Постанова

від 31.12.2013 по справі 826/14263/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 грудня 2013 року № 826/14263/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Аккорд Інвест»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного

управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення № 0008232205 від 11.06.2013.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ «КУА «Аккорд Інвест» з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просило, зокрема: визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0008232205 від 11 червня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

У судовому засіданні 13.11.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «КУА «Аккорд Інвест» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року за результатами якої складено акт № 494/22-05/34616151 від 23.05.2013.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «КУА «Акорд Інвест» вимог пп. 135.4.1 п. 135.4 статті 135 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 4 906 601, 00 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2012 року - 4 906 601, 00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2013 року № 0008232205, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» у сумі 6 133 251, 00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його оскарження.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 18 травня 2012 року № ДД-6, ТОВ «КУА «Акорд Інвест» закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд «Еверест» здійснило продаж векселя простого (серія АА 0447748, емітент ТОВ «Техносервісгарант» код ЄДРПОУ 36257370, дата складання 09 жовтня 2009 року, дата погашення 09 жовтня 2019 року, сума платежу 52 361 400, 00 грн.) ТОВ «Торговець цінними паперами «Бонус-Брок» на загальну суму 23 364 770, 00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 06 червня 2012 року. Розрахунок за вексель здійснювався грошовими коштам, відповідно до платіжного доручення від 21 травня 2012 року.

Положеннями п. 153.8 статті 153 ПК України визначено порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування» (пайові та корпоративні фонди), терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення:

- інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд;

- активи ІСІ - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування;

- цінні папери ІСІ - акції корпоративного інвестиційного фонду та інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів, зокрема, боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться, в тому числі, векселі.

Згідно з п. 1 р. II Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 січня 2002 року № 12, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2002 року за № 108/639, активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об'єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, а також інших активів, дозволених законодавством України з урахуванням обмежень, установлених Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

До складу активів ІСІ входять грошові кошти, цінні папери, банківські метали, корпоративні права, нерухомість, грошові вимоги за реалізовані активи ІСІ та видані позики, інші активи відповідно до вимог законів України.

Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування, до яких належать кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо).

Між тим, Законом України від 22 грудня 2011 року № 4218-VI «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» внесено зміни, в тому числі, до ч. 1 статті 4 вказаного Закону. З урахуванням таких змін, вказане положення передбачає, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Тобто, з моменту набрання чинності зазначеного Закону (з 15 січня 2012 року), векселі не можуть розглядатись як об'єкти інвестиційної діяльності як для резидентів, так і для нерезидентів.

Таким чином, операції за вищевказаними договорами купівлі-продажу цінних паперів, не є активами ІСІ.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», компанія з управління активами несе майнову відповідальність за збитки, що були завдані ІСІ її діями (бездіяльністю), згідно з законом та відповідно до умов договору.

Відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 статті 14 ПК України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Таким чином, оскільки операція з продажу векселів не пов'язана з їх випуском (емісією) та погашенням, вексель є товаром. А тому продаж векселів є продажем товару.

Відповідно до пп. 135.4.1 п. 135.4 статті 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Враховуючи зазначене, ТОВ «КУА «Аккорд Інвест» було порушено пп. 135.4.1 п. 135.4 статті 135 ПК України, в результаті чого занижено валові доходи за 2 квартал 2012 року на загальну суму 23 364 770, 00 грн., в частині не включення до складу операційних, доходів від реалізації товарів - векселів.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1. 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5. 54.3.6 п 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, обґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки від 15 квітня 2013 року № 1290/621-33123786 про порушення позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов