Постанова

від 03.10.2013 по справі 811/2209/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року Справа № 811/2209/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" (надалі - ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів") звернулося до суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000671500 від 25.06.13, №0000681500 від 25.06.13.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів", оформленої актом №309/2200/33455200 від 10.06.13, якою установлено порушення податкового законодавства та правил оподаткування при декларуванні взаємовідносин з ТОВ "Металоконструкція", в результаті чого занижено суму податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Металоконструкція" за 4 квартал 2012 року в розмірі 8 582 грн. та завищено податковий кредит в сумі 8 174 грн. Доводячи правомірність формування витрат по придбанню сировини та податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з придбання товарів у цього контрагента, які підтверджені належними первинними документами, доводячи реальність цих господарських взаємовідносин, стверджуючи про відсутність судових рішень про визнання їх недійсними, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

У ході судового розгляду справи допущено заміну відповідача - Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС - її процесуальним правонаступником - Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з ПДВ сформовані позивачем за правочинами з ТОВ "Металоконструкція", які здійснені без мети настання реальних наслідків та визнані податковим органом фіктивними. Посилаючись на неможливість проведення податковим органом зустрічної звірки цього контрагента, наполягав на правомірності висновків акту перевірки позивача та оскаржуваних ним податкових повідомлень - рішень. У зв'язку з цим, просив суд у позові відмовити.

Сторони у судове засідання 03.10.13 не прибули, подавши до суду заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" з 22.04.05 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради (а.с. 15), перебуває на податковому обліку в Світловодській ОДПІ Кіровоградської області ДПС.

Посадовими особами Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС 07.06.13 відповідно до наказу №458 від 06.06.13 (а.с. 69) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Металоконструкція" за період з 01.10.12 по 30.04.13, результати якої оформлено актом №309/2200/33455200 від 10.06.13 (а.с. 55-62).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- п138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ "Металоконструкція" за 4 квартал 2012 року в розмірі 8 582 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в загальній сумі 8 174 грн., в т.ч. за листопад 2012 року 8 174 грн.

На підставі цього акту Світловодською ОДПІ винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0000671500 від 25.06.13, яким позивачеві згідно з п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до абз. 3,4 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.138.1 ст.138 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 8 582 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4 291 грн., усього - 12 873 грн. (а.с 12).

- форми "Р" №0000681500 від 25.06.13, яким позивачеві згідно з п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до абз. 3,4 п. 123.1 ст. 123 ПК України, за порушення п.1 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 8 174 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4 087 грн., усього - 12 261 грн. (а.с. 13).

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Металоконструкція". Виявлені порушення податкового законодавства кваліфіковані податковим органом за п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, і полягали в тому, що позивач сформував витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "Металоконструкція", яке має ознаки фіктивності.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У ході судового розгляду справи представник позивача посилався на те, що дані податкового обліку ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів", у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Металоконструкція", і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами, які не були взяті податковим органом до уваги.

Досліджуючи обставини реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Металоконструкція", на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що позивач придбав у ТОВ "Металоконструкція" товар (460 кг смоли епоксидної та 1000 кг затверджувача ИЗОМТГФА) вартістю 49 041, 60 грн. Про поставку та оплату товару ТОВ "Металоконструкція" на адресу позивача виписано рахунок-фактуру №91 від 19.11.12, видаткову накладну №102 від 19.11.12 та податкову накладну №195 від 19.11.12 на суму 49 041, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 8 173, 60 грн. (а.с. 26, 27, 28). Розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі 07.12.12 та 26.12.12, про що свідчать копії виписки по банківському рахунку. (а.с. 29, 30).

На підставі цих первинних документів позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року, а вартість придбаних товарів віднесена ним до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ - ІУ квартали 2012 року. (а.с. 82-92, 93-98).

Щодо обставин фактичного постачання товарів судом установлено, що придбаний у ТОВ "Металоконструкція" товар доставлений з міста Дніпропетровська до міста Світловодська за рахунок продавця, автомобільним транспортом, про що свідчить товарно-транспортна накладна №102 від 19.11.12, за якою 19.11.12 позивачем одержано товар від ТОВ "Металоконструкція" (а.с. 117). Прийняття товарів від імені позивача здійснювала його уповноважена посадова особа - директор Жучков К.В. за довіреністю №125 від 19.11.12, яка зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" (а.с. 121-123).

Як пояснив суду представник позивача, придбані товари використані ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" у виготовленні продукції, а саме склопластику та виробів з нього з метою подальшої їх реалізації, на підтвердження чого надав суду відомості та акти про списання матеріалів на виготовлену продукцію (а.с. 36-39, 42, 43).

Надходження товарів та продукції, як виробничих запасів, їх рух та передача у виробництво відображено в бухгалтерському обліку підприємства. (а.с. 24, 25, 31 - 35, 40- 41).

Таким чином, судом установлено, що право на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Металоконструкція" виникло внаслідок фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, підтверджено належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Воднораз, як вбачається зі змісту акту перевірки позивача, підставою для невизнання його права на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з цим контрагентом послугували висновки податкового органу про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Металоконструкція" здійснюється поза межами правового поля, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Металоконструкція" та контрагентами є фіктивними правочинами та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами. В підґрунтя цього покладено висновки акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №449/1/22-4/32990039 від 08.02.13 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металоконструкція" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за листопад 2012 року (а.с. 71-78).

Щодо оцінки відповідачем правочину, укладеного позивачем з ТОВ "Металоконструкція", як фіктивного, суд виходить з того, що, за визначенням, наведеним у частині 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Доказів наявності судових рішень про визнання недійсними угод, укладених позивачем з ТОВ "Металоконструкція", ініційованих податковим органом у порядку, передбаченому статтею 234 ЦК України, або щодо фіктивної діяльності останнього, визнаної такою у порядку, передбаченому статтею 55-1 ГК України, ст. 205 КК України, відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від можливості проведення зустрічної звірки його контрагентів податковими органами, або від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.11, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд, дослідивши у судовому засіданні обставини здійснення господарської операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цієї операції, дійшов до висновку, що господарська операція з придбання позивачем товарів у ТОВ "Металоконструкція" мала місце та фактично здійснена. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та сума ПДВ, що віднесена до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". У судовому засіданні достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

У ході судового розгляду судом не здобуто доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем п.138.1, п.138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України при декларуванні ним даних податкового обліку по спірним взаємовідносинах з ТОВ "Металоконструкція" є безпідставними.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ТОВ "Завод ізоляційних матеріалів" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань у деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість, тому збільшення грошових зобов'язань на підставі п.54.3 ст.54 ПК України та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом п.123.1 ст.123 ПК України, є неправомірним.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідачем правомірність спірних податкових повідомлень - рішень Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №0000671500 від 25.06.13, №0000681500 від 25.06.13 не доведено, тому позов про їх скасування підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити позивачеві з Державного бюджету України здійснені ним судові витрати у сумі 252 грн. (а.с. 2).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000671500 від 25.06.13, №0000681500 від 25.06.13.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Завод ізоляційних матеріалів" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 252 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш