 Т.1).

Також з матеріалів справи вбачається, що ПП «Олдер» подавало до податкового органу податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2011 та 2012 рік та сплачувало кошти за користування земельною ділянкою (а.с.118-120, 122-124 Т.1, 34 Т.3).

В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до даних форми №29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.2011 р та на 01.12.2012 р..» по ПП «Олдер» господарством у 2011 та 2012 році одержано врожай (а.с.16-24 Т.3).

Окрім цього, судом встановлено, що отриманий в процесі виробництва товар в подальшому був реалізований, що підтверджується реалізацією сільськогосподарської продукції за 2011 та 2012 рік (а.с.25-28 Т.3).

Відповідач посилався на те, що оскільки на земельну ділянку на території Глинської с/р площею 99,9 га відсутній зареєстрований договір оренди, реалізація продукції вирощеної позивачем на ній повинна бути відображена в загальній декларації з ПДВ, а не в скороченій, як відобразив позивач.

У відповідності до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України, Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пункт 209.6 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до п.308.4 ст.308 Податкового кодексу України, дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані від: реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.

Згідно з ст.302 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування , у тому числі на умовах оренди.

Судом встановлено, що позивач користується земельною ділянкою площею 99,9 га на території Глинської с/р та сплачує за це відіповідні кошти згідно з договором від 22.01.2009 року, дана земельна ділянка включена до декларації з плати за землю, а тому ПП «Олдер» правомірно відобразило податок на додану вартість від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на ній в скороченій декларації за грудень 2011 року та за грудень 2012 року (а.с.117, 121, 125 Т.1).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001692201 від 19 вересня 2013 року (17 042,00 грн. + 2 000,00 грн. + 175 142,00 грн. + 85 547,00 грн. + 4 783 462,00 грн.) підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2011 року між ПП «Олдер» (покупець) та громадянином України ОСОБА_1 (продавець) укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки МERSEDES-BENS, модель SPRINTER, тип: пасажирський В, 2006 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 (а.с.178-179 Т.2).

В ході розгляду справи встановлено, що податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1% утримано та сплачено податковим агентом у встановленому порядку, в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2011 року відображено відповідне нарахування та сплату (а.с.130 Т.1).

У відповідності до п.173.3 ст.173 Податкового кодексу України, (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Згідно п.173.2 ст.173 Податкового кодексу України, як виняток з положень пункту 173.1 цієї статті, під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 відсоток.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року №1306 встановлено, що легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

До матеріалів справи позивачем надано свідоцтво про реєстрацію вищевказаного автомобіля, в якому зазначено, що кількість сидячих місць з місцем водія становить 9 (а.с.181 Т.2).

Таким чином, автомобіль МERSEDES-BENS відноситься до класу легкових автомобілів, а податок з доходів фізичних осіб мав бути сплачений за ставкою 1%, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007622201 від 19 вересня 2013 року в частині грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 7 040,00 грн. основного платежу та 1 760,00 грн. (7040,00 грн. х 25%) штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) підлягають задоволенню.

Протиправність визначення грошового зобов'язання з ПДФО до сплати в сумі 7040,00 грн. основного платежу свідчить про безпідставність позиції щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2011 року з недостовірними даними (не відображенням суми ПДФО в розмірі 8800,00 грн.), що свідчить про протиправність нарахування штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням №0007622201 від 19 вересня 2013 року в сумі 510,00 грн., а тому воно в цій частині також підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача скасувати нарахування пені по ПДФО шляхом проведення коригування даних облікової картки платника податків в бік зменшення на суму 1 259,21 грн. суд вважає за необхідне вказати наступне.

Судом встановлено, що ПП «Олдер» на підставі акту перевірки №64/2200/34395724 від 02.09.2013 року нараховано пеню по податку з доходів фізичних осіб з огляду на визначення податковим повідомленням-рішенням №0007622201 від 19 вересня 2013 року податкового зобов'язання (а.с.149 Т.1).

У відповідності до п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п.129.2 ст.129 Податкового кодексу України, у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

З огляду на скасування судом податкового повідомлення-рішення №0007622201 від 19 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податок з доходів найманих працівників в розмірі 7 040,00 грн. основного платежу та 2 270,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), скасуванню підлягає і нарахування пені на суму 1 259,21 грн. шляхом зобов'язання податкового органу відкоригувати її в бік зменшення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 94,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001692201 від 19 вересня 2013 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Приватному підприємству «Олдер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 063 193,00 грн. основного платежу та 1 265 798,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007622201 від 19 вересня 2013 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Приватному підприємству «Олдер» збільшено суму грошового зобов'язання податку з доходів найманих працівників в розмірі 7 040,00 грн. основного платежу та 2 270,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

4. Зобов'язати Світловодську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області провести коригування нарахування пені по податку з доходів фізичних осіб, нарахованої 22 жовтня 2013 року за кодом операції 211, шляхом проведення коригування даних облікової картки платника податків в бік зменшення на суму 1 259,21 грн.

Присудити Приватному підприємству «Олдер», код ЄДРПОУ 34395724 (27532, с. Глинськ, Світловодський р-н, Кіровоградської обл., вул. Богдана Хмельницького, 108) судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.), зобов'язавши Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунка Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області код ЄДРПОУ 38713773.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова