Ухвала
від 10.04.2014 по справі 811/2209/13-а
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 811/2209/13

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року по справі №811/2209/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ізоляційних матеріалів» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод ізоляційних матеріалів» звернулось до суду з позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0000671500 від 25.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 8 582 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4 291 грн., усього - 12 873 грн.; №0000681500 від 25.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 8 174 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4 087 грн., усього - 12 261 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо не підтвердження господарських операцій з ТОВ «Металоконструкція» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (яка є правонаступником Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби), посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Світловодської ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Завод ізоляційних матеріалів» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Металоконструкція» за період з 01.10.2012 року по 30.04.2013 року, за результатами якої складено акт № 309/2200/33455200 від 10.06.2013року.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог:

- п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток за 4 квартал 2012 року в розмірі 8 582 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в загальній сумі 8 174 грн., в т.ч. за листопад 2012 року 8 174 грн.

Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою у перевіреному періоді встановлено взаємовідносини ТОВ «Завод ізоляційних матеріалів» з ТОВ «Металоконструкція».

За результатами перевірки ДПІ зроблено висновок про відсутність факту постачання товарів від ТОВ «Металоконструкція» на адресу ТОВ «Завод ізоляційних матеріалів». Таких висновків ДПІ дійшла з огляду на акт, складений Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська №449/1/22-4/32990039 від 08.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Металоконструкція» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за листопад 2012 року», в якому зазначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Металоконструкція» здійснюється поза межами правового поля, а взаємовідносини між ТОВ «Металоконструкція» та контрагентами є фіктивними правочинами та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами.

З цих підстав, Світловодська ОДПІ робить висновок про те, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Завод ізоляційних матеріалів» та ТОВ «Металоконструкція» є непідтвердженими, у зв'язку з чим формування витрат та податкового кредиту по цим взаємовідносинам є неправомірним.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ «Завод ізоляційних матеріалів» вимог податкового законодавства, Акт перевірки №309/2200/33455200 від 10.06.2013року. не містить.

На підставі акту перевірки Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією 25 червня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000671500, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 8 582 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4 291 грн., усього - 12 873грн.; №0000681500, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 8 174 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4087грн., усього - 12 261 грн..

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Згідно із пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, підставою для визначення сум грошових зобов'язань є дані перевірок, які свідчать про заниження платником податків сум податкових зобов'язань.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковою службою взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ «Металоконструкція», за наслідками яких позивачем визначалися податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням, що унеможливлює проведення зустрічної звірки.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань ТОВ «Завод ізоляційних матеріалів» по взаємовідносинам з ТОВ «Металоконструкція», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальника.

Отже, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов'язань.

В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Металоконструкція», внаслідок чого позивач придбав у ТОВ «Металоконструкція» товар (460 кг смоли епоксидної та 1000 кг затверджувача ИЗОМТГФА) вартістю 49 041, 60 грн.

Фактичне виконання сторонами умов договорів підтверджується наступними первинними документами:

- рахунок-фактура №91 від 19.11.2012 року,

- видаткова накладна №102 від 19.11.2012 року,

- податкова накладна №195 від 19.11.2012 року.

- довіреністю на отримання товару №125 від 19.11.2012р.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, про що свідчать копії виписки по банківському рахунку. Транспортування товару від продавця до покупця здійснювалось за рахунок продавця автомобільним транспортом, про що свідчить товарно-транспортна накладна №102 від 19.11.2012 року.

Надані суду і докази оприбуткування придбаних товарів, а також і використання позивачем цих товарів у власній господарській діяльності (а.с.24-43).

Таким чином, встановивши обставини, які свідчать про поставку товару, його оприбуткування, використання у власній господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів ОДПІ щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Металоконструкція».

Посилання ОДПІ на акт, складений Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська №449/1/22-4/32990039 від 08.02.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Металоконструкція» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за листопад 2012 року», суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки з цього акту вбачається лише те, що зустрічна звірка ТОВ «Металоконструкція» проведена не була, тому цей акт не може свідчити про обставини, які б вказували на безтоварність господарських операцій саме між позивачем та ТОВ «Металоконструкція».

Оскільки, будь-яких інших підстав для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень акт перевірки не містить, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості вказаних рішень ОДПІ.

Вказані висновки суду першої інстанції, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідачем не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач лише посилається на висновки, які зроблено в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, як зазначене вище, судом надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року по справі №811/2209/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 11.04.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

СудДніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.04.2014
Оприлюднено18.04.2014
Номер документу38263095
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —811/2209/13-а

Ухвала від 03.09.2013

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Ухвала від 10.04.2014

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Постанова від 03.10.2013

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Ухвала від 22.07.2013

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

Ухвала від 08.07.2013

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

О.А. Черниш

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні